| A | B | C | D | E | F | G | H | I | J | K | L | M | A | D | N | N | O | P | ||||||||||||
| CHINOIS | PINYIN | CHINOIS | PINYIN | ANGLAIS | FRANCAIS | PORTUGAIS | ESPAGNOL | ITALIEN | LATIN | ALLEMAND | GREC | GREC | arabe | arabe | POLONAIS | SERBE | SERBE | CROATE | LITHUANIEN | UKRAINIEN | UKRAINIEN | RUSSE | RUSSE | CHINOIS | FRANCAIS | JAPONAIS | JAPONAIS | KANA | ROMAJI | |
| PRECEDENT | NEXT | all | actual | actual2 | lexos | rx | actual | |||||||||||||||||||||||
| francais1 | portugais1 | polonais1 | japonais1 | arabe1 | 20000abc | abc image | japonais1 | |||||||||||||||||||||||
| francais2 | portugais2 | polonais2 | japonais2 | arabe2 | japonais2 | |||||||||||||||||||||||||
| 1 | pluck | Pluck | 采摘 | Cǎizhāi | pluck | arracher | arrancar | arrancar | coraggio | vellunt | zupfen | κόβουμε | kóvoume | نتف | ntf | zrywać | ископати | iskopati | osmjeliti | skinti | вищипати | vyshchypaty | срывать | sryvat' | pluck | arracher | 摘む | 摘む | つまむ | tsumamu |
| 2 | pick and choose | pick and choose | 挑选 | tiāoxuǎn | pick and choose | choisir | escolha e escolha | escoger y elegir | scegli e scegli | carpi | auswählen und auswählen | επιλέξτε και επιλέξτε | epiléxte kai epiléxte | انتقاء واختيار | aintiqa' waikhtiar | wybierz i wybierz | бирај и бирај | biraj i biraj | birati i birati | pasirinkti ir pasirinkti | вибирай і вибирай | vybyray i vybyray | выбирать | vybirat' | pick and choose | choisir | 選んで選ぶ | 選んで 選ぶ | えらんで えらぶ | erande erabu |
| 3 | to choose only those things that you like or want very much | to choose only those things that you like or want very much | 只选择您喜欢或非常想要的那些东西 | zhǐ xuǎnzé nín xǐhuān huò fēicháng xiǎng yào dì nàxiē dōngxī | to choose only those things that you like or want very much | de ne choisir que les choses que vous aimez ou voulez beaucoup | escolher apenas as coisas que você gosta ou quer muito | elegir solo aquellas cosas que te gustan o que deseas mucho | per scegliere solo quelle cose che ti piacciono o che desideri molto | nisi velis eligere velit quae plurimum | nur die Dinge zu wählen, die Sie sehr mögen oder wollen | να επιλέγετε μόνο εκείνα τα πράγματα που σας αρέσουν ή θέλετε πολύ | na epilégete móno ekeína ta prágmata pou sas arésoun í thélete polý | لاختيار تلك الأشياء التي تحبها أو تريدها كثيرًا | laikhtiar tilk al'ashya' alty tahibuha 'aw turidaha kthyrana | wybierać tylko te rzeczy, które bardzo lubisz lub bardzo chcesz | да бирате само оне ствари које вам се јако свиђају или које желите | da birate samo one stvari koje vam se jako sviđaju ili koje želite | da odaberete samo one stvari koje vam se jako sviđaju ili koje želite | pasirinkti tik tuos dalykus, kurie tau patinka ar labai nori | вибирати лише ті речі, які вам дуже подобаються або хочете | vybyraty lyshe ti rechi, yaki vam duzhe podobayutʹsya abo khochete | выбирать только те вещи, которые вам нравятся или очень хочется | vybirat' tol'ko te veshchi, kotoryye vam nravyatsya ili ochen' khochetsya | to choose only those things that you like or want very much | de ne choisir que les choses que vous aimez ou voulez beaucoup | 好きなものやとても欲しいものだけを選ぶ | 好きな もの や とても 欲しい もの だけ を 選ぶ | すきな もの や とても ほしい もの だけ お えらぶ | sukina mono ya totemo hoshī mono dake o erabu |
| 4 | 挑炼；精挑细选 | tiāo liàn; jīng tiāo xì xuǎn | 挑炼；精挑细选 | tiāo liàn; jīng tiāo xì xuǎn | Refine; | Affiner; | Refinar; | Refinar; | Scegli raffinazione; accuratamente selezionati | Colligunt conflator delectum | Verfeinern; | Περιορίστε; | Perioríste? | صقل | saqil | Udoskonalić; | Рефине; | Refine; | Odabrati usavršavanjem, pažljivo odabrani | Patikslinti; | Удосконалити; | Udoskonalyty; | Pick рафинирования; тщательно отобрано | Pick rafinirovaniya; tshchatel'no otobrano | 挑炼；精挑细选 | Affiner; | 洗練する; | 洗練 する ; | せんれん する ; | senren suru ; |
| 5 | You have to take any job you can get,you can’t pick and choose. | You have to take any job you can get,you can’t pick and choose. | 您必须从事可以得到的任何工作，而不能选择。 | nín bìxū cóngshì kěyǐ dédào de rènhé gōngzuò, ér bùnéng xuǎnzé. | You have to take any job you can get, you ca n’t pick and choose. | Vous devez prendre n'importe quel travail que vous pouvez obtenir, vous ne pouvez pas choisir. | Você tem que aceitar qualquer trabalho que conseguir, não pode escolher. | Tienes que aceptar cualquier trabajo que puedas conseguir, no puedes elegir. | Devi accettare qualsiasi lavoro tu possa ottenere, non puoi scegliere. | Vos have ut vos can adepto ullus officium, non potest carpi. | Sie müssen jeden Job annehmen, den Sie bekommen können, Sie können nicht auswählen. | Πρέπει να πάρετε οποιαδήποτε εργασία μπορείτε να πάρετε, δεν μπορείτε να επιλέξετε και να επιλέξετε. | Prépei na párete opoiadípote ergasía boreíte na párete, den boreíte na epiléxete kai na epiléxete. | عليك أن تأخذ أي وظيفة يمكنك الحصول عليها ، ولا يمكنك الاختيار والاختيار. | ealayk 'an takhudh 'ayu wazifat yumkinuk alhusul ealayha , wala yumkinuk alaikhtiar walaikhtiar. | Musisz podjąć każdą pracę, którą możesz dostać, nie możesz wybrać. | Морате преузети било који посао који можете добити, не можете да бирате и бирате. | Morate preuzeti bilo koji posao koji možete dobiti, ne možete da birate i birate. | Moraš preuzeti bilo koji posao koji možeš dobiti, ne možeš birati i birati. | Jūs turite imtis bet kokio darbo, kurį galite gauti, o jūs negalite pasirinkti. | Ви повинні взяти будь-яку роботу, яку можете отримати, ви не можете вибрати і вибрати. | Vy povynni vzyaty budʹ-yaku robotu, yaku mozhete otrymaty, vy ne mozhete vybraty i vybraty. | Вы должны устроиться на любую работу, которую можете получить, вы не можете выбирать. | Vy dolzhny ustroit'sya na lyubuyu rabotu, kotoruyu mozhete poluchit', vy ne mozhete vybirat'. | You have to take any job you can get,you can’t pick and choose. | Vous devez prendre n'importe quel travail que vous pouvez obtenir, vous ne pouvez pas choisir. | あなたが得ることができる任意の仕事を取る必要があります、あなたは選ぶことはできません。 | あなた が 得る こと が できる 任意 の 仕事 を 取る 必要が あります 、 あなた は 選ぶ こと は できません 。 | あなた が える こと が できる にに の しごと お とる ひつよう が あります 、 あなた わ えらぶ こと わ できません。 | anata ga eru koto ga dekiru nini no shigoto o toru hitsuyōga arimasu , anata wa erabu koto wa dekimasen . |
| 6 | 你只能有什么工作就干什么,你不能挑三拣四了 | Nǐ zhǐ néng yǒu shé me gōngzuò jiù gàn shénme, nǐ bùnéng tiāo sān jiǎn sìle | 你只能有什么工作就干什么，你不能挑三拣四了 | Nǐ zhǐ néng yǒu shé me gōngzuò jiù gàn shénme, nǐ bùnéng tiāo sān jiǎn sìle | You can only do what you have, you can't choose | Vous ne pouvez faire que ce que vous avez, vous ne pouvez pas choisir | Você só pode fazer o que tem, não pode escolher | Solo puedes hacer lo que tienes, no puedes elegir | Puoi fare solo quello che hai, non puoi scegliere | Vos can tantum opus quod facere te potest carpi | Sie können nur das tun, was Sie haben, Sie können nicht wählen | Μπορείτε να κάνετε μόνο ό, τι έχετε, δεν μπορείτε να επιλέξετε | Boreíte na kánete móno ó, ti échete, den boreíte na epiléxete | يمكنك فقط أن تفعل ما لديك ، لا يمكنك الاختيار | yumkinuk faqat 'an tafeal ma ladayk , la yumkinuk alaikhtiar | Możesz robić tylko to, co masz, nie możesz wybierać | Можете радити само оно што имате, не можете да бирате | Možete raditi samo ono što imate, ne možete da birate | Možete raditi samo ono što imate, ne možete birati | Galite daryti tik tai, ką turite, negalite pasirinkti | Ви можете робити тільки те, що у вас є, ви не можете вибрати | Vy mozhete robyty tilʹky te, shcho u vas ye, vy ne mozhete vybraty | Вы можете делать только то, что у вас есть, вы не можете выбрать | Vy mozhete delat' tol'ko to, chto u vas yest', vy ne mozhete vybrat' | 你只能有什么工作就干什么,你不能挑三拣四了 | Vous ne pouvez faire que ce que vous avez, vous ne pouvez pas choisir | 自分の持っていることしかできない、選択できない | 自分 の 持っている こと しか できない 、 選択 できない | じぶん の もっている こと しか できない 、 せんたく できない | jibun no motteiru koto shika dekinai , sentaku dekinai |
| 7 | pick sb’s brains | pick sb’s brains | 吸引某人的大脑 | xīyǐn mǒu rén de dànǎo | pick sb ’s brains | choisir les cerveaux de sb | escolha o cérebro de sb | recoger los cerebros de sb | scegli il cervello di sb | si colligunt scriptor cerebrum | wähle das Gehirn von jdn | επιλέξτε το μυαλό του sb | epiléxte to myaló tou sb | اختيار أدمغة sb | aikhtiar 'admighat sb | wybijać komuś mózg | одабери сб 'мозгове | odaberi sb 'mozgove | odaberi sb 'mozgove | pasirinkti sb smegenis | виберіть мозок sb | vyberitʹ mozok sb | выбрать мозги | vybrat' mozgi | pick sb’s brains | choisir les cerveaux de sb | sbの脳を選ぶ | sb の 脳 を 選ぶ | sb の のう お えらぶ | sb no nō o erabu |
| 8 | (informal) | (informal) | （非正式） | (fēi zhèngshì) | (informal) | (informel) | (informal) | (informal) | (Informale) | (Tacitae) | (informell) | (άτυπη) | (átypi) | (غير رسمي) | (ghir rasmi) | (nieformalne) | (неформално) | (neformalno) | (Neformalno) | (neformalus) | (неофіційне) | (neofitsiyne) | (Неофициальный) | (Neofitsial'nyy) | (informal) | (informel) | （非公式） | （ 非公式 ） | （ ひこうしき ） | （ hikōshiki ） |
| 9 | to ask sb a lot of questions about sth because they know more about the subject than you do | to ask sb a lot of questions about sth because they know more about the subject than you do | 向某人问很多关于某事的问题，因为他们比你更了解这个问题 | xiàng mǒu rén wèn hěnduō guānyú mǒu shì de wèntí, yīnwèi tāmen bǐ nǐ gèng liǎojiě zhège wèntí | to ask sb a lot of questions about sth because they know more about the subject than you do | poser à sb beaucoup de questions sur qc car ils en savent plus sur le sujet que vous | fazer sb muitas perguntas sobre sth porque eles sabem mais sobre o assunto do que você | hacer muchas preguntas sobre algo porque saben más sobre el tema que tú | per fare molte domande a sth perché sanno più dell'argomento di te | si quaeritur multum quaestiones sunt de Ynskt mál scio quia amplius de re quam facis | jdn viele Fragen zu etw zu stellen, weil sie mehr über das Thema wissen als Sie | για να ρωτήσετε sb πολλά ερωτήματα σχετικά με sth επειδή ξέρουν περισσότερα για το θέμα από ό, τι κάνετε | gia na rotísete sb pollá erotímata schetiká me sth epeidí xéroun perissótera gia to théma apó ó, ti kánete | لطرح sb الكثير من الأسئلة حول sth لأنهم يعرفون المزيد عن الموضوع أكثر مما تعرفه | ltaruh sb alkthyr min al'asyilat hawl sth li'anahum yaerifun almazid ean almawdue 'akthar mimaa tuearifah | zadawać komuś wiele pytań na temat czegoś, ponieważ wiedzą więcej na ten temat niż ty | да поставите сб пуно питања о стх, јер они знају више о теми него ви | da postavite sb puno pitanja o sth, jer oni znaju više o temi nego vi | postaviti sb puno pitanja o sth jer oni znaju više o temi nego vi | užduoti sb daug klausimų apie sth, nes jie žino daugiau nei jūs | задати sb багато запитань про що-небудь, оскільки вони знають більше про цю тему, ніж ви | zadaty sb bahato zapytanʹ pro shcho-nebudʹ, oskilʹky vony znayutʹ bilʹshe pro tsyu temu, nizh vy | задавать много вопросов о людях, потому что они знают о предмете больше, чем вы | zadavat' mnogo voprosov o lyudyakh, potomu chto oni znayut o predmete bol'she, chem vy | to ask sb a lot of questions about sth because they know more about the subject than you do | poser à sb beaucoup de questions sur qc car ils en savent plus sur le sujet que vous | sbについて多くの質問をすること | sb について 多く の 質問 を する こと | sb について おうく の しつもん お する こと | sb nitsuite ōku no shitsumon o suru koto |
| 10 | 讨教；请教；不断地问（以向别人学习） | tǎojiào; qǐngjiào; bùduàn de wèn (yǐ xiàng biérén xuéxí) | 讨教；请教；不断地问（以向别人学习） | tǎojiào; qǐngjiào; bùduàn de wèn (yǐ xiàng biérén xuéxí) | Ask for advice; ask for advice; keep asking (to learn from others) | Demandez des conseils; demandez des conseils; continuez à demander (pour apprendre des autres) | Peça conselhos; peça conselhos; continue pedindo (para aprender com os outros) | Pedir consejo; pedir consejo; seguir preguntando (para aprender de los demás) | Chiedi consiglio; chiedi consiglio; continua a chiedere (per imparare dagli altri) | Consilium, consilium, quaeritis tamen (ut de aliis cognoscere) | Bitten Sie um Rat, fragen Sie um Rat, fragen Sie weiter (um von anderen zu lernen) | Ζητήστε συμβουλές, ζητήστε συμβουλές, συνεχίστε να ρωτάτε (για να μάθετε από άλλους) | Zitíste symvoulés, zitíste symvoulés, synechíste na rotáte (gia na máthete apó állous) | اطلب النصيحة ؛ اطلب النصيحة ؛ استمر في السؤال (للتعلم من الآخرين) | atalib alnasihat ; 'atlub alnasihat ; aistamara fi alsuwal (llitaelam min alakharina) | Poproś o radę; poproś o radę; wciąż pytaj (uczyć się od innych) | Питајте за савјет; питајте за савјет; наставите питати (учити од других) | Pitajte za savjet; pitajte za savjet; nastavite pitati (učiti od drugih) | Pitajte za savjet; pitajte za savjet; nastavite pitati (učiti od drugih) | Klauskite patarimo; klauskite patarimo; nuolat klauskite (mokykitės iš kitų) | Попросіть поради; запитайте поради; продовжуйте питати (вчитися у інших) | Poprositʹ porady; zapytayte porady; prodovzhuyte pytaty (vchytysya u inshykh) | Попросите совета, попросите совета, продолжайте спрашивать (учиться у других) | Poprosite soveta, poprosite soveta, prodolzhayte sprashivat' (uchit'sya u drugikh) | 讨教；请教；不断地问（以向别人学习） | Demandez des conseils; demandez des conseils; continuez à demander (pour apprendre des autres) | アドバイスを求める;アドバイスを求める;質問を続ける（他の人から学ぶ） | アドバイス を 求める ; アドバイス を 求める ; 質問 を続ける （ 他 の 人 から 学ぶ ） | アドバイス お もとめる ; アドバイス お もとめる ; しつもん お つずける （ た の ひと から まなぶ ） | adobaisu o motomeru ; adobaisu o motomeru ;shitsumon o tsuzukeru （ ta no hito kara manabu ） |
| 11 | pick a fight | pick a fight | 打架 | dǎjià | pick a fight | choisir un combat | escolha uma briga | pelea | scegli una rissa | inseruisse iuvat | Wähle einen Kampf | επιλέξτε έναν αγώνα | epiléxte énan agóna | اختر قتال | aikhtura qital | wybierz walkę | изабери борбу | izaberi borbu | izaberite borbu | rinkis muštynes | вибрати бійку | vybraty biyku | начать бой | nachat' boy | pick a fight | choisir un combat | 戦いを選ぶ | 戦い を 選ぶ | たたかい お えらぶ | tatakai o erabu |
| 12 | quarrel (with sb) | quarrel (with sb) | 吵架（与某人争吵） | chǎojià (yǔ mǒu rén zhēngchǎo) | quarrel (with sb) | querelle (avec sb) | briga (com sb) | pelea (con alguien) | litigio (con sb) | lis (si est) | Streit (mit jdn) | διαμάχη (με sb) | diamáchi (me sb) | شجار (مع sb) | shajjar (me sb) | kłótnia (z kimś) | свађа (сб) | svađa (sb) | svađati se (s sb) | ginčytis (su sb) | сваритися (з сб) | svarytysya (z sb) | ссора (с кем-то) | ssora (s kem-to) | quarrel (with sb) | querelle (avec sb) | けんか（sb） | けんか （ sb ） | けんか （ sb ） | kenka （ sb ） |
| 13 | to deliberately start a fight or an argument with sb | to deliberately start a fight or an argument with sb | 故意与某人打架或吵架 | gùyì yǔ mǒu rén dǎjià huò chǎojià | to deliberately start a fight or an argument with sb | pour commencer délibérément un combat ou une dispute avec sb | deliberadamente iniciar uma briga ou uma discussão com sb | para comenzar deliberadamente una pelea o una discusión con alguien | per avviare deliberatamente una rissa o una discussione con sb | ad industria a satus ratio est pugna nec si | absichtlich einen Kampf oder eine Auseinandersetzung mit jdn | να ξεκινήσει σκόπιμα μια πάλη ή ένα επιχείρημα με sb | na xekinísei skópima mia páli í éna epicheírima me sb | لبدء قتال متعمد أو جدال مع sb | lbad' qital mutaeamid 'aw jidal mae sb | celowo rozpocząć walkę lub kłótnię z kimś | да намерно започне свађу или препирку са сб | da namerno započne svađu ili prepirku sa sb | da namjerno započne svađu ili raspravu sa sb | sąmoningai pradėti kovą ar ginčytis su sb | свідомо розпочати бійку або аргумент із sb | svidomo rozpochaty biyku abo arhument iz sb | намеренно начать драку или спор с sb | namerenno nachat' draku ili spor s sb | to deliberately start a fight or an argument with sb | pour commencer délibérément un combat ou une dispute avec sb | 意図的にsbとの戦いまたは議論を開始する | 意図 的 に sb と の 戦い または 議論 を 開始 する | いと てき に sb と の たたかい または ぎろん お かいしする | ito teki ni sb to no tatakai mataha giron o kaishi suru |
| 14 | 找碴儿；找麻烦；挑衅 | zhǎo chá er; zhǎo máfan; tiǎoxìn | 找碴儿；找麻烦；挑衅 | zhǎo chá er; zhǎo máfan; tiǎoxìn | Look for a babies; find trouble; provocation | Rechercher un bébé; trouver des ennuis; provocation | Procure bebês, encontre problemas, provocações | Busque bebés; encuentre problemas; provocación | Cerca un bambino; trova problemi; provocazione | Delige habet querelam: tribulatio; exacerbatione | Suchen Sie nach einem Baby, finden Sie Ärger, Provokation | Ψάξτε για μωρά, βρείτε πρόβλημα, πρόκληση | Psáxte gia morá, vreíte próvlima, próklisi | ابحث عن أطفال ، ووجد صعوبة ، واستفزاز | abhith ean 'atfal , wawajad sueubatan , waistifzaz | Szukaj dzieci; znajdź kłopoty; prowokuj | Потражите бебе; нађите проблеме; провокације | Potražite bebe; nađite probleme; provokacije | Potražite bebe; nađite probleme; provokacije | Ieškokite kūdikio, raskite bėdų, provokacijos | Шукайте немовлят; знайдіть неприємності; провокація | Shukayte nemovlyat; znayditʹ nepryyemnosti; provokatsiya | Ищите детей, находите проблемы, провокации | Ishchite detey, nakhodite problemy, provokatsii | 找碴儿；找麻烦；挑衅 | Rechercher un bébé; trouver des ennuis; provocation | 赤ちゃんを探し、トラブルを見つけ、挑発する | 赤ちゃん を 探し 、 トラブル を 見つけ 、 挑発 する | あかちゃん お さがし 、 トラブル お みつけ 、 ちょうはつ する | akachan o sagashi , toraburu o mitsuke , chōhatsu suru |
| 15 | pick holes in sth | pick holes in sth | 挖洞 | wā dòng | pick holes in sth | faire des trous dans qc | escolher furos no sth | recoger agujeros en algo | fare buchi in sth | CARPO Ynskt mál: | Löcher in etw | Επιλέξτε τρύπες στο sth | Epiléxte trýpes sto sth | اختيار الثقوب في sth | akhtiar althaqub fi sth | wybieraj dziury w czymś | покупити рупе у нечему | pokupiti rupe u nečemu | pokupiti rupe u neč | pasirinkti skylutes sth | підібрати отвори у що-н | pidibraty otvory u shcho-n | выбить дыры в чем-то | vybit' dyry v chem-to | pick holes in sth | faire des trous dans qc | sthの穴を選ぶ | sth の 穴 を 選ぶ | sth の あな お えらぶ | sth no ana o erabu |
| 16 | to find the weak points in sth such as a plan, suggestion, etc. | to find the weak points in sth such as a plan, suggestion, etc. | 寻找诸如计划，建议等方面的薄弱环节 | xúnzhǎo zhūrú jìhuà, jiànyì děng fāngmiàn de bóruò huánjié | to find the weak points in sth such as a plan, suggestion, etc. | trouver les points faibles de qc tels qu'un plan, une suggestion, etc. | para encontrar os pontos fracos no sth, como um plano, sugestão, etc. | para encontrar los puntos débiles en algo como un plan, sugerencia, etc. | per trovare i punti deboli in sth come un piano, un suggerimento, ecc. | invenire puncta in Summa theologiae, tam infirmi ad in consilio sententia, etc. | die Schwachstellen in etw wie einen Plan, einen Vorschlag usw. zu finden. | να βρεθούν τα αδύνατα σημεία του sth όπως ένα σχέδιο, πρόταση, κλπ. | na vrethoún ta adýnata simeía tou sth ópos éna schédio, prótasi, klp. | للعثور على نقاط الضعف في sth مثل خطة ، اقتراح ، إلخ. | llaeuthur ealaa niqat alduef fi sth mithl khutat , aiqtirah , 'iilkh. | znaleźć słabe punkty czegoś, takie jak plan, sugestia itp. | проналажење слабих тачака у нечему што је план, предлог итд. | pronalaženje slabih tačaka u nečemu što je plan, predlog itd. | pronaći slabe točke kao što su plan, prijedlog itd. | rasti silpnąsias vietas, tokias kaip planas, pasiūlymas ir kt. | знайти слабкі моменти в таких, як план, пропозиція тощо. | znayty slabki momenty v takykh, yak plan, propozytsiya toshcho. | найти слабые места в таких областях, как план, предложение и т. д. | nayti slabyye mesta v takikh oblastyakh, kak plan, predlozheniye i t. d. | to find the weak points in sth such as a plan, suggestion, etc. | trouver les points faibles de qc tels qu'un plan, une suggestion, etc. | 計画、提案など、sthの弱点を見つける | 計画 、 提案 など 、 sth の 弱点 を 見つける | けいかく 、 ていあん など 、 sth の じゃくてん お みつける | keikaku , teian nado , sth no jakuten o mitsukeru |
| 17 | 挑刺儿；挑毛病;找漏洞 | Tiāocì er; tiāo máobìng; zhǎo lòudòng | 挑刺儿；挑毛病;找突破 | tiāocì er; tiāo máobìng; zhǎo túpò | Tricky; Tricky; Finding loopholes | Tricky; Tricky; Trouver des échappatoires | Tricky; Tricky; Encontrar brechas | Complicado; complicado; encontrar lagunas | Ingannevole; Ingannevole; Trovare scappatoie | Morosoque vivendum est; colligunt cavis cinctus sit; nam vultus loopholes | Tricky, Tricky, Lücken finden | Tricky, Tricky, Εύρεση παραθυράκια | Tricky, Tricky, Évresi parathyrákia | صعب ؛ صعب ؛ العثور على ثغرات | saeb ; saeb ; aleuthur ealaa thugharat | Podstępne; Podstępne; Znajdowanie luk | Трицки; Трицки; Проналажење пушкарница | Tricki; Tricki; Pronalaženje puškarnica | Tricky; Tricky; Pronalaženje rupa | Keblus; keblus; spragų radimas | Хитрі; хитрі; пошук лазівки | Khytri; khytri; poshuk lazivky | Tricky; Tricky; Поиск лазеек | Tricky; Tricky; Poisk lazeyek | 挑刺儿；挑毛病;找漏洞 | Tricky; Tricky; Trouver des échappatoires | トリッキー;トリッキー;抜け穴を見つける | トリッキー ; トリッキー ; 抜け穴 を 見つける | とりっきい ; とりっきい ; ぬけあな お みつける | torikkī ; torikkī ; nukeana o mitsukeru |
| 18 | it was easy to pick holes in his arguments | it was easy to pick holes in his arguments | 在他的论点中容易发现漏洞 | zài tā dì lùndiǎn zhōng róngyì fāxiàn lòudòng | it was easy to pick holes in his arguments | il était facile de percer ses arguments | foi fácil abrir brechas em seus argumentos | fue fácil hacer agujeros en sus argumentos | era facile fare buchi nei suoi argomenti | argumenta colligere facile pertusum | Es war leicht, Löcher in seine Argumente zu schlagen | ήταν εύκολο να διαλέξεις τρύπες στα επιχειρήματά του | ítan éfkolo na dialéxeis trýpes sta epicheirímatá tou | كان من السهل اختيار ثقوب في حججه | kan min alsahl aikhtiar thuqub fi hajjih | łatwo było wybrać dziury w jego argumentach | било је лако ухватити рупе у његовим аргументима | bilo je lako uhvatiti rupe u njegovim argumentima | lako je bilo otkriti rupe u njegovim argumentima | jo argumentuose buvo lengva pasirinkti skylutes | в його аргументах було легко дібрати дірки | v yoho arhumentakh bulo lehko dibraty dirky | было легко найти дыры в его аргументах | bylo legko nayti dyry v yego argumentakh | it was easy to pick holes in his arguments | il était facile de percer ses arguments | 彼の議論に穴を開けるのは簡単だった | 彼 の 議論 に 穴 を 開ける の は 簡単だった | かれ の ぎろん に あな お あける の わ かんたんだった | kare no giron ni ana o akeru no wa kantandatta |
| 19 | 找他声据中的漏洞很容易 | zhǎo tā shēng jù zhōng de lòudòng hěn róngyì | 找他声据中的突破很容易 | zhǎo tā shēng jù zhōng dì túpò hěn róngyì | Finding a loophole in his evidence is easy | Il est facile de trouver une faille dans son témoignage | É fácil encontrar uma brecha na evidência dele | Encontrar una escapatoria en su evidencia es fácil | Trovare una scappatoia nelle sue prove è facile | Effugium facile invenire secundum sanam | Es ist einfach, eine Lücke in seinen Beweisen zu finden | Η εύρεση ενός παραθυράκι στις αποδείξεις του είναι εύκολη | I évresi enós parathyráki stis apodeíxeis tou eínai éfkoli | من السهل العثور على ثغرة في أدلته | min alsahl aleuthur ealaa thughrat fi 'udlatih | Znalezienie luki w jego dowodach jest łatwe | Проналажење рупе у његовим доказима је лако | Pronalaženje rupe u njegovim dokazima je lako | Pronalaženje rupe u njegovim dokazima je jednostavno | Nesunku rasti įrodymų spragą | Знайти лазівку у його свідченнях легко | Znayty lazivku u yoho svidchennyakh lehko | Найти лазейку в его доказательствах легко | Nayti lazeyku v yego dokazatel'stvakh legko | 找他声据中的漏洞很容易 | Il est facile de trouver une faille dans son témoignage | 彼の証拠に抜け穴を見つけることは簡単です | 彼 の 証拠 に 抜け穴 を 見つける こと は 簡単です | かれ の しょうこ に ぬけあな お みつける こと わ かんたんです | kare no shōko ni nukeana o mitsukeru koto wakantandesu |
| 20 | 在他的论点中容易发现漏洞 | zài tā dì lùndiǎn zhōng róngyì fāxiàn lòudòng | 在他的论点中容易发现突破 | zài tā dì lùndiǎn zhōng róngyì fāxiàn túpò | Vulnerabilities are easy to spot in his argument | Les vulnérabilités sont faciles à repérer dans son argumentation | É fácil detectar vulnerabilidades em seu argumento | Las vulnerabilidades son fáciles de detectar en su argumento | Le vulnerabilità sono facili da individuare nel suo argomento | Loopholes in ratio est facile invenire | Sicherheitslücken sind in seiner Argumentation leicht zu erkennen | Τα ευάλωτα σημεία είναι εύκολα αντιληπτά στην επιχειρηματολογία του | Ta eválota simeía eínai éfkola antiliptá stin epicheirimatología tou | من السهل تحديد نقاط الضعف في حجته | min alsahl tahdid niqat alduef fi hujatih | Luki w zabezpieczeniach są łatwe do wykrycia w jego argumentach | Рањивости су лако уочити у његовом аргументу | Ranjivosti su lako uočiti u njegovom argumentu | Ranjivosti je lako uočiti u njegovom argumentu | Jo argumentuose lengva pastebėti pažeidžiamumą | Уразливості легко помітити в його аргументі | Urazlyvosti lehko pomityty v yoho arhumenti | Уязвимости легко обнаружить в его аргументе | Uyazvimosti legko obnaruzhit' v yego argumente | 在他的论点中容易发现漏洞 | Les vulnérabilités sont faciles à repérer dans son argumentation | 脆弱性は彼の議論で簡単に見つけられます | 脆弱性 は 彼 の 議論 で 簡単 に 見つけられます | ぜいじゃくせい わ かれ の ぎろん で かんたん に みつけられます | zeijakusei wa kare no giron de kantan ni mitsukeraremasu |
| 21 | pick a lock | pick a lock | 选择一把锁 | xuǎnzé yī bǎ suǒ | pick a lock | choisir une serrure | escolha uma fechadura | elegir una cerradura | scegli una serratura | colligunt in cincinno | Öffne ein Schloss | Επιλέξτε μια κλειδαριά | Epiléxte mia kleidariá | اختر قفلًا | aikhtir qflana | wybierz zamek | изаберите браву | izaberite bravu | odaberite bravu | išsirink spyną | вибрати замок | vybraty zamok | взломать замок | vzlomat' zamok | pick a lock | choisir une serrure | ロックを選ぶ | ロック を 選ぶ | ロック お えらぶ | rokku o erabu |
| 22 | to open a loclc without a key, using sth such as a piece of wire | to open a loclc without a key, using sth such as a piece of wire | 用诸如金属丝之类的东西打开没有钥匙的地方 | yòng zhūrú jīnshǔ sī zhī lèi de dōngxī dǎkāi méiyǒu yàoshi dì dìfāng | to open a loclc without a key, using sth such as a piece of wire | pour ouvrir un loclc sans clé, en utilisant qch comme un morceau de fil | abrir um loclc sem chave, usando sth como um pedaço de arame | para abrir una ubicación sin llave, usando algo como un trozo de alambre | per aprire un loclc senza chiave, usando sth come un pezzo di filo | loclc sine clavem aperire, ut per Ynskt mál fragmen filum | um einen Ort ohne Schlüssel mit etwas wie einem Stück Draht zu öffnen | για να ανοίξετε ένα loclc χωρίς κλειδί, χρησιμοποιώντας sth όπως ένα κομμάτι σύρμα | gia na anoíxete éna loclc chorís kleidí, chrisimopoióntas sth ópos éna kommáti sýrma | لفتح loclc بدون مفتاح ، باستخدام sth مثل قطعة من الأسلاك | lifath loclc bidun miftah , biastikhdam sth mithl qiteat min al'aslak | aby otworzyć loclc bez klucza, używając czegoś takiego jak kawałek drutu | да отворите лоцлц без кључа, користећи стх, као што је комад жице | da otvorite loclc bez ključa, koristeći sth, kao što je komad žice | otvoriti loclc bez ključa, koristeći sth, kao što je komad žice | atidaryti spyną be rakto, naudojant st. pvz., vielos gabalą | щоб відкрити loclc без ключа, використовуючи sth, такий як шматок дроту | shchob vidkryty loclc bez klyucha, vykorystovuyuchy sth, takyy yak shmatok drotu | открыть loclc без ключа, используя что-то вроде куска провода | otkryt' loclc bez klyucha, ispol'zuya chto-to vrode kuska provoda | to open a loclc without a key, using sth such as a piece of wire | pour ouvrir un loclc sans clé, en utilisant qch comme un morceau de fil | ワイヤーなどのsthを使用して、キーなしでloclcを開く | ワイヤー など の sth を 使用 して 、 キー なしで loclc を開く | ワイヤー など の sth お しよう して 、 キー なしで ろcrcお ひらく | waiyā nado no sth o shiyō shite , kī nashide loclc o hiraku |
| 23 | (用铁丝等）桶开锁 | (yòng tiěsī děng) tǒng kāisuǒ | （用铁丝等）桶开锁 | (yòng tiěsī děng) tǒng kāisuǒ | (Use iron wire, etc.) | (Utilisez du fil de fer, etc.) | (Use fio de ferro, etc.) | (Use alambre de hierro, etc.) | (Usa filo di ferro, ecc.) | (Cum filum, etc.) hydria unlock | (Verwenden Sie Eisendraht usw.) | (Χρησιμοποιήστε σύρμα σιδήρου κ.λπ.) | (Chrisimopoiíste sýrma sidírou k.lp.) | (استخدم الأسلاك الحديدية ، إلخ.) | (astakhdam al'aslak alhadidiat , 'iilkha.) | (Użyj drutu żelaznego itp.) | (Користите жељезну жицу итд.) | (Koristite željeznu žicu itd.) | (Koristite željeznu žicu itd.) | (Naudokite geležinę vielą ir kt.) | (Використовуйте залізний дріт тощо) | (Vykorystovuyte zaliznyy drit toshcho) | (Используйте железную проволоку и т. Д.) | (Ispol'zuyte zheleznuyu provoloku i t. D.) | (用铁丝等）桶开锁 | (Utilisez du fil de fer, etc.) | （鉄線などを使用） | （ 鉄線 など を 使用 ） | （ てっせん など お しよう ） | （ tessen nado o shiyō ） |
| 24 | pick sb’s pocket | pick sb’s pocket | 选择某人的口袋 | xuǎnzé mǒu rén de kǒudài | pick sb ’s pocket | choisir la poche de sb | escolha o bolso de sb | recoger el bolsillo de alguien | prendi la tasca di sb | si sinum colligunt scriptor | nimm die Tasche von jdn | επιλέξτε την τσέπη του sb | epiléxte tin tsépi tou sb | اختر جيب sb | aikhtur jayb sb | wybrać komuś kieszeń | одаберите џеп | odaberite džep | odabrati džep sb-a | pasiimk sb kišenę | забрати кишеню sb | zabraty kyshenyu sb | забрать у кого-нибудь карман | zabrat' u kogo-nibud' karman | pick sb’s pocket | choisir la poche de sb | sbのポケットを選ぶ | sb の ポケット を 選ぶ | sb の ポケット お えらぶ | sb no poketto o erabu |
| 25 | to steal sth from sb’s pocket without them noticing | to steal sth from sb’s pocket without them noticing | 从某人的口袋里偷东西 | cóng mǒu rén de kǒudài lǐ tōu dōngxī | to steal sth from sb ’s pocket without them noticing | pour voler quelque chose de la poche de sb sans qu'ils s'en rendent compte | roubar sth do bolso do sb sem que eles percebam | robar algo del bolsillo de alguien sin que se den cuenta | rubare sth dalla tasca di sb senza che se ne accorgano | furantur Ynskt mál: si autem ab eis in sinum sine merae fallaciae | etw aus der Tasche von jdm zu stehlen, ohne dass sie es bemerken | να κλέψει το sth από την τσέπη της sb χωρίς να το παρατηρήσει | na klépsei to sth apó tin tsépi tis sb chorís na to paratirísei | لسرقة شيء من جيب sb دون أن يلاحظوا ذلك | lsariqat shay' min jayb sb dun 'an yulahizuu dhlk | ukraść coś z kieszeni kogoś bez zauważenia | украсти несто из дзепова, а да они то не примете | ukrasti nesto iz dzepova, a da oni to ne primete | ukrasti nesto iz dzepova iz dzepova, a da oni to ne primijete | pavogti stb iš sb kišenės jų nepastebint | викрасти що-небудь з кишені, не помічаючи їх | vykrasty shcho-nebudʹ z kysheni, ne pomichayuchy yikh | украсть что-либо из кармана кого-либо, не замечая их | ukrast' chto-libo iz karmana kogo-libo, ne zamechaya ikh | to steal sth from sb’s pocket without them noticing | pour voler quelque chose de la poche de sb sans qu'ils s'en rendent compte | 気付かずにsbのポケットからsthを盗む | 気付かず に sb の ポケット から sth を 盗む | きずかず に sb の ポケット から sth お ぬすむ | kizukazu ni sb no poketto kara sth o nusumu |
| 26 | 扒窃；掏包儿 | páqiè; tāo bāo er | 扒窃；掏包儿 | páqiè; tāo bāo er | Pickpocket | Pickpocket | Batedor de carteiras | Carterista | Borseggio, i bambini scavano pacchetto | Pickpocketing filii fodere tellus | Taschendieb | Pickpocket | Pickpocket | النشال | alnashal | Kieszonkowiec | Пицкпоцкет | Pickpocket | Pickpocketing, djeca kopaju paket | Kišenė | Кишеня | Kyshenya | Карманный, дети роют пакет | Karmannyy, deti royut paket | 扒窃；掏包儿 | Pickpocket | すり | すり | すり | suri |
| 27 | related noun | related noun | 相关名词 | xiāngguān míngcí | related noun | nom apparenté | substantivo relacionado | sustantivo relacionado | nome correlato | nomen related | verwandtes Substantiv | σχετικό ουσιαστικό | schetikó ousiastikó | إسم متعلق | 'iism mutaealiq | powiązany rzeczownik | сродна именица | srodna imenica | srodna imenica | susijęs daiktavardis | споріднений іменник | sporidnenyy imennyk | родственное существительное | rodstvennoye sushchestvitel'noye | related noun | nom apparenté | 関連名詞 | 関連 名詞 | かんれん めいし | kanren meishi |
| 28 | pickpocket | pickpocket | 扒手 | páshǒu | pickpocket | pickpocket | batedor de carteiras | carterista | borseggiatore | sidearm | Taschendieb | πορτοφόλι | portofóli | النشال | alnashal | kieszonkowiec | виљушкара | viljuškara | džeparoš | kišenvagis | кишеня | kyshenya | карманник | karmannik | pickpocket | pickpocket | すり | すり | すり | suri |
| 29 | pick up the bill,'tab, etc. (for sth) | pick up the bill,'tab, etc. (For sth) | 拿起帐单，标签等（某物） | ná qǐ zhàng dān, biāoqiān děng (mǒu wù) | pick up the bill, 'tab, etc. (for sth) | prendre la facture, l'onglet, etc. (pour qc) | pegar a conta, guia ', etc. (para sth) | recoger la factura, 'pestaña, etc. (para algo) | ritira il conto "tab", ecc. (per sth) | colligunt usque in libellum: 'pittacium, etc. (nam Ynskt mál) | nimm die Rechnung, den Tab usw. (für etw) | παραλαβή του λογαριασμού, καρτέλα, κ.λπ. (για sth) | paralaví tou logariasmoú, kartéla, k.lp. (gia sth) | تلتقط الفاتورة ، علامة التبويب ، وما إلى ذلك (ل sth) | taltaqit alfatwrt , ealamat altibwib , wama 'iilaa dhlk (l sth) | odebrać rachunek, zakładkę itp. (dla czegoś) | подићи рачун, картицу итд. (за шта) | podići račun, karticu itd. (za šta) | podići račun, karticu itd. (za što) | pasiimti sąskaitą, skirtuką ir tt (už sth) | забрати рахунок, вкладку тощо (для чого-небудь) | zabraty rakhunok, vkladku toshcho (dlya choho-nebudʹ) | забрать счет, табуляцию и т. д. | zabrat' schet, tabulyatsiyu i t. d. | pick up the bill,'tab, etc. (for sth) | prendre la facture, l'onglet, etc. (pour qc) | 請求書の受け取り、「タブ」など（sthの場合） | 請求書 の 受け取り 、 「 タブ 」 など （ sth の 場合 ） | せいきゅうしょ の うけとり 、 「 タブ 」 など （ sth の ばあい ） | seikyūsho no uketori , " tabu " nado （ sth no bāi ） |
| 30 | (informal) | (informal) | （非正式） | (fēi zhèngshì) | (informal) | (informel) | (informal) | (informal) | (Informale) | (Tacitae) | (informell) | (άτυπη) | (átypi) | (غير رسمي) | (ghiyr rasmi) | (nieformalne) | (неформално) | (neformalno) | (Neformalno) | (neformalus) | (неофіційне) | (neofitsiyne) | (Неофициальный) | (Neofitsial'nyy) | (informal) | (informel) | （非公式） | （ 非公式 ） | （ ひこうしき ） | （ hikōshiki ） |
| 31 | to pay for sth | to pay for sth | 支付某物 | zhīfù mǒu wù | to pay for sth | payer qc | pagar por sth | pagar algo | pagare per sth | ut ad stipendium Ynskt mál: | für etw. bezahlen | να πληρώσει για το sth | na plirósei gia to sth | لدفع ثمن sth | lidafe thaman sth | płacić za coś | платити за шта | platiti za šta | platiti za što god | susimokėti už sth | заплатити за що-небудь | zaplatyty za shcho-nebudʹ | платить за что | platit' za chto | to pay for sth | payer qc | 代金を支払う | 代金 を 支払う | だいきん お しはらう | daikin o shiharau |
| 32 | 公账 | gōng zhàng | 公账 | gōng zhàng | Public account | Compte public | Conta pública | Cuenta publica | Conto pubblico | PAC | Öffentliches Konto | Δημόσιο λογαριασμό | Dimósio logariasmó | حساب عام | hisab eamun | Konto publiczne | Јавни налог | Javni nalog | Javni račun | Viešoji sąskaita | Публічний рахунок | Publichnyy rakhunok | Публичный аккаунт | Publichnyy akkaunt | 公账 | Compte public | パブリックアカウント | パブリック アカウント | パブリック アカウント | paburikku akaunto |
| 33 | 支付某物 | zhīfù mǒu wù | 支付某物 | zhīfù mǒu wù | Pay for something | Payer pour quelque chose | Pague por algo | Pagar por algo | Paga qualcosa | quod stipendium | Für etwas bezahlen | Πληρώστε για κάτι | Pliróste gia káti | ادفع مقابل شيء ما | adfae mqabl shay' ma | Zapłać za coś | Плати за нешто | Plati za nešto | Plati za nešto | Už ką nors susimokėk | За щось платити | Za shchosʹ platyty | Плати за что-то | Plati za chto-to | 支付某物 | Payer pour quelque chose | 何かを支払う | 何 か を 支払う | なに か お しはらう | nani ka o shiharau |
| 34 | 张 | zhāng | 张 | zhāng | Zhang | Zhang | Zhang | Zhang | Zhang | Zhang | Zhang | Zhang | Zhang | تشانغ | tshangh | Zhang | Зханг | Zhang | Zhang | Zhang | Чжан | Chzhan | Zhang | Zhang | 张 | Zhang | 張 | 張 | ちょう | chō |
| 35 | The company picked up the tab for his hotel room. | The company picked up the tab for his hotel room. | 公司拿起了他旅馆房间的标签。 | gōngsī ná qǐle tā lǚguǎn fángjiān de biāoqiān. | The company picked up the tab for his hotel room. | L'entreprise a récupéré la languette de sa chambre d'hôtel. | A empresa pegou a guia do seu quarto de hotel. | La compañía cogió la cuenta de su habitación de hotel. | La compagnia prese il conto per la sua camera d'albergo. | Hotel in societatem acceptis tab. | Die Firma nahm den Tab für sein Hotelzimmer in die Hand. | Η εταιρεία πήρε την καρτέλα για την αίθουσα του ξενοδοχείου. | I etaireía píre tin kartéla gia tin aíthousa tou xenodocheíou. | التقطت الشركة علامة التبويب لغرفته في الفندق. | altaqatat alsharikat ealamat altabwib ligharafatih fi alfunudq. | Firma wybrała zakładkę do swojego pokoju hotelowego. | Компанија је подигла картицу за своју хотелску собу. | Kompanija je podigla karticu za svoju hotelsku sobu. | Tvrtka je podigla karticu za svoju hotelsku sobu. | Bendrovė pasirinko skirtuką savo viešbučio kambariui. | Компанія підібрала вкладку для свого готельного номера. | Kompaniya pidibrala vkladku dlya svoho hotelʹnoho nomera. | Компания подняла вкладку для его гостиничного номера. | Kompaniya podnyala vkladku dlya yego gostinichnogo nomera. | The company picked up the tab for his hotel room. | L'entreprise a récupéré la languette de sa chambre d'hôtel. | 会社はホテルの部屋のタブを選択しました。 | 会社 は ホテル の 部屋 の タブ を 選択 しました 。 | かいしゃ わ ホテル の へや の タブ お せんたく しました。 | kaisha wa hoteru no heya no tabu o sentaku shimashita . |
| 36 | 公司为他付旅馆费 | Gōngsī wèi tā fù lǚguǎn fèi | 公司为他付旅馆费 | Gōngsī wèi tā fù lǚguǎn fèi | The company paid him for the hotel | L'entreprise l'a payé pour l'hôtel | A empresa pagou pelo hotel | La compañía le pagó por el hotel. | La compagnia lo ha pagato per l'hotel | In comitatu deversorium laoreet pretium eius | Die Firma bezahlte ihn für das Hotel | Η εταιρεία του πλήρωσε για το ξενοδοχείο | I etaireía tou plírose gia to xenodocheío | دفعته الشركة مقابل الفندق | idfaeath alsharikat mqabl alfunduq | Firma zapłaciła mu za hotel | Компанија му је платила хотел | Kompanija mu je platila hotel | Tvrtka mu je platila hotel | Kompanija jam sumokėjo už viešbutį | Компанія заплатила йому за готель | Kompaniya zaplatyla yomu za hotelʹ | Компания заплатила ему за отель | Kompaniya zaplatila yemu za otel' | 公司为他付旅馆费 | L'entreprise l'a payé pour l'hôtel | 会社は彼にホテルの代金を支払った | 会社 は 彼 に ホテル の 代金 を 支払った | かいしゃ わ かれ に ホテル の だいきん お しはらった | kaisha wa kare ni hoteru no daikin o shiharatta |
| 37 | 公司拿起了他旅馆房间的标签 | gōngsī ná qǐle tā lǚguǎn fángjiān de biāoqiān | 公司拿起了他旅馆房间的标签 | gōngsī ná qǐle tā lǚguǎn fángjiān de biāoqiān | The company picked up the label of his hotel room | L'entreprise a récupéré l'étiquette de sa chambre d'hôtel | A empresa pegou o rótulo do seu quarto de hotel | La compañía recogió la etiqueta de su habitación de hotel. | La compagnia prese l'etichetta della sua camera d'albergo | Pro his hotel vexillum sustulit | Die Firma nahm das Etikett seines Hotelzimmers auf | Η εταιρεία πήρε το σήμα της αίθουσας του ξενοδοχείου | I etaireía píre to síma tis aíthousas tou xenodocheíou | التقطت الشركة ملصق غرفته بالفندق | ailtaqatat alsharikat mulsiq ghurfatah bialfunduq | Firma wybrała etykietę swojego pokoju hotelowego | Компанија је покупила налепницу његове хотелске собе | Kompanija je pokupila nalepnicu njegove hotelske sobe | Tvrtka je pokupila naljepnicu svoje hotelske sobe | Kompanija pakėlė savo viešbučio kambario etiketę | Компанія підібрала ярлик свого готельного номера | Kompaniya pidibrala yarlyk svoho hotelʹnoho nomera | Компания подобрала ярлык своего гостиничного номера | Kompaniya podobrala yarlyk svoyego gostinichnogo nomera | 公司拿起了他旅馆房间的标签 | L'entreprise a récupéré l'étiquette de sa chambre d'hôtel | 会社はホテルの部屋のラベルを手に入れました | 会社 は ホテル の 部屋 の ラベル を 手 に 入れました | かいしゃ わ ホテル の へや の ラベル お て に いれました | kaisha wa hoteru no heya no raberu o te ni iremashita |
| 38 | The government will continue to pick up college fees for some students | The government will continue to pick up college fees for some students | 政府将继续为一些学生收取大学费用 | zhèngfǔ jiāng jìxù wéi yīxiē xuéshēng shōuqǔ dàxuéfèiyòng | The government will continue to pick up college fees for some students | Le gouvernement continuera de payer les frais de scolarité de certains étudiants | O governo continuará a pagar propinas para alguns estudantes | El gobierno continuará cobrando cuotas universitarias para algunos estudiantes | Il governo continuerà a riscuotere le tasse universitarie per alcuni studenti | Imperium aliquot permanere colligunt usque collegium alumni fees | Die Regierung wird weiterhin Studiengebühren für einige Studenten erheben | Η κυβέρνηση θα συνεχίσει να εισπράττει αμοιβές φοιτητών για μερικούς σπουδαστές | I kyvérnisi tha synechísei na eispráttei amoivés foititón gia merikoús spoudastés | ستواصل الحكومة تحصيل رسوم الكلية لبعض الطلاب | satuasil alhukumat tahsil rusum alkuliyat libaed altullab | Rząd będzie nadal pobierał opłaty za studia dla niektórych studentów | Влада ће и даље подизати школарине за неке студенте | Vlada će i dalje podizati školarine za neke studente | Vlada će i dalje naplaćivati školarine za neke studente | Vyriausybė ir toliau imsis kai kurių studentų studijų mokesčių | Уряд продовжить збирати плату за коледжі для деяких студентів | Uryad prodovzhytʹ zbyraty platu za koledzhi dlya deyakykh studentiv | Правительство продолжит взимать плату за колледж для некоторых студентов | Pravitel'stvo prodolzhit vzimat' platu za kolledzh dlya nekotorykh studentov | The government will continue to pick up college fees for some students | Le gouvernement continuera de payer les frais de scolarité de certains étudiants | 政府は、一部の学生の学費を引き続き徴収します | 政府 は 、 一部 の 学生 の 学費 を 引き続き 徴収 します | せいふ わ 、 いちぶ の がくせい の がくひ お ひきつずきちょうしゅう します | seifu wa , ichibu no gakusei no gakuhi o hikitsuzuki chōshūshimasu |
| 39 | 政府将继续替一些学生缴纳学费 | zhèngfǔ jiāng jìxù tì yīxiē xuéshēng jiǎonà xuéfèi | 政府将继续替一些学生缴纳学费 | zhèngfǔ jiāng jìxù tì yīxiē xuéshēng jiǎonà xué fèi | Government will continue to pay tuition for some students | Le gouvernement continuera de payer les frais de scolarité de certains étudiants | O governo continuará pagando mensalidades para alguns estudantes | El gobierno continuará pagando la matrícula de algunos estudiantes | Il governo continuerà a pagare le tasse scolastiche per alcuni studenti | Imperium alumni permanere reddere nactus aliquot | Die Regierung wird für einige Studenten weiterhin Studiengebühren zahlen | Η κυβέρνηση θα συνεχίσει να πληρώνει δίδακτρα για κάποιους μαθητές | I kyvérnisi tha synechísei na plirónei dídaktra gia kápoious mathités | ستواصل الحكومة دفع الرسوم الدراسية لبعض الطلاب | satuasil alhukumat dafe alrusum aldirasiat libaed altullab | Rząd będzie nadal płacił czesne dla niektórych studentów | Влада ће наставити да плаћа школарину за неке студенте | Vlada će nastaviti da plaća školarinu za neke studente | Vlada će i dalje plaćati školarinu za neke studente | Vyriausybė ir toliau mokės mokslą kai kuriems studentams | Уряд продовжить платити за навчання для деяких студентів | Uryad prodovzhytʹ platyty za navchannya dlya deyakykh studentiv | Правительство продолжит оплачивать обучение некоторых студентов | Pravitel'stvo prodolzhit oplachivat' obucheniye nekotorykh studentov | 政府将继续替一些学生缴纳学费 | Le gouvernement continuera de payer les frais de scolarité de certains étudiants | 政府は引き続き一部の学生に授業料を支払う | 政府 は 引き続き 一部 の 学生 に 授業料 を 支払う | せいふ わ ひきつずき いちぶ の がくせい に じゅぎょうりょう お しはらう | seifu wa hikitsuzuki ichibu no gakusei ni jugyōryō oshiharau |
| 40 | 政府将继续为一些学生收取大学费用 | zhèngfǔ jiāng jìxù wéi yīxiē xuéshēng shōuqǔ dàxué fèiyòng | 政府将继续为一些学生接受大学费用 | zhèngfǔ jiāng jìxù wéi yīxiē xuéshēng jiēshòu dàxué fèiyòng | Government will continue to charge college fees for some students | Le gouvernement continuera de facturer des frais de scolarité à certains étudiants | O governo continuará cobrando propinas para alguns estudantes | El gobierno continuará cobrando cuotas universitarias para algunos estudiantes | Il governo continuerà ad addebitare le tasse universitarie per alcuni studenti | Imperium militum plerosque ad poenam aliquam alumni permanere arguere universitates | Die Regierung wird weiterhin Studiengebühren für einige Studenten erheben | Η κυβέρνηση θα συνεχίσει να χρεώνει τα έξοδα φοιτητών για μερικούς φοιτητές | I kyvérnisi tha synechísei na chreónei ta éxoda foititón gia merikoús foitités | ستواصل الحكومة فرض رسوم الكلية على بعض الطلاب | satuasil alhukumat fard rusum alkuliyat ealaa bed altullab | Rząd będzie nadal pobierał opłaty za studia od niektórych studentów | Влада ће и даље наплаћивати факултетске таксе за неке студенте | Vlada će i dalje naplaćivati fakultetske takse za neke studente | Vlada će i dalje naplaćivati školarine za neke studente | Vyriausybė ir toliau imsis kai kurių studentų studijų mokesčio | Уряд продовжить стягувати збори в коледжі з деяких студентів | Uryad prodovzhytʹ styahuvaty zbory v koledzhi z deyakykh studentiv | Правительство будет продолжать взимать плату за колледж для некоторых студентов | Pravitel'stvo budet prodolzhat' vzimat' platu za kolledzh dlya nekotorykh studentov | 政府将继续为一些学生收取大学费用 | Le gouvernement continuera de facturer des frais de scolarité à certains étudiants | 政府は引き続き一部の学生に大学費用を請求します | 政府 は 引き続き 一部 の 学生 に 大学 費用 を 請求します | せいふ わ ひきつずき いちぶ の がくせい に だいがく ひよう お せいきゅう します | seifu wa hikitsuzuki ichibu no gakusei ni daigaku hiyō oseikyū shimasu |
| 41 | pick up the pieces | pick up the pieces | 把碎片捡起来 | bǎ suìpiàn jiǎn qǐlái | pick up the pieces | ramasser les morceaux | pegar as peças | recoge las piezas | raccogliere i pezzi | colligunt usque in pieces | nimm die Stücke auf | πάρτε τα κομμάτια | párte ta kommátia | التقط القطع | altaqat alqate | podnieś kawałki | покупи комаде | pokupi komade | pokupi komade | pasiimti gabalus | забрати шматочки | zabraty shmatochky | собирать кусочки | sobirat' kusochki | pick up the pieces | ramasser les morceaux | ピースを拾います | ピース を 拾います | ピース お ひろいます | pīsu o hiroimasu |
| 42 | to return or to help sb return to a normal situation，particularly after a shock or a disaster | to return or to help sb return to a normal situation,particularly after a shock or a disaster | 返回或帮助某人恢复正常，特别是在遭受电击或灾难后 | fǎnhuí huò bāngzhù mǒu rén huīfù zhèngcháng, tèbié shì zài zāoshòu diànjí huò zāinàn hòu | to return or to help sb return to a normal situation, particularly after a shock or a disaster | retourner ou aider sb à retrouver une situation normale, notamment après un choc ou une catastrophe | retornar ou ajudar sb a retornar a uma situação normal, principalmente após um choque ou um desastre | regresar o ayudar a alguien a regresar a una situación normal, particularmente después de un shock o un desastre | per tornare o per aiutare a tornare a una situazione normale, in particolare dopo uno shock o un disastro | uel si prodesse communi vicissitudinem reddere loco mouit aut clade maximeque | zurückzukehren oder jdm zu helfen, in eine normale Situation zurückzukehren, insbesondere nach einem Schock oder einer Katastrophe | να επιστρέψετε ή να βοηθήσετε να επιστρέψετε σε μια κανονική κατάσταση, ιδιαίτερα μετά από σοκ ή καταστροφή | na epistrépsete í na voithísete na epistrépsete se mia kanonikí katástasi, idiaítera metá apó sok í katastrofí | للعودة أو مساعدة sb على العودة إلى الوضع الطبيعي ، وخاصة بعد صدمة أو كارثة | lileawdat 'aw musaeadat sb ealaa aleawdat 'iilaa alwade altabieii , wakhasatan baed sadmat 'aw karitha | wrócić lub pomóc komuś wrócić do normalnej sytuacji, szczególnie po szoku lub katastrofie | да се вратите или да помогнете сб да се врати у нормалну ситуацију, посебно након шока или катастрофе | da se vratite ili da pomognete sb da se vrati u normalnu situaciju, posebno nakon šoka ili katastrofe | vratiti se ili pomoći sb da se vrati u normalnu situaciju, posebno nakon šoka ili katastrofe | grįžti arba padėti sb grįžti į normalią situaciją, ypač po šoko ar nelaimės | повернутися або допомогти sb повернутися до нормальної ситуації, особливо після шоку чи катастрофи | povernutysya abo dopomohty sb povernutysya do normalʹnoyi sytuatsiyi, osoblyvo pislya shoku chy katastrofy | вернуть или помочь кому-либо вернуться в нормальную ситуацию, особенно после шока или стихийного бедствия | vernut' ili pomoch' komu-libo vernut'sya v normal'nuyu situatsiyu, osobenno posle shoka ili stikhiynogo bedstviya | to return or to help sb return to a normal situation，particularly after a shock or a disaster | retourner ou aider sb à retrouver une situation normale, notamment après un choc ou une catastrophe | 特にショックや災害の後に、sbが通常の状態に戻る、または助けるため | 特に ショック や 災害 の 後 に 、 sb が 通常 の 状態 に戻る 、 または 助ける ため | とくに ショック や さいがい の のち に 、 sb が つうじょう の じょうたい に もどる 、 または たすける ため | tokuni shokku ya saigai no nochi ni , sb ga tsūjō no jōtai nimodoru , mataha tasukeru tame |
| 43 | (使）恢复；补救；收拾残局 | (shǐ) huīfù; bǔjiù; shōushí cánjú | （使）恢复；恢复；收拾残局 | (shǐ) huīfù; huīfù; shōushí cánjú | To restore | Pour restaurer | Para restaurar | Para restaurar | Per ripristinare | (A) recuperatio: remediation, colligunt usque in pieces | Wiederherstellen | Για να επαναφέρετε | Gia na epanaférete | لاستعادة | liaistieada | Aby przywrócić | Да бисте је обновили | Da biste je obnovili | Da obnovim | Norėdami atkurti | Щоб відновити | Shchob vidnovyty | Восстановить | Vosstanovit' | (使）恢复；补救；收拾残局 | Pour restaurer | 復元するには | 復元 する に は | ふくげん する に わ | fukugen suru ni wa |
| 44 | You cannot live your children’s lives for them; you can only be there to pick up the pieces when things go wrong. | You cannot live your children’s lives for them; you can only be there to pick up the pieces when things go wrong. | 您不能为子女过上自己的生活；出现问题时，您只能在那里捡拾碎片。 | nín bùnéng wéi zǐnǚguò shàng zìjǐ de shēnghuó; chūxiàn wèntí shí, nín zhǐ néng zài nàlǐ jiǎnshí suìpiàn. | You cannot live your children ’s lives for them; you can only be there to pick up the pieces when things go wrong. | Vous ne pouvez pas vivre la vie de vos enfants pour eux, vous ne pouvez être là que pour ramasser les morceaux lorsque les choses tournent mal. | Você não pode viver a vida de seus filhos por eles; você só pode estar lá para pegar as peças quando as coisas dão errado. | No puedes vivir la vida de tus hijos por ellos; solo puedes estar allí para recoger las piezas cuando las cosas salen mal. | Non puoi vivere la vita dei tuoi figli per loro; puoi essere lì solo per raccogliere i pezzi quando le cose vanno male. | Filios non potes pro ea membra levare non potest esse rerum falli. | Sie können das Leben Ihrer Kinder nicht für sie leben, Sie können nur da sein, um die Stücke aufzuheben, wenn etwas schief geht. | Δεν μπορείτε να ζήσετε τη ζωή των παιδιών σας γι 'αυτούς · μπορείτε μόνο να είστε εκεί για να παραλάβετε τα κομμάτια όταν τα πράγματα πάνε στραβά. | Den boreíte na zísete ti zoí ton paidión sas gi 'aftoús : boreíte móno na eíste ekeí gia na paralávete ta kommátia ótan ta prágmata páne stravá. | لا يمكنك أن تعيش حياة أطفالك من أجلهم ؛ يمكنك فقط أن تكون هناك لالتقاط القطع عندما تسوء الأمور. | la yumkinuk 'an taeish hayatan 'atfalak min 'ajaluhum ; yumkinuk faqat 'an takun hunak liailtiqat alqate eindama tasu' al'umur. | Nie możesz dla nich żyć życiem swoich dzieci; możesz być tam tylko po to, by odebrać elementy, gdy coś pójdzie nie tak. | Не можете живети живот своје деце за њих, ви можете бити тамо да покупите комаде само кад ствари пођу по злу. | Ne možete živeti život svoje dece za njih, vi možete biti tamo da pokupite komade samo kad stvari pođu po zlu. | Ne možete živjeti život svoje djece za njih, možete biti tu da pokupite komade samo kad stvari pođu po zlu. | Jūs negalite už juos gyventi savo vaikų, jūs galite būti ten, kad pasiimtumėte gabaliukus, kai viskas blogai. | Ви не можете прожити життя своїх дітей за них, ви можете бути там, щоб забрати шматки, коли все піде не так. | Vy ne mozhete prozhyty zhyttya svoyikh ditey za nykh, vy mozhete buty tam, shchob zabraty shmatky, koly vse pide ne tak. | Вы не можете прожить жизнь своих детей ради них, вы можете быть там, чтобы собирать осколки, когда что-то пойдет не так. | Vy ne mozhete prozhit' zhizn' svoikh detey radi nikh, vy mozhete byt' tam, chtoby sobirat' oskolki, kogda chto-to poydet ne tak. | You cannot live your children’s lives for them; you can only be there to pick up the pieces when things go wrong. | Vous ne pouvez pas vivre la vie de vos enfants pour eux, vous ne pouvez être là que pour ramasser les morceaux lorsque les choses tournent mal. | 子どもたちのために子どもたちの生活を送ることはできません。物事がうまくいかなくなったときだけ、子どもたちがそこにいることができます。 | 子どもたち の ため に 子どもたち の 生活 を 送る ことは できません 。 物事 が うまく いかなく なった ときだけ 、 子どもたち が そこ に いる こと が できます 。 | こどもたち の ため に こどもたち の せいかつ お おくる こと わ できません 。 ものごと が うまく いかなく なった とき だけ 、 こどもたち が そこ に いる こと が できます 。 | kodomotachi no tame ni kodomotachi no seikatsu o okurukoto wa dekimasen . monogoto ga umaku ikanaku nattatoki dake , kodomotachi ga soko ni iru koto ga dekimasu . |
| 45 | 您不能替孩子过活，只能在出现问题时帮忙解决 | Nín bùnéng tì háizi guòhuó, zhǐ néng zài chūxiàn wèntí shí bāngmáng jiějué | 您不能替孩子过活，只能在出现问题时帮忙解决 | Nín bùnéng tì háizi guòhuó, zhǐ néng zài chūxiàn wèntí shí bāngmáng jiějué | You ca n’t live for your child, you can only help when problems arise | Vous ne pouvez pas vivre pour votre enfant, vous ne pouvez aider qu'en cas de problème | Você não vive para o seu filho, você só pode ajudar quando houver um problema | No puedes vivir para tu hijo, solo puedes ayudar cuando hay un problema | Non puoi vivere per tuo figlio, puoi aiutare solo quando c'è un problema | Te potest vivere ad filios suos: problems solvere poterit tantum auxilium exortum | Sie können nicht für Ihr Kind leben, Sie können nur helfen, wenn Probleme auftreten | Δεν μπορείτε να ζήσετε για το παιδί σας, μπορείτε να βοηθήσετε μόνο όταν υπάρχει κάποιο πρόβλημα | Den boreíte na zísete gia to paidí sas, boreíte na voithísete móno ótan ypárchei kápoio próvlima | أنت لا تعيش لطفلك ، يمكنك المساعدة فقط عند ظهور المشاكل | 'ant la taeish litiflk , yumkinuk almusaeadat faqat eind zuhur almashakil | Nie możesz żyć dla swojego dziecka, możesz pomóc tylko wtedy, gdy jest problem | Не можете живети за своје дете, можете да му помогнете само кад постоји проблем | Ne možete živeti za svoje dete, možete da mu pomognete samo kad postoji problem | Ne možete živjeti za svoje dijete, pomažete mu samo kad postoji problem | Jūs negalite gyventi dėl savo vaiko, galite padėti tik iškilus problemai | Ви не можете жити для своєї дитини, ви можете допомогти лише тоді, коли є проблеми | Vy ne mozhete zhyty dlya svoyeyi dytyny, vy mozhete dopomohty lyshe todi, koly ye problemy | Вы не можете жить для своего ребенка, вы можете помочь только тогда, когда есть проблема | Vy ne mozhete zhit' dlya svoyego rebenka, vy mozhete pomoch' tol'ko togda, kogda yest' problema | 您不能替孩子过活，只能在出现问题时帮忙解决 | Vous ne pouvez pas vivre pour votre enfant, vous ne pouvez aider qu'en cas de problème | あなたはあなたの子供のために生きることはできません、あなたは問題が発生したときにのみ助けることができます | あなた は あなた の 子供 の ため に 生きる こと はできません 、 あなた は 問題 が 発生 した とき に のみ助ける こと が できます | あなた わ あなた の こども の ため に いきる こと わ できません 、 あなた わ もんだい が はっせい した とき に のみ たすける こと が できます | anata wa anata no kodomo no tame ni ikiru koto wadekimasen , anata wa mondai ga hassei shita toki ni nomitasukeru koto ga dekimasu |
| 46 | 您不能为子女过上自己的生活； 出问题时您只能在那里捡拾碎片 | nín bùnéng wéi zǐnǚguò shàng zìjǐ de shēnghuó; chū wèntí shí nín zhǐ néng zài nàlǐ jiǎnshí suìpiàn | 您不能为子女过上自己的生活；出问题时您只能在那里捡拾碎片 | nín bùnéng wéi zǐnǚguò shàng zìjǐ de shēnghuó; chū wèntí shí nín zhǐ néng zài nàlǐ jiǎnshí suìpiàn | You cannot live your own life for your children; you can only pick up fragments there | Vous ne pouvez pas vivre votre propre vie pour vos enfants, vous ne pouvez y ramasser que des fragments | Você não pode viver sua própria vida por seus filhos; você só pode pegar fragmentos lá | No puedes llevar tu propia vida por tus hijos; solo puedes recoger escombros allí si algo sale mal | Non puoi condurre la tua vita per i tuoi figli; puoi raccogliere detriti lì solo se qualcosa va storto | Non potes liberis vitam cum levare poteris quae obruta est errare | Sie können nicht Ihr eigenes Leben für Ihre Kinder führen, Sie können dort nur dann Trümmer aufnehmen, wenn etwas schief geht | Δεν μπορείτε να οδηγήσετε τη δική σας ζωή για τα παιδιά σας, μπορείτε να πάρετε μόνο συντρίμμια εκεί εάν κάτι πάει στραβά | Den boreíte na odigísete ti dikí sas zoí gia ta paidiá sas, boreíte na párete móno syntrímmia ekeí eán káti páei stravá | لا يمكنك أن تعيش حياتك الخاصة لأطفالك ؛ يمكنك فقط التقاط الشظايا هناك | la yumkinuk 'an taeish hayatik alkhasat li'atfalik ; yumkinuk faqat ailtiqat alshazaya hunak | Nie możesz prowadzić własnego życia dla swoich dzieci; możesz zbierać tam śmieci tylko wtedy, gdy coś pójdzie nie tak | Не можете живети свој сопствени живот за своју децу, тамо можете покупити само фрагменте | Ne možete živeti svoj sopstveni život za svoju decu, tamo možete pokupiti samo fragmente | Ne možete živjeti svoj vlastiti život za svoju djecu, tamo možete pokupiti samo fragmente | Jūs negalite patys gyventi dėl savo vaikų, galite ten pasiimti šiukšlių tik tada, kai kažkas nutinka ne taip | Ви не можете вести власне життя для своїх дітей, ви можете забрати там сміття, лише якщо щось піде не так | Vy ne mozhete vesty vlasne zhyttya dlya svoyikh ditey, vy mozhete zabraty tam smittya, lyshe yakshcho shchosʹ pide ne tak | Вы не можете прожить собственную жизнь для своих детей, вы можете только собирать фрагменты там | Vy ne mozhete prozhit' sobstvennuyu zhizn' dlya svoikh detey, vy mozhete tol'ko sobirat' fragmenty tam | 您不能为子女过上自己的生活； 出问题时您只能在那里捡拾碎片 | Vous ne pouvez pas vivre votre propre vie pour vos enfants, vous ne pouvez y ramasser que des fragments | あなたはあなたの子供のために自分の人生を送ることはできません;あなたは何かがうまくいかない場合にのみそこの破片を拾うことができます | あなた は あなた の 子供 の ため に 自分 の 人生 を 送ること は できません ; あなた は 何 か が うまく いかない場合 に のみ そこ の 破片 を 拾う こと が できます | あなた わ あなた の こども の ため に じぶん の じんせいお おくる こと わ できません ; あなた わ なに か が うまくいかない ばあい に のみ そこ の はへん お ひろう こと ができます | anata wa anata no kodomo no tame ni jibun no jinsei ookuru koto wa dekimasen ; anata wa nani ka ga umakuikanai bāi ni nomi soko no hahen o hirō koto ga dekimasu |
| 47 | pick up speed | pick up speed | 加快速度 | jiākuài sùdù | pick up speed | ramasser la vitesse | pegar velocidade | velocidad de recogida | prendere velocità | celeritate exciperent | Geschwindigkeit aufnehmen | pick up ταχύτητα | pick up tachýtita | التقط السرعة | ailtaqat alsurea | przyspieszyć | покупите брзину | pokupite brzinu | pokupiti brzinu | pasiimti greitį | набирати швидкість | nabyraty shvydkistʹ | набрать скорость | nabrat' skorost' | pick up speed | ramasser la vitesse | スピードを上げる | スピード を 上げる | スピード お あげる | supīdo o ageru |
| 48 | to go faster | to go faster | 去更快 | qù gèng kuài | to go faster | aller plus vite | ir mais rápido | ir más rápido | per andare più veloce | ut citius | schneller gehen | για να πάει πιο γρήγορα | gia na páei pio grígora | للذهاب بشكل أسرع | lildhahab bishakl 'asrae | iść szybciej | ићи брже | ići brže | ići brže | eiti greičiau | йти швидше | yty shvydshe | идти быстрее | idti bystreye | to go faster | aller plus vite | より速く行く | より 速く 行く | より はやく いく | yori hayaku iku |
| 49 | 加速 | jiāsù | 加速 | jiāsù | Speed up | Accélérez | Acelerar | Acelerar | Accelerare | accelerate | Beschleunigen Sie | Επιταχύνετε | Epitachýnete | تسريع | tasrie | Przyspiesz | Убрзајте | Ubrzajte | Ubrzajte | Paspartinkite | Швидкість | Shvydkistʹ | Ускорить | Uskorit' | 加速 | Accélérez | スピードアップ | スピードアップ | スピードアップ | supīdoappu |
| 50 | pick up the threads | pick up the threads | 拿起线 | ná qǐ xiàn | pick up the threads | ramasser les fils | pegar os fios | recoger los hilos | raccogliere i fili | colligunt usque in relatorum | Nimm die Fäden auf | σηκώστε τα νήματα | sikóste ta nímata | تلتقط الخيوط | taltaqit alkhuyut | podnieś wątki | покупи теме | pokupi teme | pokupi niti | pasiimk siūlus | підбирайте нитки | pidbyrayte nytky | возьми нитки | voz'mi nitki | pick up the threads | ramasser les fils | スレッドを拾います | スレッド を 拾います | すれっど お ひろいます | sureddo o hiroimasu |
| 51 | to return to an earlier, situation or way of life after an interruption | to return to an earlier, situation or way of life after an interruption | 插手后回到较早的状况或生活方式 | chāshǒu hòu huí dào jiào zǎo de zhuàngkuàng huò shēnghuó fāngshì | to return to an earlier, situation or way of life after an interruption | revenir à une situation ou un mode de vie antérieur après une interruption | para retornar a uma situação, situação ou modo de vida anterior após uma interrupção | para volver a una situación anterior o una forma de vida después de una interrupción | per ritornare a una situazione precedente, a una situazione oa uno stile di vita dopo un'interruzione | redire ad mane, ita statum vitae vel post interruptionem | nach einer Unterbrechung zu einer früheren Situation oder Lebensweise zurückzukehren | να επιστρέψει σε μια προγενέστερη κατάσταση ή τρόπο ζωής μετά από μια διακοπή | na epistrépsei se mia progenésteri katástasi í trópo zoís metá apó mia diakopí | للعودة إلى حالة أو نمط حياة سابق بعد انقطاع | llieawdat 'iilaa halat 'aw namat hayatan sabiq baed ainqitae | powrócić do wcześniejszej sytuacji lub stylu życia po przerwie | да се вратим у ранију, ситуацију или начин живота након прекида | da se vratim u raniju, situaciju ili način života nakon prekida | vratiti se u raniju, situaciju ili način života nakon prekida | po pertraukos grįžti į ankstesnę situaciją ar gyvenimo būdą | повернутися до раніше, ситуації чи способу життя після перерви | povernutysya do ranishe, sytuatsiyi chy sposobu zhyttya pislya perervy | вернуться к прежней ситуации или образу жизни после перерыва | vernut'sya k prezhney situatsii ili obrazu zhizni posle pereryva | to return to an earlier, situation or way of life after an interruption | revenir à une situation ou un mode de vie antérieur après une interruption | 中断後、以前の状況や生活様式に戻ること | 中断 後 、 以前 の 状況 や 生活 様式 に 戻る こと | ちゅうだん ご 、 いぜん の じょうきょう や せいかつ ようしき に もどる こと | chūdan go , izen no jōkyō ya seikatsu yōshiki ni modorukoto |
| 52 | 恢 复原状 | huīfù yuánzhuàng | 恢复原状 | huīfù yuánzhuàng | Restore | Récupérer | Recuperar | Recuperar | restituzione | quia restitutio reducit | Wiederherstellen | Ανάκτηση | Anáktisi | التعافي | altieafi | Odzyskaj | Опорави | Oporavi | povraćaj | Susigrąžinti | Відновити | Vidnovyty | реституция | restitutsiya | 恢 复原状 | Récupérer | 回復する | 回復 する | かいふく する | kaifuku suru |
| 53 | pick your way | pick your way | 选择你的方式 | xuǎnzé nǐ de fāngshì | pick your way | choisissez votre chemin | escolha o seu caminho | elige tu camino | scegli la tua strada | carpere viam vestram | wähle deinen Weg | επιλέξτε το δρόμο σας | epiléxte to drómo sas | اختر طريقك | akhtir tariquk | wybierz swoją drogę | одаберите свој пут | odaberite svoj put | odaberite svoj put | pasirinkti savo kelią | вибрати свій шлях | vybraty sviy shlyakh | выбери свой путь | vyberi svoy put' | pick your way | choisissez votre chemin | 道を選ぶ | 道 を 選ぶ | みち お えらぶ | michi o erabu |
| 54 | (across， along, among, over, through sth) | (across, along, among, over, through sth) | （横跨，沿着，之中，之上，至……） | (héng kuà, yánzhe, zhī zhōng, zhī shàng, zhì……) | (across, along, among, over, through sth) | (à travers, le long, parmi, sur, à travers qc) | (através, ao longo, entre, sobre, através de sth) | (a través, a lo largo, entre, sobre, a través de algo) | (attraverso, lungo, tra, sopra, attraverso sth) | (Across: una, inter, supra, per Ynskt mál) | (über, entlang, unter, über, durch etw) | (απέναντι, κατά μήκος, μεταξύ, πάνω, μέσω sth) | (apénanti, katá míkos, metaxý, páno, méso sth) | (عبر ، على طول ، من خلال ، عبر sth) | (eubr , ealaa tul , min khilal , eabr sth) | (w poprzek, między, ponad, przez coś) | (преко, дуж, међу, преко, кроз шта) | (preko, duž, među, preko, kroz šta) | (preko, uz, među, preko, kroz što) | (skersai, išilgai, per, per sth) | (поперек, уздовж, серед, над, через що-небудь) | (poperek, uzdovzh, sered, nad, cherez shcho-nebudʹ) | (поперек, вдоль, среди, через, что-то) | (poperek, vdol', sredi, cherez, chto-to) | (across， along, among, over, through sth) | (à travers, le long, parmi, sur, à travers qc) | （sthに沿って、に沿って、中、上、上） | （ sth に 沿って 、 に 沿って 、 中 、 上 、 上 ） | （ sth に そって 、 に そって 、 なか 、 うえ 、 うえ ） | （ sth ni sotte , ni sotte , naka , ue , ue ） |
| 55 | to walk carefully, choosing the safest, driest，etc. place to put your feet | to walk carefully, choosing the safest, driest,etc. Place to put your feet | 小心行走，选择最安全，最干燥的地方等。放脚的地方 | xiǎoxīn xíngzǒu, xuǎnzé zuì ānquán, zuì gānzào dì dìfāng děng. Fàng jiǎo dì dìfāng | to walk carefully, choosing the safest, driest, etc. place to put your feet | marcher prudemment, choisir l'endroit le plus sûr, le plus sec, etc. pour poser ses pieds | andar com cuidado, escolhendo o lugar mais seguro, mais seco etc. para colocar os pés | caminar con cuidado, eligiendo el lugar más seguro, más seco, etc. para poner los pies | camminare con cura, scegliendo il posto più sicuro, più asciutto, ecc. per mettere i piedi | sollicite ambulare, quo tutissimo remedio consensus eligens, siccissimi, etc. pedibus tuis locus ad induendum | Vorsichtig gehen, den sichersten, trockensten usw. Ort wählen, an dem Sie Ihre Füße stellen können | να περπατάτε προσεκτικά, επιλέγοντας το ασφαλέστερο, πιο ξηρό, κλπ. μέρος για να βάλετε τα πόδια σας | na perpatáte prosektiká, epilégontas to asfaléstero, pio xiró, klp. méros gia na válete ta pódia sas | المشي بعناية ، واختيار المكان الأكثر أمانًا والجفاف وما إلى ذلك لوضع قدميك | almshi bieinayat , waikhtiar almakan al'akthar amanana waljafaf wama 'iilaa dhlk liwade qadmik | chodzić ostrożnie, wybierając najbezpieczniejsze, najsuchsze itp. miejsce do postawienia stóp | ходајте пажљиво, бирајући најсигурније, најсушније, итд. место за постављање стопала | hodajte pažljivo, birajući najsigurnije, najsušnije, itd. mesto za postavljanje stopala | hodajte pažljivo, birajući najsigurnije, najsušnije itd. mjesto na kojem ćete staviti noge | atsargiai vaikščioti, pasirenkant saugiausią, sausiausią ir tt vietą, kur pastatyti kojas | ходити обережно, вибираючи найбезпечніше, найсухіше тощо місце, де поставити ноги | khodyty oberezhno, vybyrayuchy naybezpechnishe, naysukhishe toshcho mistse, de postavyty nohy | ходить осторожно, выбирая самое безопасное, сухое и т. д. место, чтобы поставить ноги | khodit' ostorozhno, vybiraya samoye bezopasnoye, sukhoye i t. d. mesto, chtoby postavit' nogi | to walk carefully, choosing the safest, driest，etc. place to put your feet | marcher prudemment, choisir l'endroit le plus sûr, le plus sec, etc. pour poser ses pieds | 足を置く最も安全で乾燥した場所などを選択して、慎重に歩く | 足 を 置く 最も 安全で 乾燥 した 場所 など を 選択して 、 慎重 に 歩く | あし お おく もっとも あんぜんで かんそう した ばしょなど お せんたく して 、 しんちょう に あるく | ashi o oku mottomo anzende kansō shita basho nado osentaku shite , shinchō ni aruku |
| 56 | 择路而行.小心看着路行走 | zé lù ér xíng. Xiǎoxīn kànzhe lù xíngzǒu | 择路而行。小心看着路行走 | zé lù ér xíng. Xiǎoxīn kànzhe lù xíngzǒu | Choose your way. Watch the road carefully | Choisissez votre chemin, regardez attentivement la route | Escolha o seu caminho, observe a estrada com cuidado | Elige tu camino Mira la carretera con cuidado | Scegli la tua strada, osserva attentamente la strada | Delige viam nostram. Vigilate eos ambulans diligenter viam, | Wählen Sie Ihren Weg und beobachten Sie die Straße genau | Επιλέξτε τον δρόμο σας. Παρακολουθήστε προσεκτικά τον δρόμο | Epiléxte ton drómo sas. Parakolouthíste prosektiká ton drómo | اختر طريقك. راقب الطريق بعناية | akhtar tariquk. raqib altariq bieinaya | Wybierz swoją drogę. Uważnie obserwuj drogę | Изаберите свој пут. Пажљиво пратите пут | Izaberite svoj put. Pažljivo pratite put | Odaberite svoj put. Pažljivo pratite put | Pasirinkite kelią. Atidžiai stebėkite kelią | Виберіть свій шлях | Vyberitʹ sviy shlyakh | Выбери свой путь. Внимательно следи за дорогой | Vyberi svoy put'. Vnimatel'no sledi za dorogoy | 择路而行.小心看着路行走 | Choisissez votre chemin, regardez attentivement la route | 道を選んでください。 | 道 を 選んでください 。 | みち お えらんでください 。 | michi o erandekudasai . |
| 57 | She picked her way delicately over the rough ground | She picked her way delicately over the rough ground | 她在崎rough不平的地面上巧妙地选择了自己的方式 | tā zài qí rough bùpíng dì dìmiàn shàng qiǎomiào de xuǎnzéle zìjǐ de fāngshì | She picked her way delicately over the rough ground | Elle choisit délicatement son chemin sur le sol accidenté | Ela escolheu seu caminho delicadamente sobre o chão áspero | Se abrió camino delicadamente sobre el terreno accidentado | Si fece strada delicatamente sul terreno accidentato | Sustulit illa suo modo suaviter aspera super terram | Sie bahnte sich einen zarten Weg über den unebenen Boden | Εκείνος πήρε το δρόμο της απαλά πάνω από το τραχύ έδαφος | Ekeínos píre to drómo tis apalá páno apó to trachý édafos | شقت طريقها بدقة على الأرض الوعرة | shaqat tariqaha bidiqat ealaa al'ard alwaera | Delikatnie wybrała drogę po nierównej ziemi | Изабрала је деликатно свој пут преко грубе земље | Izabrala je delikatno svoj put preko grube zemlje | Delikatno se probrala preko grube zemlje | Ji subtiliai pasirinko kelią per grubią žemę | Вона делікатно підібрала свій шлях над грубою землею | Vona delikatno pidibrala sviy shlyakh nad hruboyu zemleyu | Она деликатно пробиралась по неровной земле | Ona delikatno probiralas' po nerovnoy zemle | She picked her way delicately over the rough ground | Elle choisit délicatement son chemin sur le sol accidenté | 彼女は荒れた地面の上で微妙に道を選んだ | 彼女 は 荒れた 地面 の 上 で 微妙 に 道 を 選んだ | かのじょ わ あれた じめん の うえ で びみょう に みち おえらんだ | kanojo wa areta jimen no ue de bimyō ni michi o eranda |
| 58 | 她小心翼翼地在高低不乎的地面上行走 | tā xiǎoxīnyìyì de zài gāodī bù hū dì dìmiàn shàng xíngzǒu | 她小心翼翼地在高低不乎的地面上行走 | tā xiǎoxīnyìyì de zài gāodī bù hū dì dìmiàn shàng xíngzǒu | She walked carefully on the uneven ground | Elle marchait prudemment sur le sol inégal | Ela andou com cuidado no chão irregular | Ella caminó cuidadosamente sobre el terreno irregular | Camminava con cautela sul terreno irregolare | Est prope aequum ne ambulatio | Sie ging vorsichtig auf dem unebenen Boden | Περπάτησε προσεκτικά στο ανώμαλο έδαφος | Perpátise prosektiká sto anómalo édafos | مشى بعناية على الأرض غير المستوية | mashaa bieinayat ealaa al'ard ghyr almustawia | Szła ostrożnie po nierównym terenie | Пажљиво је ходала по неравном терену | Pažljivo je hodala po neravnom terenu | Pažljivo je hodala po neravnom terenu | Ji atsargiai ėjo ant nelygios žemės | Вона обережно йшла по нерівній землі | Vona oberezhno yshla po nerivniy zemli | Она осторожно шла по неровной земле | Ona ostorozhno shla po nerovnoy zemle | 她小心翼翼地在高低不乎的地面上行走 | Elle marchait prudemment sur le sol inégal | 彼女は不均一な地面を注意深く歩いた | 彼女 は 不 均一な 地面 を 注意深く 歩いた | かのじょ わ ふ きにつな じめん お ちゅういぶかく あるいた | kanojo wa fu kinitsuna jimen o chūibukaku aruita |
| 59 | pick a winner | pick a winner | 选择一个赢家 | xuǎnzé yīgè yíngjiā | pick a winner | choisir un gagnant | escolha um vencedor | elige un ganador | scegli un vincitore | colligunt enim victorem | Wähle einen Gewinner | επιλέξτε έναν νικητή | epiléxte énan nikití | اختر فائزًا | aikhtir fayzana | wybierz zwycięzcę | одаберите победника | odaberite pobednika | odaberite pobjednika | išrink laimėtoją | вибрати переможця | vybraty peremozhtsya | выбрать победителя | vybrat' pobeditelya | pick a winner | choisir un gagnant | 勝者を選ぶ | 勝者 を 選ぶ | しょうしゃ お えらぶ | shōsha o erabu |
| 60 | to choose a horse, etc. that you think is most likely to win a race | to choose a horse, etc. That you think is most likely to win a race | 选择您认为最有可能赢得比赛的马匹等 | xuǎnzé nín rènwéi zuì yǒu kěnéng yíngdé bǐsài de mǎpǐ děng | to choose a horse, etc. that you think is most likely to win a race | choisir un cheval, etc. qui, selon vous, est le plus susceptible de gagner une course | escolher um cavalo, etc. que você acha que provavelmente ganhará uma corrida | elegir un caballo, etc. que creas que es más probable que gane una carrera | per scegliere un cavallo, ecc. che ritieni abbia più probabilità di vincere una gara | eligere equus etc. verisimile vincere cursu putas | ein Pferd usw. zu wählen, von dem Sie glauben, dass es am wahrscheinlichsten ist, ein Rennen zu gewinnen | να επιλέξετε ένα άλογο κλπ. που νομίζετε ότι είναι πιθανότερο να κερδίσει έναν αγώνα | na epiléxete éna álogo klp. pou nomízete óti eínai pithanótero na kerdísei énan agóna | لاختيار الحصان ، وما إلى ذلك الذي تعتقد أنه من المرجح أن يفوز بالسباق | liaikhtiar alhisan , wama 'iilaa dhlk aldhy taetaqid 'anah min almrjh 'an yafuz bialsibaq | wybrać konia itp., który Twoim zdaniem najprawdopodobniej wygra wyścig | да одаберете коња итд. за који сматрате да је највероватније победити у трци | da odaberete konja itd. za koji smatrate da je najverovatnije pobediti u trci | odabrati konja itd. za koje mislite da je najvjerojatnije pobijediti u trci | pasirinkti žirgą ir tt, kuris, jūsų manymu, greičiausiai laimės lenktynes | вибрати коня і т. д., який, на вашу думку, найімовірніше виграє гонку | vybraty konya i t. d., yakyy, na vashu dumku, nayimovirnishe vyhraye honku | выбрать лошадь и т. д., которые, по вашему мнению, наиболее вероятны для победы в гонке | vybrat' loshad' i t. d., kotoryye, po vashemu mneniyu, naiboleye veroyatny dlya pobedy v gonke | to choose a horse, etc. that you think is most likely to win a race | choisir un cheval, etc. qui, selon vous, est le plus susceptible de gagner une course | レースに勝つ可能性が最も高いと思われる馬などを選択する | レース に 勝つ 可能性 が 最も 高い と 思われる 馬 などを 選択 する | レース に かつ かのうせい が もっとも たかい と おもわれる うま など お せんたく する | rēsu ni katsu kanōsei ga mottomo takai to omowareru umanado o sentaku suru |
| 61 | 认虫胜利者（如赛马中） | rèn chóng shènglì zhě (rú sàimǎ zhōng) | 认虫胜利者（如赛马中） | rèn chóng shènglì zhě (rú sàimǎ zhōng) | Winners who recognize bugs (eg in horse racing) | Gagnants qui reconnaissent les bugs (par exemple dans les courses de chevaux) | Vencedores que reconhecem bugs (por exemplo, em corridas de cavalos) | Ganadores que reconocen errores (por ejemplo, en carreras de caballos) | Vincitori che riconoscono i bug (ad es. Nelle corse dei cavalli) | Insectum victorem agnoscere (sicut equus racing) | Gewinner, die Fehler erkennen (z. B. im Pferderennen) | Οι νικητές που αναγνωρίζουν σφάλματα (π.χ. σε ιπποδρομίες) | Oi nikités pou anagnorízoun sfálmata (p.ch. se ippodromíes) | الفائزون الذين يتعرفون على الأخطاء (على سبيل المثال في سباق الخيل) | alfayizun aladhin yataearafun ealaa al'akhta' (ela sabil almithal fi sibaq alkhyl) | Zwycięzcy, którzy rozpoznają błędy (np. W wyścigach konnych) | Победници који препознају грешке (нпр. У тркама коњима) | Pobednici koji prepoznaju greške (npr. U trkama konjima) | Pobjednici koji prepoznaju bugove (npr. U utrkama konja) | Nugalėtojai, atpažįstantys klaidas (pvz., Žirgų lenktynėse) | Переможці, які визнають помилок (наприклад, у скачках) | Peremozhtsi, yaki vyznayutʹ pomylok (napryklad, u skachkakh) | Победители, которые распознают ошибки (например, в скачках) | Pobediteli, kotoryye raspoznayut oshibki (naprimer, v skachkakh) | 认虫胜利者（如赛马中） | Gagnants qui reconnaissent les bugs (par exemple dans les courses de chevaux) | バグを認識する勝者（競馬など） | バグ を 認識 する 勝者 （ 競馬 など ） | バグ お にんしき する しょうしゃ （ けいば など ） | bagu o ninshiki suru shōsha （ keiba nado ） |
| 62 | (informal) | (informal) | （非正式） | (fēi zhèngshì) | (informal) | (informel) | (informal) | (informal) | (Informale) | (Tacitae) | (informell) | (άτυπη) | (átypi) | (غير رسمي) | (ghir rasmi) | (nieformalne) | (неформално) | (neformalno) | (Neformalno) | (neformalus) | (неофіційне) | (neofitsiyne) | (Неофициальный) | (Neofitsial'nyy) | (informal) | (informel) | （非公式） | （ 非公式 ） | （ ひこうしき ） | （ hikōshiki ） |
| 63 | to make a very good choice | to make a very good choice | 做一个很好的选择 | zuò yīgè hěn hǎo de xuǎnzé | to make a very good choice | faire un très bon choix | para fazer uma escolha muito boa | para hacer una muy buena elección | fare un'ottima scelta | ut a valde bonus choice | eine sehr gute Wahl treffen | να κάνει μια πολύ καλή επιλογή | na kánei mia polý kalí epilogí | لاتخاذ خيار جيد للغاية | liaitikhadh khiar jayid lilghaya | dokonać bardzo dobrego wyboru | направити врло добар избор | napraviti vrlo dobar izbor | napraviti vrlo dobar izbor | padaryti labai gerą pasirinkimą | зробити дуже вдалий вибір | zrobyty duzhe vdalyy vybir | сделать очень хороший выбор | sdelat' ochen' khoroshiy vybor | to make a very good choice | faire un très bon choix | 非常に良い選択をする | 非常 に 良い 選択 を する | ひじょう に よい せんたく お する | hijō ni yoi sentaku o suru |
| 64 | 挑选得当；选得很准 | tiāoxuǎn dédàng; xuǎn dé hěn zhǔn | 挑选得当；选得很准 | tiāoxuǎn dédàng; xuǎn dé hěn zhǔn | Well-chosen | Bien choisi | Bem escolhido | Bien elegido | Una corretta scelta; molto potenziale elettorale | A bene electi, ipsum futurum electionis | Gut gewählt | Καλά επιλεγμένο | Kalá epilegméno | حسن الاختيار | hasan alaikhtiar | Dobrze wybrany | Добро изабран | Dobro izabran | Pravilno odabrana, vrlo budući izbori | Gerai parinktas | Добре обраний | Dobre obranyy | Правильно выбрали, очень перспективный выборы | Pravil'no vybrali, ochen' perspektivnyy vybory | 挑选得当；选得很准 | Bien choisi | 厳選 | 厳選 | げんせん | gensen |
| 65 | 做一个很好的选择 | zuò yīgè hěn hǎo de xuǎnzé | 做一个很好的选择 | zuò yīgè hěn hǎo de xuǎnzé | Make a good choice | Faites un bon choix | Faça uma boa escolha | Hacer una buena elección | Fai una buona scelta | Fac bonus choice | Treffen Sie eine gute Wahl | Κάντε μια καλή επιλογή | Kánte mia kalí epilogí | قم بعمل اختيار جيد | qum bieamal aikhtiar jayid | Dokonaj dobrego wyboru | Добар избор | Dobar izbor | Dobar izbor | Padarykite gerą pasirinkimą | Зробіть вдалий вибір | Zrobitʹ vdalyy vybir | Сделай хороший выбор | Sdelay khoroshiy vybor | 做一个很好的选择 | Faites un bon choix | 良い選択をする | 良い 選択 を する | よい せんたく お する | yoi sentaku o suru |
| 66 | more at | more at | 更多 | gèng duō | more at | plus à | mais em | más en | più a | multo tempore | mehr unter | περισσότερα στο | perissótera sto | المزيد في | almazid fi | więcej na | више на | više na | više na | daugiau ne | більше на | bilʹshe na | больше в | bol'she v | more at | plus à | でもっと | で もっと | で もっと | de motto |
| 67 | bone | bone | 骨 | gǔ | bone | os | osso | hueso | osso | os | Knochen | οστών | ostón | عظم | eazam | kość | кост | kost | kost | kaulas | кістка | kistka | кость | kost' | bone | os | 骨 | 骨 | ほね | hone |
| 68 | piece | piece | 片 | piàn | piece | pièce | peça | pieza | pezzo | pars | Stück | κομμάτι | kommáti | قطعة | qitea | kawałek | комад | komad | komad | gabalas | шматок | shmatok | часть | chast' | piece | pièce | 一枚 | 一 枚 | いち まい | ichi mai |
| 69 | shred | shred | 切碎 | qiē suì | shred | déchiqueter | rasgar | triturar | brandello | minimum | Shred | αποκοπή | apokopí | أجاد | 'ajad | strzępić | дробити | drobiti | isjeckati | susmulkinti | клаптик | klaptyk | шинковать | shinkovat' | shred | déchiqueter | 細断 | 細 断 | ほそ だん | hoso dan |
| 70 | pick at sth | pick at sth | 选某物 | xuǎn mǒu wù | pick at sth | choisir à qc | escolher em sth | recoger en algo | prendi a sth | ad colligunt Ynskt mál: | bei etw | επιλέξτε στο sth | epiléxte sto sth | اختيار في sth | aikhtiar fi sth | wybrać w czymś | покупити на шта | pokupiti na šta | pokupiti na šta | rinkis sth | забрати на що-н | zabraty na shcho-n | выбрать на что | vybrat' na chto | pick at sth | choisir à qc | sthで選ぶ | sth で 選ぶ | sth で えらぶ | sth de erabu |
| 71 | 选某物 | xuǎn mǒu wù | 选某物 | xuǎn mǒu wù | Pick something | Choisissez quelque chose | Escolha algo | Elige algo | Scegli qualcosa | Elige quod | Wähle etwas aus | Επιλέξτε κάτι | Epiléxte káti | اختر شيئًا | akhtur shyyana | Wybierz coś | Изабери нешто | Izaberi nešto | Izaberi nešto | Pasirinkite ką nors | Виберіть щось | Vyberitʹ shchosʹ | Выбери что-нибудь | Vyberi chto-nibud' | 选某物 | Choisissez quelque chose | 何かを選ぶ | 何 か を 選ぶ | なに か お えらぶ | nani ka o erabu |
| 72 | to eat food slowly, taking small amounts or bites because you are not hungry | to eat food slowly, taking small amounts or bites because you are not hungry | 慢慢吃东西，因为不饿而少吃或咬东西 | màn man chī dōngxī, yīn wéi bù è ér shǎo chī huò yǎo dōngxī | to eat food slowly, taking small amounts or bites because you are not hungry | manger lentement, en prenant de petites quantités ou des piqûres parce que vous n'avez pas faim | comer lentamente, tomando pequenas quantidades ou mordidas porque você não está com fome | comer alimentos lentamente, tomar pequeñas cantidades o picaduras porque no tiene hambre | mangiare lentamente, prendendo piccole quantità o morsi perché non hai fame | edere paulatim sumere et morsus exiguis quia non esurient | langsam essen, kleine Mengen oder Bissen nehmen, weil Sie nicht hungrig sind | να τρώτε σιγά-σιγά τα τρόφιμα, παίρνοντας μικρές ποσότητες ή δαγκώματα επειδή δεν είστε πεινασμένοι | na tróte sigá-sigá ta trófima, paírnontas mikrés posótites í dankómata epeidí den eíste peinasménoi | تناول الطعام ببطء ، مع تناول كميات صغيرة أو لدغات لأنك لست جائعًا | tanawul altaeam bbt' , mae tanawul kamiyat saghirat 'aw ladaghat li'anak last jayeana | jeść powoli jedzenie, biorąc małe ilości lub gryząc, ponieważ nie jesteś głodny | јести храну полако, узимајући мале количине или залогаје јер нисте гладни | jesti hranu polako, uzimajući male količine ili zalogaje jer niste gladni | jesti hranu polako, uzimajući male količine ili zalogaje jer niste gladni | valgyti maistą lėtai, vartojant nedidelius kiekius ar įkandant, nes nesate alkanas | їсти їжу повільно, приймаючи невеликі кількості або укуси, тому що ви не голодні | yisty yizhu povilʹno, pryymayuchy nevelyki kilʹkosti abo ukusy, tomu shcho vy ne holodni | есть пищу медленно, принимая небольшие количества или укусы, потому что вы не голодны | yest' pishchu medlenno, prinimaya nebol'shiye kolichestva ili ukusy, potomu chto vy ne golodny | to eat food slowly, taking small amounts or bites because you are not hungry | manger lentement, en prenant de petites quantités ou des piqûres parce que vous n'avez pas faim | あなたが空腹ではないので、少量または一口を食べて、ゆっくりと食べ物を食べる | あなた が 空腹 で はないので 、 少量 または 一口 を食べて 、 ゆっくり と 食べ物 を 食べる | あなた が くうふく で はないので 、 しょうりょう またはひとくち お たべて 、 ゆっくり と たべもの お たべる | anata ga kūfuku de hanainode , shōryō mataha hitokuchi otabete , yukkuri to tabemono o taberu |
| 73 | 磨蹭着吃 ;(因为不饿而) 小口吃 | mócengzhe chī ;(yīn wéi bù è ér) xiǎo kǒuchī | 磨蹭着吃;（因为不饿而）小口吃 | mócengzhe chī;(yīn wéi bù è ér) xiǎo kǒuchī | Grind to eat; (because I'm not hungry) | Moudre pour manger; (parce que je n'ai pas faim) | Moer para comer; (porque não estou com fome) | Moler para comer; (porque no tengo hambre) | Macinare per mangiare; (perché non ho fame) | Lente cibum (et quod esuriit) parva balbutiendo | Mahlen, um zu essen (weil ich keinen Hunger habe) | Αλέθετε να φάτε (επειδή δεν είμαι πεινασμένος) | Aléthete na fáte (epeidí den eímai peinasménos) | طحن للأكل ؛ (لأنني لست جائعًا) | thn lil'akl ; (l'anani last jayeana) | Grind do jedzenia; (bo nie jestem głodny) | Гринд јести; (јер нисам гладан) | Grind jesti; (jer nisam gladan) | Samljeti jesti; (jer nisam gladna) | Malkite valgyti; (nes nesu alkanas) | Подрібнити їсти; (тому що я не голодний) | Podribnyty yisty; (tomu shcho ya ne holodnyy) | Измельчить, чтобы поесть; (потому что я не голоден) | Izmel'chit', chtoby poyest'; (potomu chto ya ne goloden) | 磨蹭着吃 ;(因为不饿而) 小口吃 | Moudre pour manger; (parce que je n'ai pas faim) | 挽いて食べる;（私は空腹ではないから） | 挽いて 食べる ;（ 私 は 空腹 で は ないから ） | ひいて たべる ;（ わたし わ くうふく で わ ないから ） | hīte taberu ;（ watashi wa kūfuku de wa naikara ） |
| 74 | 慢慢吃东西，因为不饿而少吃或咬东西 | màn man chī dōngxī, yīn wéi bù è ér shǎo chī huò yǎo dōngxī | 慢慢吃东西，因为不饿而少吃或咬东西 | màn man chī dōngxī, yīn wéi bù è ér shǎo chī huò yǎo dōngxī | Eat slowly, eat less or bite because you are not hungry | Mangez lentement, mangez moins ou mordez parce que vous n'avez pas faim | Coma devagar, coma menos ou morda porque não está com fome | Come despacio, come menos o muerde porque no tienes hambre | Mangia lentamente, mangia di meno o mordi perché non hai fame | Tardius manducare, esurientem et manducare, quia mordeat uel | Iss langsam, iss weniger oder beiße, weil du keinen Hunger hast | Τρώτε αργά, τρώτε λιγότερο ή δαγκώστε επειδή δεν είστε πεινασμένοι | Tróte argá, tróte ligótero í dankóste epeidí den eíste peinasménoi | تناول الطعام ببطء ، أو تناول طعامًا أقل أو لدغة لأنك لست جائعًا | tanawul altaeam bbt' , 'aw tanawul teamana 'aqala 'aw lidghat li'anak last jayeana | Jedz powoli, jedz mniej lub gryź, bo nie jesteś głodny | Једите полако, једите мање или јејте јер нисте гладни | Jedite polako, jedite manje ili jejte jer niste gladni | Jedite polako, jedite manje ili zagrijte jer niste gladni | Valgykite lėtai, mažiau valgykite ar ragaukite, nes nesate alkanas | Їжте повільно, їжте менше або перекушуйте, тому що ви не голодні | Yizhte povilʹno, yizhte menshe abo perekushuyte, tomu shcho vy ne holodni | Ешьте медленно, ешьте меньше или кусайте, потому что вы не голодны | Yesh'te medlenno, yesh'te men'she ili kusayte, potomu chto vy ne golodny | 慢慢吃东西，因为不饿而少吃或咬东西 | Mangez lentement, mangez moins ou mordez parce que vous n'avez pas faim | 空腹ではないので、ゆっくり食べる、食べる量を減らす、または噛む | 空腹 で はないので 、 ゆっくり 食べる 、 食べる 量 を減らす 、 または 噛む | くうふく で はないので 、 ゆっくり たべる 、 たべる りょう お へらす 、 または かむ | kūfuku de hanainode , yukkuri taberu , taberu ryō o herasu, mataha kamu |
| 75 | to pull or touch sth several times | to pull or touch sth several times | 几次拉扯或触摸某物 | jǐ cì lāchě huò chùmō mǒu wù | to pull or touch sth several times | tirer ou toucher qch plusieurs fois | puxar ou tocar sth várias vezes | tirar o tocar algo varias veces | tirare o toccare più volte sth | Summa trahere tactus aliquotiens | mehrmals ziehen oder berühren | για να τραβήξετε ή να αγγίξετε το sth αρκετές φορές | gia na travíxete í na angíxete to sth arketés forés | لسحب أو لمس شيء عدة مرات | lisahb 'aw lms shay' edt marrat | ciągnąć lub dotykać coś kilka razy | повући или додирнути нешто више пута | povući ili dodirnuti nešto više puta | povući ili dodirnuti nešto više puta | kelis kartus patraukti ar paliesti | тягнути або торкатися до чогось кілька разів | tyahnuty abo torkatysya do chohosʹ kilʹka raziv | тянуть или трогать что-то несколько раз | tyanut' ili trogat' chto-to neskol'ko raz | to pull or touch sth several times | tirer ou toucher qch plusieurs fois | sthを数回引っ張ったり触ったりする | sth を 数 回 引っ張っ たり 触っ たり する | sth お すう かい ひぱっ たり さわっ たり する | sth o sū kai hitpat tari sawat tari suru |
| 76 | (反复地）揪，扯 | (fǎnfù dì) jiū, chě | （反复地）揪，扯 | (fǎnfù dì) jiū, chě | (Repeatedly) | (À plusieurs reprises) | (Repetidamente) | (Repetidamente) | (Ripetutamente) tirare, tirare | (Missio saepe uiris) trahente, viverra | (Wiederholt) | (Επανειλημμένα) | (Epaneilimména) | (بشكل متكرر) | (bshukul mtkrr) | (Wielokrotnie) | (Више пута) | (Više puta) | (Više puta) povlačenjem, povući | (Pakartotinai) | (Неодноразово) | (Neodnorazovo) | (Многократно) вытягивать, тянуть | (Mnogokratno) vytyagivat', tyanut' | (反复地）揪，扯 | (À plusieurs reprises) | （繰り返し） | （ 繰り返し ） | （ くりかえし ） | （ kurikaeshi ） |
| 77 | 几次拉扯或触摸某物 | jǐ cì lāchě huò chùmō mǒu wù | 先前拉扯或触摸某物 | xiānqián lāchě huò chùmō mǒu wù | Pull or touch something several times | Tirez ou touchez quelque chose plusieurs fois | Puxe ou toque em algo várias vezes | Tirar o tocar algo varias veces | Tirare o toccare qualcosa più volte | Tactus, vel quod pluribus viverra | Ziehen oder berühren Sie mehrmals etwas | Τραβήξτε ή αγγίξτε κάτι αρκετές φορές | Travíxte í angíxte káti arketés forés | سحب أو لمس شيء عدة مرات | sahb 'aw lms shay' edt marrat | Pociągnij lub dotknij czegoś kilka razy | Повуците или додирните нешто неколико пута | Povucite ili dodirnite nešto nekoliko puta | Povucite ili dodirnite nešto nekoliko puta | Kelis kartus patraukite arba palieskite | Потягніть або торкніться чогось кілька разів | Potyahnitʹ abo torknitʹsya chohosʹ kilʹka raziv | Потяните или коснитесь чего-нибудь несколько раз | Potyanite ili kosnites' chego-nibud' neskol'ko raz | 几次拉扯或触摸某物 | Tirez ou touchez quelque chose plusieurs fois | 何回か引っ張ったり触ったりする | 何 回 か 引っ張っ たり 触っ たり する | なん かい か ひぱっ たり さわっ たり する | nan kai ka hitpat tari sawat tari suru |
| 78 | he tried to undo the knot by picking at it with his fingers | he tried to undo the knot by picking at it with his fingers | 他试图用手指捡它解开结 | tā shìtú yòng shǒuzhǐ jiǎn tā jiě kāi jié | he tried to undo the knot by picking at it with his fingers | il a essayé de défaire le nœud en le saisissant avec ses doigts | ele tentou desfazer o nó escolhendo-o com os dedos | trató de deshacer el nudo picándolo con los dedos | ha cercato di annullare il nodo raccogliendolo con le dita | conatus est solvere nodum ultro in digitis | er versuchte den Knoten zu lösen, indem er mit den Fingern daran herumhackte | προσπάθησε να ξεσηκώσει τον κόμπο επιλέγοντας το με τα δάχτυλά του | prospáthise na xesikósei ton kómpo epilégontas to me ta dáchtylá tou | حاول فك العقدة عن طريق التقاطها بأصابعه | hawal fak aleuqdat ean tariq ailtiqatiha bi'asabieih | próbował rozwiązać węzeł, dotykając go palcami | Покушао је раскринкати чвор тако што га је хватао прстима | Pokušao je raskrinkati čvor tako što ga je hvatao prstima | pokušao je otkopčati čvor, uhvativši ga prstima | jis bandė atsegti mazgą, paimdamas į jį pirštais | він спробував розкрутити вузол, підхопивши його пальцями | vin sprobuvav rozkrutyty vuzol, pidkhopyvshy yoho palʹtsyamy | он попытался разорвать узел, тыкая его пальцами | on popytalsya razorvat' uzel, tykaya yego pal'tsami | he tried to undo the knot by picking at it with his fingers | il a essayé de défaire le nœud en le saisissant avec ses doigts | 彼は彼の指でそれを選んで結び目を元に戻そうとしました | 彼 は 彼 の 指 で それ を 選んで 結び目 を 元 に 戻そうと しました | かれ わ かれ の ゆび で それ お えらんで むすびめ お もとに もどそう と しました | kare wa kare no yubi de sore o erande musubime o motoni modosō to shimashita |
| 79 | 他用手指不停地扯，想把绳结解开 | tā yòng shǒuzhǐ bù tíng de chě, xiǎng bǎ shéng jié jiě kāi | 他用手指不停地扯，想把绳结解开 | tā yòng shǒuzhǐ bù tíng de chě, xiǎng bǎ shéng jié jiě kāi | He kept pulling with his fingers, trying to untie the knot | Il a continué à tirer avec ses doigts, essayant de défaire le nœud | Ele continuou puxando com os dedos, tentando desatar o nó | Siguió tirando con los dedos, tratando de desatar el nudo. | Continuava a tirare con le dita, cercando di sciogliere il nodo | Et tenentur ad trahendum digitos tuos, conatur solvere nodum | Er zog weiter mit den Fingern und versuchte, den Knoten zu lösen | Συνέχισε να τράβηξε με τα δάχτυλά του, προσπαθώντας να ξεκολλήσει τον κόμπο | Synéchise na trávixe me ta dáchtylá tou, prospathóntas na xekollísei ton kómpo | استمر في السحب بأصابعه ، محاولاً فك العقدة | aistamara fi alsahb bi'asabieih , mhawlaan fak aleaqda | Ciągnął palcami, próbując rozwiązać węzeł | Непрестано се повлачио прстима, покушавајући да одвеже чвор | Neprestano se povlačio prstima, pokušavajući da odveže čvor | Stalno se povlačio prstima, pokušavajući odvezati čvor | Jis vis traukė pirštais, bandydamas atsegti mazgą | Він продовжував тягнути пальцями, намагаючись розв’язати вузол | Vin prodovzhuvav tyahnuty palʹtsyamy, namahayuchysʹ rozvʺyazaty vuzol | Он продолжал тянуть пальцами, пытаясь развязать узел | On prodolzhal tyanut' pal'tsami, pytayas' razvyazat' uzel | 他用手指不停地扯，想把绳结解开 | Il a continué à tirer avec ses doigts, essayant de défaire le nœud | 彼は指で引っ張り続け、結び目を解こうとした | 彼 は 指 で 引っ張り続け 、 結び目 を 解こう と した | かれ わ ゆび で ひっぱりつずけ 、 むすびめ お ほどこう とした | kare wa yubi de hipparitsuzuke , musubime o hodokō toshita |
| 80 | pick sb off | pick sb off | 摘某人 | zhāi mǒu rén | pick sb off | retirer SB | escolha sb off | recoger a alguien | rimuovi sb | si eligo off | jdn abholen | επιλέξτε sb off | epiléxte sb off | انتقاء SB | aintiqa' SB | oderwać kogoś | пицк сб офф | pick sb off | pokupiti sb off | pasiimti sb | забрати sb off | zabraty sb off | отбросить | otbrosit' | pick sb off | retirer SB | sbを選ぶ | sb を 選ぶ | sb お えらぶ | sb o erabu |
| 81 | (informal) | (informal) | （非正式） | (fēi zhèngshì) | (informal) | (informel) | (informal) | (informal) | (Informale) | (Tacitae) | (informell) | (άτυπη) | (átypi) | (غير رسمي) | (ghiyr rasmi) | (nieformalne) | (неформално) | (neformalno) | (Neformalno) | (neformalus) | (неофіційне) | (neofitsiyne) | (Неофициальный) | (Neofitsial'nyy) | (informal) | (informel) | （非公式） | （ 非公式 ） | （ ひこうしき ） | （ hikōshiki ） |
| 82 | to aim carefully at a person, an animal or an aircraft, especially one of a group, and then shoot | to aim carefully at a person, an animal or an aircraft, especially one of a group, and then shoot | 仔细瞄准一个人，动物或飞机，尤其是其中一个人，然后射击 | zǐxì miáozhǔn yīgè rén, dòngwù huò fēijī, yóuqí shì qízhōng yīgè rén, ránhòu shèjí | to aim carefully at a person, an animal or an aircraft, especially one of a group, and then shoot | viser soigneusement une personne, un animal ou un avion, en particulier un membre d'un groupe, puis tirer | mirar com cuidado uma pessoa, um animal ou uma aeronave, especialmente um de um grupo, e depois atirar | apuntar con cuidado a una persona, un animal o un avión, especialmente uno de un grupo, y luego disparar | mirare con attenzione a una persona, un animale o un aereo, in particolare uno di un gruppo, quindi sparare | diligenter tendere homo animal elit vel maxime inter coetus et germen | vorsichtig auf eine Person, ein Tier oder ein Flugzeug zu zielen, insbesondere auf eine Person einer Gruppe, und dann zu schießen | να στοχεύσει προσεκτικά ένα άτομο, ένα ζώο ή ένα αεροσκάφος, ειδικά ένα από μια ομάδα, και στη συνέχεια να πυροβολήσει | na stochéfsei prosektiká éna átomo, éna zóo í éna aeroskáfos, eidiká éna apó mia omáda, kai sti synécheia na pyrovolísei | التصويب بدقة على شخص أو حيوان أو طائرة ، خاصةً واحدة من مجموعة ، ثم إطلاق النار | altaswib bidiqat ealaa shakhs 'aw hayawan 'aw tayirat , khastan wahidat min majmueat , thuma 'iitlaq alnnar | celować ostrożnie w osobę, zwierzę lub samolot, a zwłaszcza w grupę, a następnie strzelać | да се пажљиво усмере на особу, животињу или ваздухоплов, посебно једну из групе, и потом пуца | da se pažljivo usmere na osobu, životinju ili vazduhoplov, posebno jednu iz grupe, i potom puca | pažljivo ciljati na osobu, životinju ili letjelicu, posebno jednog iz grupe, i potom pucati | atsargiai nusitaikyti į žmogų, gyvūną ar orlaivį, ypač į vieną iš grupės, ir tada šaudyti | уважно орієнтуватися на людину, тварину чи літальний апарат, особливо одного з групи, а потім стріляти | uvazhno oriyentuvatysya na lyudynu, tvarynu chy litalʹnyy aparat, osoblyvo odnoho z hrupy, a potim strilyaty | тщательно прицеливаться в человека, животное или самолет, особенно в группу, а затем стрелять | tshchatel'no pritselivat'sya v cheloveka, zhivotnoye ili samolet, osobenno v gruppu, a zatem strelyat' | to aim carefully at a person, an animal or an aircraft, especially one of a group, and then shoot | viser soigneusement une personne, un animal ou un avion, en particulier un membre d'un groupe, puis tirer | 人、動物、または航空機、特にグループの1人を注意深く狙い、撃つ | 人 、 動物 、 または 航空機 、 特に グループ の 1 人 を注意深く 狙い 、 撃つ | ひと 、 どうぶつ 、 または こうくうき 、 とくに グループの 1 にん お ちゅういぶかく ねらい 、 うつ | hito , dōbutsu , mataha kōkūki , tokuni gurūpu no 1 nin ochūibukaku nerai , utsu |
| 83 | them | them | 他们 | tāmen | them | eux | eles | ellos | li | illis | sie | τους | tous | لهم | lahum | im | њих | njih | im | juos | їх | yikh | их | ikh | them | eux | それら | それら | それら | sorera |
| 84 | 选择（目标）射击 | xuǎnzé (mùbiāo) shèjí | 选择（目标）射击 | xuǎnzé (mùbiāo) shèjí | Select (target) shooting | Sélectionnez la prise de vue (cible) | Seleção de tiro (alvo) | Seleccionar disparo (objetivo) | Seleziona il tiro (bersaglio) | Et Select (scopum) dirigentes | Wählen Sie (Ziel-) Aufnahme | Επιλέξτε (λήψη στόχου) | Epiléxte (lípsi stóchou) | حدد (الهدف) الرماية | hadad (alhdf) alrimaya | Wybierz strzelanie (docelowe) | Изаберите (циљно) снимање | Izaberite (ciljno) snimanje | Odaberite (ciljno) snimanje | Pasirinkite (taikinį) fotografavimą | Виберіть (цільову) зйомку | Vyberitʹ (tsilʹovu) zyomku | Выберите (цель) стрельба | Vyberite (tsel') strel'ba | 选择（目标）射击 | Sélectionnez la prise de vue (cible) | （ターゲット）撮影を選択 | （ ターゲット ） 撮影 を 選択 | （ ターゲット ） さつえい お せんたく | （ tāgetto ） satsuei o sentaku |
| 85 | 仔细瞄准一个人，动物或飞机，尤其是其中一个人，然后射击他们 | zǐxì miáozhǔn yīgè rén, dòngwù huò fēijī, yóuqí shì qízhōng yīgè rén, ránhòu shèjí tāmen | 仔细瞄准一个人，动物或飞机，尤其是其中一个人，然后射击他们 | zǐxì miáozhǔn yīgè rén, dòngwù huò fēijī, yóuqí shì qízhōng yīgè rén, ránhòu shèjí tāmen | Carefully aim at a person, animal or plane, especially one of them, and shoot them | Visez soigneusement une personne, un animal ou un avion, en particulier l'un d'entre eux, et tirez-les | Mire com cuidado uma pessoa, animal ou avião, especialmente um deles, e atire neles | Apunte con cuidado a una persona, animal o avión, especialmente a uno de ellos, y dispare | Punta con attenzione verso una persona, un animale o un aereo, in particolare uno di loro, e sparagli | Aim diligenter hominem, animalis, vel elit, praesertim unus ex illis, inde eorum exortum | Zielen Sie vorsichtig auf eine Person, ein Tier oder ein Flugzeug, insbesondere auf eine von ihnen, und schießen Sie auf sie | Προσελκύστε προσεκτικά ένα άτομο, ζώο ή αεροπλάνο, ειδικά ένα από αυτά, και πυροβολήστε τα | Proselkýste prosektiká éna átomo, zóo í aeropláno, eidiká éna apó aftá, kai pyrovolíste ta | استهدف بحذر شخصًا أو حيوانًا أو طائرة ، خاصةً منهم ، واطلق النار عليهم | aistahdaf bihadhr shkhsana 'aw hywanana 'aw tayirat , khastan minhum , wa'atlaq alnnar ealayhim | Ostrożnie wyceluj w osobę, zwierzę lub samolot, a zwłaszcza w jedną z nich, i zastrzel ją | Пажљиво циљајте особу, животињу или авион, посебно једну од њих, и пуцајте у њих | Pažljivo ciljajte osobu, životinju ili avion, posebno jednu od njih, i pucajte u njih | Pažljivo ciljajte osobu, životinju ili avion, posebno jednu od njih, i upucajte ih | Atsargiai nukreipkite į žmogų, gyvūną ar lėktuvą, ypač vieną iš jų, ir šaudykite | Обережно орієнтуйтеся на людину, тварину чи літак, особливо одного з них, і стріляйте в них | Oberezhno oriyentuytesya na lyudynu, tvarynu chy litak, osoblyvo odnoho z nykh, i strilyayte v nykh | Тщательно нацеливайтесь на человека, животное или самолет, особенно на одного из них, и стреляйте в них | Tshchatel'no natselivaytes' na cheloveka, zhivotnoye ili samolet, osobenno na odnogo iz nikh, i strelyayte v nikh | 仔细瞄准一个人，动物或飞机，尤其是其中一个人，然后射击他们 | Visez soigneusement une personne, un animal ou un avion, en particulier l'un d'entre eux, et tirez-les | 人、動物、飛行機、特にそれらの1つを慎重に狙い、撃つ | 人 、 動物 、 飛行機 、 特に それら の 1つ を 慎重 に狙い 、 撃つ | ひと 、 どうぶつ 、 ひこうき 、 とくに それら の つ お しんちょう に ねらい 、 うつ | hito , dōbutsu , hikōki , tokuni sorera no tsu o shinchō ninerai , utsu |
| 86 | Snipers were picking off innocent civilians | Snipers were picking off innocent civilians | 狙击手正在捡拾无辜平民 | jū jí shǒu zhèngzài jiǎnshí wúgū píngmín | Snipers were picking off innocent civilians | Des tireurs d'élite enlevaient des civils innocents | Atiradores estavam matando civis inocentes | Francotiradores estaban sacando a civiles inocentes | I cecchini stavano eliminando civili innocenti | Sunt innocentes togatorum unus removenum snipers | Scharfschützen nahmen unschuldige Zivilisten auf | Οι σκοπευτές απομάκρυναν αθώους πολίτες | Oi skopeftés apomákrynan athóous polítes | كان القناصة يقطفون المدنيين الأبرياء | kan alqanasat yaqtifun almadaniiyn al'abria' | Snajperzy zabierali niewinnych cywilów | Снајперисти су скупљали невине цивиле | Snajperisti su skupljali nevine civile | Snajperisti su skupljali nevine civile | Snaiperiai rinkdavosi nekaltus civilius žmones | Снайпери збирали невинних мирних жителів | Snaypery zbyraly nevynnykh myrnykh zhyteliv | Снайперы отбивали невинных мирных жителей | Snaypery otbivali nevinnykh mirnykh zhiteley | Snipers were picking off innocent civilians | Des tireurs d'élite enlevaient des civils innocents | 狙撃兵は無実の民間人を狙っていた | 狙撃兵 は 無実 の 民間人 を 狙っていた | そげきへい わ むじつ の みんかんじん お ねらっていた | sogekihei wa mujitsu no minkanjin o neratteita |
| 87 | 狙击手专拣无辜的平民射击 | jū jí shǒu zhuān jiǎn wúgū de píngmín shèjí | 狙击手专拣无辜的平民射击 | jū jí shǒu zhuān jiǎn wúgū de píngmín shèjí | Snipers pick and shoot innocent civilians | Des tireurs d'élite choisissent et tuent des civils innocents | Atiradores escolhem e matam civis inocentes | Francotiradores recogen y disparan a civiles inocentes | I cecchini scelgono e sparano a civili innocenti | Snipers sagittam dirigens innocentes cives solum exciperent | Scharfschützen wählen unschuldige Zivilisten aus und erschießen sie | Οι σκοπευτές επιλέγουν και πυροβολούν αθώους πολίτες | Oi skopeftés epilégoun kai pyrovoloún athóous polítes | القناصة يختارون ويطلقون النار على المدنيين الأبرياء | alqannasat yakhtarun wayutaliqun alnnar ealaa almadaniiyn al'abria' | Snajperzy zbierają i strzelają do niewinnych cywilów | Снајперисти бирају и пуцају на невине цивиле | Snajperisti biraju i pucaju na nevine civile | Snajperi biraju i strijeljaju nevine civile | Snaiperiai renka ir šaudo nekaltus civilius žmones | Снайпери вибирають і розстрілюють невинних мирних жителів | Snaypery vybyrayutʹ i rozstrilyuyutʹ nevynnykh myrnykh zhyteliv | Снайперы подбирают и стреляют в мирных жителей | Snaypery podbirayut i strelyayut v mirnykh zhiteley | 狙击手专拣无辜的平民射击 | Des tireurs d'élite choisissent et tuent des civils innocents | 狙撃兵は無実の民間人を選んで撃ちます | 狙撃兵 は 無実 の 民間人 を 選んで 撃ちます | そげきへい わ むじつ の みんかんじん お えらんで うちます | sogekihei wa mujitsu no minkanjin o erande uchimasu |
| 88 | 狙击手正在捡拾无辜平民 | jū jí shǒu zhèngzài jiǎnshí wúgū píngmín | 狙击手正在捡拾无辜平民 | jū jí shǒu zhèngzài jiǎnshí wúgū píngmín | Snipers are picking up innocent civilians | Des tireurs d'élite ramassent des civils innocents | Atiradores estão pegando civis inocentes | Francotiradores están recogiendo civiles inocentes | I cecchini stanno raccogliendo civili innocenti | Arreptisque cives innocentes sunt, snipers | Scharfschützen nehmen unschuldige Zivilisten auf | Οι σκοπευτές συλλαμβάνουν αθώους πολίτες | Oi skopeftés syllamvánoun athóous polítes | القناصة يلتقطون المدنيين الأبرياء | alqanasat yaltaqitun almadaniiyn al'abria' | Snajperzy zbierają niewinnych cywilów | Снајперисти доводе недужне цивиле | Snajperisti dovode nedužne civile | Snajperisti dovode nedužne civile | Snaiperiai renkasi nekaltus civilius žmones | Снайпери збирають невинних мирних жителів | Snaypery zbyrayutʹ nevynnykh myrnykh zhyteliv | Снайперы собирают мирных жителей | Snaypery sobirayut mirnykh zhiteley | 狙击手正在捡拾无辜平民 | Des tireurs d'élite ramassent des civils innocents | 狙撃兵は無実の民間人を拾っている | 狙撃兵 は 無実 の 民間人 を 拾っている | そげきへい わ むじつ の みんかんじん お ひろっている | sogekihei wa mujitsu no minkanjin o hirotteiru |
| 89 | pick sth off | pick sth off | 摘下 | zhāi xià | pick sth off | choisir qc | escolha sth off | quitar algo | staccare sth | Ynskt mál: eligo off | etw abholen | παρακαλώ | parakaló | اختيار شث | aikhtiar shathin | oderwać | покупити шта | pokupiti šta | pokupiti šta | pasirinkti sth | забрати що-небудь | zabraty shcho-nebudʹ | забрать | zabrat' | pick sth off | choisir qc | 選ぶ | 選ぶ | えらぶ | erabu |
| 90 | to remove sth from sth such as a tree, a plant, .etc | to remove sth from sth such as a tree, a plant, .Etc | 从某物上去除某物，例如树木，植物等 | cóng mǒu wù shàng qùchú mǒu wù, lìrú shùmù, zhíwù děng | to remove sth from sth such as a tree, a plant, .etc | pour retirer qch de qch tel qu'un arbre, une plante, .etc | remover sth do sth, como uma árvore, uma planta, .etc | para eliminar algo de algo como un árbol, una planta, .etc | per rimuovere sth da sth come un albero, una pianta, .etc | Summa q removere a quibus arboris plantam .etc | etw von etw wie einem Baum, einer Pflanze usw. entfernen | για να αφαιρέσετε sth από sth όπως ένα δέντρο, ένα φυτό, .etc | gia na afairésete sth apó sth ópos éna déntro, éna fytó, .etc | لإزالة sth من sth مثل شجرة أو نبات أو ما إلى ذلك | li'iizalat sth min sth mithl shajarat 'aw naba'at 'aw ma 'iilaa dhlk | usunąć coś z czegoś, takiego jak drzewo, roślina, .etc | за уклањање нечега што је стабло, биљка, .етц | za uklanjanje nečega što je stablo, biljka, .etc | za uklanjanje sth-a iz sth-a kao što su drvo, biljka, .etc | pašalinti sth iš medžio, pavyzdžiui, medžio, augalo, .etc | видалити що-небудь із чого-небудь, як-от дерево, рослина, .etc | vydalyty shcho-nebudʹ iz choho-nebudʹ, yak-ot derevo, roslyna, .etc | удалить что-либо из чего-либо, такого как дерево, растение и т. д. | udalit' chto-libo iz chego-libo, takogo kak derevo, rasteniye i t. d. | to remove sth from sth such as a tree, a plant, .etc | pour retirer qch de qch tel qu'un arbre, une plante, .etc | 木、植物などのsthからsthを削除する | 木 、 植物 など の sth から sth を 削除 する | き 、 しょくぶつ など の sth から sth お さくじょ する | ki , shokubutsu nado no sth kara sth o sakujo suru |
| 91 | 去除; 剪除： | qùchú; jiǎnchú: | 去除;剪除： | qùchú; jiǎnchú: | Remove; | Supprimer; | Remover; | Quitar; | La rimozione; cut off: | Remotionem, succidatur: | Entfernen; | Αφαιρέστε; | Afairéste? | إزالة | 'iizala | Usuń; | Уклони; | Ukloni; | Uklanjanje; odsječeni: | Pašalinti; | Видалити; | Vydalyty; | Снятие, отрезали: | Snyatiye, otrezali: | 去除; 剪除： | Supprimer; | 削除; | 削除 ; | さくじょ ; | sakujo ; |
| 92 | Pick off all the. dead leaves | Pick off all the. Dead leaves | 挑选所有。枯叶 | Tiāoxuǎn suǒyǒu. Kū yè | Pick off all the. Dead leaves | Retirez toutes les feuilles mortes. | Retire todas as folhas mortas | Recoge todas las hojas muertas. | Rimuovi tutte le foglie morte | Omnibus eligo off. Mortuus folia, | Sammeln Sie alle toten Blätter ab | Επιλέξτε όλα τα Dead φύλλα | Epiléxte óla ta Dead fýlla | انتزع كل الأوراق الميتة | aintazae kl al'awraq almayta | Usuń wszystkie martwe liście | Покупи све мртве листове | Pokupi sve mrtve listove | Pokupite sve mrtve listove | Nupjaukite visus negyvus lapus | Зберіть всі. Відмерлі листя | Zberitʹ vsi. Vidmerli lystya | Сними все мертвые листья | Snimi vse mertvyye list'ya | Pick off all the. dead leaves | Retirez toutes les feuilles mortes. | 枯れ葉 | 枯れ葉 | かれは | kareha |
| 93 | 把枯叶全部摘掉 | bǎ kū yè quánbù zhāi diào | 把枯叶全部摘掉 | bǎ kū yè quánbù zhāi diào | Remove all dead leaves | Retirez toutes les feuilles mortes | Remova todas as folhas mortas | Eliminar todas las hojas muertas | Rimuovi tutte le foglie morte | Remove omnia foliis | Entfernen Sie alle toten Blätter | Αφαιρέστε όλα τα νεκρά φύλλα | Afairéste óla ta nekrá fýlla | قم بإزالة جميع الأوراق الميتة | qum bi'iizalat jmye al'awraq almayta | Usuń wszystkie martwe liście | Уклоните све мртве листове | Uklonite sve mrtve listove | Uklonite sve mrtve lišće | Pašalinkite visus negyvus lapus | Видаліть усі відмерлі листя | Vydalitʹ usi vidmerli lystya | Удалить все мертвые листья | Udalit' vse mertvyye list'ya | 把枯叶全部摘掉 | Retirez toutes les feuilles mortes | 落ち葉をすべて取り除く | 落ち葉 を すべて 取り除く | おちば お すべて とりのぞく | ochiba o subete torinozoku |
| 94 | 挑选所有。 枯叶 | tiāoxuǎn suǒyǒu. Kū yè | 挑选所有。 | tiāoxuǎn suǒyǒu. | Pick all. Dead leaves | Choisissez tout. Feuilles mortes | Escolha tudo. Folhas mortas | Escoge todo. Hojas muertas | Scegli tutto. Foglie morte | Elige omnia. Foliis | Wähle alle aus. Tote Blätter | Επιλέξτε όλα. Dead φύλλα | Epiléxte óla. Dead fýlla | اختر الكل. الأوراق الميتة | aikhtur alkula. al'awraq almayta | Wybierz wszystko. Martwe liście | Покупите све. Мртво лишће | Pokupite sve. Mrtvo lišće | Pokupite sve. Mrtvo lišće | Pasirinkite viską. Negyvi lapai | Виберіть усіх. Мертве листя | Vyberitʹ usikh. Mertve lystya | Выбрать все Мертвые листья | Vybrat' vse Mertvyye list'ya | 挑选所有。 枯叶 | Choisissez tout. Feuilles mortes | すべてを選択します。枯れ葉 | すべて を 選択 します 。 枯れ葉 | すべて お せんたく します 。 かれは | subete o sentaku shimasu . kareha |
| 95 | pick on sb/sth | pick on sb/sth | 选择某人 | Xuǎnzé mǒu rén | pick on sb / sth | choisir sb / sth | escolha em sb / sth | recoger en algo | scegli sb / sth | si ad colligunt / Ynskt mál: | jdn / etw | επιλέξτε sb / sth | epiléxte sb / sth | اختيار sb / sth | aikhtiar sb / sth | wybrać na kogoś | одабрати на сб / стх | odabrati na sb / sth | pokupiti na sb / sth | pasirinkti ant sb / sth | забрати на sb / sth | zabraty na sb / sth | выбрать на sb / sth | vybrat' na sb / sth | pick on sb/sth | choisir sb / sth | sb / sthを選択 | sb / sth を 選択 | sb / sth お せんたく | sb / sth o sentaku |
| 96 | 选择某人 | xuǎnzé mǒu rén | 选择某人 | xuǎnzé mǒu rén | Choose someone | Choisissez quelqu'un | Escolha alguém | Elegir a alguien | Scegli qualcuno | Lego aliquis | Wähle jemanden | Επιλέξτε κάποιον | Epiléxte kápoion | اختر شخصًا | aikhtur shkhsana | Wybierz kogoś | Изабери некога | Izaberi nekoga | Odaberi nekoga | Pasirinkite ką nors | Виберіть когось | Vyberitʹ kohosʹ | Выбери кого-нибудь | Vyberi kogo-nibud' | 选择某人 | Choisissez quelqu'un | 誰かを選ぶ | 誰 か を 選ぶ | だれ か お えらぶ | dare ka o erabu |
| 97 | to treat sb unfairly, by blaming, criticizing or punishing them | to treat sb unfairly, by blaming, criticizing or punishing them | 通过指责，批评或惩罚他们来不公平地对待某人 | tōngguò zhǐzé, pīpíng huò chéngfá tāmen lái bu gōngpíng dì duìdài mǒu rén | to treat sb unfairly, by blaming, criticizing or punishing them | pour traiter sb injustement, en les blâmant, en les critiquant ou en les punissant | para tratar sb injustamente, culpando, criticando ou punindo-os | tratar a alguien injustamente, culpándolos, criticándolos o castigándolos | trattare ingiustamente sb, incolpandoli, criticandoli o punendoli | si inique agere, reprehendendo reprehendere aut puniri | jdn unfair zu behandeln, indem man sie beschuldigt, kritisiert oder bestraft | να αντιμετωπίζουν άδικα το sb, κατηγορώντας, επικριτώντας ή τιμωρώντας τους | na antimetopízoun ádika to sb, katigoróntas, epikritóntas í timoróntas tous | في التعامل مع النيابة بشكل غير عادل من خلال إلقاء اللوم عليهم أو انتقادهم أو معاقبتهم | fy altaeamul mae alniyabat bishakl ghyr eadil min khilal 'iilqa' allawm ealayhim 'aw aintiqadihum 'aw mueaqabatihim | traktować kogoś niesprawiedliwie, obwiniając go, krytykując lub karając | третирати сб неправедно, оптужујући их, критикујући или кажњавајући | tretirati sb nepravedno, optužujući ih, kritikujući ili kažnjavajući | postupati sb nepošteno, optužujući ih, kritizirajući ili kažnjavajući | elgtis su sb nesąžiningai, kaltinant, kritikuojant ar baudžiant | ставитись до несправедливих дій, звинувачуючи їх, критикуючи або караючи | stavytysʹ do nespravedlyvykh diy, zvynuvachuyuchy yikh, krytykuyuchy abo karayuchy | несправедливо относиться к кому-либо, обвиняя, критикуя или наказывая их | nespravedlivo otnosit'sya k komu-libo, obvinyaya, kritikuya ili nakazyvaya ikh | to treat sb unfairly, by blaming, criticizing or punishing them | pour traiter sb injustement, en les blâmant, en les critiquant ou en les punissant | sbを非難、批判、または罰することにより、sbを不当に扱う | sb を 非難 、 批判 、 または 罰する こと により 、 sbを 不当 に 扱う | sb お ひなん 、 ひはん 、 または ばっする こと により 、sb お ふとう に あつかう | sb o hinan , hihan , mataha bassuru koto niyori , sb o futōni atsukau |
| 98 | (跟某人）闹别扭;故意 ;刁难挑剔 | (gēn mǒu rén) nàobièniu; gùyì ; diāonàn tiāotì | （跟某人）闹别扭;故意;;刁难挑剔 | (gēn mǒu rén) nàobièniu; gùyì;; diāonàn tiāotì | (With someone) awkward; deliberate; picky | (Avec quelqu'un) maladroit; délibéré; difficile | (Com alguém) desajeitado; deliberado; exigente | (Con alguien) incómodo; deliberado; quisquilloso | (Con qualcuno) imbarazzante; deliberato; esigente | (Cum aliquis) cum ad montem Oliveti: de industria, quae facile picky | (Mit jemandem) umständlich, absichtlich, wählerisch | (Με κάποιον) άβολο, σκόπιμη, επιλεκτική | (Me kápoion) ávolo, skópimi, epilektikí | (مع شخص ما) محرج ، متعمد ، صعب الإرضاء | (me shakhs ma) muharaj , mutaeamad , saeb al'iirda' | (Z kimś) niezręczny; celowy; wybredny | (Са неким) неспретно; намерно; избирљиво | (Sa nekim) nespretno; namerno; izbirljivo | (S nekim) nespretno; namjerno; izbirljivo | (Su kuo nors) nepatogu, apgalvotas, išrankus | (З кимось) незграбний; навмисний; прискіпливий | (Z kymosʹ) nez·hrabnyy; navmysnyy; pryskiplyvyy | (С кем-то) неловко, преднамеренно, придирчиво | (S kem-to) nelovko, prednamerenno, pridirchivo | (跟某人）闹别扭;故意 ;刁难挑剔 | (Avec quelqu'un) maladroit; délibéré; difficile | （誰かと）ぎこちない;故意;うるさい | （ 誰か と ） ぎこちない ; 故意 ; うるさい | （ だれか と ） ぎこちない ; こい ; うるさい | （ dareka to ） gikochinai ; koi ; urusai |
| 99 | 通过指责，批评或惩罚他们来不公平地对待某人 | tōngguò zhǐzé, pīpíng huò chéngfá tāmen lái bu gōngpíng dì duìdài mǒu rén | 通过指责，批评或惩罚他们来不公平地对待某人 | tōngguò zhǐzé, pīpíng huò chéngfá tāmen lái bu gōngpíng dì duìdài mǒu rén | Treat someone unfairly by accusing, criticizing or punishing them | Traiter quelqu'un injustement en l'accusant, en le critiquant ou en le punissant | Trate alguém injustamente acusando, criticando ou punindo-o | Tratar a alguien injustamente acusándolo, criticándolo o castigándolo. | Tratta qualcuno ingiustamente accusandolo, criticandolo o punendolo | Per culpam aliquid dicere vel agere inique puniat | Behandle jemanden ungerecht, indem du ihn beschuldigst, kritisierst oder bestrafst | Αντιμετωπίστε κάποιον άδικα κατηγορώντας, επικριτώντας ή τιμωρώντας | Antimetopíste kápoion ádika katigoróntas, epikritóntas í timoróntas | تعامل مع أي شخص بطريقة غير عادلة باتهامه أو انتقاده أو معاقبته | taeamul mae 'ayi shakhs bitariqat ghyr eadilat biaitihamih 'aw aintiqadih 'aw mueaqabatih | Traktować kogoś niesprawiedliwie, oskarżając go, krytykując lub karając | Третирајте некога неправедно оптужујући, критикујући или кажњавајући | Tretirajte nekoga nepravedno optužujući, kritikujući ili kažnjavajući | Tretirajte nekoga nepravedno optužujući, kritizirajući ili kažnjavajući | Elkitės su kuo nesąžiningai, kaltindami, kritikuodami ar bausdami | Ставтеся до когось несправедливо, звинувачуючи, критикуючи або караючи їх | Stavtesya do kohosʹ nespravedlyvo, zvynuvachuyuchy, krytykuyuchy abo karayuchy yikh | Обращайтесь с кем-то несправедливо, обвиняя, критикуя или наказывая его | Obrashchaytes' s kem-to nespravedlivo, obvinyaya, kritikuya ili nakazyvaya yego | 通过指责，批评或惩罚他们来不公平地对待某人 | Traiter quelqu'un injustement en l'accusant, en le critiquant ou en le punissant | 誰かを非難したり、批判したり、罰したりして不公平に扱う | 誰 か を 非難 し たり 、 批判 し たり 、 罰し たり して不公平 に 扱う | だれ か お ひなん し たり 、 ひはん し たり 、 ばっし たりして ふこうへい に あつかう | dare ka o hinan shi tari , hihan shi tari , basshi tari shitefukōhei ni atsukau |
| 100 | she was picked on by the other girls because of her size | she was picked on by the other girls because of her size | 她因她的身材而被其他女孩选中 | tā yīn tā de shēncái ér bèi qítā nǚhái xuǎnzhōng | she was picked on by the other girls because of her size | elle a été choisie par les autres filles à cause de sa taille | ela foi escolhida pelas outras meninas por causa de seu tamanho | las otras chicas la molestaron por su tamaño | è stata presa di mira dalle altre ragazze a causa delle sue dimensioni | ex illa sustulit super illam alteram ob magnitudinem puellis | Sie wurde von den anderen Mädchen wegen ihrer Größe ausgewählt | την πήρε από τα άλλα κορίτσια λόγω του μεγέθους της | tin píre apó ta álla korítsia lógo tou megéthous tis | تم انتقاؤها من قبل الفتيات الأخريات بسبب حجمها | tama aintiqawuha min qibal alfatiyat al'akhriat bsbb hajmiha | została wybrana przez inne dziewczyny ze względu na swój rozmiar | остале су је девојке одабрале због своје величине | ostale su je devojke odabrale zbog svoje veličine | nju su odabrale ostale djevojke zbog svoje veličine | dėl savo dydžio ją pasirinko kitos merginos | її підхопили інші дівчата через її розмір | yiyi pidkhopyly inshi divchata cherez yiyi rozmir | она была выбрана другими девушками из-за ее размера | ona byla vybrana drugimi devushkami iz-za yeye razmera | she was picked on by the other girls because of her size | elle a été choisie par les autres filles à cause de sa taille | 彼女は彼女の大きさのために他の女の子に選ばれました | 彼女 は 彼女 の 大き さ の ため に 他 の 女の子 に選ばれました | かのじょ わ かのじょ の おうき さ の ため に た の おんなのこ に えらばれました | kanojo wa kanojo no ōki sa no tame ni ta no onnanoko nierabaremashita |
| 101 | 她因为个头关系被其他女孩欺负 | tā yīnwèi gètóu guānxì bèi qítā nǚhái qīfù | 她因为个头关系被其他女孩欺负 | tā yīnwèi gètóu guānxì bèi qítā nǚhái qīfù | She was bullied by other girls because of her relationship | Elle a été intimidée par d'autres filles en raison de sa relation | Ela foi intimidada por outras meninas por causa de seu relacionamento | Ella fue intimidada por otras chicas debido a su relación | È stata vittima di bullismo da altre ragazze a causa della sua relazione | Alias rationes subiectae puellae quoniam illa capitis | Sie wurde wegen ihrer Beziehung von anderen Mädchen gemobbt | Ήταν μολυσμένη από άλλα κορίτσια λόγω της σχέσης της | Ítan molysméni apó álla korítsia lógo tis schésis tis | تعرضت للتنمر من قبل فتيات أخريات بسبب علاقتها | taearadat liltanamur min qibal fatayat 'ukhrayat bsbb ealaqatiha | Była prześladowana przez inne dziewczyny z powodu jej związku | Изнуђивале су је и друге девојке због њене везе | Iznuđivale su je i druge devojke zbog njene veze | Iznuđivali su je i druge djevojke zbog svoje veze | Dėl savo santykių ją patyrė kitos merginos | Її знущали інші дівчата через свої стосунки | Yiyi znushchaly inshi divchata cherez svoyi stosunky | Другие девушки издевались над ней из-за ее отношений | Drugiye devushki izdevalis' nad ney iz-za yeye otnosheniy | 她因为个头关系被其他女孩欺负 | Elle a été intimidée par d'autres filles en raison de sa relation | 彼女は彼女の関係のために他の女の子にいじめられました | 彼女 は 彼女 の 関係 の ため に 他 の 女の子 にいじめられました | かのじょ わ かのじょ の かんけい の ため に た の おんなのこ に いじめられました | kanojo wa kanojo no kankei no tame ni ta no onnanoko niijimeraremashita |
| 102 | to choose sb/sth | to choose sb/sth | 选择某人/某事 | xuǎnzé mǒu rén/mǒu shì | to choose sb / sth | choisir sb / sth | escolher sb / sth | elegir algo | per scegliere sb / sth | si eligere / Ynskt mál: | jdn / etw wählen | για να επιλέξετε sb / sth | gia na epiléxete sb / sth | لاختيار sb / sth | liaikhtiar sb / sth | wybrać sb / sth | изабрати сб / стх | izabrati sb / sth | odabrati sb / sth | pasirinkti sb / sth | вибрати sb / sth | vybraty sb / sth | выбрать sb / sth | vybrat' sb / sth | to choose sb/sth | choisir sb / sth | sb / sthを選択するには | sb / sth を 選択 する に は | sb / sth お せんたく する に わ | sb / sth o sentaku suru ni wa |
| 103 | 挑选；选中 | tiāoxuǎn; xuǎnzhōng | 挑选；挑选 | tiāoxuǎn; tiāoxuǎn | Pick | Choisissez | Escolha | Pick | Selezione; selezionato | Lectio, lectus | Wählen Sie | Επιλέξτε | Epiléxte | اختر | aikhtar | Wybierz | Изаберите | Izaberite | Odabir odabran | Pasirinkite | Виберіть | Vyberitʹ | Выбор, выбранный | Vybor, vybrannyy | 挑选；选中 | Choisissez | ピック | ピック | ピック | pikku |
| 104 | He picked on two of her statements which he said were untrue. | He picked on two of her statements which he said were untrue. | 他选择了她的两个说法，说这是不真实的。 | tā xuǎnzéle tā de liǎng gè shuōfǎ, shuō zhè shì bù zhēnshí de. | He picked on two of her statements which he said were untrue. | Il a retenu deux de ses déclarations qui, selon lui, étaient fausses. | Ele pegou duas de suas declarações que, segundo ele, eram falsas. | Tomó dos de sus declaraciones que dijo que no eran ciertas. | Raccolse due delle sue dichiarazioni che riteneva false. | De quibus duabus propositionibus sustulit diceret falsum. | Er wählte zwei ihrer Aussagen aus, von denen er sagte, sie seien falsch. | Πήρε δύο από τις δηλώσεις της που είπε ότι ήταν αναληθείς. | Píre dýo apó tis dilóseis tis pou eípe óti ítan analitheís. | اختار اثنين من أقوالها التي قال إنها كانت غير صحيحة. | aikhtar athnyn min 'aqwaliha alty qal 'iinaha kanat ghyr sahihatin. | Wybrał dwa jej oświadczenia, które według niego były nieprawdziwe. | Одабрао је две њене изјаве за које је рекао да су неистините. | Odabrao je dve njene izjave za koje je rekao da su neistinite. | Odabrao je dvije njezine izjave za koje je rekao da nisu istinite. | Jis pasirinko du jos teiginius, kurie, jo teigimu, buvo netiesūs. | Він вибрав дві її заяви, які, за його словами, були неправдивими. | Vin vybrav dvi yiyi zayavy, yaki, za yoho slovamy, buly nepravdyvymy. | Он выбрал два из ее заявлений, которые, по его словам, не соответствуют действительности. | On vybral dva iz yeye zayavleniy, kotoryye, po yego slovam, ne sootvetstvuyut deystvitel'nosti. | He picked on two of her statements which he said were untrue. | Il a retenu deux de ses déclarations qui, selon lui, étaient fausses. | 彼は彼女の発言のうち2つを選んだが、それは真実ではないと言った。 | 彼 は 彼女 の 発言 の うち 2つ を 選んだが 、 それ は真実 で は ない と 言った 。 | かれ わ かのじょ の はつげん の うち つ お えらんだが 、それ わ しんじつ で わ ない と いった 。 | kare wa kanojo no hatsugen no uchi tsu o erandaga , sorewa shinjitsu de wa nai to itta . |
| 105 | 他从她的话中挑出了两处他认为不真实的地方。 | Tā cóng tā dehuà zhōng tiāo chūle liǎng chù tā rènwéi bù zhēnshí dì dìfāng. | 他从她的话中挑出了两处他认为不真实的地方。 | Tā cóng tā dehuà zhōng tiāo chūle liǎng chù tā rènwéi bù zhēnshí dì dìfāng. | He picked out two things from her words that he thought were untrue. | Il a choisi deux choses dans ses mots qu'il pensait être fausses. | Ele pegou duas coisas das palavras dela que achava falsas. | Tomó dos cosas de sus palabras que pensó que no eran ciertas. | Raccolse due cose dalle sue parole che riteneva false. | Et sustulit eum duobus locis ex falso putavit verba. | Er nahm zwei Dinge aus ihren Worten heraus, die er für unwahr hielt. | Διάλεξε δύο πράγματα από τα λόγια της που σκέφτηκε ότι ήταν αναληθή. | Diálexe dýo prágmata apó ta lógia tis pou skéftike óti ítan analithí. | اختار شيئين من كلماتها التي يعتقد أنها غير صحيحة. | aikhtar shayyayn min kalamatiha alty yaetaqid 'anaha ghyr sahihatin. | Z jej słów wybrał dwie rzeczy, które jego zdaniem były nieprawdziwe. | Одабрао је две ствари из њених речи које је сматрао неистинитим. | Odabrao je dve stvari iz njenih reči koje je smatrao neistinitim. | Odabrao je dvije stvari iz njezinih riječi za koje je smatrao da nisu istinite. | Iš jos žodžių jis išrinko du dalykus, kurie, jo manymu, buvo netiesa. | Він вибрав дві речі з її слів, які він вважав неправдивими. | Vin vybrav dvi rechi z yiyi sliv, yaki vin vvazhav nepravdyvymy. | Из ее слов он выделил две вещи, которые, по его мнению, не соответствуют действительности. | Iz yeye slov on vydelil dve veshchi, kotoryye, po yego mneniyu, ne sootvetstvuyut deystvitel'nosti. | 他从她的话中挑出了两处他认为不真实的地方。 | Il a choisi deux choses dans ses mots qu'il pensait être fausses. | 彼は彼女の言葉から、彼が間違っていると思った二つのことを選びました。 | 彼 は 彼女 の 言葉 から 、 彼 が 間違っている と 思った二つ の こと を 選びました 。 | かれ わ かのじょ の ことば から 、 かれ が まちがっていると おもった ふたつ の こと お えらびました 。 | kare wa kanojo no kotoba kara , kare ga machigatteiru toomotta futatsu no koto o erabimashita . |
| 106 | pick sb/sth out | Pick sb/sth out | 挑选某人 | Tiāoxuǎn mǒu rén | pick sb / sth out | choisir sb / sth out | escolha sb / sth | recoger algo / algo | scegli sb / sth | colligunt si / de sth | jdn / etw auswählen | επιλέξτε sb / sth έξω | epiléxte sb / sth éxo | اختيار sb / sth | aikhtiar sb / sth | wybierz sb / sth out | одабрати сб / стх оут | odabrati sb / sth out | pokupiti sb / sth | pasirinkti sb / sth | забрати sb / sth | zabraty sb / sth | выбрать sb / sth out | vybrat' sb / sth out | pick sb/sth out | choisir sb / sth out | sb / sthを選ぶ | sb / sth を 選ぶ | sb / sth お えらぶ | sb / sth o erabu |
| 107 | to choose sb/sth carefully from a group of people or things | to choose sb/sth carefully from a group of people or things | 从一群人或事物中谨慎地选择某事 | cóng yīqún rén huò shìwù zhòng jǐnshèn de xuǎnzé mǒu shì | to choose sb / sth carefully from a group of people or things | choisir sb / sth avec soin dans un groupe de personnes ou de choses | escolher sb / sth cuidadosamente de um grupo de pessoas ou coisas | elegir cuidadosamente algo de un grupo de personas o cosas | scegliere sb / sth attentamente da un gruppo di persone o cose | si eligere / Summa theologiae, diligenter ex hominum coetus vel de rebus | jdn / etw sorgfältig aus einer Gruppe von Menschen oder Dingen auswählen | να επιλέξετε sb / sth προσεκτικά από μια ομάδα ανθρώπων ή πράγματα | na epiléxete sb / sth prosektiká apó mia omáda anthrópon í prágmata | لاختيار sb / sth بعناية من مجموعة من الأشخاص أو الأشياء | laikhtiar sb / sth bieinayat min majmueat min al'ashkhas 'aw al'ashya' | ostrożnie wybierać kogoś / kogoś z grupy ludzi lub rzeczy | да пажљиво изаберете сб / стх из групе људи или ствари | da pažljivo izaberete sb / sth iz grupe ljudi ili stvari | da odaberete sb / sth pažljivo iz grupe ljudi ili stvari | atidžiai pasirinkti sb / sth iš žmonių ar daiktų grupės | обережно вибирати sb / sth з групи людей або речей | oberezhno vybyraty sb / sth z hrupy lyudey abo rechey | тщательно выбирать sb / sth из группы людей или вещей | tshchatel'no vybirat' sb / sth iz gruppy lyudey ili veshchey | to choose sb/sth carefully from a group of people or things | choisir sb / sth avec soin dans un groupe de personnes ou de choses | 人または物のグループからsb / sthを慎重に選択する | 人 または 物 の グループ から sb / sth を 慎重 に 選択する | ひと または もの の グループ から sb / sth お しんちょうに せんたく する | hito mataha mono no gurūpu kara sb / sth o shinchō nisentaku suru |
| 108 | 精心祧选 | jīngxīn tiāoxuǎn | 精心祧选 | jīngxīn tiāoxuǎn | Carefully selected | Sélectionné avec soin | Selecionado cuidadosamente | Cuidadosamente seleccionado | Accuratamente selezionato | Delectum patriis aula | Sorgfältig ausgewählt | Επιλογή προσεκτικά | Epilogí prosektiká | تم الاختيار بعناية | tam alaikhtiar bieinaya | Starannie wybrane | Пажљиво одабрани | Pažljivo odabrani | Pažljivo odabrani | Atsargiai parinkta | Ретельно підібрані | Retelʹno pidibrani | Тщательно отобранный | Tshchatel'no otobrannyy | 精心祧选 | Sélectionné avec soin | 厳選 | 厳選 | げんせん | gensen |
| 109 | Synonym | Synonym | 代名词 | dàimíngcí | Synonym | Synonyme | Sinônimo | Sinónimo | sinonimo | Synonym | Synonym | Συνώνυμο | Synónymo | مرادف | muradif | Synonim | Синоним | Sinonim | sinonim | Sinonimas | Синонім | Synonim | синоним | sinonim | Synonym | Synonyme | 同義語 | 同義語 | どうぎご | dōgigo |
| 110 | select | select | 选择 | xuǎnzé | select | sélectionner | selecionar | seleccione | selezionare | eligere | auswählen | επιλέξτε | epiléxte | حدد | hdud | wybierz | одаберите | odaberite | odabrati | pasirinkti | виберіть | vyberitʹ | выбрать | vybrat' | select | sélectionner | 選択する | 選択 する | せんたく する | sentaku suru |
| 111 | She was picked out from dozens of applicants for the job. | She was picked out from dozens of applicants for the job. | 她是从数十名应聘者中挑选出来的。 | tā shì cóng shù shí míng yìngpìn zhě zhōng tiāoxuǎn chūlái de. | She was picked out from dozens of applicants for the job. | Elle a été choisie parmi des dizaines de candidats pour le poste. | Ela foi escolhida entre dezenas de candidatos ao cargo. | Fue elegida entre docenas de solicitantes para el trabajo. | È stata scelta da dozzine di candidati per il lavoro. | Et cum lecta ex tironibus dozens of officium. | Sie wurde aus Dutzenden von Bewerbern für den Job ausgewählt. | Είχε επιλέξει από δεκάδες υποψήφιοι για την εργασία. | Eíche epiléxei apó dekádes ypopsífioi gia tin ergasía. | تم اختيارها من بين عشرات المتقدمين للوظيفة. | tama aikhtiaruha min bayn easharat almutaqadimin lilwazifati. | Została wybrana spośród kilkudziesięciu kandydatów do pracy. | Изабрана је од више десетина кандидата за посао. | Izabrana je od više desetina kandidata za posao. | Izabrana je od desetaka podnositelja zahtjeva za posao. | Ji buvo išrinkta iš kelių dešimčių pretendentų į darbą. | Її вибрали з десятків претендентів на роботу. | Yiyi vybraly z desyatkiv pretendentiv na robotu. | Ее выбрали из десятков претендентов на работу. | Yeye vybrali iz desyatkov pretendentov na rabotu. | She was picked out from dozens of applicants for the job. | Elle a été choisie parmi des dizaines de candidats pour le poste. | 彼女はこの仕事に何十人もの応募者から選ばれました。 | 彼女 は この 仕事 に 何 十 人 も の 応募者 から選ばれました 。 | かのじょ わ この しごと に なん じゅう にん も の おうぼしゃ から えらばれました 。 | kanojo wa kono shigoto ni nan jū nin mo no ōbosha karaerabaremashita . |
| 112 | 她从大批的求职者中被选中承担这项工作 | Tā cóng dàpī de qiúzhí zhě zhōng bèi xuǎnzhōng chéngdān zhè xiàng gōngzuò | 她从大批的求职者中被纳入承担这份工作 | Tā cóng dàpī de qiúzhí zhě zhōng bèi nàrù chéngdān zhè fèn gōngzuò | She was selected for the job from a large number of job applicants | Elle a été sélectionnée pour le poste parmi un grand nombre de candidats | Ela foi selecionada para o trabalho entre um grande número de candidatos | Fue seleccionada para el trabajo entre un gran número de solicitantes de empleo. | È stata selezionata per il lavoro da un gran numero di candidati | Esset opus hoc a pluribus delectum Iob petentibus | Sie wurde aus einer Vielzahl von Bewerbern für den Job ausgewählt | Επιλέχθηκε για τη δουλειά από μεγάλο αριθμό υποψηφίων για εργασία | Epiléchthike gia ti douleiá apó megálo arithmó ypopsifíon gia ergasía | تم اختيارها للوظيفة من عدد كبير من المتقدمين للعمل | tama aikhtiaruha lilwazifat min eadad kabir min almutaqadimin lileamal | Została wybrana do pracy spośród dużej liczby osób ubiegających się o pracę | За посао је изабрана од великог броја кандидата за посао | Za posao je izabrana od velikog broja kandidata za posao | Za posao je izabrana od velikog broja kandidata za posao | Ji buvo atrinkta iš daugybės pretendentų į darbą | Її обрали на роботу з великої кількості претендентів на роботу | Yiyi obraly na robotu z velykoyi kilʹkosti pretendentiv na robotu | Она была выбрана на работу из большого числа соискателей | Ona byla vybrana na rabotu iz bol'shogo chisla soiskateley | 她从大批的求职者中被选中承担这项工作 | Elle a été sélectionnée pour le poste parmi un grand nombre de candidats | 彼女は多数の求職者から仕事に選ばれました | 彼女 は 多数 の 求職者 から 仕事 に 選ばれました | かのじょ わ たすう の きゅうしょくしゃ から しごと に えらばれました | kanojo wa tasū no kyūshokusha kara shigoto nierabaremashita |
| 113 | 她是从数十名应聘者中挑选出来的 | tā shì cóng shù shí míng yìngpìn zhě zhōng tiāo xuǎn chūlái de | 她是从几十名应聘者中挑选出来的 | tā shì cóng jǐ shí míng yìngpìn zhě zhōng tiāoxuǎn chūlái de | She was selected from dozens of candidates | Elle a été sélectionnée parmi des dizaines de candidats | Ela foi selecionada entre dezenas de candidatos | Fue seleccionada de docenas de candidatos. | È stata selezionata tra dozzine di candidati | Et electus de dozens of de candidati | Sie wurde aus Dutzenden von Kandidaten ausgewählt | Επιλέχθηκε από δεκάδες υποψήφιες χώρες | Epiléchthike apó dekádes ypopsífies chóres | تم اختيارها من بين عشرات المرشحين | tama aikhtiaruha min bayn easharat almurashahin | Została wybrana spośród kilkudziesięciu kandydatów | Изабрана је од више десетина кандидата | Izabrana je od više desetina kandidata | Izabrana je od nekoliko desetaka kandidata | Ji buvo išrinkta iš kelių dešimčių kandidatų | Її обрали з десятків кандидатів | Yiyi obraly z desyatkiv kandydativ | Она была выбрана из десятков кандидатов | Ona byla vybrana iz desyatkov kandidatov | 她是从数十名应聘者中挑选出来的 | Elle a été sélectionnée parmi des dizaines de candidats | 彼女は数十人の候補者から選ばれました | 彼女 は 数 十 人 の 候補者 から 選ばれました | かのじょ わ すう じゅう にん の こうほしゃ から えらばれました | kanojo wa sū jū nin no kōhosha kara erabaremashita |
| 114 | He picked out the ripest peach for me | He picked out the ripest peach for me | 他为我挑选了最熟的桃子 | tā wèi wǒ tiāoxuǎnle zuì shú de táozi | He picked out the ripest peach for me | Il a choisi la pêche la plus mûre pour moi | Ele escolheu o pêssego mais maduro para mim | Escogió el durazno más maduro para mí. | Ha scelto la pesca più matura per me | Et tulit me legemus persicus | Er suchte den reifsten Pfirsich für mich aus | Πήρε το πιο ασταθές ροδάκινο για μένα | Píre to pio astathés rodákino gia ména | اختار الخوخ الناضج بالنسبة لي | aikhtar alkhawkh alnnadij balnsbt li | Wybrał dla mnie najdelikatniejszą brzoskwinię | Одабрао је најзрелију брескву за мене | Odabrao je najzreliju breskvu za mene | Odabrao je najcrnju breskvu za mene | Jis išrinko man labiausiai patinkantį persiką | Він вибрав для мене найрідкіший персик | Vin vybrav dlya mene nayridkishyy persyk | Он выбрал самый спелый персик для меня | On vybral samyy spelyy persik dlya menya | He picked out the ripest peach for me | Il a choisi la pêche la plus mûre pour moi | 彼は私のために最も熟した桃を選んだ | 彼 は 私 の ため に 最も 熟した 桃 を 選んだ | かれ わ わたし の ため に もっとも じゅくした もも お えらんだ | kare wa watashi no tame ni mottomo jukushita momo oeranda |
| 115 | 他给我挑了个熟透了的桃子 | tā gěi wǒ tiāole gè shú tòule de táozi | 他给我挑了个熟透了的桃子 | tā gěi wǒ tiāole gè shú tòule de táozi | He picked me a ripe peach | Il m'a choisi une pêche mûre | Ele me pegou um pêssego maduro | Me escogió un durazno maduro | Mi ha raccolto una pesca matura | Dedit mihi colligunt matura persica | Er nahm mir einen reifen Pfirsich | Με πήρε ένα ώριμο ροδάκινο | Me píre éna órimo rodákino | اختار لي خوخ ناضج | aikhtar li khawkh nadij | Wybrał mi dojrzałą brzoskwinię | Одабрао ми је зрелу брескву | Odabrao mi je zrelu breskvu | Odabrao mi je zrelu breskvu | Jis man pasirinko prinokusį persiką | Він вибрав мені стиглий персик | Vin vybrav meni styhlyy persyk | Он выбрал мне спелый персик | On vybral mne spelyy persik | 他给我挑了个熟透了的桃子 | Il m'a choisi une pêche mûre | 彼は私に熟した桃を選んだ | 彼 は 私 に 熟した 桃 を 選んだ | かれ わ わたし に じゅくした もも お えらんだ | kare wa watashi ni jukushita momo o eranda |
| 116 | to recognize sb/sth from among other people or things | to recognize sb/sth from among other people or things | 从别人或事物中识别某人 | cóng biérén huò shìwù zhòng shìbié mǒu rén | to recognize sb / sth from among other people or things | reconnaître sb / sth parmi d'autres personnes ou choses | reconhecer sb / sth entre outras pessoas ou coisas | reconocer algo / algo entre otras personas o cosas | riconoscere sb / sth tra altre persone o cose | si agnoscis et / vel rebus aliis ex Ynskt mál: | jdn / etw unter anderen Menschen oder Dingen zu erkennen | να αναγνωρίσει sb / sth μεταξύ άλλων ανθρώπων ή πράγματα | na anagnorísei sb / sth metaxý állon anthrópon í prágmata | التعرف على sb / sth من بين أشخاص أو أشياء أخرى | altaearuf ealaa sb / sth min bayn 'ashkhas 'aw 'ashya' 'ukhraa | rozpoznawać kogoś / kogoś spośród innych ludzi lub rzeczy | препознати сб / стх међу другим људима или стварима | prepoznati sb / sth među drugim ljudima ili stvarima | prepoznati sb / sth među ostalim ljudima ili stvarima | atpažinti sb / sth iš kitų žmonių ar daiktų | розпізнавати sb / sth серед інших людей чи речей | rozpiznavaty sb / sth sered inshykh lyudey chy rechey | распознавать кого-либо из других людей или вещей | raspoznavat' kogo-libo iz drugikh lyudey ili veshchey | to recognize sb/sth from among other people or things | reconnaître sb / sth parmi d'autres personnes ou choses | 他の人や物の中からsb / sthを認識する | 他 の 人 や 物 の 中 から sb / sth を 認識 する | た の ひと や もの の なか から sb / sth お にんしき する | ta no hito ya mono no naka kara sb / sth o ninshiki suru |
| 117 | 认出来；辨别出 | rèn chūlái; biànbié chū | 认出来；辨别出 | rèn chūlái; biànbié chū | Recognize | Reconnaître | Reconhecer | Reconocer | Riconosciuto; discriminati | Agnita: inaequalitatem concedebat | Erkennen | Αναγνωρίστε | Anagnoríste | اعترف | aietaraf | Rozpoznaj | Препознајте | Prepoznajte | Prepoznat; diskriminacija | Pripažink | Визнайте | Vyznayte | Признано, предвзято | Priznano, predvzyato | 认出来；辨别出 | Reconnaître | 認める | 認める | みとめる | mitomeru |
| 118 | See if you can pick me out in this photo | See if you can pick me out in this photo | 看看你是否可以在这张照片中认出我 | kàn kàn nǐ shìfǒu kěyǐ zài zhè zhāng zhàopiàn zhōng rèn chū wǒ | See if you can pick me out in this photo | Voyez si vous pouvez me choisir sur cette photo | Veja se você pode me escolher nesta foto | Mira si puedes elegirme en esta foto | Vedi se riesci a scegliermi in questa foto | Vide, si potes me colligunt hoc photo | Sehen Sie, ob Sie mich auf diesem Foto auswählen können | Δείτε αν μπορείτε να με διαλέξετε σε αυτή τη φωτογραφία | Deíte an boreíte na me dialéxete se aftí ti fotografía | انظر ما إذا كان يمكنك انتقادي في هذه الصورة | anzur ma 'iidha kan yumkinuk aintiqadiun fi hadhih alsuwra | Sprawdź, czy możesz mnie wybrać na tym zdjęciu | Погледајте да ли можете да ме изаберете на овој фотографији | Pogledajte da li možete da me izaberete na ovoj fotografiji | Pogledajte možete li me prepoznati na ovoj fotografiji | Pažiūrėkite, ar galite pasirinkti mane šioje nuotraukoje | Подивіться, чи можете ви вибрати мене на цій фотографії | Podyvitʹsya, chy mozhete vy vybraty mene na tsiy fotohrafiyi | Посмотри, сможешь ли ты выбрать меня на этой фотографии | Posmotri, smozhesh' li ty vybrat' menya na etoy fotografii | See if you can pick me out in this photo | Voyez si vous pouvez me choisir sur cette photo | この写真で私を選べるかどうか確認してください | この 写真 で 私 を 選べる か どう か 確認 してください | この しゃしん で わたし お えらべる か どう か かくにんしてください | kono shashin de watashi o eraberu ka dō ka kakuninshitekudasai |
| 119 | 看你能不能把我从这张照片上认出来 | kàn nǐ néng bùnéng bǎ wǒ cóng zhè zhāng zhàopiàn shàng rèn chūlái | 看你能不能把我从这张照片上认出来 | kàn nǐ néng bùnéng bǎ wǒ cóng zhè zhāng zhàopiàn shàng rèn chūlái | See if you can recognize me from this photo | Voyez si vous pouvez me reconnaître sur cette photo | Veja se você pode me reconhecer nesta foto | Mira si puedes reconocerme por esta foto | Vedi se riesci a riconoscermi da questa foto | Potes videre, si mecum agnoscis hoc photo | Sehen Sie, ob Sie mich von diesem Foto erkennen können | Δείτε αν μπορείτε να με αναγνωρίσετε από αυτή τη φωτογραφία | Deíte an boreíte na me anagnorísete apó aftí ti fotografía | انظر إذا كنت تستطيع التعرف علي من هذه الصورة | anzur 'iidha kunt tastatie altaearuf eali min hadhih alsuwra | Sprawdź, czy możesz mnie rozpoznać na tym zdjęciu | Погледајте да ли ме можете препознати по овој фотографији | Pogledajte da li me možete prepoznati po ovoj fotografiji | Pogledajte možete li me prepoznati po ovoj fotografiji | Pažiūrėkite, ar galite mane atpažinti iš šios nuotraukos | Подивіться, чи можете ви впізнати мене з цієї фотографії | Podyvitʹsya, chy mozhete vy vpiznaty mene z tsiyeyi fotohrafiyi | Посмотрите, сможете ли вы узнать меня по этой фотографии | Posmotrite, smozhete li vy uznat' menya po etoy fotografii | 看你能不能把我从这张照片上认出来 | Voyez si vous pouvez me reconnaître sur cette photo | この写真から私を認識できるかどうかを確認してください | この 写真 から 私 を 認識 できる か どう か を 確認してください | この しゃしん から わたし お にんしき できる か どう かお かくにん してください | kono shashin kara watashi o ninshiki dekiru ka dō ka okakunin shitekudasai |
| 120 | note at | note at | 不吃 | bù chī | note at | note à | note em | nota en | nota a | nota apud | beachten Sie bei | σημειώστε στο | simeióste sto | ملاحظة في | mulahazat fi | Uwaga na | ноте ат | note at | bilješka na | pastaba | примітка на | prymitka na | обратите внимание на | obratite vnimaniye na | note at | note à | に注意してください | に 注意 してください | に ちゅうい してください | ni chūi shitekudasai |
| 121 | identify | identify | 确定 | quèdìng | identify | identifier | identificar | identificar | identificare | identify | identifizieren | εντοπίστε | entopíste | تحديد | tahdid | zidentyfikować | идентификовати | identifikovati | identificirati | nustatyti | ідентифікувати | identyfikuvaty | идентифицировать | identifitsirovat' | identify | identifier | 識別する | 識別 する | しきべつ する | shikibetsu suru |
| 122 | pick sth out | pick sth out | 挑选某物 | tiāoxuǎn mǒu wù | pick sth out | choisir qc | escolha sth | recoger algo | scegli sth | colligunt de Ynskt mál: | etw heraussuchen | πάρτε έξω | párte éxo | اختيار شيء | aikhtiar shay' | wybierz coś | покупити шта | pokupiti šta | pokupiti što | išsirink | забрати що-небудь | zabraty shcho-nebudʹ | выбрать | vybrat' | pick sth out | choisir qc | 選ぶ | 選ぶ | えらぶ | erabu |
| 123 | to play a tune on a musical instrument slowly without using written music | to play a tune on a musical instrument slowly without using written music | 在不使用书面音乐的情况下缓慢地在乐器上演奏音乐 | zài bù shǐyòng shūmiàn yīnyuè de qíngkuàng xià huǎnmàn de zài yuèqì shàng yǎnzòu yīnyuè | to play a tune on a musical instrument slowly without using written music | jouer une mélodie sur un instrument de musique lentement sans utiliser de musique écrite | tocar uma música lentamente em um instrumento musical sem usar música escrita | tocar una melodía en un instrumento musical lentamente sin usar música escrita | suonare una melodia su uno strumento musicale lentamente senza usare la musica scritta | tune ad ludere per singula musicae instrumenta musica scriptum tardius absque usura | langsam eine Melodie auf einem Musikinstrument spielen, ohne geschriebene Musik zu verwenden | να αναπαράγετε σιγά σιγά ένα μουσικό όργανο χωρίς να χρησιμοποιείτε γραπτή μουσική | na anaparágete sigá sigá éna mousikó órgano chorís na chrisimopoieíte graptí mousikí | عزف مقطوعة موسيقية على آلة موسيقية ببطء بدون استخدام موسيقى مكتوبة | ezuf maqtueat musiqiat ealaa alat musiqiat bbt' bidun aistikhdam musiqaa maktuba | powoli odtwarzać melodię na instrumencie muzycznym bez korzystania z muzyki pisanej | да полако свирате мелодију на музичком инструменту без употребе писане музике | da polako svirate melodiju na muzičkom instrumentu bez upotrebe pisane muzike | da polako svira melodiju na glazbenom instrumentu bez upotrebe pisane glazbe | lėtai groti muzikos instrumento melodiją nenaudojant parašytos muzikos | грати мелодію на музичному інструменті повільно, не використовуючи написану музику | hraty melodiyu na muzychnomu instrumenti povilʹno, ne vykorystovuyuchy napysanu muzyku | медленно играть мелодию на музыкальном инструменте, не используя написанную музыку | medlenno igrat' melodiyu na muzykal'nom instrumente, ne ispol'zuya napisannuyu muzyku | to play a tune on a musical instrument slowly without using written music | jouer une mélodie sur un instrument de musique lentement sans utiliser de musique écrite | 書かれた音楽を使わずに楽器でゆっくりと曲を演奏する | 書かれた 音楽 を 使わず に 楽器 で ゆっくり と 曲 を演奏 する | かかれた おんがく お つかわず に がっき で ゆっくり ときょく お えんそう する | kakareta ongaku o tsukawazu ni gakki de yukkuri tokyoku o ensō suru |
| 124 | (不用乐谱）慢慢地弹奏（系曲） | (bùyòng yuèpǔ) màn man de tán zòu (xì qū) | （不用乐谱）慢慢地弹奏（系曲） | (bùyòng yuèpǔ) màn man de tán zòu (xì qū) | (Without sheet music) play slowly (series) | (Sans partition) jouer lentement (série) | (Sem partitura) toque devagar (série) | (Sin partitura) tocar lentamente (serie) | (Senza spartiti) suona lentamente (serie) | (Sine musica) ludere tardius (department musica) | (Ohne Noten) langsam spielen (Serie) | (Χωρίς παρτιτούρες) παίζουν αργά (σειρά) | (Chorís partitoúres) paízoun argá (seirá) | (بدون نوتة موسيقية) تلعب ببطء (مسلسل) | (bdun nawtatan musiqia) taleab bbt' (mslsl) | (Bez nuty) graj powoli (seria) | (Без нота) репродукујте полако (серија) | (Bez nota) reprodukujte polako (serija) | (Bez nota) reprodukujte polako (serija) | (Be natų) groti lėtai (serija) | (Без нот) грати повільно (серія) | (Bez not) hraty povilʹno (seriya) | (Без нот) играть медленно (серия) | (Bez not) igrat' medlenno (seriya) | (不用乐谱）慢慢地弹奏（系曲） | (Sans partition) jouer lentement (série) | （楽譜なし）ゆっくり再生（シリーズ） | （ 楽譜 なし ） ゆっくり 再生 （ シリーズ ） | （ がくふ なし ） ゆっくり さいせい （ シリーズ ） | （ gakufu nashi ） yukkuri saisei （ shirīzu ） |
| 125 | He picked out the tune on the piano with one finger | He picked out the tune on the piano with one finger | 他用一根手指弹奏钢琴上的音调。 | tā yòng yī gēn shǒuzhǐ tán zòu gāngqín shàng de yīndiào. | He picked out the tune on the piano with one finger | Il a choisi l'air du piano avec un doigt | Ele escolheu a música no piano com um dedo | Escogió la melodía en el piano con un dedo. | Prese la melodia sul piano con un dito | Tune enim in piano digitum sustulit unus | Er nahm die Melodie auf dem Klavier mit einem Finger heraus | Πήρε το τόνο στο πιάνο με ένα δάχτυλο | Píre to tóno sto piáno me éna dáchtylo | اختار النغمة على البيانو بإصبع واحد | aikhtar alnaghmat ealaa albayanu bi'iisbae wahid | Jednym palcem wybrał melodię na fortepianie | Подигнуо је мелодију клавира једним прстом | Podignuo je melodiju klavira jednim prstom | Jednim prstom je podigao melodiju glasovira | Jis vienu pirštu išrinko melodiją ant pianino | Він вибрав мелодію на фортепіано одним пальцем | Vin vybrav melodiyu na fortepiano odnym palʹtsem | Он выбрал мелодию на фортепиано одним пальцем | On vybral melodiyu na fortepiano odnim pal'tsem | He picked out the tune on the piano with one finger | Il a choisi l'air du piano avec un doigt | 彼は一本の指でピアノの曲を選んだ | 彼 は 一 本 の 指 で ピアノ の 曲 を 選んだ | かれ わ いち ほん の ゆび で ピアノ の きょく お えらんだ | kare wa ichi hon no yubi de piano no kyoku o eranda |
| 126 | 他凭记忆用一个手指在钢琴上慢慢弹出了那支曲子 | tā píng jìyì yòng yīgè shǒuzhǐ zài gāngqín shàng màn man dànchūle nà zhī qǔzi | 他凭记忆用一个手指在钢琴上慢慢推出了那支曲子 | Tā píng jìyì yòng yīgè shǒuzhǐ zài gāngqín shàng màn man tuīchūle nà zhī qǔzi | He slowly popped the tune on the piano with a finger from memory. | Il sauta lentement l'air sur le piano avec un doigt de mémoire. | Ele lentamente tocou a música no piano com um dedo de memória. | Lentamente soltó la melodía en el piano con un dedo de memoria. | Lanciò lentamente la melodia sul piano con un dito dalla memoria. | Ille tarde quidem digito memoria valet cantum pop | Langsam knallte er die Melodie mit einem Finger aus dem Gedächtnis auf das Klavier. | Έπεσε σιγά-σιγά τη μουσική στο πιάνο με ένα δάχτυλο από τη μνήμη. | Épese sigá-sigá ti mousikí sto piáno me éna dáchtylo apó ti mními. | قام ببرق النغمة ببطء على البيانو بإصبع من الذاكرة. | qam bibaraq alnighmat bbt' ealaa albianu bi'iisbae min aldhaakirat. | Powoli naciskał melodię na fortepianie palcem z pamięci. | Полако је пуштао мелодију на клавиру прстом од сећања. | Polako je puštao melodiju na klaviru prstom od sećanja. | Polako je otisnuo melodiju na glasovir prstom iz sjećanja. | Jis iš atminties lėtai iškėlė melodiją ant pianino. | Він повільно вискакував мелодію на фортепіано пальцем пам’яті. | Vin povilʹno vyskakuvav melodiyu na fortepiano palʹtsem pamʺyati. | Он медленно выкинул мелодию на пианино пальцем из памяти. | On medlenno vykinul melodiyu na pianino pal'tsem iz pamyati. | 他凭记忆用一个手指在钢琴上慢慢弹出了那支曲子 | Il sauta lentement l'air sur le piano avec un doigt de mémoire. | 彼はゆっくりと記憶から指でピアノの曲をポップしました。 | 彼 は ゆっくり と 記憶 から 指 で ピアノ の 曲 を ポップしました 。 | かれ わ ゆっくり と きおく から ゆび で ピアノ の きょくお ポップ しました 。 | kare wa yukkuri to kioku kara yubi de piano no kyoku opoppu shimashita . |
| 127 | to discover or recognize sth after careful study | to discover or recognize sth after careful study | 经过仔细研究发现或认识某物 | jīngguò zǐxì yánjiū fāxiàn huò rènshì mǒu wù | to discover or recognize sth after careful study | découvrir ou reconnaître qc après une étude approfondie | descobrir ou reconhecer sth após estudo cuidadoso | para descubrir o reconocer algo después de un estudio cuidadoso | per scoprire o riconoscere sth dopo un attento studio | ut reveles non agnoscis Ynskt mál sollicite | nach sorgfältigem Studium etw entdecken oder erkennen | να ανακαλύψουν ή να αναγνωρίσουν το sth μετά από προσεκτική μελέτη | na anakalýpsoun í na anagnorísoun to sth metá apó prosektikí meléti | لاكتشاف أو التعرف على sth بعد دراسة متأنية | liaiktishaf 'aw altaearuf ealaa sth baed dirasat muta'aniya | odkryć lub rozpoznać coś po dokładnym przestudiowaniu | открити или препознати шта након пажљивог проучавања | otkriti ili prepoznati šta nakon pažljivog proučavanja | otkriti ili prepoznati što nakon pažljivog proučavanja | po kruopštaus tyrimo sužinoti ar atpažinti | виявити чи розпізнати що-небудь після ретельного вивчення | vyyavyty chy rozpiznaty shcho-nebudʹ pislya retelʹnoho vyvchennya | обнаружить или распознать что-либо после тщательного изучения | obnaruzhit' ili raspoznat' chto-libo posle tshchatel'nogo izucheniya | to discover or recognize sth after careful study | découvrir ou reconnaître qc après une étude approfondie | 慎重に研究した後、sthを発見または認識する | 慎重 に 研究 した 後 、 sth を 発見 または 認識 する | しんちょう に けんきゅう した のち 、 sth お はっけん または にんしき する | shinchō ni kenkyū shita nochi , sth o hakken matahaninshiki suru |
| 128 | (经仔细研究 ） 找出 ，认识到 | (jīng zǐxì yánjiū) zhǎo chū, rènshì dào | （经仔细研究）寻求，认识到 | (jīng zǐxì yánjiū) xúnqiú, rènshì dào | (After careful study) find out, realize | (Après une étude approfondie) découvrez, réalisez | (Após um estudo cuidadoso) descubra, perceba | (Después de un estudio cuidadoso) averiguar, darse cuenta | (Dopo un attento studio) scoprilo, realizzalo | (Deinde eruditione) est ad recognoscendas, agnoscite | (Nach sorgfältigem Studium) herausfinden, realisieren | (Μετά από προσεκτική μελέτη) ανακαλύψτε, συνειδητοποιήστε | (Metá apó prosektikí meléti) anakalýpste, syneiditopoiíste | (بعد دراسة متأنية) اكتشف ، أدرك | (bied dirasat mtany) aiktashaf , 'adrak | (Po dokładnym przestudiowaniu) dowiedz się, zdaj sobie sprawę | (Након пажљивог проучавања) сазнајте, схватите | (Nakon pažljivog proučavanja) saznajte, shvatite | (Nakon pažljivog proučavanja) saznati, shvatiti | (Po kruopštaus tyrimo) išsiaiškink, suprask | (Після ретельного вивчення) з’ясувати, усвідомити | (Pislya retelʹnoho vyvchennya) zʺyasuvaty, usvidomyty | (После тщательного изучения) выяснить, реализовать | (Posle tshchatel'nogo izucheniya) vyyasnit', realizovat' | (经仔细研究 ） 找出 ，认识到 | (Après une étude approfondie) découvrez, réalisez | （注意深い研究の後）見つけて、理解する | （ 注意 深い 研究 の 後 ） 見つけて 、 理解 する | （ ちゅうい ふかい けんきゅう の のち ） みつけて 、 りかい する | （ chūi fukai kenkyū no nochi ） mitsukete , rikai suru |
| 129 | Read the play again and pick out the major themes | Read the play again and pick out the major themes | 再次阅读剧本并挑选主要主题 | zàicì yuèdú jùběn bìng tiāo xuǎn zhǔyào zhǔtí | Read the play again and pick out the major themes | Relisez la pièce et choisissez les thèmes principaux | Leia a peça novamente e escolha os principais temas | Lee la obra nuevamente y elige los temas principales | Leggi di nuovo il gioco e scegli i temi principali | Iterum ludere a major legere et ceterum de themata | Lesen Sie das Stück noch einmal und wählen Sie die Hauptthemen aus | Διαβάστε ξανά το παιχνίδι και διαλέξτε τα σημαντικά θέματα | Diaváste xaná to paichnídi kai dialéxte ta simantiká thémata | اقرأ المسرحية مرة أخرى واختر الموضوعات الرئيسية | aqra almasrahiat maratan 'ukhraa waikhtara almawdueat alrayiysia | Przeczytaj grę ponownie i wybierz główne tematy | Поново прочитајте представу и изаберите главне теме | Ponovo pročitajte predstavu i izaberite glavne teme | Ponovo pročitajte predstavu i izaberite glavne teme | Dar kartą perskaitykite pjesę ir išsirinkite pagrindines temas | Прочитайте п’єсу ще раз і виберіть основні теми | Prochytayte pʺyesu shche raz i vyberitʹ osnovni temy | Прочитайте пьесу еще раз и выберите основные темы | Prochitayte p'yesu yeshche raz i vyberite osnovnyye temy | Read the play again and pick out the major themes | Relisez la pièce et choisissez les thèmes principaux | もう一度プレイを読み、主要なテーマを選びます | もう一度 プレイ を 読み 、 主要な テーマ を 選びます | もういちど ぷれい お よみ 、 しゅような テーマ お えらびます | mōichido purei o yomi , shuyōna tēma o erabimasu |
| 130 | 请重读剧本，把主题找出来 | qǐng zhòngdú jùběn, bǎ zhǔtí zhǎo chūlái | 请重读剧本，把主题发现来 | qǐng zhòngdú jùběn, bǎ zhǔtí fāxiàn lái | Please reread the script and find out the theme | Veuillez relire le script et découvrir le thème | Releia o script e descubra o tema | Vuelva a leer el guión y descubra el tema. | Rileggi la sceneggiatura e scopri il tema | Placere relegi et scriptum est, ut ex topics | Bitte lesen Sie das Skript erneut und finden Sie das Thema heraus | Διαβάστε ξανά το σενάριο και ανακαλύψτε το θέμα | Diaváste xaná to senário kai anakalýpste to théma | يرجى إعادة قراءة البرنامج النصي ومعرفة الموضوع | yrja 'iieadat qura'at albarnamaj alnasii wamaerifat almawdue | Przeczytaj ponownie skrypt i znajdź motyw | Прочитајте скрипту и сазнајте тем | Pročitajte skriptu i saznajte temu | Pročitajte skriptu i saznajte temu | Perskaitykite scenarijų ir sužinokite temą | Перечитайте сценарій та дізнайтеся тем | Perechytayte stsenariy ta diznaytesya temu | Пожалуйста, перечитайте скрипт и узнайте тему | Pozhaluysta, perechitayte skript i uznayte temu | 请重读剧本，把主题找出来 | Veuillez relire le script et découvrir le thème | スクリプトを読み直して、テーマを見つけてください | スクリプト を 読み直して 、 テーマ を 見つけてください | スクリプト お よみなおして 、 テーマ お みつけてください | sukuriputo o yominaoshite , tēma o mitsuketekudasai |
| 131 | to make sth easy to see or hear | To make sth easy to see or hear | 使某人容易看到或听到 | Shǐ mǒu rén róngyì kàn dào huò tīng dào | to make sth easy to see or hear | pour rendre qch facile à voir ou à entendre | para tornar o sth fácil de ver ou ouvir | hacer algo fácil de ver o escuchar | per rendere sth facile da vedere o ascoltare | ut et audio, ut facile Ynskt mál: | um etw leicht zu sehen oder zu hören | για να μπορείτε εύκολα να βλέπετε ή να ακούτε το sth | gia na boreíte éfkola na vlépete í na akoúte to sth | لتسهيل رؤية أو سماع sth | litashil ruyat 'aw samae sth | aby coś było łatwe do zobaczenia lub usłyszenia | да би било шта лако видети или чути | da bi bilo šta lako videti ili čuti | da se sth lako vidi ili čuje | kad būtų lengva pamatyti ar išgirsti | зробити що-небудь легко побачити чи почути | zrobyty shcho-nebudʹ lehko pobachyty chy pochuty | чтобы что-то было легко увидеть или услышать | chtoby chto-to bylo legko uvidet' ili uslyshat' | to make sth easy to see or hear | pour rendre qch facile à voir ou à entendre | 簡単に見たり聞いたりできるように | 簡単 に 見 たり 聞い たり できる よう に | かんたん に み たり きい たり できる よう に | kantan ni mi tari kī tari dekiru yō ni |
| 132 | 使显著；使容易看见(或听见） | shǐ xiǎnzhù; shǐ róngyì kànjiàn (huò tīngjiàn) | 使显着；使容易看见（或听见） | shǐ xiǎnzhe; shǐ róngyì kànjiàn (huò tīngjiàn) | Make prominent; make easy to see (or hear) | Mettez en évidence; faites en sorte de voir (ou entendre) facilement | Torne proeminente; facilite a ver (ou ouvir) | Destacar; hacer que sea fácil de ver (o escuchar) | Rendi prominente; rendi facile vedere (o ascoltare) | Ita significant, ut facilius visibilis (vel audiri) | Machen Sie prominent, machen Sie leicht zu sehen (oder zu hören) | Κάνετε εμφανή, κάνετε εύκολο να δείτε (ή να ακούσετε) | Kánete emfaní, kánete éfkolo na deíte (í na akoúsete) | إبرازها ؛ تسهيل رؤيتها (أو سماعها) | 'iibrazuha ; tashil ruyataha (aw smaeha) | Wyróżnij się; spraw, by było łatwo zobaczyć (lub usłyszeć) | Нека буду истакнути; лако их виде (или чују) | Neka budu istaknuti; lako ih vide (ili čuju) | Neka budu istaknuti; lako ih možete vidjeti (ili čuti) | Padaryti matomą, lengvai pamatyti (arba girdėti) | Зробити видатний; легко побачити (чи почути) | Zrobyty vydatnyy; lehko pobachyty (chy pochuty) | Сделайте заметным, сделайте легко увидеть (или услышать) | Sdelayte zametnym, sdelayte legko uvidet' (ili uslyshat') | 使显著；使容易看见(或听见） | Mettez en évidence; faites en sorte de voir (ou entendre) facilement | 目立たせる;見やすくする（または聞く） | 目立たせる ; 見やすく する （ または 聞く ） | めだたせる ; みやすく する （ または きく ） | medataseru ; miyasuku suru （ mataha kiku ） |
| 133 | A sign painted cream, with the lettering picked out in black | A sign painted cream, with the lettering picked out in black | 标有奶油色的标志，黑色的字母 | biāo yǒu nǎiyóu sè de biāozhì, hēisè de zìmǔ | A sign painted cream, with the lettering picked out in black | Un signe peint crème, avec le lettrage choisi en noir | Uma placa pintada em creme, com as letras escolhidas a preto | Un letrero pintado de crema, con las letras escogidas en negro | Un segno dipinto di crema, con la scritta evidenziata in nero | Signum picta cremor cum legit litteras tristes | Ein cremefarbenes Schild mit schwarzer Schrift | Μια πινακίδα ζωγραφισμένη κρέμα, με τα γράμματα να είναι μαύρα | Mia pinakída zografisméni kréma, me ta grámmata na eínai mávra | لافتة باللون الكريم ، مع كتابة باللون الأسود | lafitatan biallawn alkarim , mae kitabat biallawn al'aswad | Szyld pomalowany kremowo, z napisem w kolorze czarnym | Крема обојена знаком, са словима исписаним црном бојом | Krema obojena znakom, sa slovima ispisanim crnom bojom | Krema obojena znakom, s natpisom crno-bijelim slovima | Ženklu dažyta grietinėlė, kurios raidės buvo pažymėtos juoda spalva | Знак, пофарбований кремом, з написом, вибраним чорним кольором | Znak, pofarbovanyy kremom, z napysom, vybranym chornym kolʹorom | Знак, нарисованный кремом, с надписью, выделенной черным | Znak, narisovannyy kremom, s nadpis'yu, vydelennoy chernym | A sign painted cream, with the lettering picked out in black | Un signe peint crème, avec le lettrage choisi en noir | クリームを塗ったサイン、黒で選んだレタリング | クリーム を 塗った サイン 、 黒 で 選んだ レタリング | クリーム お ぬった サイン 、 くろ で えらんだ レタリング | kurīmu o nutta sain , kuro de eranda retaringu |
| 134 | 印着醒目黑宇的乳白色标牌 | yìnzhe xǐngmù hēi yǔ de rǔbáisè biāopái | 印着醒目黑宇的乳白色标牌 | yìnzhe xǐngmù hēi yǔ de rǔbáisè biāopái | Milky white sign with striking black color | Panneau blanc laiteux avec une couleur noire saisissante | Placa branca leitosa com impressionante cor preta | Letrero blanco lechoso con llamativo color negro | Insegna bianca lattiginosa con sorprendente colore nero | Nigrum oculus-apprehensa signa, typis cum ubertate lactei | Milchweißes Schild mit auffälliger schwarzer Farbe | Γαλάζιο λευκό χρώμα με εντυπωσιακό μαύρο χρώμα | Galázio lefkó chróma me entyposiakó mávro chróma | علامة أبيض حليبي مع لون أسود ملفت للنظر | elamat 'abyad halibiun mae lawn 'aswad mulifat lilnazar | Mleczny biały znak o uderzającym czarnym kolorze | Млечно бели знак упечатљиве црне боје | Mlečno beli znak upečatljive crne boje | Mliječno bijeli znak s upečatljivom crnom bojom | Pieno baltas ženklas su ryškia juoda spalva | Молочно-білий знак із вражаючим чорним кольором | Molochno-bilyy znak iz vrazhayuchym chornym kolʹorom | Молочно-белый знак с поразительным черным цветом | Molochno-belyy znak s porazitel'nym chernym tsvetom | 印着醒目黑宇的乳白色标牌 | Panneau blanc laiteux avec une couleur noire saisissante | 印象的な黒い色の乳白色の標識 | 印象 的な 黒い 色 の 乳白色 の 標識 | いんしょう てきな くろい いろ の にゅうはくしょく の ひょうしき | inshō tekina kuroi iro no nyūhakushoku no hyōshiki |
| 135 | pick sth over | pick sth over | 接过 | jiēguò | pick sth over | choisir qc | escolha sth | recoger algo | prendi sth | colligunt super Ynskt mál: | etw rüber holen | επιλέξτε το | epiléxte to | اختر شيء | aikhtur shay' | wybierz coś | одаберите шта | odaberite šta | pokupiti što prije | pasirinkti sth per | забрати що-небудь над | zabraty shcho-nebudʹ nad | забрать | zabrat' | pick sth over | choisir qc | 選ぶ | 選ぶ | えらぶ | erabu |
| 136 | 接过 | jiēguò | 接过 | jiēguò | Take over | Prendre le relais | Assumir | Hacerse cargo | Prendi il controllo | tulit | Übernehmen | Αναλάβει | Analávei | تولي | tawaliy | Przejmij kontrolę | Преузми | Preuzmi | Preuzeti | Perimti | Взяти на себе | Vzyaty na sebe | Взять на себя | Vzyat' na sebya | 接过 | Prendre le relais | 引き継ぐ | 引き継ぐ | ひきつぐ | hikitsugu |
| 137 | pick through sth | pick through sth | 选某物 | xuǎn mǒu wù | pick through sth | choisir qc | escolher através sth | recoger algo | passare attraverso sth | colligunt per Ynskt mál: | durch etw | διαλέξτε μέσω sth | dialéxte méso sth | اختيار sth | aikhtiar sth | wybrać coś | покупити кроз шта | pokupiti kroz šta | pokupiti kroz šta | pasirinkti per sth | перебирати через що-небудь | perebyraty cherez shcho-nebudʹ | пробираться | probirat'sya | pick through sth | choisir qc | 通り抜ける | 通り抜ける | とうりぬける | tōrinukeru |
| 138 | 选某物 | xuǎn mǒu wù | 选某物 | xuǎn mǒu wù | Pick something | Choisissez quelque chose | Escolha algo | Elige algo | Scegli qualcosa | Elige quod | Wähle etwas aus | Επιλέξτε κάτι | Epiléxte káti | اختر شيئًا | akhtur shyyana | Wybierz coś | Изабери нешто | Izaberi nešto | Izaberi nešto | Pasirinkite ką nors | Виберіть щось | Vyberitʹ shchosʹ | Выбери что-нибудь | Vyberi chto-nibud' | 选某物 | Choisissez quelque chose | 何かを選ぶ | 何 か を 選ぶ | なに か お えらぶ | nani ka o erabu |
| 139 | to examine a group of things carefully, especially to choose the ones you want | to examine a group of things carefully, especially to choose the ones you want | 仔细检查一组事物，尤其是选择想要的事物 | zǐxì jiǎnchá yī zǔ shìwù, yóuqí shì xuǎnzé xiǎng yào de shìwù | to examine a group of things carefully, especially to choose the ones you want | d'examiner attentivement un groupe de choses, en particulier de choisir celles que vous voulez | examinar cuidadosamente um grupo de coisas, especialmente para escolher as que você deseja | examinar cuidadosamente un grupo de cosas, especialmente para elegir las que desea | esaminare attentamente un gruppo di cose, in particolare per scegliere quelle desiderate | est enim coetus examine rerum diligenter, praesertim ones ut vos volo eligere | eine Gruppe von Dingen sorgfältig zu untersuchen, insbesondere die gewünschten auszuwählen | να εξετάσετε προσεκτικά μια ομάδα από πράγματα, ειδικά για να επιλέξετε αυτά που θέλετε | na exetásete prosektiká mia omáda apó prágmata, eidiká gia na epiléxete aftá pou thélete | لفحص مجموعة من الأشياء بعناية ، وخاصة لاختيار تلك التي تريدها | lfuhus majmueat min al'ashya' bieinayat , wakhasatan liaikhtiar tilk alty turiduha | aby dokładnie zbadać grupę rzeczy, szczególnie wybrać te, które chcesz | да пажљиво испитате групу ствари, посебно да одаберете оне које желите | da pažljivo ispitate grupu stvari, posebno da odaberete one koje želite | da biste pažljivo ispitali grupu stvari, posebno da odaberete one koje želite | atidžiai išnagrinėti grupę dalykų, ypač išsirinkti norimus | уважно вивчити групу речей, особливо вибрати ті, які вам потрібні | uvazhno vyvchyty hrupu rechey, osoblyvo vybraty ti, yaki vam potribni | тщательно изучить группу вещей, особенно выбрать те, которые вы хотите | tshchatel'no izuchit' gruppu veshchey, osobenno vybrat' te, kotoryye vy khotite | to examine a group of things carefully, especially to choose the ones you want | d'examiner attentivement un groupe de choses, en particulier de choisir celles que vous voulez | 物事のグループを注意深く調べ、特に必要なものを選択する | 物事 の グループ を 注意深く 調べ 、 特に 必要な ものを 選択 する | ものごと の グループ お ちゅういぶかく しらべ 、 とくにひつような もの お せんたく する | monogoto no gurūpu o chūibukaku shirabe , tokunihitsuyōna mono o sentaku suru |
| 140 | 用心挑选；筛选 | yòngxīn tiāoxuǎn; shāixuǎn | 用心挑选；筛选 | yòngxīn tiāoxuǎn; shāixuǎn | Select carefully; screen | Sélectionnez soigneusement; écran | Selecione com cuidado; tela | Seleccione con cuidado; pantalla | Seleziona attentamente; schermo | Delectum, protegendo | Sorgfältig auswählen; Bildschirm | Επιλέξτε προσεκτικά την οθόνη | Epiléxte prosektiká tin othóni | حدد بعناية ؛ الشاشة | hdud bieinayat ; alshshasha | Wybierz ostrożnie; ekran | Изаберите пажљиво; екран | Izaberite pažljivo; ekran | Pomno odaberite zaslon; | Pasirinkite atsargiai; ekranas | Виберіть ретельно; екран | Vyberitʹ retelʹno; ekran | Выберите тщательно; экран | Vyberite tshchatel'no; ekran | 用心挑选；筛选 | Sélectionnez soigneusement; écran | 慎重に選択して、画面 | 慎重 に 選択 して 、 画面 | しんちょう に せんたく して 、 がめん | shinchō ni sentaku shite , gamen |
| 141 | 仔细检查一组事物，尤其是选择想要的事物 | zǐxì jiǎnchá yī zǔ shìwù, yóuqí shì xuǎnzé xiǎng yào de shìwù | 仔细检查各个事物，尤其是选择想要的事物 | zǐxì jiǎnchá gège shìwù, yóuqí shì xuǎnzé xiǎng yào de shìwù | Scrutinize a set of things, especially choosing what you want | Examiner un ensemble de choses, en particulier choisir ce que vous voulez | Examine um conjunto de coisas, especialmente escolhendo o que você deseja | Examina un conjunto de cosas, especialmente elegir lo que quieres | Esamina attentamente una serie di cose, in particolare scegliendo ciò che desideri | Unum reprehendo bis rebus maxime quae tibi placet | Untersuchen Sie eine Reihe von Dingen, insbesondere was Sie wollen | Εξετάστε μια σειρά από πράγματα, ειδικά επιλέγοντας τι θέλετε | Exetáste mia seirá apó prágmata, eidiká epilégontas ti thélete | قم بفحص مجموعة من الأشياء ، وخاصة اختيار ما تريد | qum bifahs majmueat min al'ashya' , wakhasat aikhtiar ma turid | Przeanalizuj zestaw rzeczy, szczególnie wybierając to, czego chcesz | Проучите низ ствари, посебно бирајући шта желите | Proučite niz stvari, posebno birajući šta želite | Proučite niz stvari, posebno odabirući ono što želite | Kruopščiai apžiūrėkite daiktų rinkinį, ypač rinkitės tai, ko norite | Ретельно вивчіть набір речей, особливо вибираючи те, що вам потрібно | Retelʹno vyvchitʹ nabir rechey, osoblyvo vybyrayuchy te, shcho vam potribno | Изучите ряд вещей, особенно выбирая, что вы хотите | Izuchite ryad veshchey, osobenno vybiraya, chto vy khotite | 仔细检查一组事物，尤其是选择想要的事物 | Examiner un ensemble de choses, en particulier choisir ce que vous voulez | 特に必要なものを選択して、一連のことを精査します | 特に 必要な もの を 選択 して 、 一連 の こと を 精査します | とくに ひつような もの お せんたく して 、 いちれん の こと お せいさ します | tokuni hitsuyōna mono o sentaku shite , ichiren no koto oseisa shimasu |
| 142 | Pick over the lentils and remove any little stones. | Pick over the lentils and remove any little stones. | 拿起小扁豆，除去所有小石头。 | ná qǐ xiǎo biǎndòu, chùqú suǒyǒu xiǎo shítou. | Pick over the lentils and remove any little stones. | Ramassez les lentilles et retirez les petites pierres. | Escolha as lentilhas e remova as pedrinhas. | Elige las lentejas y quita las piedras pequeñas. | Raccogli le lenticchie e rimuovi eventuali sassolini. | Colligunt per lentem lapillis tollere. | Über die Linsen pflücken und kleine Steine entfernen. | Επιλέξτε τις φακές και αφαιρέστε τις μικρές πέτρες. | Epiléxte tis fakés kai afairéste tis mikrés pétres. | التقط العدس وقم بإزالة أي حجارة صغيرة. | altaqit aleuds waqam bi'iizalat 'ayi hijarat saghiratin. | Wybierz soczewicę i usuń małe kamienie. | Преберите лећу и уклоните мало каменчића. | Preberite leću i uklonite malo kamenčića. | Pokupite leću i uklonite sitno kamenje. | Paimkite lęšius ir pašalinkite visus mažus akmenis. | Візьміть сочевицю і видаліть маленькі кісточки. | Vizʹmitʹ sochevytsyu i vydalitʹ malenʹki kistochky. | Подберите чечевицу и удалите все маленькие камни. | Podberite chechevitsu i udalite vse malen'kiye kamni. | Pick over the lentils and remove any little stones. | Ramassez les lentilles et retirez les petites pierres. | レンズ豆をつまみ、小さな石を取り除きます。 | レンズ 豆 を つまみ 、 小さな 石 を 取り除きます 。 | レンズ まめ お つまみ 、 ちいさな いし お とりのぞきます。 | renzu mame o tsumami , chīsana ishi o torinozokimasu . |
| 143 | 仔细挑拣豆子，把小石子拣出去 | Zǐxì tiao jiǎn dòuzi, bǎ xiǎo shízǐ jiǎn chūqù | 仔细挑拣豆子，把小石子拣出去 | Zǐxì tiao jiǎn dòuzi, bǎ xiǎo shízǐ jiǎn chūqù | Pick beans carefully and pick out the small stones | Cueillez les haricots avec soin et choisissez les petites pierres | Escolha os grãos com cuidado e escolha as pequenas pedras | Recoja los frijoles con cuidado y elija las piedras pequeñas | Raccogli i fagioli con cura e raccogli le piccole pietre | Diligenter legere fabam eligite lapides | Pflücken Sie die Bohnen sorgfältig und wählen Sie die kleinen Steine aus | Επιλέξτε προσεκτικά τα φασόλια και διαλέξτε τις μικρές πέτρες | Epiléxte prosektiká ta fasólia kai dialéxte tis mikrés pétres | اختر الفاصوليا بعناية واختر الحجارة الصغيرة | aikhtar alfaswlya bieinayat waikhtar alhijarat alsaghira | Ostrożnie zbieraj fasolę i małe kamienie | Грах пажљиво изаберите и извадите ситне коштице | Grah pažljivo izaberite i izvadite sitne koštice | Grah pažljivo pokupite i izvadite sitno kamenje | Puikiai rinkitės pupeles ir išimkite smulkius akmenis | Збирайте боби ретельно і вибирайте дрібні кісточки | Zbyrayte boby retelʹno i vybyrayte dribni kistochky | Тщательно собирайте бобы и подбирайте мелкие камни | Tshchatel'no sobirayte boby i podbirayte melkiye kamni | 仔细挑拣豆子，把小石子拣出去 | Cueillez les haricots avec soin et choisissez les petites pierres | 豆を注意深く選び、小さな石を取り出す | 豆 を 注意深く 選び 、 小さな 石 を 取り出す | まめ お ちゅういぶかく えらび 、 ちいさな いし お とりだす | mame o chūibukaku erabi , chīsana ishi o toridasu |
| 144 | 拿起小扁豆，除去所有小石头。 | ná qǐ xiǎo biǎndòu, chùqú suǒyǒu xiǎo shítou. | 拿起小扁豆，除去所有小石头。 | ná qǐ xiǎo biǎndòu, chùqú suǒyǒu xiǎo shítou. | Pick up lentils and remove all small stones. | Ramassez les lentilles et retirez toutes les petites pierres. | Pegue as lentilhas e remova todas as pedras pequenas. | Recoge las lentejas y quita todas las piedras pequeñas. | Raccogli le lenticchie e rimuovi tutte le piccole pietre. | Tollere tolle lentem lapilli. | Nehmen Sie Linsen auf und entfernen Sie alle kleinen Steine. | Πάρτε τις φακές και αφαιρέστε όλες τις μικρές πέτρες. | Párte tis fakés kai afairéste óles tis mikrés pétres. | التقط العدس وأزل كل الأحجار الصغيرة. | altaqit aleuds wa'azl kli al'ahjar alsaghirat. | Podnieś soczewicę i usuń wszystkie małe kamienie. | Покупите лећу и уклоните све ситно камење. | Pokupite leću i uklonite sve sitno kamenje. | Pokupite leću i uklonite sve sitno kamenje. | Surinkite lęšius ir pašalinkite visus smulkius akmenis. | Візьміть сочевицю і видаліть усі дрібні кісточки. | Vizʹmitʹ sochevytsyu i vydalitʹ usi dribni kistochky. | Соберите чечевицу и удалите все маленькие камни. | Soberite chechevitsu i udalite vse malen'kiye kamni. | 拿起小扁豆，除去所有小石头。 | Ramassez les lentilles et retirez toutes les petites pierres. | レンズ豆を拾い、小さな石をすべて取り除きます。 | レンズ 豆 を 拾い 、 小さな 石 を すべて 取り除きます。 | レンズ まめ お ひろい 、 ちいさな いし お すべて とりのぞきます 。 | renzu mame o hiroi , chīsana ishi o subete torinozokimasu. |
| 145 | I picked over the facts of the case | I picked over the facts of the case | 我掌握了案件的事实 | Wǒ zhǎng wò liǎo ànjiàn de shìshí | I picked over the facts of the case | J'ai repris les faits de l'affaire | Eu peguei os fatos do caso | Recogí los hechos del caso | Ho raccolto i fatti del caso | Ita legi in rebus | Ich habe die Fakten des Falles aufgegriffen | Διάλεξα τα γεγονότα της υπόθεσης | Diálexa ta gegonóta tis ypóthesis | لقد التقطت وقائع القضية | laqad ailtaqatat waqayie alqadia | Przejrzałem fakty sprawy | Прегледао сам чињенице случаја | Pregledao sam činjenice slučaja | Pokupila sam činjenice slučaja | Aš pasirinkau bylos faktus | Я перебирав факти справи | YA perebyrav fakty spravy | Я перебрал факты дела | YA perebral fakty dela | I picked over the facts of the case | J'ai repris les faits de l'affaire | 私は事件の事実を選びました | 私 は 事件 の 事実 を 選びました | わたし わ じけん の じじつ お えらびました | watashi wa jiken no jijitsu o erabimashita |
| 146 | 我仔细审查本案的实情 | wǒ zǐxì shěnchá běn'àn de shíqíng | 我仔细审查本案的实情 | wǒ zǐxì shěnchá běn'àn de shíqíng | I carefully examined the facts of the case | J'ai soigneusement examiné les faits de la cause | Examinei cuidadosamente os fatos do caso | Examiné cuidadosamente los hechos del caso | Ho esaminato attentamente i fatti del caso | Et diligenter ex re ipsa causaque ducantur | Ich habe den Sachverhalt sorgfältig geprüft | Έψαξα προσεκτικά τα πραγματικά περιστατικά της υπόθεσης | Épsaxa prosektiká ta pragmatiká peristatiká tis ypóthesis | لقد فحصت بعناية وقائع القضية | laqad fahast bieinayat waqayie alqadia | Dokładnie zbadałem fakty sprawy | Пажљиво сам испитао чињенице случаја | Pažljivo sam ispitao činjenice slučaja | Pažljivo sam ispitao činjenice slučaja | Atidžiai ištyriau bylos faktus | Я уважно вивчив факти справи | YA uvazhno vyvchyv fakty spravy | Я внимательно изучил факты дела | YA vnimatel'no izuchil fakty dela | 我仔细审查本案的实情 | J'ai soigneusement examiné les faits de la cause | 事件の事実を注意深く調べた | 事件 の 事実 を 注意深く 調べた | じけん の じじつ お ちゅういぶかく しらべた | jiken no jijitsu o chūibukaku shirabeta |
| 147 | 我掌握了案件的事实 | wǒ zhǎng wò liǎo ànjiàn de shìshí | 我掌握了案件的事实 | wǒ zhǎng wò liǎo ànjiàn de shìshí | I have the facts of the case | J'ai les faits de l'affaire | Eu tenho os fatos do caso | Tengo los hechos del caso | Ho i fatti del caso | Et dominatus amborum ex re ipsa causaque ducantur | Ich habe die Fakten des Falles | Έχω τα γεγονότα της υπόθεσης | Écho ta gegonóta tis ypóthesis | لدي حقائق القضية | ladaya haqayiq alqadia | Mam fakty ze sprawy | Имам чињенице случаја | Imam činjenice slučaja | Imam činjenice slučaja | Aš turiu bylos faktų | У мене є факти справи | U mene ye fakty spravy | У меня есть факты по делу | U menya yest' fakty po delu | 我掌握了案件的事实 | J'ai les faits de l'affaire | 私は事件の事実を知っています | 私 は 事件 の 事実 を 知っています | わたし わ じけん の じじつ お しっています | watashi wa jiken no jijitsu o shitteimasu |
| 148 | pick up | pick up | 拾起 | shí qǐ | pick up | ramasser | pegar | recoger | raccogliere | exciperent | abholen | σηκώστε | sikóste | تلتقط | taltaqit | podnieść | покупи | pokupi | pokupiti | pasiimti | забрати | zabraty | подобрать | podobrat' | pick up | ramasser | 拾う | 拾う | ひろう | hirō |
| 149 | 拾起 | shí qǐ | 拾起 | shí qǐ | pick up | Ramasser | Apanhar | Recoger | Pick up | RAPINA | Abholen | Σηκώστε | Sikóste | التقط | altaqat | Odbierz | Покупи | Pokupi | Pokupi | Paimkite | Візьміть | Vizʹmitʹ | Подобрать | Podobrat' | 拾起 | Ramasser | 拾う | 拾う | ひろう | hirō |
| 150 | to get better, stronger, etc.; to improve | to get better, stronger, etc.; To improve | 变得更好，更强壮等；改善 | biàn dé gèng hǎo, gèng qiángzhuàng děng; gǎishàn | to get better, stronger, etc .; to improve | pour devenir meilleur, plus fort, etc.; pour améliorer | melhorar, fortalecer, etc .; melhorar | para mejorar, fortalecer, etc. para mejorar | per migliorare, rafforzare, ecc .; migliorare | ut melius, fortius, etc.; ut amplio | besser, stärker usw. werden; | για να γίνουν καλύτεροι, ισχυρότεροι κ.λπ. · να βελτιωθεί | gia na gínoun kalýteroi, ischyróteroi k.lp. : na veltiotheí | للحصول على أفضل وأقوى ، وما إلى ذلك ؛ للتحسين | lilhusul ealaa 'afdal wa'aqwaa , wama 'iilaa dhlk ; liltahsin | aby być lepszym, silniejszym itp.; aby poprawić | да се побољша, јачи итд .; побољшати | da se poboljša, jači itd .; poboljšati | poboljšati se, jače itd .; poboljšati | tobulėti, stiprėti ir tt; tobulėti | покращитись, сильніше тощо; вдосконалюватись | pokrashchytysʹ, sylʹnishe toshcho; vdoskonalyuvatysʹ | стать лучше, сильнее и т. д .; улучшить | stat' luchshe, sil'neye i t. d .; uluchshit' | to get better, stronger, etc.; to improve | pour devenir meilleur, plus fort, etc.; pour améliorer | 良くなる、強くなるなど、改善する | 良く なる 、 強く なる など 、 改善 する | よく なる 、 つよく なる など 、 かいぜん する | yoku naru , tsuyoku naru nado , kaizen suru |
| 151 | 改善；好转；增强 | gǎishàn; hǎozhuǎn; zēngqiáng | 改善；好转；增强 | gǎishàn; hǎozhuǎn; zēngqiáng | Improve | Améliorer | Melhore | Mejorar | Migliorare, meglio, migliorare | Meliorem; magis; augendae | Verbessern | Βελτιώστε | Veltióste | تحسين | tahsin | Ulepsz | Побољшајте | Poboljšajte | Poboljšati, bolje, poboljšati | Tobulinti | Поліпшити | Polipshyty | Улучшение, лучше, повышать | Uluchsheniye, luchshe, povyshat' | 改善；好转；增强 | Améliorer | 改善する | 改善 する | かいぜん する | kaizen suru |
| 152 | 变得更好，更强壮等； 改善 | biàn dé gèng hǎo, gèng qiángzhuàng děng; gǎishàn | 变得更好，更强壮等；改善 | biàn dé gèng hǎo, gèng qiángzhuàng děng; gǎishàn | Become better, stronger, etc .; improve | Devenir meilleur, plus fort, etc.; améliorer | Torne-se melhor, mais forte, etc. | Hazte mejor, más fuerte, etc., mejora | Diventa migliore, più forte, ecc.; Migliora | Potius, et fortior est, amplio | Besser, stärker usw. Verbessern | Γίνετε καλύτεροι, ισχυρότεροι κ.λπ., βελτιώστε | Gínete kalýteroi, ischyróteroi k.lp., veltióste | كن أفضل ، أقوى ، إلخ ؛ تحسن | kun 'afdal , 'aqwaa ، 'iilakh ; tahasun | Stań się lepszy, silniejszy itp.; Popraw | Постаните бољи, јачи итд .; побољшајте се | Postanite bolji, jači itd .; poboljšajte se | Postati bolji, jači itd .; poboljšati se | Tapk geresnis, stipresnis ir tt; tobulėk | Стань кращим, сильнішим тощо; покращуйся | Stanʹ krashchym, sylʹnishym toshcho; pokrashchuysya | Стать лучше, сильнее и т. Д .; улучшать | Stat' luchshe, sil'neye i t. D .; uluchshat' | 变得更好，更强壮等； 改善 | Devenir meilleur, plus fort, etc.; améliorer | 良くなる、強くなる、など;改善する | 良く なる 、 強く なる 、 など ; 改善 する | よく なる 、 つよく なる 、 など ; かいぜん する | yoku naru , tsuyoku naru , nado ; kaizen suru |
| 153 | Trade usually picks up in the spring | Trade usually picks up in the spring | 春季贸易通常会回升 | chūnjì màoyì tōngcháng huì huíshēng | Trade usually picks up in the spring | Le commerce reprend généralement au printemps | O comércio geralmente aumenta na primavera | El comercio generalmente se recupera en la primavera | Il commercio di solito riprende in primavera | Trade plerumque per ver portaverit huiuscemodi | Der Handel zieht normalerweise im Frühjahr an | Το εμπόριο συνήθως αναλαμβάνει την άνοιξη | To empório syníthos analamvánei tin ánoixi | عادة ما تلتقط التجارة في الربيع | eadatan ma taltaqit altijarat fi alrbye | Handel zwykle zaczyna się na wiosnę | Трговина се обично креће у пролеће | Trgovina se obično kreće u proleće | Trgovina se obično kreće u proljeće | Prekyba paprastai atgyja pavasarį | Торгівля зазвичай набирається навесні | Torhivlya zazvychay nabyrayetʹsya navesni | Торговля обычно возобновляется весной | Torgovlya obychno vozobnovlyayetsya vesnoy | Trade usually picks up in the spring | Le commerce reprend généralement au printemps | 取引は通常春に回復する | 取引 は 通常 春 に 回復 する | とりひき わ つうじょう はる に かいふく する | torihiki wa tsūjō haru ni kaifuku suru |
| 154 | 贸易一船在鈕茬春天回升 | màoyì yī chuán zài niǔ chá chūntiān huíshēng | 贸易一船在钮茬春天回升 | màoyì yī chuán zài niǔ chá chūntiān huíshēng | Trade boat picks up in button spring | Bateau de commerce ramasse au printemps bouton | Barco comercial pega na mola de botão | El barco de comercio recoge en la primavera del botón | La barca commerciale prende in primavera del bottone | A ver redit, sphærulaque simul artis navis in stipula ariditate plena | Handelsboot holt in Knopffeder ab | Εμπορικό σκάφος παίρνει το ελατήριο κουμπιών | Emporikó skáfos paírnei to elatírio koumpión | يلتقط قارب التجارة في زر الربيع | yaltaqit qarib altijarat fi zari alrbye | Łódź handlowa odbiera wiosnę przycisku | Трговачки брод подиже у прољеће дугмета | Trgovački brod podiže u proljeće dugmeta | Trgovački brod podiže u proljeće gumba | Prekybos laivas įlaipinamas sagos spyruokle | Торговий човен підбирає у весну кнопки | Torhovyy choven pidbyraye u vesnu knopky | Торговая лодка поднимается на кнопке весной | Torgovaya lodka podnimayetsya na knopke vesnoy | 贸易一船在鈕茬春天回升 | Bateau de commerce ramasse au printemps bouton | トレードボートがボタンスプリングで拾います | トレード ボート が ボタン スプリング で 拾います | トレード ボート が ボタン スプリング で ひろいます | torēdo bōto ga botan supuringu de hiroimasu |
| 155 | 春季贸易通常会回升 | chūnjì màoyì tōngcháng huì huíshēng | 春季贸易通常会回升 | chūnjì màoyì tōngcháng huì huíshēng | Spring trade usually picks up | Le commerce de printemps reprend généralement | O comércio da primavera geralmente aumenta | El comercio de primavera generalmente se recupera | Il commercio di primavera di solito riprende | Plerumque oriuntur artis fons | Der Frühlingshandel zieht normalerweise an | Εαρινό εμπόριο συνήθως παίρνει επάνω | Earinó empório syníthos paírnei epáno | عادة ما تلتقط تجارة الربيع | eadatan ma taltaqit tijarat alrbye | Wiosenny handel zwykle nabiera tempa | Пролећна трговина обично расте | Prolećna trgovina obično raste | Proljetna trgovina obično raste | Pavasario prekyba paprastai įsibėgėja | Весняна торгівля зазвичай набирається | Vesnyana torhivlya zazvychay nabyrayetʹsya | Весенняя торговля обычно набирает обороты | Vesennyaya torgovlya obychno nabirayet oboroty | 春季贸易通常会回升 | Le commerce de printemps reprend généralement | 通常、春の貿易は回復します | 通常 、 春 の 貿易 は 回復 します | つうじょう 、 はる の ぼうえき わ かいふく します | tsūjō , haru no bōeki wa kaifuku shimasu |
| 156 | The wind is picking up now | The wind is picking up now | 现在风在刮 | xiànzài fēng zài guā | The wind is picking up now | Le vent se lève maintenant | O vento está pegando agora | El viento se está levantando ahora | Il vento sta aumentando ora | Ventum est nunc legere | Der Wind nimmt jetzt zu | Ο άνεμος μαζεύει τώρα | O ánemos mazévei tóra | الريح تتصاعد الآن | alriyh tatasaead alan | Wiatr nabiera teraz tempa | Ветар се сада подиже | Vetar se sada podiže | Vjetar se sada podiže | Dabar vėjas renkasi | Зараз вітер підхоплює | Zaraz viter pidkhoplyuye | Ветер усиливается сейчас | Veter usilivayetsya seychas | The wind is picking up now | Le vent se lève maintenant | 風が強くなっています | 風 が 強く なっています | かぜ が つよく なっています | kaze ga tsuyoku natteimasu |
| 157 | 现在风愈刮愈大了 | xiànzài fēng yù guā yù dàle | 现在风愈刮愈大了 | xiànzài fēng yù guā yù dàle | The wind is getting stronger and stronger | Le vent devient de plus en plus fort | O vento está ficando cada vez mais forte | El viento se hace cada vez más fuerte | Il vento sta diventando sempre più forte | Maiorem autem vento amplius | Der Wind wird immer stärker | Ο άνεμος γίνεται δυνατός και δυνατός | O ánemos gínetai dynatós kai dynatós | الريح تزداد قوة وأقوى | alriyh tazdad quat wa'aqwaa | Wiatr staje się coraz silniejszy | Ветар је све јачи и јачи | Vetar je sve jači i jači | Vjetar je sve jači i jači | Vėjas vis stipresnis ir stipresnis | Вітер стає все сильнішим і сильнішим | Viter staye vse sylʹnishym i sylʹnishym | Ветер становится все сильнее и сильнее | Veter stanovitsya vse sil'neye i sil'neye | 现在风愈刮愈大了 | Le vent devient de plus en plus fort | 風はどんどん強くなっています | 風 は どんどん 強く なっています | かぜ わ どんどん つよく なっています | kaze wa dondon tsuyoku natteimasu |
| 158 | 现在风在刮 | xiànzài fēng zài guā | 现在风在刮 | xiànzài fēng zài guā | Now the wind is blowing | Maintenant, le vent souffle | Agora o vento está soprando | Ahora sopla el viento | Adesso soffia il vento | Nunc flante in ventum | Jetzt weht der Wind | Τώρα ο άνεμος φυσάει | Tóra o ánemos fysáei | الآن تهب الرياح | alan tahibu alriyah | Teraz wieje wiatr | Сада дува ветар | Sada duva vetar | Sada puše vjetar | Dabar pučia vėjas | Зараз дме вітер | Zaraz dme viter | Сейчас дует ветер | Seychas duyet veter | 现在风在刮 | Maintenant, le vent souffle | 今風が吹いている | 今風 が 吹いている | いまふう が ふいている | imafū ga fuiteiru |
| 159 | Sales have picked up 14% this year | Sales have picked up 14% this year | 今年销售额增长了14％ | jīnnián xiāoshòu é zēngzhǎngle 14% | Sales have picked up 14% this year | Les ventes ont augmenté de 14% cette année | As vendas subiram 14% este ano | Las ventas han subido un 14% este año | Le vendite hanno raccolto il 14% quest'anno | Et sustulit Sales hoc anno XIV% | Der Umsatz hat in diesem Jahr um 14% zugenommen | Οι πωλήσεις σημείωσαν αύξηση 14% φέτος | Oi políseis simeíosan áfxisi 14% fétos | ارتفعت المبيعات بنسبة 14٪ هذا العام | airtafaeat almabieat binisbat 14% hdha aleam | Sprzedaż wzrosła w tym roku o 14% | Продаја је покупила 14% ове године | Prodaja je pokupila 14% ove godine | Prodaja je pokupila 14% ove godine | Šiemet pardavimai išaugo 14 proc | У цьому році продажі набрали 14% | U tsʹomu rotsi prodazhi nabraly 14% | Продажи выросли на 14% в этом году | Prodazhi vyrosli na 14% v etom godu | Sales have picked up 14% this year | Les ventes ont augmenté de 14% cette année | 今年の売り上げは14％に達しました | 今年 の 売り上げ は 14 ％ に 達しました | ことし の うりあげ わ 14 ぱあせんと に たっしました | kotoshi no uriage wa 14 pāsento ni tasshimashita |
| 160 | 今年销售额增长了14％ | jīnnián xiāoshòu é zēngzhǎngle 14% | 今年年初增长了14％ | jīnnián niánchū zēngzhǎngle 14% | 14% increase in sales this year | Augmentation de 14% des ventes cette année | Aumento de 14% nas vendas este ano | 14% de aumento en ventas este año | 14% di aumento delle vendite quest'anno | Sales hoc anno augetur XIV% | Umsatzsteigerung von 14% in diesem Jahr | 14% αύξηση των πωλήσεων φέτος | 14% áfxisi ton políseon fétos | زيادة بنسبة 14٪ في المبيعات هذا العام | ziadat binisbat 14% fi almubieat hdha aleam | 14% wzrost sprzedaży w tym roku | Пораст продаје у овој години за 14% | Porast prodaje u ovoj godini za 14% | 14% rast prodaje u ovoj godini | Šiemet pardavimai išaugo 14 proc | 14% збільшення продажів цього року | 14% zbilʹshennya prodazhiv tsʹoho roku | 14% увеличение продаж в этом году | 14% uvelicheniye prodazh v etom godu | 今年销售额增长了14％ | Augmentation de 14% des ventes cette année | 今年の売上は14％増加 | 今年 の 売上 は 14 ％ 増加 | ことし の うりあげ わ 14 ぱあせんと ぞうか | kotoshi no uriage wa 14 pāsento zōka |
| 161 | related noun | related noun | 相关名词 | xiāngguān míngcí | related noun | nom apparenté | substantivo relacionado | sustantivo relacionado | nome correlato | nomen related | verwandtes Substantiv | σχετικό ουσιαστικό | schetikó ousiastikó | إسم متعلق | 'iisim mutaealiq | powiązany rzeczownik | сродна именица | srodna imenica | srodna imenica | susijęs daiktavardis | споріднений іменник | sporidnenyy imennyk | родственное существительное | rodstvennoye sushchestvitel'noye | related noun | nom apparenté | 関連名詞 | 関連 名詞 | かんれん めいし | kanren meishi |
| 162 | pickup | pickup | 拾起 | shí qǐ | pickup | ramassage | retirada | recogida | pick-up | RAPINA | Abholung | pickup | pickup | بيك اب | bayk ab | odbiór | пикап | pikap | prikupljanje | pikapas | пікап | pikap | пикап | pikap | pickup | ramassage | ピックアップ | ピックアップ | ピックアップ | pikkuappu |
| 163 | informal | informal | 非正式的 | fēi zhèngshì de | informal | informel | informal | informal | informale | informal | informell | άτυπη | átypi | غير رسمي | ghyr rasmiin | nieformalne | неформални | neformalni | neformalan | neformalus | неофіційний | neofitsiynyy | неформальная | neformal'naya | informal | informel | 非公式 | 非公式 | ひこうしき | hikōshiki |
| 164 | to start again; to continue | to start again; to continue | 重新开始；接着说 | chóngxīn kāishǐ; jiēzhe shuō | to start again; to continue | recommencer, continuer | recomeçar; continuar | comenzar de nuevo; continuar | per ricominciare, per continuare | committitur suam permanere | von vorne beginnen; | να ξεκινήσει ξανά · να συνεχιστεί | na xekinísei xaná : na synechisteí | للبدء مرة أخرى ؛ للمتابعة | lilbad' maratan 'ukhraa ; lilmutabaea | zacząć od nowa, kontynuować | да кренемо поново; да наставимо | da krenemo ponovo; da nastavimo | započeti iznova; nastaviti | pradėti iš naujo; tęsti | почати заново; продовжувати | pochaty zanovo; prodovzhuvaty | начать снова, продолжить | nachat' snova, prodolzhit' | to start again; to continue | recommencer, continuer | 再開するには、続行するには | 再開 する に は 、 続行 する に は | さいかい する に わ 、 ぞっこう する に わ | saikai suru ni wa , zokkō suru ni wa |
| 165 | 重新开始；继续 | chóngxīn kāishǐ; jìxù | 重新开始；继续 | chóngxīn kāishǐ; jìxù | Start over; continue | Recommencer, continuer | Começar de novo; continuar | Comenzar de nuevo; continuar | Ricominciare; continua | Rursus, continue | Fangen Sie von vorne an, fahren Sie fort | Ξεκινήστε από πάνω, συνεχίστε | Xekiníste apó páno, synechíste | ابدأ من جديد ، تابع | abda mn jadid , tabae | Zacznij od nowa; kontynuuj | Започните испочетка; наставите | Započnite ispočetka; nastavite | Započnite ispočetka; nastavite | Pradėkite iš naujo, tęskite | Почніть спочатку; продовжуйте | Pochnitʹ spochatku; prodovzhuyte | Начать сначала, продолжить | Nachat' snachala, prodolzhit' | 重新开始；继续 | Recommencer, continuer | やり直す、続行する | やり直す 、 続行 する | やりなおす 、 ぞっこう する | yarinaosu , zokkō suru |
| 166 | Let’s pick up where we left off yesterday | Let’s pick up where we left off yesterday | 让我们去接昨天停下来的地方 | ràng wǒmen qù jiē zuótiān tíng xiàlái dì dìfāng | Let ’s pick up where we left off yesterday | Reprenons là où nous nous étions arrêtés hier | Vamos retomar de onde paramos ontem | Sigamos donde lo dejamos ayer | Riprendiamo da dove eravamo rimasti ieri | Sit scriptor exciperent, ubi hesterno die, quo cessavimus | Lassen Sie uns dort weitermachen, wo wir gestern aufgehört haben | Ας πάρουμε πού αποχωρήσαμε χθες | As pároume poú apochorísame chthes | دعونا ننتقل من حيث توقفنا أمس | daeuna nantaqil min hayth tawaqafna 'ams | Chodźmy tam, gdzie wczoraj zakończyliśmy | Идемо тамо где смо јуче стали | Idemo tamo gde smo juče stali | Idemo tamo gdje smo jučer ostali | Pasiimkime ten, kur mes vakar baigėme | Давайте підберемо там, де ми залишилися вчора | Davayte pidberemo tam, de my zalyshylysya vchora | Давайте возьмем, где мы остановились вчера | Davayte voz'mem, gde my ostanovilis' vchera | Let’s pick up where we left off yesterday | Reprenons là où nous nous étions arrêtés hier | 昨日中断したところから始めましょう | 昨日 中断 した ところ から 始めましょう | きのう ちゅうだん した ところ から はじめましょう | kinō chūdan shita tokoro kara hajimemashō |
| 167 | 咱们从昨天停下的地方继续吧 | zánmen cóng zuótiān tíng xià dì dìfāng jìxù ba | 咱们从昨天停下的地方继续吧 | zánmen cóng zuótiān tíng xià dì dìfāng jìxù ba | Let's continue where we stopped yesterday | Continuons là où nous nous sommes arrêtés hier | Vamos continuar onde paramos ontem | Sigamos donde nos detuvimos ayer | Continuiamo dove ci siamo fermati ieri | Sit scriptor permanere unde hesterno die non cessavi, | Fahren wir fort, wo wir gestern aufgehört haben | Ας συνεχίσουμε εκεί που σταματήσαμε χθες | As synechísoume ekeí pou stamatísame chthes | دعونا نستمر حيث توقفنا أمس | daeuna nastamiru hayth tawaqafna 'ams | Kontynuujmy tam, gdzie wczoraj się zatrzymaliśmy | Наставимо тамо где смо стали јуце | Nastavimo tamo gde smo stali juce | Nastavimo tamo gdje smo jučer stali | Tęskime ten, kur vakar sustojome | Давайте продовжимо там, де ми зупинилися вчора | Davayte prodovzhymo tam, de my zupynylysya vchora | Давайте продолжим, где мы остановились вчера | Davayte prodolzhim, gde my ostanovilis' vchera | 咱们从昨天停下的地方继续吧 | Continuons là où nous nous sommes arrêtés hier | 昨日停止したところから続けましょう | 昨日 停止 した ところ から 続けましょう | きのう ていし した ところ から つずけましょう | kinō teishi shita tokoro kara tsuzukemashō |
| 168 | (informal) | (informal) | （非正式） | (fēi zhèngshì) | (informal) | (informel) | (informal) | (informal) | (Informale) | (Tacitae) | (informell) | (άτυπη) | (átypi) | (غير رسمي) | (ghir rasmi) | (nieformalne) | (неформално) | (neformalno) | (Neformalno) | (neformalus) | (неофіційне) | (neofitsiyne) | (Неофициальный) | (Neofitsial'nyy) | (informal) | (informel) | （非公式） | （ 非公式 ） | （ ひこうしき ） | （ hikōshiki ） |
| 169 | to put things away and make things neat, especially for sb else | to put things away and make things neat, especially for sb else | 把东西收起来并使东西整洁，尤其是对于其他人 | bǎ dōngxī shōu qǐlái bìng shǐ dōngxī zhěngjié, yóuqí shì duìyú qítā rén | to put things away and make things neat, especially for sb else | pour ranger les choses et les rendre propres, surtout pour sb else | guardar as coisas e arrumar as coisas, especialmente para o sb else | para guardar las cosas y hacerlas ordenadas, especialmente para alguien más | per mettere le cose a posto e rendere le cose pulite, specialmente per sb altro | Commode autem ad faciendum et maxime si alio | Dinge wegzuräumen und ordentlich zu machen, besonders für jdn | να θέσει τα πράγματα μακριά και να κάνει τα πράγματα τακτοποιημένα, ειδικά για sb αλλού | na thései ta prágmata makriá kai na kánei ta prágmata taktopoiiména, eidiká gia sb alloú | لإبعاد الأشياء وجعل الأشياء مرتبة ، خاصة بالنسبة لـ sb آخر | li'iibead al'ashya' wajaeal al'ashya' martabatan , khasatan balnsbt l sb akhar | odkładać i porządkować, szczególnie dla kogoś innego | да ствари одложите и уредите ствари, посебно за сб друго | da stvari odložite i uredite stvari, posebno za sb drugo | staviti stvari i urediti stvari, posebno za sb drugo | sudėti daiktus ir padaryti daiktus tvarkingus, ypač sb kitur | щоб відкласти речі і зробити речі акуратними, особливо для sb else | shchob vidklasty rechi i zrobyty rechi akuratnymy, osoblyvo dlya sb else | убрать вещи и сделать вещи аккуратными, особенно для кого-то еще | ubrat' veshchi i sdelat' veshchi akkuratnymi, osobenno dlya kogo-to yeshche | to put things away and make things neat, especially for sb else | pour ranger les choses et les rendre propres, surtout pour sb else | 特に物事を片付けるために、物事を片付けてきれいにする | 特に 物事 を 片付ける ため に 、 物事 を 片付けてきれい に する | とくに ものごと お かたずける ため に 、 ものごと お かたずけて きれい に する | tokuni monogoto o katazukeru tame ni , monogoto okatazukete kirei ni suru |
| 170 | (为某人)收拾，整理 | (wèi mǒu rén) shōushí, zhěnglǐ | （为某人）收拾，整理 | (wèi mǒu rén) shōushí, zhěnglǐ | Clean up (for someone) | Nettoyer (pour quelqu'un) | Limpar (para alguém) | Limpiar (para alguien) | Pulisci (per qualcuno) | (Nam aliquis) ad mundare usque, organize | Aufräumen (für jemanden) | Καθαρίστε (για κάποιον) | Katharíste (gia kápoion) | تنظيف (لشخص) | tnizif (lshakhs) | Posprzątaj (dla kogoś) | Очистите за некога | Očistite za nekoga | Očistite za nekoga | Sutvarkyti (kam) | Прибирати (для когось) | Prybyraty (dlya kohosʹ) | Очистить (для кого-то) | Ochistit' (dlya kogo-to) | (为某人)收拾，整理 | Nettoyer (pour quelqu'un) | クリーンアップ（誰かのために） | クリーンアップ （ 誰 か の ため に ） | クリーンアップ （ だれ か の ため に ） | kurīnappu （ dare ka no tame ni ） |
| 171 | All I seem to do is cook wash and pick up after the kids | All I seem to do is cook wash and pick up after the kids | 我似乎要做的就是在孩子们洗完澡后洗碗 | wǒ sìhū yào zuò de jiùshì zài háizimen xǐ wán zǎo hòu xǐ wǎn | All I seem to do is cook wash and pick up after the kids | Tout ce que je semble faire, c'est faire cuire, laver et ramasser après les enfants | Tudo o que pareço fazer é cozinhar, lavar e pegar depois das crianças | Todo lo que parece hacer es cocinar, lavar y recoger después de que los niños | Tutto quello che mi sembra di fare è cucinare lavare e raccogliere dopo i bambini | Omnia videor facere coquere post contractam eu metus | Alles, was ich zu tun scheine, ist kochen, waschen und nach den Kindern abholen | Το μόνο που φαίνεται να κάνω είναι να μαγειρέψω και να σηκώσω τα παιδιά | To móno pou faínetai na káno eínai na mageirépso kai na sikóso ta paidiá | كل ما أفعله هو غسل الطهي والتقاطه بعد الأطفال | kl ma 'afealuh hu ghasl altahi wailtiqatuh baed al'atfal | Wydaje mi się, że wszystko, co robię, to zmywanie naczyń po dzieciach | Чини ми се да само радим прање и покупљање за децу | Čini mi se da samo radim pranje i pokupljanje za decu | Čini se da samo radim kuhanje oprati i pokupiti za djecu | Atrodo, kad viskas, ką darau, yra skalbti ir pasiimti vaikus | Все, що я, здається, - це готувати миття та збирати за дітьми | Vse, shcho ya, zdayetʹsya, - tse hotuvaty myttya ta zbyraty za ditʹmy | Все, что я делаю, это готовлю посуду и собираю после детей | Vse, chto ya delayu, eto gotovlyu posudu i sobirayu posle detey | All I seem to do is cook wash and pick up after the kids | Tout ce que je semble faire, c'est faire cuire, laver et ramasser après les enfants | 私がしているように見えるのは、クックウォッシュと子供の後に拾うこと | 私 が している よう に 見える の は 、 クックウォッシュと 子供 の 後 に 拾う こと | わたし が している よう に みえる の わ 、 くっくをっしゅと こども の のち に ひろう こと | watashi ga shiteiru yō ni mieru no wa , kukkuwosshu tokodomo no nochi ni hirō koto |
| 172 | 烧饭、洗衣、跟在孩子屁股后头收拾东西,好像这就是我全部的活儿 | shāo fàn, xǐyī, gēn zài háizi pìgu hòutou shōushí dōngxī, hǎoxiàng zhè jiùshì wǒ quánbù de huó er | 烧饭，洗衣，跟在孩子屁股后头收拾东西，好像这就是我全部的活儿 | shāo fàn, xǐyī, gēn zài háizi pìgu hòutou shōushí dōngxī, hǎoxiàng zhè jiùshì wǒ quánbù de huó er | Cooking, washing, and packing things after the child's ass | Cuisiner, laver et emballer des choses derrière le cul de l'enfant, comme si c'était tout ce que je fais | Cozinhar, lavar e embalar as coisas depois da bunda da criança | Cocinar, lavar y empacar cosas después del culo del niño | Cucinare, lavare e imballare le cose dopo il culo del bambino | Coctione, lauandi, quæ facis cum haedos asinam suam post tergum, quasi hoc meum est officium | Kochen, Waschen und Packen von Dingen hinter dem Arsch des Kindes, als ob das alles ist, was ich tue | Μαγειρέψτε, πλύνετε και συσκευάζετε τα πράγματα μετά τον κώλο του παιδιού | Mageirépste, plýnete kai syskevázete ta prágmata metá ton kólo tou paidioú | الطبخ والغسيل وتعبئة الأشياء بعد مؤخرة الطفل | altabkh walghasil wataebiat al'ashya' baed muakharat altifl | Gotowanie, mycie i pakowanie rzeczy po tyłku dziecka | Кување, прање и паковање ствари по дететовој гузи | Kuvanje, pranje i pakovanje stvari po detetovoj guzi | Kuham, perem i pakiram stvari iza djetetove guze, kao da je to sve što radim | Virimas, skalbimas ir daiktų pakavimas už vaiko užpakalio, lyg tai viskas, ką darau | Готування, прання та пакування речей після дупи дитини | Hotuvannya, prannya ta pakuvannya rechey pislya dupy dytyny | Готовить, стирать и упаковывать вещи после задницы ребенка | Gotovit', stirat' i upakovyvat' veshchi posle zadnitsy rebenka | 烧饭、洗衣、跟在孩子屁股后头收拾东西,好像这就是我全部的活儿 | Cuisiner, laver et emballer des choses derrière le cul de l'enfant, comme si c'était tout ce que je fais | 子供のお尻の後ろにあるものを調理、洗濯、梱包します。 | 子供 の お 尻 の 後ろ に ある もの を 調理 、 洗濯 、梱包 します 。 | こども の お しり の うしろ に ある もの お ちょうり 、 せんたく 、 こんぽう します 。 | kodomo no o shiri no ushiro ni aru mono o chōri , sentaku ,konpō shimasu . |
| 173 | pick up | pick up | 拾起 | shí qǐ | pick up | ramasser | pegar | recoger | raccogliere | exciperent | abholen | σηκώστε | sikóste | تلتقط | taltaqit | podnieść | покупи | pokupi | pokupiti | pasiimti | забрати | zabraty | подобрать | podobrat' | pick up | ramasser | 拾う | 拾う | ひろう | hirō |
| 174 | pick sth up | pick sth up | 接... | jiē... | pick sth up | ramasser qch | pegar sth up | recoger algo | riprendi sth | colligunt usque Ynskt mál: | etw aufheben | πιάστε το | piáste to | تلتقط sth | taltaqit sth | podnieść coś | покупи шта | pokupi šta | pokupiti sth | rinkis sth up | забрати що-небудь | zabraty shcho-nebudʹ | забрать | zabrat' | pick sth up | ramasser qch | 拾う | 拾う | ひろう | hirō |
| 175 | to answer a phone | to answer a phone | 接电话 | Jiē diànhuà | to answer a phone | répondre à un téléphone | atender um telefone | contestar un teléfono | per rispondere a un telefono | ad respondendum phone est | ein Telefon beantworten | για να απαντήσετε σε ένα τηλέφωνο | gia na apantísete se éna tiléfono | للرد على الهاتف | lilradi ealaa alhatif | odebrać telefon | да се јавим на телефон | da se javim na telefon | odgovoriti na telefon | atsiliepti telefonu | відповісти на телефон | vidpovisty na telefon | ответить на телефонный звонок | otvetit' na telefonnyy zvonok | to answer a phone | répondre à un téléphone | 電話に出る | 電話 に 出る | でんわ に でる | denwa ni deru |
| 176 | 接电话 | jiē diànhuà | 接电话 | jiē diànhuà | Answer the phone | Répondez au téléphone | Atenda o telefone | Contesta el telefono | Rispondi al telefono | Respondendum phone | Beantworten Sie den Anruf | Απαντήστε στο τηλέφωνο | Apantíste sto tiléfono | رد على الهاتف | rada ealaa alhatif | Odbierz telefon | Јавите се на телефон | Javite se na telefon | Javite se na telefon | Atsakykite telefonu | Відповідь на телефон | Vidpovidʹ na telefon | Ответь на звонок | Otvet' na zvonok | 接电话 | Répondez au téléphone | 電話に出る | 電話 に 出る | でんわ に でる | denwa ni deru |
| 177 | The phone rang and rang and nobody picked up | The phone rang and rang and nobody picked up | 电话铃响了，没人接 | diànhuà líng xiǎngle, méi rén jiē | The phone rang and rang and nobody picked up | Le téléphone a sonné et sonné et personne n'a décroché | O telefone tocou e tocou e ninguém atendeu | El teléfono sonó y sonó y nadie contestó | Il telefono squillò e suonò e nessuno rispose | Sonuit et nullus sustulit in phone et incoepit | Das Telefon klingelte und klingelte und niemand nahm ab | Το τηλέφωνο χτύπησε και χτύπησε και κανείς δεν πήρε | To tiléfono chtýpise kai chtýpise kai kaneís den píre | رن الهاتف ورن ، ولم يلتقط أحد | ran alhatif waran , walam yaltaqit 'ahad | Telefon zadzwonił i zadzwonił i nikt nie odebrał | Телефон је зазвонио и зазвонио, а нико га није подигао | Telefon je zazvonio i zazvonio, a niko ga nije podigao | Telefon je zazvonio i zazvonio, a niko ga nije podigao | Skambėjo ir suskambėjo telefonas ir niekas nepasirinko | Телефон задзвонив і задзвонив, і ніхто не піднімав | Telefon zadzvonyv i zadzvonyv, i nikhto ne pidnimav | Телефон зазвонил и зазвонил, и никто не взял трубку | Telefon zazvonil i zazvonil, i nikto ne vzyal trubku | The phone rang and rang and nobody picked up | Le téléphone a sonné et sonné et personne n'a décroché | 電話が鳴り、誰も拾わなかった | 電話 が 鳴り 、 誰 も 拾わなかった | でんわ が なり 、 だれ も ひろわなかった | denwa ga nari , dare mo hirowanakatta |
| 178 | 电话铃响了又晌，但没人接 | diànhuà líng xiǎngle yòu shǎng, dàn méi rén jiē | 电话铃响了又晌，但没人接 | diànhuà líng xiǎngle yòu shǎng, dàn méi rén jiē | The phone rang and rang, but no one answered | Le téléphone a sonné et sonné, mais personne n'a répondu | O telefone tocou e tocou, mas ninguém respondeu | El teléfono sonó y sonó, pero nadie respondió | Il telefono squillò e squillò, ma nessuno rispose | Phone sonuit et in meridie, at nullum responsum | Das Telefon klingelte und klingelte, aber niemand antwortete | Το τηλέφωνο χτύπησε και χτύπησε, αλλά κανείς δεν απάντησε | To tiléfono chtýpise kai chtýpise, allá kaneís den apántise | رن الهاتف ورن ، ولكن لم يرد أحد | rana alhatif waran , walakun lm yaruda 'ahad | Telefon dzwonił i dzwonił, ale nikt nie odpowiadał | Телефон је зазвонио и зазвонио, али нико се није јавио | Telefon je zazvonio i zazvonio, ali niko se nije javio | Telefon je zazvonio i zazvonio, ali nitko se nije javio | Skambėjo ir suskambėjo telefonas, bet niekas neatsakė | Телефон задзвонив і задзвонив, але ніхто не відповів | Telefon zadzvonyv i zadzvonyv, ale nikhto ne vidpoviv | Телефон зазвонил и зазвонил, но никто не ответил | Telefon zazvonil i zazvonil, no nikto ne otvetil | 电话铃响了又晌，但没人接 | Le téléphone a sonné et sonné, mais personne n'a répondu | 電話が鳴ったが、誰も答えなかった | 電話 が 鳴ったが 、 誰 も 答えなかった | でんわ が なったが 、 だれ も こたえなかった | denwa ga nattaga , dare mo kotaenakatta |
| 179 | 电话铃响了，没人接 | diànhuà líng xiǎngle, méi rén jiē | 电话铃响了，没人接 | diànhuà líng xiǎngle, méi rén jiē | The phone rang and nobody answered | Le téléphone a sonné et personne n'a répondu | O telefone tocou e ninguém atendeu | Sonó el teléfono y nadie respondió | Il telefono squillò e nessuno rispose | In phone annulos, nullum responsum | Das Telefon klingelte und niemand antwortete | Το τηλέφωνο χτύπησε και κανείς δεν απάντησε | To tiléfono chtýpise kai kaneís den apántise | رن الهاتف ولم يرد أحد | ran alhatif walam yuridi 'ahad | Zadzwonił telefon i nikt nie odebrał | Телефон је зазвонио и нико се није јављао | Telefon je zazvonio i niko se nije javljao | Telefon je zazvonio i nitko se nije javljao | Skambėjo telefonas ir niekas neatsakė | Телефон задзвонив, і ніхто не відповідав | Telefon zadzvonyv, i nikhto ne vidpovidav | Зазвонил телефон и никто не ответил | Zazvonil telefon i nikto ne otvetil | 电话铃响了，没人接 | Le téléphone a sonné et personne n'a répondu | 電話が鳴ったが誰も答えなかった | 電話 が 鳴ったが 誰 も 答えなかった | でんわ が なったが だれ も こたえなかった | denwa ga nattaga dare mo kotaenakatta |
| 180 | pick sb up | pick sb up | 接某人 | jiē mǒu rén | pick sb up | ramasser sb up | pegar sb | recoger a alguien | raccogli sb | si colligunt usque | jdn abholen | επιλέξτε sb επάνω | epiléxte sb epáno | تلتقط sb | taltaqit sb | podnieść kogoś | пицк сб уп | pick sb up | pokupiti sb up | pasiimti sb | забрати зб | zabraty zb | подбирать | podbirat' | pick sb up | ramasser sb up | SBを拾います | SB を 拾います | sb お ひろいます | SB o hiroimasu |
| 181 | to go somewhere in your car and collect sb who is waiting for you | to go somewhere in your car and collect sb who is waiting for you | 去你车里的某个地方，收集某人在等你 | qù nǐ chē lǐ de mǒu gè dìfāng, shōují mǒu rén zài děng nǐ | to go somewhere in your car and collect sb who is waiting for you | pour aller quelque part dans votre voiture et récupérer des sb qui vous attendent | para ir a algum lugar no seu carro e coletar sb quem está esperando por você | para ir a algún lugar de tu auto y recoger a alguien que te está esperando | per andare da qualche parte in macchina e raccogliere sb che ti sta aspettando | si alicubi in vestri currus et ad orationem quae te exspectat | irgendwo in deinem Auto hingehen und jdn abholen, der auf dich wartet | για να πάτε κάπου στο αυτοκίνητό σας και να συλλέξετε sb ποιος σας περιμένει | gia na páte kápou sto aftokínitó sas kai na sylléxete sb poios sas periménei | للذهاب إلى مكان ما في سيارتك وجمع sb الذي ينتظرك | lildhahab 'iilaa makan ma fi sayaratik wajamae sb aldhy yantaziruk | iść gdzieś w samochodzie i zebrać kogoś, kto na ciebie czeka | да одете негде у свој аутомобил и да сакупите сб који вас чека | da odete negde u svoj automobil i da sakupite sb koji vas čeka | otići negdje u svoj automobil i prikupiti sb koji te čeka | nuvažiuoti kur nors į savo mašiną ir surinkti sb, kas tavęs laukia | їхати кудись у свою машину і збирати sb, хто чекає на вас | yikhaty kudysʹ u svoyu mashynu i zbyraty sb, khto chekaye na vas | поехать куда-нибудь на своей машине и собрать кого-то, кто ждет вас | poyekhat' kuda-nibud' na svoyey mashine i sobrat' kogo-to, kto zhdet vas | to go somewhere in your car and collect sb who is waiting for you | pour aller quelque part dans votre voiture et récupérer des sb qui vous attendent | あなたの車のどこかに行き、あなたを待っているsbを集める | あなた の 車 の どこ か に 行き 、 あなた を 待っているsb を 集める | あなた の くるま の どこ か に いき 、 あなた お まっている sb お あつめる | anata no kuruma no doko ka ni iki , anata o matteiru sb oatsumeru |
| 182 | (开车） 接人 | (kāichē) jiē rén | （开车）接人 | (kāichē) jiē rén | (Driving) pick up | (Conduite) ramasser | (Dirigir) pegar | (Conducir) recoger | (Guida) pick up | (Car) aditum | (Fahren) abholen | (Οδήγηση) παραλαβή | (Odígisi) paralaví | (القيادة) تلتقط | (alqiada) taltaqit | (Jazda) podnieś | (Вожња) покупити | (Vožnja) pokupiti | (Vožnja) pokupiti | (Vairuodamas) pasiimk | (Водіння) забрати | (Vodinnya) zabraty | (Вождение) забрать | (Vozhdeniye) zabrat' | (开车） 接人 | (Conduite) ramasser | （運転）ピックアップ | （ 運転 ） ピックアップ | （ うんてん ） ピックアップ | （ unten ） pikkuappu |
| 183 | synonym | synonym | 代名词 | dàimíngcí | synonym | synonyme | sinônimo | sinonimo | sinonimo | synonym | Synonym | συνώνυμο | synónymo | مرادف | muradif | synonim | синоним | sinonim | sinonim | sinonimas | синонім | synonim | синоним | sinonim | synonym | synonyme | 同義語 | 同義語 | どうぎご | dōgigo |
| 184 | collect | collect | 收藏 | shōucáng | collect | recueillir | coletar | recoger | collect | oratio | sammeln | συλλογή | syllogí | اجمع | 'ajmae | zbierać | прикупити | prikupiti | prikupiti | rinkti | збирати | zbyraty | Collect | Collect | collect | recueillir | 集める | 集める | あつめる | atsumeru |
| 185 | I’ll pick you up at five | I’ll pick you up at five | 我五点钟接你 | wǒ wǔ diǎn zhōng jiē nǐ | I ’ll pick you up at five | Je viendrai te chercher à cinq heures | Vou buscá-lo às cinco | Te recogeré a las cinco | Verrò a prenderti alle cinque | Et tu colligunt usque ad quinque, | Ich hole dich um fünf ab | Θα σε παραλάβω στα πέντε | Tha se paralávo sta pénte | سأقلك في الخامسة | sa'aqiluk fi alkhamisa | Odbiorę cię o piątej | Покупићу те у пет | Pokupiću te u pet | Ja ću pokupiti tebe u pet | Aš tave pasiimsiu būdamas penkerių | Я підберу тебе о п'ятій | YA pidberu tebe o p'yatiy | Я заберу тебя в пять | YA zaberu tebya v pyat' | I’ll pick you up at five | Je viendrai te chercher à cinq heures | 5時に迎えに行きます | 5 時 に 迎え に 行きます | 5 じ に むかえ に いきます | 5 ji ni mukae ni ikimasu |
| 186 | 我五点钟来接你 | wǒ wǔ diǎn zhōng lái jiē nǐ | 我五点钟来接你 | wǒ wǔ diǎn zhōng lái jiē nǐ | I'll pick you up at five | Je vais te chercher à cinq heures | Vou buscá-lo às cinco | Te recogeré a las cinco | Verrò a prenderti alle cinque | Et circa undecimam horam a te carpere | Ich hole dich um fünf ab | Θα σε παραλάβω στα πέντε | Tha se paralávo sta pénte | سأصطحبك في الخامسة | sa'astahibuk fi alkhamisa | Odbiorę cię o piątej | Покупићу те у пет | Pokupiću te u pet | Pokupit ću te u pet | Aš tave pasiimsiu būdamas penkerių | Я підберу тебе о п’ятій | YA pidberu tebe o pʺyatiy | Я заеду за тобой в пять | YA zayedu za toboy v pyat' | 我五点钟来接你 | Je vais te chercher à cinq heures | 5時に迎えに行きます | 5 時 に 迎え に 行きます | 5 じ に むかえ に いきます | 5 ji ni mukae ni ikimasu |
| 187 | 我五点钟接你 | wǒ wǔ diǎn zhōng jiē nǐ | 我五点钟接你 | wǒ wǔ diǎn zhōng jiē nǐ | I'll pick you up at five | Je vais te chercher à cinq heures | Vou buscá-lo às cinco | Te recogeré a las cinco | Verrò a prenderti alle cinque | Et circa undecimam horam a te carpere | Ich hole dich um fünf ab | Θα σε παραλάβω στα πέντε | Tha se paralávo sta pénte | سأصطحبك في الخامسة | sa'astahibuk fi alkhamisa | Odbiorę cię o piątej | Покупићу те у пет | Pokupiću te u pet | Pokupit ću te u pet | Aš tave pasiimsiu būdamas penkerių | Я підберу тебе о п’ятій | YA pidberu tebe o pʺyatiy | Я заеду за тобой в пять | YA zayedu za toboy v pyat' | 我五点钟接你 | Je vais te chercher à cinq heures | 5時に迎えに行きます | 5 時 に 迎え に 行きます | 5 じ に むかえ に いきます | 5 ji ni mukae ni ikimasu |
| 188 | to allow sb to get into your vehicle and take them somewhere | to allow sb to get into your vehicle and take them somewhere | 让某人进入您的车辆并将其带到某处 | ràng mǒu rén jìnrù nín de chēliàng bìng jiāng qí dài dào mǒu chù | to allow sb to get into your vehicle and take them somewhere | pour permettre à sb de monter dans votre véhicule et de les emmener quelque part | para permitir que o sb entre no seu veículo e leve-os para algum lugar | para permitir que alguien ingrese a su vehículo y los lleve a algún lado | per consentire a sb di salire sul tuo veicolo e portarli da qualche parte | ut si ad eas alicubi in vehiculorum | damit jdn in dein fahrzeug einsteigen und irgendwohin bringen kann | για να μπορέσετε να εισέλθετε στο όχημά σας και να τα πάρετε κάπου | gia na borésete na eisélthete sto óchimá sas kai na ta párete kápou | للسماح لـ sb بالدخول إلى سيارتك ونقلها إلى مكان ما | lilsamah l sb bialdukhul 'iilaa sayaratik wanaqliha 'iilaa makan ma | aby ktoś mógł dostać się do pojazdu i zabrać je gdzieś | како бисте омогућили да сб уђе у ваше возило и однесе их негде | kako biste omogućili da sb uđe u vaše vozilo i odnese ih negde | kako biste omogućili da sb uđe u vaše vozilo i odnese ih negdje | leisti sb patekti į jūsų transporto priemonę ir nuvežti ją kur nors | щоб дозволити sb потрапити у ваш автомобіль і відвезти їх кудись | shchob dozvolyty sb potrapyty u vash avtomobilʹ i vidvezty yikh kudysʹ | чтобы позволить СБ сесть в свой автомобиль и отвезти их куда-нибудь | chtoby pozvolit' SB sest' v svoy avtomobil' i otvezti ikh kuda-nibud' | to allow sb to get into your vehicle and take them somewhere | pour permettre à sb de monter dans votre véhicule et de les emmener quelque part | sbがあなたの乗り物に入り、どこかに連れて行くことができるようにするため | sb が あなた の 乗り物 に 入り 、 どこ か に 連れて行くこと が できる よう に する ため | sb が あなた の のりもの に はいり 、 どこ か に つれていく こと が できる よう に する ため | sb ga anata no norimono ni hairi , doko ka ni tsureteikukoto ga dekiru yō ni suru tame |
| 189 | 让人乘车；搭滅 | ràng rén chéng chē; dā miè | 让人乘车；搭灭 | ràng rén chéng chē; dā miè | Make people ride; | Faites monter les gens; | Faça as pessoas andarem; | Hacer que la gente monte; | Fai cavalcare le persone; | Populus equitare, depone | Lass die Leute reiten; | Κάνε τους ανθρώπους να βγαίνουν. | Káne tous anthrópous na vgaínoun. | اجعل الناس يركبون ؛ | 'ajaeal alnaas yarkabun ; | Spraw, by ludzie jeździli; | Нека људи јашу; | Neka ljudi jašu; | Neka ljudi jašu; | Priverskite žmones važiuoti; | Змусити людей їздити; | Zmusyty lyudey yizdyty; | Заставлять людей ездить; | Zastavlyat' lyudey yezdit'; | 让人乘车；搭滅 | Faites monter les gens; | 人々に乗せてください。 | 人々 に 乗せてください 。 | ひとびと に のせてください 。 | hitobito ni nosetekudasai . |
| 190 | The bus picks up passengers outside the airport | The bus picks up passengers outside the airport | 公共汽车在机场外接客 | gōnggòng qìchē zài jīchǎng wài jiēkè | The bus picks up passengers outside the airport | Le bus ramasse les passagers à l'extérieur de l'aéroport | O ônibus pega passageiros fora do aeroporto | El autobús recoge pasajeros fuera del aeropuerto. | L'autobus raccoglie i passeggeri fuori dall'aeroporto | Sive portaverit extra aeroportus bus quod viatores | Der Bus holt Passagiere außerhalb des Flughafens ab | Το λεωφορείο παραλαμβάνει επιβάτες εκτός του αεροδρομίου | To leoforeío paralamvánei epivátes ektós tou aerodromíou | تلتقط الحافلة الركاب خارج المطار | taltaqit alhafilat alrukkab kharij almatar | Autobus odbiera pasażerów poza lotniskiem | Аутобус узима путнике изван аеродрома | Autobus uzima putnike izvan aerodroma | Autobus uzima putnike izvan zračne luke | Autobusas surenka keleivius už oro uosto ribų | Автобус підбирає пасажирів за межами аеропорту | Avtobus pidbyraye pasazhyriv za mezhamy aeroportu | Автобус забирает пассажиров за пределами аэропорта | Avtobus zabirayet passazhirov za predelami aeroporta | The bus picks up passengers outside the airport | Le bus ramasse les passagers à l'extérieur de l'aéroport | バスは空港の外の乗客を拾います | バス は 空港 の 外 の 乗客 を 拾います | バス わ くうこう の そと の じょうきゃく お ひろいます | basu wa kūkō no soto no jōkyaku o hiroimasu |
| 191 | 公共汽车在机场外接送乘客 | gōnggòng qìchē zài jīchǎng wài jiēsòng chéngkè | 公共汽车在机场永久送乘客 | gōnggòng qìchē zài jīchǎng yǒngjiǔ sòng chéngkè | Buses pick up passengers outside the airport | Les bus ramassent les passagers à l'extérieur de l'aéroport | Ônibus pegam passageiros fora do aeroporto | Los autobuses recogen pasajeros fuera del aeropuerto | Gli autobus prendono i passeggeri fuori dall'aeroporto | Sive portaverit extra aeroportus bus viatores | Busse holen Passagiere außerhalb des Flughafens ab | Τα λεωφορεία παραλαμβάνουν επιβάτες εκτός του αεροδρομίου | Ta leoforeía paralamvánoun epivátes ektós tou aerodromíou | تنقل الحافلات الركاب خارج المطار | tanqul alhafilat alrukkab kharij almatar | Autobusy zabierają pasażerów poza lotniskiem | Аутобуси узимају путнике изван аеродрома | Autobusi uzimaju putnike izvan aerodroma | Autobusi uzimaju putnike izvan zračne luke | Autobusai keleivius renka už oro uosto ribų | Автобуси забирають пасажирів за межами аеропорту | Avtobusy zabyrayutʹ pasazhyriv za mezhamy aeroportu | Автобусы забирают пассажиров за пределами аэропорта | Avtobusy zabirayut passazhirov za predelami aeroporta | 公共汽车在机场外接送乘客 | Les bus ramassent les passagers à l'extérieur de l'aéroport | バスは空港の外の乗客を拾います | バス は 空港 の 外 の 乗客 を 拾います | バス わ くうこう の そと の じょうきゃく お ひろいます | basu wa kūkō no soto no jōkyaku o hiroimasu |
| 192 | 公共汽车在机场外接客 | gōnggòng qìchē zài jīchǎng wài jiēkè | 公共汽车在机场永久客 | gōnggòng qìchē zài jīchǎng yǒngjiǔ kè | Bus picks up passengers at the airport | Le bus ramasse les passagers à l'aéroport | Ônibus pega passageiros no aeroporto | Bus recoge pasajeros en el aeropuerto | L'autobus prende i passeggeri all'aeroporto | Viatoribus externi bus ad aeroportus | Der Bus holt die Passagiere am Flughafen ab | Το λεωφορείο αναλαμβάνει επιβάτες στο αεροδρόμιο | To leoforeío analamvánei epivátes sto aerodrómio | تلتقط الحافلة الركاب في المطار | taltaqit alhafilat alrukkab fi almatar | Autobus odbiera pasażerów z lotniska | Аутобус преузима путнике на аеродрому | Autobus preuzima putnike na aerodromu | Autobus uzima putnike u zračnu luku | Autobusas priima keleivius oro uoste | Автобус підбирає пасажирів в аеропорту | Avtobus pidbyraye pasazhyriv v aeroportu | Автобус забирает пассажиров в аэропорту | Avtobus zabirayet passazhirov v aeroportu | 公共汽车在机场外接客 | Le bus ramasse les passagers à l'aéroport | バスは空港で乗客を拾います | バス は 空港 で 乗客 を 拾います | バス わ くうこう で じょうきゃく お ひろいます | basu wa kūkō de jōkyaku o hiroimasu |
| 193 | to rescue sb from the sea or from a dangerous place, especially one that is difficult to reach | to rescue sb from the sea or from a dangerous place, especially one that is difficult to reach | 从海上或危险场所拯救某人，尤其是难以到达的某人 | cóng hǎishàng huò wéixiǎn chǎngsuǒ zhěngjiù mǒu rén, yóuqí shì nányǐ dàodá de mǒu rén | to rescue sb from the sea or from a dangerous place, especially one that is difficult to reach | pour sauver sb de la mer ou d'un endroit dangereux, en particulier un endroit difficile à atteindre | resgatar sb do mar ou de um local perigoso, especialmente um de difícil acesso | para rescatar a alguien del mar o de un lugar peligroso, especialmente uno de difícil acceso | per salvare sb dal mare o da un luogo pericoloso, in particolare uno che è difficile da raggiungere | si in mari praedam aut praecipiti, maxime difficile ad | jdn aus dem Meer oder von einem gefährlichen Ort zu retten, insbesondere von einem schwer erreichbaren | για τη διάσωση sb από τη θάλασσα ή από ένα επικίνδυνο μέρος, ειδικά ένα δύσκολο να επιτευχθεί | gia ti diásosi sb apó ti thálassa í apó éna epikíndyno méros, eidiká éna dýskolo na epitefchtheí | لإنقاذ sb من البحر أو من مكان خطير ، وخاصة من الصعب الوصول إليها | li'iinqadh sb min albahr 'aw min makan khatir , wakhasatan min alsaeb alwusul 'iilayha | ratować kogoś z morza lub niebezpiecznego miejsca, szczególnie takiego, do którego trudno dotrzeć | за спасавање морске воде из мора или са опасног места, нарочито до онога до кога је тешко доћи | za spasavanje morske vode iz mora ili sa opasnog mesta, naročito do onoga do koga je teško doći | spasiti sb s mora ili s opasnog mjesta, posebno onog do kojeg je teško doći | gelbėti sb nuo jūros arba nuo pavojingos vietos, ypač tos, kurią sunku pasiekti | рятувати sb з моря або з небезпечного місця, особливо в той, до якого важко дістатися | ryatuvaty sb z morya abo z nebezpechnoho mistsya, osoblyvo v toy, do yakoho vazhko distatysya | чтобы спасти кого-то с моря или из опасного места, особенно труднодоступного | chtoby spasti kogo-to s morya ili iz opasnogo mesta, osobenno trudnodostupnogo | to rescue sb from the sea or from a dangerous place, especially one that is difficult to reach | pour sauver sb de la mer ou d'un endroit dangereux, en particulier un endroit difficile à atteindre | sbを海または危険な場所、特に届きにくい場所から救助する | sb を 海 または 危険な 場所 、 特に 届き にくい 場所から 救助 する | sb お うみ または きけんな ばしょ 、 とくに とどき にくいばしょ から きゅうじょ する | sb o umi mataha kikenna basho , tokuni todoki nikui bashokara kyūjo suru |
| 194 | (从海里或危险处)营救，搭救 | (cóng hǎilǐ huò wéixiǎn chǔ) yíngjiù, dājiù | （从海里或危险处）营救，搭救 | (cóng hǎilǐ huò wéixiǎn chǔ) yíngjiù, dājiù | Rescue (from the sea or danger) | Sauvetage (de la mer ou danger) | Resgate (do mar ou perigo) | Rescate (del mar o peligro) | Salvataggio (dal mare o pericolo) | (De mari vel in periculo) liberandum, liberandum | Rettung (aus dem Meer oder Gefahr) | Διάσωση (από τη θάλασσα ή κίνδυνος) | Diásosi (apó ti thálassa í kíndynos) | الإنقاذ (من البحر أو الخطر) | al'iinqadh (mn albahr 'aw alkhutr) | Ratunek (z morza lub niebezpieczeństwa) | Спашавање (од мора или опасности) | Spašavanje (od mora ili opasnosti) | Spašavanje (od mora ili opasnosti) | Gelbėjimas (nuo jūros ar pavojus) | Рятувальний (від моря або небезпеки) | Ryatuvalʹnyy (vid morya abo nebezpeky) | Спасение (от моря или опасности) | Spaseniye (ot morya ili opasnosti) | (从海里或危险处)营救，搭救 | Sauvetage (de la mer ou danger) | 救助（海または危険から） | 救助 （ 海 または 危険 から ） | きゅうじょ （ うみ または きけん から ） | kyūjo （ umi mataha kiken kara ） |
| 195 | 从海上或危险场所拯救某人，尤其是难以到达的某人 | cóng hǎishàng huò wéixiǎn chǎngsuǒ zhěngjiù mǒu rén, yóuqí shì nányǐ dàodá de mǒu rén | 从海上或危险场所拯救某人，尤其是难以到达的某人 | cóng hǎishàng huò wéixiǎn chǎngsuǒ zhěngjiù mǒu rén, yóuqí shì nányǐ dàodá de mǒu rén | Rescue someone from the sea or dangerous place, especially someone who is hard to reach | Sauvez quelqu'un de la mer ou d'un endroit dangereux, en particulier quelqu'un qui est difficile à atteindre | Resgate alguém do mar ou de um lugar perigoso, especialmente alguém de difícil acesso | Rescata a alguien del mar o de un lugar peligroso, especialmente a alguien que es difícil de alcanzar. | Salva qualcuno dal mare o in un luogo pericoloso, specialmente qualcuno che è difficile da raggiungere | Liberandum aliquem a mari loca periculosa maxime difficile ad eum | Rette jemanden aus dem Meer oder einem gefährlichen Ort, besonders jemanden, der schwer zu erreichen ist | Σώστε κάποιον από τη θάλασσα ή από επικίνδυνο μέρος, ειδικά κάποιον που είναι δύσκολο να φτάσει | Sóste kápoion apó ti thálassa í apó epikíndyno méros, eidiká kápoion pou eínai dýskolo na ftásei | انقاذ شخص من البحر أو مكان خطير ، وخاصة شخص يصعب الوصول إليه | 'iinqadh shakhs min albahr 'aw makan khatir , wakhasatan shakhs yaseub alwusul 'iilayh | Uratuj kogoś z morza lub niebezpiecznego miejsca, zwłaszcza kogoś, do kogo trudno dotrzeć | Спасите некога из мора или опасног места, посебно некога до кога је тешко доћи | Spasite nekoga iz mora ili opasnog mesta, posebno nekoga do koga je teško doći | Spasite nekoga iz mora ili opasnog mjesta, posebno nekoga do koga je teško doći | Gelbėkite ką nors iš jūros ar pavojingos vietos, ypač sunkiai pasiekiamus | Рятуйте когось із моря чи небезпечного місця, особливо когось, до якого важко дістатися | Ryatuyte kohosʹ iz morya chy nebezpechnoho mistsya, osoblyvo kohosʹ, do yakoho vazhko distatysya | Спасите кого-нибудь из моря или опасного места, особенно того, кого трудно достать | Spasite kogo-nibud' iz morya ili opasnogo mesta, osobenno togo, kogo trudno dostat' | 从海上或危险场所拯救某人，尤其是难以到达的某人 | Sauvez quelqu'un de la mer ou d'un endroit dangereux, en particulier quelqu'un qui est difficile à atteindre | 海または危険な場所、特に届きにくい場所から誰かを救出してください | 海 または 危険な 場所 、 特に 届き にくい 場所 から 誰か を 救出 してください | うみ または きけんな ばしょ 、 とくに とどき にくい ばしょ から だれ か お きゅうしゅつ してください | umi mataha kikenna basho , tokuni todoki nikui basho karadare ka o kyūshutsu shitekudasai |
| 196 | A lifeboat pickded up survivors | A lifeboat pickded up survivors | 救生艇救起幸存者 | jiùshēngtǐng jiù qǐ xìngcún zhě | A lifeboat pickded up survivors | Un canot de sauvetage a ramassé des survivants | Um barco salva-vidas apanhava sobreviventes | Un bote salvavidas recogió sobrevivientes | Una scialuppa di salvataggio raccolse i sopravvissuti | A misissent scapham pickded usque ad internicionem | Ein Rettungsboot nahm Überlebende auf | Μια σωσίβια βάρκα επέλεξε τους επιζώντες | Mia sosívia várka epélexe tous epizóntes | انتشل قارب نجاة أحد الناجين | aintashal qarib najat ahd alnnajin | Łódź ratunkowa zabrała ocalałych | Спасилац је спасио спасилачки брод | Spasilac je spasio spasilački brod | Spasilac je spasio spasilački brod | Gelbėjimo valtis surinko išgyvenusius žmones | Рятувальний човен забрав уцілілих людей | Ryatuvalʹnyy choven zabrav utsililykh lyudey | Спасательная шлюпка подобрала выживших | Spasatel'naya shlyupka podobrala vyzhivshikh | A lifeboat pickded up survivors | Un canot de sauvetage a ramassé des survivants | 救命ボートが生存者を拾い上げた | 救命 ボート が 生存者 を 拾い上げた | きゅうめい ボート が せいぞんしゃ お ひろいあげた | kyūmei bōto ga seizonsha o hiroiageta |
| 197 | 救生艇把幸存者救起来 | jiùshēngtǐng bǎ xìngcún zhě jiù qǐlái | 救生艇把幸存者救起来 | jiùshēngtǐng bǎ xìngcún zhě jiù qǐlái | Lifeboat rescues survivors | Un canot de sauvetage sauve des survivants | Barco salva-vidas resgata sobreviventes | Bote salvavidas rescata sobrevivientes | La scialuppa di salvataggio salva i sopravvissuti | Eripui his qui salvati fuerint misissent scapham | Rettungsboot rettet Überlebende | Το Lifeboat διασώσει τους επιζώντες | To Lifeboat diasósei tous epizóntes | قارب النجاة ينقذ الناجين | qarib alnajat yunqidh alnnajin | Łódź ratunkowa ratuje ocalałych | Спасилац брода спасава преживеле | Spasilac broda spasava preživele | Čamac za spašavanje spasio je preživjele | Gelbėjimo valtis gelbsti išgyvenusius žmones | Рятувальний човен рятує постраждалих | Ryatuvalʹnyy choven ryatuye postrazhdalykh | Спасательная шлюпка спасает выживших | Spasatel'naya shlyupka spasayet vyzhivshikh | 救生艇把幸存者救起来 | Un canot de sauvetage sauve des survivants | 救命ボートが生存者を救助 | 救命 ボート が 生存者 を 救助 | きゅうめい ボート が せいぞんしゃ お きゅうじょ | kyūmei bōto ga seizonsha o kyūjo |
| 198 | 救生艇接生者 | jiùshēngtǐng jiēshēng zhě | 救生艇接生者 | jiùshēngtǐng jiēshēng zhě | Lifeboat midwife | Sage-femme de sauvetage | Parteira salva-vidas | Partera del bote salvavidas | Ostetrica scialuppa di salvataggio | Misissent scapham peperit satellitum | Rettungsboot Hebamme | Μαιευτική σωτηρία | Maieftikí sotiría | قابلة للقارب | qabilat lilqarib | Położna szalupy ratunkowej | Бабица за спашавање | Babica za spašavanje | Babica za spašavanje | Gelbėjimo valties akušerė | Рятувальна акушерка | Ryatuvalʹna akusherka | Спасательная шлюпка акушерка | Spasatel'naya shlyupka akusherka | 救生艇接生者 | Sage-femme de sauvetage | 救命助産師 | 救命 助産師 | きゅうめい じょさんし | kyūmei josanshi |
| 199 | (informal , often disapproving) | (informal, often disapproving) | （非正式的，通常是不赞成的） | (fēi zhèngshì de, tōngcháng shì bù zànchéng de) | (informal, often disapproving) | (informel, souvent désapprobateur) | (informal, geralmente desaprovando) | (informal, a menudo desaprobatorio) | (informale, spesso disapprovante) | (Tacitae, saepe tibi displiceat) | (informell, oft missbilligend) | (άτυπη, συχνά απογοητευτική) | (átypi, sychná apogoiteftikí) | (غير رسمي ، غالبًا ما يرفض) | (ghyr rasmiin , ghalbana ma yarfd) | (nieformalne, często odrzucające) | (неформални, често неодобравајући) | (neformalni, često neodobravajući) | (neformalno, često neodobravajuće) | (neformalus, dažnai nepritariantis) | (неофіційний, часто несхвальний) | (neofitsiynyy, chasto neskhvalʹnyy) | (неформально, часто неодобрительно) | (neformal'no, chasto neodobritel'no) | (informal , often disapproving) | (informel, souvent désapprobateur) | （非公式、しばしば不承認） | （ 非公式 、 しばしば 不承認 ） | （ ひこうしき 、 しばしば ふしょうにん ） | （ hikōshiki , shibashiba fushōnin ） |
| 200 | to start talking to sb you do not know because you want to have a sexual relationship with them | to start talking to sb you do not know because you want to have a sexual relationship with them | 开始和某人说话你不知道，因为你想和他们发生性关系 | kāishǐ hé mǒu rén shuōhuà nǐ bù zhīdào, yīnwèi nǐ xiǎng hé tāmen fāshēng xìng guānxì | to start talking to sb you do not know because you want to have a sexual relationship with them | pour commencer à parler à sb vous ne savez pas parce que vous voulez avoir une relation sexuelle avec eux | para começar a conversar com sb você não sabe porque quer ter um relacionamento sexual com eles | para empezar a hablar con alguien que no sabes porque quieres tener una relación sexual con ellos | per iniziare a parlare con te non lo sai perché vuoi avere una relazione sessuale con loro | loqueris nescis quia SB committitur vis illa Wölki | Um mit jdm zu sprechen, weißt du es nicht, weil du eine sexuelle Beziehung zu ihnen haben willst | για να αρχίσετε να μιλάτε στο sb δεν ξέρετε γιατί θέλετε να έχετε μια σεξουαλική σχέση μαζί τους | gia na archísete na miláte sto sb den xérete giatí thélete na échete mia sexoualikí schési mazí tous | لبدء التحدث إلى sb أنت لا تعرف لأنك تريد إقامة علاقة جنسية معهم | libad' altahaduth 'iilaa sb 'ant la taerif li'anak turid 'iiqamat ealaqat jinsiat maeahum | zacząć rozmawiać z kimś, czego nie wiesz, ponieważ chcesz mieć z nimi stosunek seksualny | да почнете да разговарате са сб који не знате јер желите да имате сексуални однос са њима | da počnete da razgovarate sa sb koji ne znate jer želite da imate seksualni odnos sa njima | započeti razgovor sa sb koji ne znate jer želite imati seksualni odnos s njima | pradėti kalbėtis su sb nežinote, nes norite su jais turėti lytinių santykių | почати розмову з sb ви не знаєте, тому що ви хочете мати з ними сексуальні стосунки | pochaty rozmovu z sb vy ne znayete, tomu shcho vy khochete maty z nymy seksualʹni stosunky | чтобы начать общаться с sb вы не знаете, потому что вы хотите иметь сексуальные отношения с ними | chtoby nachat' obshchat'sya s sb vy ne znayete, potomu chto vy khotite imet' seksual'nyye otnosheniya s nimi | to start talking to sb you do not know because you want to have a sexual relationship with them | pour commencer à parler à sb vous ne savez pas parce que vous voulez avoir une relation sexuelle avec eux | あなたが彼らと性的関係を持ちたいのであなたが知らないsbに話し始める | あなた が 彼ら と 性的 関係 を 持ちたいので あなた が知らない sb に 話し始める | あなた が かれら と せいてき かんけい お もちたいので あなた が しらない sb に はなしはじめる | anata ga karera to seiteki kankei o mochitainode anata gashiranai sb ni hanashihajimeru |
| 201 | (猥褻地与生人）搭讪, 勾搭 | (wěixiè de yǔ shēng rén) dāshàn, gōudā | （猥亵地与生人）搭讪，勾搭 | (wěixiè de yǔ shēng rén) dāshàn, gōudā | (Obscenely with a living person) | (Obscurément avec une personne vivante) | (Obscenamente com uma pessoa viva) | (Obscenamente con una persona viva) | (Oscenamente con una persona vivente) | (Audiantur amatoriae pueris alienis adheserunt) accederent, hooking | (Obszön mit einer lebenden Person) | (Obscene με ένα ζωντανό άτομο) | (Obscene me éna zontanó átomo) | (فاحش مع شخص حي) | (fahsh mae shakhs hay) | (Nieprzyzwoicie z żywą osobą) | (Непристојно код живе особе) | (Nepristojno kod žive osobe) | (Nepristojno kod žive osobe) | (Nepastebimai su gyvu žmogumi) | (Непристойно з живою людиною) | (Neprystoyno z zhyvoyu lyudynoyu) | (Непристойно с живым человеком) | (Nepristoyno s zhivym chelovekom) | (猥褻地与生人）搭讪, 勾搭 | (Obscurément avec une personne vivante) | （生きている人とわいせつに） | （ 生きている 人 と わいせつ に ） | （ いきている ひと と わいせつ に ） | （ ikiteiru hito to waisetsu ni ） |
| 202 | 开始和某人说话你不知道，因为你想和他们发生性关系 | kāishǐ hé mǒu rén shuōhuà nǐ bù zhīdào, yīnwèi nǐ xiǎng hé tāmen fāshēng xìng guānxì | 开始和某人说话你不知道，因为你想和他们发生性关系 | kāishǐ hé mǒu rén shuōhuà nǐ bù zhīdào, yīnwèi nǐ xiǎng hé tāmen fāshēng xìng guānxì | Start talking to someone you do n’t know because you want to have sex with them | Commencez à parler à quelqu'un que vous ne connaissez pas parce que vous voulez coucher avec lui | Comece a conversar com alguém que você não conhece porque deseja fazer sexo com ele | Comienza a hablar con alguien que no conoces porque quieres tener sexo con él. | Inizia a parlare con qualcuno che non conosci perché vuoi fare sesso con loro | Satus loquentes cum aliquis non sciunt quod vis habere sexus cum illis | Sprechen Sie mit jemandem, den Sie nicht kennen, weil Sie Sex mit ihm haben möchten | Αρχίστε να μιλάτε με κάποιον που δεν γνωρίζετε επειδή θέλετε να κάνετε σεξ μαζί τους | Archíste na miláte me kápoion pou den gnorízete epeidí thélete na kánete sex mazí tous | ابدأ في التحدث إلى شخص لا تعرفه لأنك تريد ممارسة الجنس معه | aibda fi altahaduth 'iilaa shakhs la taerifuh li'anak turid mumarasat aljins maeah | Zacznij rozmawiać z kimś, kogo nie znasz, ponieważ chcesz z nim uprawiać seks | Почните да разговарате са неким кога не познајете јер желите да имате секс са њима | Počnite da razgovarate sa nekim koga ne poznajete jer želite da imate seks sa njima | Počnite razgovarati s nekim koga ne poznajete jer želite imati seks s njima | Pradėkite kalbėtis su nepažįstamu žmogumi, nes norite su jais mylėtis | Почніть розмовляти з тим, кого ви не знаєте, бо хочете займатися сексом з ними | Pochnitʹ rozmovlyaty z tym, koho vy ne znayete, bo khochete zaymatysya seksom z nymy | Начните говорить с кем-то, кого вы не знаете, потому что хотите заняться с ними сексом | Nachnite govorit' s kem-to, kogo vy ne znayete, potomu chto khotite zanyat'sya s nimi seksom | 开始和某人说话你不知道，因为你想和他们发生性关系 | Commencez à parler à quelqu'un que vous ne connaissez pas parce que vous voulez coucher avec lui | あなたが彼らとセックスをしたいので、あなたが知らない誰かと話を始めます | あなた が 彼ら と セックス を したいので 、 あなた が知らない 誰 か と 話 を 始めます | あなた が かれら と セックス お したいので 、 あなた がしらない だれ か と はなし お はじめます | anata ga karera to sekkusu o shitainode , anata gashiranai dare ka to hanashi o hajimemasu |
| 203 | 袭 | xí | 袭 | xí | Strike | Strike | Strike | Huelga | incursione | dixisse | Streik | Απεργία | Apergía | إضراب | 'iidrab | Strajk | Штрајк | Štrajk | racija | Streikas | Страйк | Strayk | набег | nabeg | 袭 | Strike | ストライク | ストライク | ストライク | sutoraiku |
| 204 | 褻 | xiè | 亵渎 | xièdú | Obscene | Obscène | Obsceno | Obsceno | biancheria intima | sub ubi | Obszön | Άσεμνο | Ásemno | فاحش | fahish | Obsceniczne | Обсцене | Obscene | donje rublje | Nepadorumas | Нецензурна | Netsenzurna | нижнее белье | nizhneye bel'ye | 褻 | Obscène | わいせつ | わいせつ | わいせつ | waisetsu |
| 205 | (Obscenely with a living person) | (Obscenely with a living person) | （卑鄙地与一个活着的人在一起） | (bēibǐ de yǔ yīgè huózhe de rén zài yīqǐ) | (Obscenely with a living person) | (Obscurément avec une personne vivante) | (Obscenamente com uma pessoa viva) | (Obscenamente con una persona viva) | (Oscenamente con una persona vivente) | (Obscena facere, cum homo in animam viventem) | (Obszön mit einer lebenden Person) | (Obscene με ένα ζωντανό άτομο) | (Obscene me éna zontanó átomo) | (فاحش مع شخص حي) | (fahsh mae shakhs hay) | (Nieprzyzwoicie z żywą osobą) | (Непристојно код живе особе) | (Nepristojno kod žive osobe) | (Nepristojno kod žive osobe) | (Nepastebimai su gyvu žmogumi) | (Непристойно з живою людиною) | (Neprystoyno z zhyvoyu lyudynoyu) | (Непристойно с живым человеком) | (Nepristoyno s zhivym chelovekom) | (Obscenely with a living person) | (Obscurément avec une personne vivante) | （生きている人とわいせつに） | （ 生きている 人 と わいせつ に ） | （ いきている ひと と わいせつ に ） | （ ikiteiru hito to waisetsu ni ） |
| 206 | he goes to dubs to pick up girls | he goes to dubs to pick up girls | 他去配音去接女孩 | tā qù pèiyīn qù jiē nǚhái | he goes to dubs to pick up girls | il va au dubs pour ramasser des filles | ele vai a dubs para pegar garotas | él va al doblaje para recoger chicas | va in discoteca a prendere le ragazze | Puellae ut exciperent vadit dubs | Er geht zu Dubs, um Mädchen abzuholen | πηγαίνει στο dubs για να πάρει τα κορίτσια | pigaínei sto dubs gia na párei ta korítsia | يذهب إلى الأغبياء لالتقاط الفتيات | yadhhab 'iilaa al'aghbia' liailtiqat alfatiyat | chodzi do dubów, żeby podrywać dziewczyny | одлази у дубље да покупи девојке | odlazi u dublje da pokupi devojke | odlazi u dubs da pokupi djevojke | jis eina pas dubus pasiimti merginų | він іде в дубль, щоб забрати дівчат | vin ide v dublʹ, shchob zabraty divchat | он ходит в дабы забирать девушек | on khodit v daby zabirat' devushek | he goes to dubs to pick up girls | il va au dubs pour ramasser des filles | 彼は女の子を拾うためにダブに行きます | 彼 は 女の子 を 拾う ため に ダブ に 行きます | かれ わ おんなのこ お ひろう ため に だぶ に いきます | kare wa onnanoko o hirō tame ni dabu ni ikimasu |
| 207 | 地到夜总会去泡妞 | de dào yèzǒnghuì qù pàoniū | 地到夜总会去泡妞 | de dào yèzǒnghuì qù pàoniū | Go to the nightclub to pick up girls | Aller à la boîte de nuit pour ramasser des filles | Vá para a boate para pegar garotas | Ir a la discoteca para recoger chicas | Vai in discoteca per prendere le ragazze | Qui enim ad nightclubs | Geh in den Nachtclub, um Mädchen abzuholen | Πηγαίνετε στο νυχτερινό κέντρο διασκέδασης για να πάρει κορίτσια | Pigaínete sto nychterinó kéntro diaskédasis gia na párei korítsia | اذهب إلى الملهى الليلي لالتقاط الفتيات | adhahab 'iilaa almalhaa allaylii liailtiqat alfatiyat | Idź do klubu nocnego, aby poderwać dziewczyny | Идите у ноћни клуб да покупите девојке | Idite u noćni klub da pokupite devojke | Idite u noćni klub da pokupite djevojke | Eik į naktinį klubą pasiimti merginų | Ідіть у нічний клуб, щоб забрати дівчат | Iditʹ u nichnyy klub, shchob zabraty divchat | Пойти в ночной клуб, чтобы забрать девушек | Poyti v nochnoy klub, chtoby zabrat' devushek | 地到夜总会去泡妞 | Aller à la boîte de nuit pour ramasser des filles | ナイトクラブに行って女の子を迎えに行く | ナイトクラブ に 行って 女の子 を 迎え に 行く | ナイトクラブ に いって おんなのこ お むかえ に いく | naitokurabu ni itte onnanoko o mukae ni iku |
| 208 | 他去配音去接女孩 | tā qù pèiyīn qù jiē nǚhái | 他去配音去接女孩 | tā qù pèiyīn qù jiē nǚhái | He goes to voice over to pick up the girl | Il va en voix off pour ramasser la fille | Ele vai dar uma voz para pegar a garota | Él va a la voz para recoger a la niña | Va a fare la voce per prendere la ragazza | Qui perrexit puella ad colligunt usque in dubbing | Er geht zu einer Stimme, um das Mädchen abzuholen | Πηγαίνει να φωνάξει για να πάρει το κορίτσι | Pigaínei na fonáxei gia na párei to korítsi | يذهب للتعبير عن الفتاة | yadhhab liltaebir ean alfata | Podchodzi do głosu, żeby odebrać dziewczynę | Прелази на глас да покупи девојку | Prelazi na glas da pokupi devojku | Prelazi na glas da pokupi djevojku | Jis eina balsu pasiimti mergaitės | Він іде на голос, щоб забрати дівчину | Vin ide na holos, shchob zabraty divchynu | Он идет, чтобы озвучить девушку | On idet, chtoby ozvuchit' devushku | 他去配音去接女孩 | Il va en voix off pour ramasser la fille | 彼は女の子を迎えに声をかけに行きます | 彼 は 女の子 を 迎え に 声 を かけ に 行きます | かれ わ おんなのこ お むかえ に こえ お かけ に いきます | kare wa onnanoko o mukae ni koe o kake ni ikimasu |
| 209 | 泡 | pào | 泡 | pào | bubble | Bulle | Bubble | Burbuja | bolla | Deteret invalidos | Blase | Φούσκα | Foúska | فقاعة | faqaea | Bubble | Буббле | Bubble | žulj | Burbulas | Пузир | Puzyr | волдырь | voldyr' | 泡 | Bulle | バブル | バブル | バブル | baburu |
| 210 | related noun | related noun | 相关名词 | xiāngguān míngcí | related noun | nom apparenté | substantivo relacionado | sustantivo relacionado | nome correlato | nomen related | verwandtes Substantiv | σχετικό ουσιαστικό | schetikó ousiastikó | إسم متعلق | 'iism mutaealiq | powiązany rzeczownik | сродна именица | srodna imenica | srodna imenica | susijęs daiktavardis | споріднений іменник | sporidnenyy imennyk | родственное существительное | rodstvennoye sushchestvitel'noye | related noun | nom apparenté | 関連名詞 | 関連 名詞 | かんれん めいし | kanren meishi |
| 211 | pickup | pickup | 拾起 | shí qǐ | pickup | ramassage | retirada | recogida | pick-up | RAPINA | Abholung | pickup | pickup | بيك اب | bayk ab | odbiór | пикап | pikap | prikupljanje | pikapas | пікап | pikap | пикап | pikap | pickup | ramassage | ピックアップ | ピックアップ | ピックアップ | pikkuappu |
| 212 | informal | informal | 非正式的 | fēi zhèngshì de | informal | informel | informal | informal | informale | informal | informell | άτυπη | átypi | غير رسمي | ghyr rasmiin | nieformalne | неформални | neformalni | neformalan | neformalus | неофіційний | neofitsiynyy | неформальная | neformal'naya | informal | informel | 非公式 | 非公式 | ひこうしき | hikōshiki |
| 213 | of the police | of the police | 警察 | jǐngchá | of the police | de la police | da polícia | de la policia | della polizia | et magistratus | der Polizei | της αστυνομίας | tis astynomías | من الشرطة | min alshurta | policji | од полиције | od policije | od policije | policijos | поліції | politsiyi | полиции | politsii | of the police | de la police | 警察の | 警察 の | けいさつ の | keisatsu no |
| 214 | 警察 | jǐngchá | 警察 | jǐngchá | Policemen | Police | Polícia | Policia | polizia | Aliquam | Polizei | Αστυνομία | Astynomía | الشرطة | alshurta | Policja | Полиција | Policija | policija | Policija | Поліція | Politsiya | полиция | politsiya | 警察 | Police | 警察 | 警察 | けいさつ | keisatsu |
| 215 | to arrest sb | to arrest sb | 逮捕某人 | dàibǔ mǒu rén | to arrest sb | arrêter sb | prender sb | arrestar a alguien | per arrestare sb | si, ut capias | jdn | να συλλάβει sb | na syllávei sb | للقبض على سب | lilqabd ealaa sbin | aresztować kogoś | ухапсити сб | uhapsiti sb | uhapsiti sb | areštuoti sb | арештувати зб | areshtuvaty zb | арестовать кого-либо | arestovat' kogo-libo | to arrest sb | arrêter sb | sbを逮捕する | sb を 逮捕 する | sb お たいほ する | sb o taiho suru |
| 216 | 逮捕；抓捕 | dàibǔ; zhuā bǔ | 罢；抓捕 | bà; zhuā bǔ | Arrest | Arrestation | Prisão | Arresto | Arresto; arrestarlo | Extendistis manus in tenete | Verhaftung | Σύλληψη | Sýllipsi | اعتقال | aietiqal | Aresztowanie | Хапшење | Hapšenje | Uhapsiti; uhapsiti | Areštas | Арешт | Aresht | Арест; арест | Arest; arest | 逮捕；抓捕 | Arrestation | 逮捕 | 逮捕 | たいほ | taiho |
| 217 | He was picked up by police and taken to the station for questioning | He was picked up by police and taken to the station for questioning | 他被警察接住并带到派出所进行讯问 | tā bèi jǐngchá jiē zhù bìng dài dào pàichūsuǒ jìnxíng xùnwèn | He was picked up by police and taken to the station for questioning | Il a été arrêté par la police et emmené au poste pour être interrogé | Ele foi pego pela polícia e levado à delegacia para interrogatório | La policía lo recogió y lo llevó a la estación para interrogarlo. | È stato prelevato dalla polizia e portato alla stazione per essere interrogato | Et cum lecta sunt per vigilum quaestionem facientes, et capta in statione pro | Er wurde von der Polizei abgeholt und zur Befragung zum Bahnhof gebracht | Ελήφθη από την αστυνομία και μεταφέρθηκε στο σταθμό για ανάκριση | Elífthi apó tin astynomía kai metaférthike sto stathmó gia anákrisi | تم القبض عليه من قبل الشرطة واقتيد إلى المركز لاستجوابه | tama alqabd ealayh min qibal alshurtat waiqtid 'iilaa almarkaz liaistijwabih | Został zabrany przez policję i zabrany na posterunek w celu przesłuchania | Покупила га је полиција и одвела у станицу на испитивање | Pokupila ga je policija i odvela u stanicu na ispitivanje | Pokupila ga je policija i odvela u stanicu na ispitivanje | Jį pasiėmė policija ir išvežė į apklausą | Його забрали поліцейські та відвезли на станцію для допитів | Yoho zabraly politseysʹki ta vidvezly na stantsiyu dlya dopytiv | Он был задержан полицией и доставлен в отделение для допроса. | On byl zaderzhan politsiyey i dostavlen v otdeleniye dlya doprosa. | He was picked up by police and taken to the station for questioning | Il a été arrêté par la police et emmené au poste pour être interrogé | 彼は警察に迎えられ、尋問のために駅に連れて行かれました | 彼 は 警察 に 迎えられ 、 尋問 の ため に 駅 に連れて行かれました | かれ わ けいさつ に むかえられ 、 じんもん の ため に えき に つれていかれました | kare wa keisatsu ni mukaerare , jinmon no tame ni eki nitsureteikaremashita |
| 218 | 警察把他抓到局子里问话去了 | jǐngchá bǎ tā zhuā dào jú zi lǐ wèn huà qùle | 警察把他抓到局子里问话去了 | jǐngchá bǎ tā zhuā dào jú zi lǐ wèn huà qùle | The police arrested him for questioning | La police l'a arrêté pour interrogatoire | A polícia o prendeu por interrogatório | La policía lo arrestó por interrogarlo | La polizia lo ha arrestato per essere interrogato | Et sustulit illum et vigilum interrogans ad domum Concilium | Die Polizei verhaftete ihn wegen Befragung | Η αστυνομία τον συνέλαβε για ανάκριση | I astynomía ton synélave gia anákrisi | اعتقلته الشرطة لاستجوابه | aietaqalath alshurtat liaistijwabih | Policja aresztowała go za przesłuchanie | Полиција га је ухапсила због испитивања | Policija ga je uhapsila zbog ispitivanja | Policija ga je uhitila zbog ispitivanja | Policija jį sulaikė apklausai | Поліція заарештувала його на допит | Politsiya zaareshtuvala yoho na dopyt | Полиция арестовала его за допрос | Politsiya arestovala yego za dopros | 警察把他抓到局子里问话去了 | La police l'a arrêté pour interrogatoire | 警察は尋問で彼を逮捕した | 警察 は 尋問 で 彼 を 逮捕 した | けいさつ わ じんもん で かれ お たいほ した | keisatsu wa jinmon de kare o taiho shita |
| 219 | 他被警察接住并带到派出所进行讯问 | tā bèi jǐngchá jiē zhù bìng dài dào pàichūsuǒ jìnxíng xùnwèn | 他被警察接住并带到派出所进行讯问 | tā bèi jǐngchá jiē zhù bìng dài dào pàichūsuǒ jìnxíng xùnwèn | He was caught by police and taken to the police station for questioning | Il a été arrêté par la police et emmené au poste de police pour être interrogé | Ele foi pego pela polícia e levado à delegacia para interrogatório | Fue atrapado por la policía y llevado a la estación de policía para ser interrogado. | Fu catturato dalla polizia e portato alla stazione di polizia per essere interrogato | Et captus fuit et ductus ad magistratus vigilum statione dubitantes | Er wurde von der Polizei gefasst und zur Vernehmung auf die Polizeistation gebracht | Πιάστηκε από την αστυνομία και μεταφέρθηκε στο αστυνομικό τμήμα για ανάκριση | Piástike apó tin astynomía kai metaférthike sto astynomikó tmíma gia anákrisi | تم القبض عليه من قبل الشرطة واقتيد إلى مركز الشرطة لاستجوابه | tama alqabd ealayh min qibal alshurtat waiqtid 'iilaa markaz alshurtat liaistijwabih | Został złapany przez policję i zabrany na komisariat policji w celu przesłuchania | Полиција га је ухватила и одвела на испитивање у полицијску станицу | Policija ga je uhvatila i odvela na ispitivanje u policijsku stanicu | Policija ga je uhvatila i odvela u policijsku stanicu na ispitivanje | Jį sugavo policija ir išvežė į policijos nuovadą apklausai | Його спіймали поліцейські та доставили до міліції на допит | Yoho spiymaly politseysʹki ta dostavyly do militsiyi na dopyt | Он был пойман полицией и доставлен в полицейский участок для допроса | On byl poyman politsiyey i dostavlen v politseyskiy uchastok dlya doprosa | 他被警察接住并带到派出所进行讯问 | Il a été arrêté par la police et emmené au poste de police pour être interrogé | 彼は警察に捕まり、尋問のために警察署に連行されました | 彼 は 警察 に 捕まり 、 尋問 の ため に 警察署 に 連行されました | かれ わ けいさつ に つかまり 、 じんもん の ため に けいさつしょ に れんこう されました | kare wa keisatsu ni tsukamari , jinmon no tame nikeisatsusho ni renkō saremashita |
| 220 | to make sb feel better | to make sb feel better | 使某人感觉更好 | shǐ mǒu rén gǎnjué gèng hǎo | to make sb feel better | pour que sb se sente mieux | fazer sb se sentir melhor | para hacer que alguien se sienta mejor | per far sentire meglio sb | si ad meliora sentire, | damit sich jdn besser fühlt | για να κάνει το sb να αισθάνεται καλύτερα | gia na kánei to sb na aisthánetai kalýtera | لجعل sb يشعر بتحسن | lajaeal sb yasheur bitahasun | aby ktoś poczuł się lepiej | да се сб осећа боље | da se sb oseća bolje | kako bi se sb osjećao bolje | kad sb geriau jaustųsi | щоб sb почувався краще | shchob sb pochuvavsya krashche | чтобы чувствовать себя лучше | chtoby chuvstvovat' sebya luchshe | to make sb feel better | pour que sb se sente mieux | SBの気分を良くするために | SB の 気分 を 良く する ため に | sb の きぶん お よく する ため に | SB no kibun o yoku suru tame ni |
| 221 | 使人觉得舒服；提神 | shǐ rén juédé shūfú; tíshén | 使人觉得舒服；提神 | shǐ rén juédé shūfú; tíshén | Make people feel comfortable; | Mettez les gens à l'aise; | Faça as pessoas se sentirem confortáveis; | Hacer que las personas se sientan cómodas; | Mettere le persone a proprio agio; | Populus sentio comfortable faciunt, reficientibus | Menschen fühlen sich wohl; | Κάνετε τους ανθρώπους να αισθάνονται άνετα? | Kánete tous anthrópous na aisthánontai áneta? | تجعل الناس يشعرون بالراحة ؛ | tajeal alnaas yasheurun bialrrahat ; | Spraw, aby ludzie czuli się komfortowo; | Нека се људи осећају пријатно; | Neka se ljudi osećaju prijatno; | Neka se ljudi osjećaju ugodno; | Priverskite žmones jaustis patogiai; | Змусити людей відчувати себе комфортно; | Zmusyty lyudey vidchuvaty sebe komfortno; | Заставить людей чувствовать себя комфортно; | Zastavit' lyudey chuvstvovat' sebya komfortno; | 使人觉得舒服；提神 | Mettez les gens à l'aise; | 人々に快適さを感じさせます。 | 人々 に 快適 さ を 感じさせます 。 | ひとびと に かいてき さ お かんじさせます 。 | hitobito ni kaiteki sa o kanjisasemasu . |
| 222 | Try this,it will pick you up. | Try this,it will pick you up. | 试试这个，它将接您。 | shì shì zhège, tā jiāng jiē nín. | Try this, it will pick you up. | Essayez ceci, il viendra vous chercher. | Tente isso, ele irá buscá-lo. | Intenta esto, te recogerá. | Prova questo, ti verrà a prendere. | Haec tempta, et non colligunt te. | Versuchen Sie dies, es wird Sie abholen. | Δοκιμάστε αυτό, θα σας παραλάβει. | Dokimáste aftó, tha sas paralávei. | جرب هذا ، سوف يقلك. | jarb hdha , sawf yuqlik. | Spróbuj, to cię odbierze. | Пробајте, покупиће вас. | Probajte, pokupiće vas. | Probajte, pokupit će vas. | Išbandykite tai, jis pasirinks jus. | Спробуйте це, воно підбере вас. | Sprobuyte tse, vono pidbere vas. | Попробуйте это, это подберет вас. | Poprobuyte eto, eto podberet vas. | Try this,it will pick you up. | Essayez ceci, il viendra vous chercher. | これを試してください、それはあなたを拾います。 | これ を 試してください 、 それ は あなた を 拾います 。 | これ お ためしてください 、 それ わ あなた お ひろいます。 | kore o tameshitekudasai , sore wa anata o hiroimasu . |
| 223 | 尝尝这个，能让你提提神的 | Cháng cháng zhège, néng ràng nǐ tí tíshén de | 尝尝这个，有助于你提提神的 | Cháng cháng zhège, yǒu zhù yú nǐ tí tíshén de | Trying this can make you refreshing | Essayer cela peut vous rafraîchir | Tentar isso pode fazer com que você se refresque | Probar esto puede hacerte refrescante | Provare questo può farti rinfrescare | Gustare quod tu potes facere mention Dei | Wenn Sie dies versuchen, können Sie sich erfrischen | Η προσπάθεια αυτή μπορεί να σας αναζωογονήσει | I prospátheia aftí boreí na sas anazoogonísei | تجربة هذا يمكن أن تجعلك منتعشًا | tajribat hdha ymkn 'an tajealak mnteshana | Wypróbowanie tego może spowodować odświeżenie | Покушај овога може вас освежити | Pokušaj ovoga može vas osvežiti | Pokušaj ovoga može vas osvježiti | Tai išbandę galite jus atgaivinti | Якщо спробувати це, ви можете освіжитись | Yakshcho sprobuvaty tse, vy mozhete osvizhytysʹ | Попытка сделать это может сделать вас освежающим | Popytka sdelat' eto mozhet sdelat' vas osvezhayushchim | 尝尝这个，能让你提提神的 | Essayer cela peut vous rafraîchir | これを試してみると爽快になります | これ を 試してみると 爽快 に なります | これ お ためしてみると そうかい に なります | kore o tameshitemiruto sōkai ni narimasu |
| 224 | related noun | related noun | 相关名词 | xiāngguān míngcí | related noun | nom apparenté | substantivo relacionado | sustantivo relacionado | nome correlato | nomen related | verwandtes Substantiv | σχετικό ουσιαστικό | schetikó ousiastikó | إسم متعلق | 'iism mutaealiq | powiązany rzeczownik | сродна именица | srodna imenica | srodna imenica | susijęs daiktavardis | споріднений іменник | sporidnenyy imennyk | родственное существительное | rodstvennoye sushchestvitel'noye | related noun | nom apparenté | 関連名詞 | 関連 名詞 | かんれん めいし | kanren meishi |
| 225 | pick up me | pick up me | 来接我 | lái jiē wǒ | pick up me | viens me chercher | me pegue | recógeme | prendimi | colligunt usque ad me | hol mich ab | πιάσε με | piáse me | اصطحبني | astahbani | podnieś mnie | покупи ме | pokupi me | pokupi me | pasiimk mane | забрати мене | zabraty mene | забрать меня | zabrat' menya | pick up me | viens me chercher | 私を迎えに | 私 を 迎え に | わたし お むかえ に | watashi o mukae ni |
| 226 | pick sb/sth up | pick sb/sth up | 接某人 | jiē mǒu rén | pick sb / sth up | ramasser sb / sth | escolha sb / sth | recoger algo / algo | raccogliere sb / sth | si colligunt / sth est | jdn / etw abholen | πάρτε sb / sth επάνω | párte sb / sth epáno | اختيار sb / sth | aikhtiar sb / sth | podnieś kogoś / coś | покупити сб / стх уп | pokupiti sb / sth up | pokupiti sb / sth up | pasiimti sb / sth | забрати sb / sth | zabraty sb / sth | забрать | zabrat' | pick sb/sth up | ramasser sb / sth | sb / sthを選ぶ | sb / sth を 選ぶ | sb / sth お えらぶ | sb / sth o erabu |
| 227 | to take hold of sb/sth and lift them/it up. | to take hold of sb/sth and lift them/it up. | 握住某人并举起他们。 | wò zhù mǒu rén bìngjǔ qǐ tāmen. | to take hold of sb / sth and lift them / it up. | saisir sb / sth et les soulever. | segurar sb / sth e levantá-los. | agarrar sb / sth y levantarlos. | per afferrare sb / sth e sollevarli. | si teneat / q levavit eum / eam. | jdn / etw ergreifen und anheben. | για να πάρετε το sb / sth και να τα σηκώσετε. | gia na párete to sb / sth kai na ta sikósete. | لتأخذ sb / sth ورفعها / رفعها. | litakhudh sb / sth warafeaha / rafeaha. | złapać kogoś za coś i podnieść. | да се ухвати за сб / стх и подигнеш их. | da se uhvati za sb / sth i podigneš ih. | uhvatiti se za sb / sth i podići ih. | paimti sb / sth ir pakelti juos. | захопити sb / sth і підняти їх / це вгору. | zakhopyty sb / sth i pidnyaty yikh / tse vhoru. | взять sb / sth и поднять их / его вверх. | vzyat' sb / sth i podnyat' ikh / yego vverkh. | to take hold of sb/sth and lift them/it up. | saisir sb / sth et les soulever. | sb / sthを手に取って、それらを持ち上げます。 | sb / sth を 手 に 取って 、 それら を 持ち上げます 。 | sb / sth お て に とって 、 それら お もちあげます 。 | sb / sth o te ni totte , sorera o mochiagemasu . |
| 228 | 拿起；举起；提起 | Ná qǐ; jǔ qǐ; tíqǐ | 拿起；举起；提起 | Ná qǐ; jǔ qǐ; tíqǐ | Pick up | Ramasser | Apanhar | Recoger | Pick up | Exciperent, vitae: vitae | Abholen | Σηκώστε | Sikóste | التقط | altaqat | Odbierz | Покупи | Pokupi | Pokupi | Paimkite | Візьміть | Vizʹmitʹ | Подобрать | Podobrat' | 拿起；举起；提起 | Ramasser | 拾う | 拾う | ひろう | hirō |
| 229 | She went over to the crying child and picked her up. | She went over to the crying child and picked her up. | 她走向哭泣的孩子，把她抱起来。 | tā zǒuxiàng kūqì de háizi, bǎ tā bào qǐlái. | She went over to the crying child and picked her up. | Elle est allée voir l'enfant qui pleurait et est venue la chercher. | Ela foi até a criança chorando e a pegou. | Se acercó al niño que lloraba y la levantó. | Andò dal bambino che piangeva e la prese in braccio. | Quæ abiit, et super puerum, et clamor lecta sursum eam. | Sie ging zu dem weinenden Kind und hob sie auf. | Πήγε στο κραυγάζον παιδί και την πήρε. | Píge sto kravgázon paidí kai tin píre. | ذهبت إلى الطفلة الباكية وأخذتها. | dhahabt 'iilaa altiflat albakiat wa'akhdhtiha. | Podeszła do płaczącego dziecka i podniosła ją. | Пришла је дјетету који је плакао и узела га. | Prišla je djetetu koji je plakao i uzela ga. | Prišla je djetetu koji je plakao i uzela ga. | Ji perėjo prie verkiančio vaiko ir pasiėmė. | Вона підійшла до дитини, що плакала, і забрала її. | Vona pidiyshla do dytyny, shcho plakala, i zabrala yiyi. | Она подошла к плачущему ребенку и подняла ее. | Ona podoshla k plachushchemu rebenku i podnyala yeye. | She went over to the crying child and picked her up. | Elle est allée voir l'enfant qui pleurait et est venue la chercher. | 彼女は泣いている子供のところに行き、彼女を拾いました。 | 彼女 は 泣いている 子供 の ところ に 行き 、 彼女 を拾いました 。 | かのじょ わ ないている こども の ところ に いき 、 かのじょ お ひろいました 。 | kanojo wa naiteiru kodomo no tokoro ni iki , kanojo ohiroimashita . |
| 230 | 她走到啼哭的孩子身边，把筢她抱了起来 | Tā zǒu dào tíkū de háizi shēnbiān, bǎ pá tā bàole qǐlái | 她走到哭哭的孩子身边，把筢她抱了起来 | Tā zǒu dào kū kū de háizi shēnbiān, bǎ pá tā bàole qǐlái | She walked to the crying child and hugged her | Elle se dirigea vers l'enfant qui pleurait et la serra dans ses bras | Ela caminhou até a criança chorando e a abraçou | Se acercó a la niña que lloraba y la abrazó. | Si avvicinò alla bambina che piangeva e l'abbracciò | Et circuit ad clamantis pueri, quæ tenuit usque ad PA | Sie ging zu dem weinenden Kind und umarmte sie | Περπάτησε στο κλάμα και την αγκάλιασε | Perpátise sto kláma kai tin ankáliase | مشيت إلى الطفل الباكي وعانقها | mashit 'iilaa altifl albaki waeaniqaha | Podeszła do płaczącego dziecka i przytuliła ją | Пришла је дјетету који је плакао и загрлила га | Prišla je djetetu koji je plakao i zagrlila ga | Prišla je djetetu koje je plakalo i zagrlila ga | Ji ėjo prie verkiančio vaiko ir apkabino | Вона підійшла до дитини, що плакала, і обійняла її | Vona pidiyshla do dytyny, shcho plakala, i obiynyala yiyi | Она подошла к плачущему ребенку и обняла ее | Ona podoshla k plachushchemu rebenku i obnyala yeye | 她走到啼哭的孩子身边，把筢她抱了起来 | Elle se dirigea vers l'enfant qui pleurait et la serra dans ses bras | 彼女は泣いている子供のところへ歩いて行き、抱きしめました | 彼女 は 泣いている 子供 の ところ へ 歩いて行き 、抱きしめました | かのじょ わ ないている こども の ところ え あるいていき、 だきしめました | kanojo wa naiteiru kodomo no tokoro e aruiteiki ,dakishimemashita |
| 231 | 她走向哭泣的孩子，把她抱起来 | tā zǒuxiàng kūqì de háizi, bǎ tā bào qǐlái | 她走向哭泣的孩子，把她抱起来 | tā zǒuxiàng kūqì de háizi, bǎ tā bào qǐlái | She walked towards the crying child and hugged her | Elle se dirigea vers l'enfant qui pleurait et la serra dans ses bras | Ela caminhou em direção à criança chorando e a abraçou | Se dirigió hacia la niña que lloraba y la abrazó. | Si diresse verso la bambina che piangeva e l'abbracciò | Et factum est clamor puer, lecta sursum eam | Sie ging auf das weinende Kind zu und umarmte es | Περπάτησε προς το κλάμα και την αγκάλιασε | Perpátise pros to kláma kai tin ankáliase | مشيت نحو الطفلة الباكية واحتضنتها | mashit nahw altiflat albakiat waihtadanatha | Podeszła do płaczącego dziecka i przytuliła ją | Пришла је дјетету који је плакао и загрлила га | Prišla je djetetu koji je plakao i zagrlila ga | Prišla je djetetu koji je plakao i zagrlila ga | Ji ėjo link verkiančio vaiko ir apkabino | Вона підійшла до дитини, що плакала, і обійняла її | Vona pidiyshla do dytyny, shcho plakala, i obiynyala yiyi | Она подошла к плачущему ребенку и обняла ее | Ona podoshla k plachushchemu rebenku i obnyala yeye | 她走向哭泣的孩子，把她抱起来 | Elle se dirigea vers l'enfant qui pleurait et la serra dans ses bras | 彼女は泣いている子供に向かって歩いて抱きしめました | 彼女 は 泣いている 子供 に 向かって 歩いて抱きしめました | かのじょ わ ないている こども に むかって あるいて だきしめました | kanojo wa naiteiru kodomo ni mukatte aruitedakishimemashita |
| 232 | to receive an electronic signal, sound or picture | to receive an electronic signal, sound or picture | 接收电子信号，声音或图片 | jiēshōu diànzǐ xìnhào, shēngyīn huò túpiàn | to receive an electronic signal, sound or picture | pour recevoir un signal électronique, du son ou une image | para receber um sinal eletrônico, som ou imagem | para recibir una señal electrónica, sonido o imagen | per ricevere un segnale elettronico, suono o immagine | electronic recipiendi dato sono pictura | um ein elektronisches Signal, Ton oder Bild zu empfangen | για λήψη ηλεκτρονικού σήματος, ήχου ή εικόνας | gia lípsi ilektronikoú símatos, íchou í eikónas | لاستقبال إشارة إلكترونية أو صوت أو صورة | liaistiqbal 'iisharat 'iiliktruniat 'aw sawt 'aw sura | odbierać sygnał elektroniczny, dźwięk lub obraz | да примите електронски сигнал, звук или слику | da primite elektronski signal, zvuk ili sliku | za primanje elektronskog signala, zvuka ili slike | gauti elektroninį signalą, garsą ar paveikslėlį | отримувати електронний сигнал, звук або зображення | otrymuvaty elektronnyy syhnal, zvuk abo zobrazhennya | получить электронный сигнал, звук или изображение | poluchit' elektronnyy signal, zvuk ili izobrazheniye | to receive an electronic signal, sound or picture | pour recevoir un signal électronique, du son ou une image | 電子信号、音声または画像を受信するため | 電子 信号 、 音声 または 画像 を 受信 する ため | でんし しんごう 、 おんせい または がぞう お じゅしん する ため | denshi shingō , onsei mataha gazō o jushin suru tame |
| 233 | 接收(信号、声音、图像等） | jiēshōu (xìnhào, shēngyīn, túxiàng děng) | 接收（信号，声音，图像等） | jiēshōu (xìnhào, shēngyīn, túxiàng děng) | Receive (signal, sound, image, etc.) | Recevoir (signal, son, image, etc.) | Receber (sinal, som, imagem, etc.) | Recibir (señal, sonido, imagen, etc.) | Ricevi (segnale, suono, immagine, ecc.) | Accepto (signum: Vox: imago, etc.) | Empfangen (Signal, Ton, Bild usw.) | Λήψη (σήμα, ήχος, εικόνα κ.λπ.) | Lípsi (síma, íchos, eikóna k.lp.) | استقبال (إشارة ، صوت ، صورة ، إلخ.) | aistiqbal ('isharat , sawt , surat , 'iilkha.) | Odbieranie (sygnał, dźwięk, obraz itp.) | Примање (сигнал, звук, слика итд.) | Primanje (signal, zvuk, slika itd.) | Primanje (signal, zvuk, slika itd.) | Priėmimas (signalas, garsas, vaizdas ir kt.) | Прийом (сигнал, звук, зображення тощо) | Pryyom (syhnal, zvuk, zobrazhennya toshcho) | Получать (сигнал, звук, изображение и т. Д.) | Poluchat' (signal, zvuk, izobrazheniye i t. D.) | 接收(信号、声音、图像等） | Recevoir (signal, son, image, etc.) | 受信（信号、音声、画像など） | 受信 （ 信号 、 音声 、 画像 など ） | じゅしん （ しんごう 、 おんせい 、 がぞう など ） | jushin （ shingō , onsei , gazō nado ） |
| 234 | We were able to pick up the BBC World Service | We were able to pick up the BBC World Service | 我们能够接听BBC世界服务 | wǒmen nénggòu jiētīng BBC shìjiè fúwù | We were able to pick up the BBC World Service | Nous avons pu récupérer le BBC World Service | Conseguimos pegar o Serviço Mundial da BBC | Pudimos recoger el Servicio Mundial de la BBC | Siamo riusciti a ritirare il BBC World Service | Nos poterant ad colligunt usque in mundo BBC Service | Wir konnten den BBC World Service abholen | Ήμασταν σε θέση να πάρουμε την υπηρεσία του BBC World Service | Ímastan se thési na pároume tin ypiresía tou BBC World Service | تمكنا من الحصول على خدمة BBC العالمية | tamakanna min alhusul ealaa khidmat BBC alealamia | Byliśmy w stanie odebrać BBC World Service | Били смо у могућности да покупимо ББЦ Ворлд Сервице | Bili smo u mogućnosti da pokupimo BBC Vorld Service | Uspjeli smo pokupiti BBC World Service | Galėjome pasiimti „BBC World Service“ | Нам вдалося забрати Всесвітню службу BBC | Nam vdalosya zabraty Vsesvitnyu sluzhbu BBC | Мы смогли забрать BBC World Service | My smogli zabrat' BBC World Service | We were able to pick up the BBC World Service | Nous avons pu récupérer le BBC World Service | BBCワールドサービスを利用できました | BBC ワールド サービス を 利用 できました | っbc ワールド サービス お りよう できました | BBC wārudo sābisu o riyō dekimashita |
| 235 | 我们能收到英琴广播公司S际广播节目 | wǒmen néng shōu dào yīng qín guǎngbò gōngsī S jì guǎngbò jiémù | 我们能收到英琴广播公司S际广播节目 | wǒmen néng shōu dào yīng qín guǎngbò gōngsī S jì guǎngbò jiémù | We can receive Ying Qin Broadcasting S radio program | Nous pouvons recevoir le programme de radio Ying Qin Broadcasting S | Podemos receber o programa de rádio Ying Qin Broadcasting S | Podemos recibir el programa de radio Ying Qin Broadcasting S | Possiamo ricevere il programma radiofonico Ying Qin Broadcasting S. | British molestie lacus Corporation possumus accipere S AC radio show piano | Wir können das Radioprogramm Ying Qin Broadcasting S empfangen | Μπορούμε να λάβουμε το ραδιοφωνικό πρόγραμμα Ying Qin Broadcasting S | Boroúme na lávoume to radiofonikó prógramma Ying Qin Broadcasting S | يمكننا استقبال برنامج إذاعي Ying Qin Broadcasting S. | yumkinuna aistiqbal barnamaj 'iidhaei Ying Qin Broadcasting S. | Możemy odbierać program radiowy Ying Qin Broadcasting S. | Можемо примати радио-програм Иинг Кин Броадцастинг С | Možemo primati radio-program Iing Kin Broadcasting S | Možemo primati radio program Ying Qin Broadcasting S | Mes galime priimti radijo programą „Ying Qin Broadcasting S“ | Ми можемо отримувати радіопрограму Ying Qin Broadcasting S | My mozhemo otrymuvaty radioprohramu Ying Qin Broadcasting S | Мы можем получить радиопрограмму Ying Qin Broadcasting S | My mozhem poluchit' radioprogrammu Ying Qin Broadcasting S | 我们能收到英琴广播公司S际广播节目 | Nous pouvons recevoir le programme de radio Ying Qin Broadcasting S | Ying Qin Broadcasting Sラジオ番組を受信できます | Ying Qin Broadcasting S ラジオ 番組 を 受信 できます | yいんg qいん bろあdcあsてぃんg s ラジオ ばんぐみ お じゅしん できます | Ying Qin Broadcasting S rajio bangumi o jushin dekimasu |
| 236 | pick sth up | pick sth up | 接... | jiē... | pick sth up | ramasser qch | pegar sth up | recoger algo | riprendi sth | colligunt usque Ynskt mál: | etw aufheben | πιάστε το | piáste to | تلتقط sth | taltaqit sth | podnieść coś | покупи шта | pokupi šta | pokupiti sth | rinkis sth up | забрати що-небудь | zabraty shcho-nebudʹ | забрать | zabrat' | pick sth up | ramasser qch | 拾う | 拾う | ひろう | hirō |
| 237 | to get information or a skill by chance rather than by making a deliberate effort | to get information or a skill by chance rather than by making a deliberate effort | 偶然获得信息或技能，而不是刻意努力 | Ǒurán huòdé xìnxī huò jìnéng, ér bùshì kèyì nǔlì | to get information or a skill by chance rather than by making a deliberate effort | obtenir des informations ou une compétence par hasard plutôt qu'en faisant un effort délibéré | para obter informações ou uma habilidade por acaso, em vez de fazer um esforço deliberado | para obtener información o una habilidad por casualidad en lugar de hacer un esfuerzo deliberado | ottenere informazioni o un'abilità per caso piuttosto che facendo uno sforzo deliberato | ut notitia arte aut forte per quam cogitatione quantum facere conatus | Informationen oder Fähigkeiten zufällig zu erhalten, anstatt sich absichtlich anzustrengen | να αποκτήσουν πληροφορίες ή μια δεξιότητα από την τύχη και όχι κάνοντας μια σκόπιμη προσπάθεια | na apoktísoun pliroforíes í mia dexiótita apó tin týchi kai óchi kánontas mia skópimi prospátheia | للحصول على معلومات أو مهارة عن طريق الصدفة بدلاً من بذل جهد مدروس | lilhusul ealaa maelumat 'aw maharat ean tariq alsudfat bdlaan min badhl juhd madrus | zdobycie informacji lub umiejętności przez przypadek, a nie przez celowy wysiłek | да бисте добили информације или вештину случајно, а не намеравајући напор | da biste dobili informacije ili veštinu slučajno, a ne nameravajući napor | dobiti informacije ili vještinu slučajno, a ne namjernim naporima | gauti informaciją ar įgūdį atsitiktinai, o ne sąmoningai | отримати інформацію чи навик випадково, а не доклавши зусиль | otrymaty informatsiyu chy navyk vypadkovo, a ne doklavshy zusylʹ | получить информацию или навык случайно, а не путем преднамеренных усилий | poluchit' informatsiyu ili navyk sluchayno, a ne putem prednamerennykh usiliy | to get information or a skill by chance rather than by making a deliberate effort | obtenir des informations ou une compétence par hasard plutôt qu'en faisant un effort délibéré | 意図的な努力ではなく、偶然に情報やスキルを取得する | 意図 的な 努力 で はなく 、 偶然 に 情報 や スキル を取得 する | いと てきな どりょく で はなく 、 ぐうぜん に じょうほうや スキル お しゅとく する | ito tekina doryoku de hanaku , gūzen ni jōhō ya sukiru oshutoku suru |
| 238 | (偶然）得到，听到，宁会 | (ǒurán) dédào, tīng dào, níng huì | （偶然）得到，听到，宁会 | (ǒurán) dédào, tīng dào, níng huì | (Accidentally) get, hear, rather | (Accidentellement) obtenir, entendre, plutôt | (Acidentalmente) ouvir, ouvir | (Accidentalmente) obtener, escuchar, más bien | (Per inciso) ottenere, ascoltare, piuttosto | (Interdum) ut audiendi, Hospices | (Versehentlich) eher bekommen, hören | (Ατυχώς) να πάρετε, να ακούσετε, μάλλον | (Atychós) na párete, na akoúsete, mállon | (بالصدفة) احصل ، اسمع ، بالأحرى | (balsdfa) ahsil , 'asmae , balahra | (Przypadkowo) słuchaj, a raczej słuchaj | (Случајно) боље, чуј, чуј | (Slučajno) bolje, čuj, čuj | (Slučajno) bolje, čuti | (Atsitiktinai) verčiau gaukite, išgirskite | (Випадково) дістати, почути, скоріше | (Vypadkovo) distaty, pochuty, skorishe | (Случайно) получить, услышать, скорее | (Sluchayno) poluchit', uslyshat', skoreye | (偶然）得到，听到，宁会 | (Accidentellement) obtenir, entendre, plutôt | （偶然）むしろ聞く、聞く | （ 偶然 ） むしろ 聞く 、 聞く | （ ぐうぜん ） むしろ きく 、 きく | （ gūzen ） mushiro kiku , kiku |
| 239 | to pick up bad habits | to pick up bad habits | 养成不良习惯 | yǎng chéng bùliáng xíguàn | to pick up bad habits | prendre de mauvaises habitudes | pegar maus hábitos | recoger malos hábitos | prendere cattive abitudini | colligebant mores | schlechte Gewohnheiten aufgreifen | να πάρει κακές συνήθειες | na párei kakés synítheies | للتعرف على العادات السيئة | liltaearuf ealaa aleaddat alsayiya | wychwycić złe nawyki | да покупи лоше навике | da pokupi loše navike | pokupiti loše navike | atsisakyti žalingų įpročių | перебирати шкідливі звички | perebyraty shkidlyvi zvychky | избавиться от вредных привычек | izbavit'sya ot vrednykh privychek | to pick up bad habits | prendre de mauvaises habitudes | 悪い習慣を取り戻す | 悪い 習慣 を 取り戻す | わるい しゅうかん お とりもどす | warui shūkan o torimodosu |
| 240 | 染上环习惯 | rǎn shàng huán xíguàn | 染上环习惯 | rǎn shàng huán xíguàn | Dye ring | Anneau de teinture | Anel corante | Anillo de tinte | Anello di tintura | Circulum habitum contraxerunt, | Farbstoffring | Δαχτυλίδι βαφής | Dachtylídi vafís | خاتم صبغ | khatim sabagh | Pierścień barwnikowy | Прстен у боји | Prsten u boji | Prsten u boji | Dažų žiedas | Барвне кільце | Barvne kilʹtse | Краситель кольцо | Krasitel' kol'tso | 染上环习惯 | Anneau de teinture | ダイリング | ダイリング | だいりんぐ | dairingu |
| 241 | here’s a tip I picked up from my mother | here’s a tip I picked up from my mother | 这是我从妈妈那里得到的提示 | zhè shì wǒ cóng māmā nàlǐ dédào de tíshì | here ’s a tip I picked up from my mother | voici un conseil que j'ai récupéré de ma mère | aqui vai uma dica que eu peguei da minha mãe | aquí hay un consejo que tomé de mi madre | ecco un consiglio che ho raccolto da mia madre | Hic 'a tip sustulit me mater mea | Hier ist ein Tipp, den ich von meiner Mutter erhalten habe | εδώ είναι μια άκρη που πήρα από τη μητέρα μου | edó eínai mia ákri pou píra apó ti mitéra mou | هذه نصيحة التقطتها من والدتي | hdhih nasihat ailtaqatatha min waldati | oto wskazówka, którą odebrałem mamie | ево савета који сам покупио од мајке | evo saveta koji sam pokupio od majke | evo savjeta koji sam pokupio od majke | štai patarimas, kurį atsiėmiau iš savo motinos | ось рада, яку я взяв від своєї матері | osʹ rada, yaku ya vzyav vid svoyeyi materi | вот совет, который я получил от моей матери | vot sovet, kotoryy ya poluchil ot moyey materi | here’s a tip I picked up from my mother | voici un conseil que j'ai récupéré de ma mère | これは母から拾ったヒントです | これ は 母 から 拾った ヒントです | これ わ はは から ひろった ひんとです | kore wa haha kara hirotta hintodesu |
| 242 | *诉你一个窍门，是我从妈妈那里学来的 | *sù nǐ yīgè qiàomén, shì wǒ cóng māmā nàlǐ xué lái de | *诉你一个窍门，是我从妈妈那里学来的 | *sù nǐ yīgè qiàomén, shì wǒ cóng māmā nàlǐ xué lái de | * Tell you a trick, I learned it from my mother | * Dites-vous un truc, je l'ai appris de ma mère | * Vou te contar um truque, eu aprendi com minha mãe | * Te cuento un truco, lo aprendí de mi madre | * Ti dico un trucco, l'ho imparato da mia madre | * Quid ad te didici ludificationis minime inuiti mater mea | * Sag dir einen Trick, ich habe ihn von meiner Mutter gelernt | * Σας λέω ένα τέχνασμα, το έμαθα από τη μητέρα μου | * Sas léo éna téchnasma, to ématha apó ti mitéra mou | * اقول لكم خدعة تعلمت من والدتي | * 'aqul lakum khadeat taelamt min walidati | * Powiedz sztuczkę, nauczyłem się jej od mojej matki | * Кажем вам трик, научио сам га од мајке | * Kažem vam trik, naučio sam ga od majke | * Kažem vam trik, naučio sam ga od majke | * Pasakyk tau triuką, to išmokau iš savo motinos | * Скажу вам трюк, я дізнався це від своєї матері | * Skazhu vam tryuk, ya diznavsya tse vid svoyeyi materi | * Расскажу трюк, я узнал это от моей матери | * Rasskazhu tryuk, ya uznal eto ot moyey materi | *诉你一个窍门，是我从妈妈那里学来的 | * Dites-vous un truc, je l'ai appris de ma mère | *トリックを教えて、私は母からそれを学びました | * トリック を 教えて 、 私 は 母 から それ を 学びました | * トリック お おしえて 、 わたし わ はは から それ お まなびました | * torikku o oshiete , watashi wa haha kara sore omanabimashita |
| 243 | 这是我从妈妈那里得到的提示 | zhè shì wǒ cóng māmā nàlǐ dédào de tíshì | 这是我从妈妈那里得到的提示 | zhè shì wǒ cóng māmā nàlǐ dédào de tíshì | Here's the tip I got from my mom | Voici le conseil que j'ai reçu de ma maman | Aqui está a dica que recebi da minha mãe | Aquí está el consejo que recibí de mi madre | Ecco il consiglio che ho ricevuto da mia madre | Visum est, ut a me mater mea | Hier ist der Tipp, den ich von meiner Mutter bekommen habe | Εδώ είναι η άκρη που πήρα από τη μαμά μου | Edó eínai i ákri pou píra apó ti mamá mou | إليك النصيحة التي حصلت عليها من أمي | 'iilayk alnasihat alty hasalat ealayha min 'amiy | Oto wskazówka od mojej mamy | Ево савета који сам добио од маме | Evo saveta koji sam dobio od mame | Evo savjeta koji sam dobio od mame | Štai patarimas, kurį gavau iš mamos | Ось підказка, яку я отримав від мами | Osʹ pidkazka, yaku ya otrymav vid mamy | Вот совет, который я получил от моей мамы | Vot sovet, kotoryy ya poluchil ot moyey mamy | 这是我从妈妈那里得到的提示 | Voici le conseil que j'ai reçu de ma maman | お母さんからもらったヒント | お母さん から もらった ヒント | おかあさん から もらった ヒント | okāsan kara moratta hinto |
| 244 | She picked up Spanish when she was living in Mexico | She picked up Spanish when she was living in Mexico | 她在墨西哥居住时学习了西班牙语 | tā zài mòxīgē jūzhù shí xuéxíle xībānyá yǔ | She picked up Spanish when she was living in Mexico | Elle a appris l'espagnol lorsqu'elle vivait au Mexique | Ela aprendeu espanhol quando morava no México | Ella aprendió español cuando vivía en México | Raccolse lo spagnolo quando viveva in Messico | Et sustulit cum Hispanica quae habitabat in Mexico | Sie lernte Spanisch, als sie in Mexiko lebte | Πήρε ισπανικά όταν ζούσε στο Μεξικό | Píre ispaniká ótan zoúse sto Mexikó | التقطت الإسبانية عندما كانت تعيش في المكسيك | ailtaqatat al'iisbaniat eindama kanat taeish fi almaksik | Nauczyła się hiszpańskiego, kiedy mieszkała w Meksyku | Одабрала је шпански док је живела у Мексику | Odabrala je španski dok je živela u Meksiku | Španjolski je odabrala kad je živjela u Meksiku | Ispanų kalbą ji rinkosi gyvendama Meksikoje | Вона підбирала іспанську, коли жила в Мексиці | Vona pidbyrala ispansʹku, koly zhyla v Meksytsi | Она подняла испанский, когда она жила в Мексике | Ona podnyala ispanskiy, kogda ona zhila v Meksike | She picked up Spanish when she was living in Mexico | Elle a appris l'espagnol lorsqu'elle vivait au Mexique | 彼女はメキシコに住んでいたときにスペイン語を拾いました | 彼女 は メキシコ に 住んでいた とき に スペイン語 を拾いました | かのじょ わ メキシコ に すんでいた とき に すぺいんご おひろいました | kanojo wa mekishiko ni sundeita toki ni supeingo ohiroimashita |
| 245 | 她旅居墨西哥时顺便学会了西班牙语 | tā lǚjū mòxīgē shí shùnbiàn xuéhuìle xībānyá yǔ | 她旅居墨西哥时顺便学会了此次 | tā lǚjū mòxīgē shí shùnbiàn xué huì liǎo cǐ cì | She learned Spanish by the way while living in Mexico | Au fait, elle a appris l'espagnol en vivant au Mexique | Ela aprendeu espanhol a propósito enquanto vivia no México | Por cierto, aprendió español mientras vivía en México | A proposito, ha imparato lo spagnolo mentre viveva in Messico | Quando habitabat in Mexico quae didicerat per accidens Spanish | Sie hat übrigens Spanisch gelernt, als sie in Mexiko lebte | Έμαθε ισπανικά από το δρόμο ενώ ζούσε στο Μεξικό | Émathe ispaniká apó to drómo enó zoúse sto Mexikó | تعلمت الإسبانية بالمناسبة بينما كانت تعيش في المكسيك | taealamat al'iisbaniat balmnasbt baynama kanat taeish fi almaksik | Nawiasem mówiąc, nauczyła się hiszpańskiego, mieszkając w Meksyku | Она је успут научила шпански, живећи у Мексику | Ona je usput naučila španski, živeći u Meksiku | Španjolski je naučila usput, živeći u Meksiku | Beje, ispanų kalbą ji išmoko gyvendama Meksikoje | Вона вивчила іспанську до речі, живучи в Мексиці | Vona vyvchyla ispansʹku do rechi, zhyvuchy v Meksytsi | Кстати, она учила испанский, живя в Мексике. | Kstati, ona uchila ispanskiy, zhivya v Meksike. | 她旅居墨西哥时顺便学会了西班牙语 | Au fait, elle a appris l'espagnol en vivant au Mexique | 彼女はメキシコに住んでいる途中でスペイン語を学んだ | 彼女 は メキシコ に 住んでいる 途中 で スペイン語 を学んだ | かのじょ わ メキシコ に すんでいる とちゅう で すぺいんご お まなんだ | kanojo wa mekishiko ni sundeiru tochū de supeingo omananda |
| 246 | to identify or recognize sth | to identify or recognize sth | 识别或识别某物 | shìbié huò shìbié mǒu wù | to identify or recognize sth | identifier ou reconnaître qc | identificar ou reconhecer sth | para identificar o reconocer algo | per identificare o riconoscere sth | ut identify vel agnoscis Ynskt mál: | etw. identifizieren oder erkennen | για τον εντοπισμό ή την αναγνώριση του sth | gia ton entopismó í tin anagnórisi tou sth | لتحديد أو التعرف على sth | litahdid 'aw altaearuf ealaa sth | rozpoznać lub rozpoznać coś | препознати или препознати што | prepoznati ili prepoznati što | prepoznati ili prepoznati što god | nustatyti ar atpažinti sth | виявити чи визнати що-н | vyyavyty chy vyznaty shcho-n | идентифицировать или распознать | identifitsirovat' ili raspoznat' | to identify or recognize sth | identifier ou reconnaître qc | sthを識別または認識する | sth を 識別 または 認識 する | sth お しきべつ または にんしき する | sth o shikibetsu mataha ninshiki suru |
| 247 | 辨认；识别 出 | biànrèn; shìbié chū | 辨认；识别出 | biànrèn; shìbié chū | Identify | Identifier | Identificar | Identificar | Identificato; identificazione | Identified: identifying | Identifizieren | Προσδιορίστε | Prosdioríste | حدد | hdud | Zidentyfikuj | Идентификујте | Identifikujte | Identificiran identificiranje | Identifikuoti | Визначте | Vyznachte | Указано, определение | Ukazano, opredeleniye | 辨认；识别 出 | Identifier | 識別する | 識別 する | しきべつ する | shikibetsu suru |
| 248 | 识别或识别某物 | shìbié huò shìbié mǒu wù | 识别或识别某物 | shìbié huò shìbié mǒu wù | Identify or identify something | Identifier ou identifier quelque chose | Identifique ou identifique algo | Identificar o identificar algo | Identificare o identificare qualcosa | Aut aliquid recognition | Etwas identifizieren oder identifizieren | Προσδιορίστε ή προσδιορίστε κάτι | Prosdioríste í prosdioríste káti | حدد أو حدد شيئًا | hadad 'aw hadad shyyana | Zidentyfikuj lub zidentyfikuj coś | Препознајте или идентификујте нешто | Prepoznajte ili identifikujte nešto | Prepoznati ili identificirati nešto | Identifikuokite arba nustatykite ką nors | Ідентифікувати чи ідентифікувати щось | Identyfikuvaty chy identyfikuvaty shchosʹ | Определить или идентифицировать что-то | Opredelit' ili identifitsirovat' chto-to | 识别或识别某物 | Identifier ou identifier quelque chose | 何かを特定または特定する | 何 か を 特定 または 特定 する | なに か お とくてい または とくてい する | nani ka o tokutei mataha tokutei suru |
| 249 | Scientists can now pick up early signs of the disease. | Scientists can now pick up early signs of the disease. | 科学家现在可以了解这种疾病的早期征兆。 | kēxuéjiā xiànzài kěyǐ liǎojiě zhè zhǒng jíbìng de zǎoqí zhēngzhào. | Scientists can now pick up early signs of the disease. | Les scientifiques peuvent désormais détecter les premiers signes de la maladie. | Os cientistas agora podem captar sinais precoces da doença. | Los científicos ahora pueden detectar los primeros signos de la enfermedad. | Gli scienziati possono ora rilevare i primi segni della malattia. | Nunc scientists potest colligunt usque ad mane signa morbo. | Wissenschaftler können jetzt frühe Anzeichen der Krankheit erkennen. | Οι επιστήμονες μπορούν τώρα να πάρουν πρώιμα σημάδια της νόσου. | Oi epistímones boroún tóra na pároun próima simádia tis nósou. | يمكن للعلماء الآن التقاط العلامات المبكرة للمرض. | yumkin lileulama' alan ailtiqat alealamat almubakirat lilmard. | Naukowcy mogą teraz wykryć wczesne oznaki choroby. | Научници сада могу открити ране знакове болести. | Naučnici sada mogu otkriti rane znakove bolesti. | Znanstvenici sada mogu otkriti rane znakove bolesti. | Dabar mokslininkai gali pasiimti ankstyvus ligos požymius. | Вчені зараз можуть підібрати ранні ознаки захворювання. | Vcheni zaraz mozhutʹ pidibraty ranni oznaky zakhvoryuvannya. | Ученые теперь могут выявить ранние признаки заболевания. | Uchenyye teper' mogut vyyavit' ranniye priznaki zabolevaniya. | Scientists can now pick up early signs of the disease. | Les scientifiques peuvent désormais détecter les premiers signes de la maladie. | 科学者は今、病気の初期の兆候を拾うことができます。 | 科学者 は 今 、 病気 の 初期 の 兆候 を 拾う こと ができます 。 | かがくしゃ わ いま 、 びょうき の しょき の ちょうこう おひろう こと が できます 。 | kagakusha wa ima , byōki no shoki no chōkō o hirō kotoga dekimasu . |
| 250 | 现在科学家能够辨认这种疾病的早期症状 | Xiànzài kēxuéjiā nénggòu biànrèn zhè zhǒng jíbìng de zǎoqí zhèngzhuàng | 现在科学家能够辨认这种疾病的早期症状 | Xiànzài kēxuéjiā nénggòu biànrèn zhè zhǒng jíbìng de zǎoqí zhèngzhuàng | Scientists can now identify the early symptoms of the disease | Les scientifiques peuvent désormais identifier les premiers symptômes de la maladie | Os cientistas agora podem identificar os primeiros sintomas da doença | Los científicos ahora pueden identificar los primeros síntomas de la enfermedad. | Gli scienziati possono ora identificare i primi sintomi della malattia | Scientiae cultor prorsus nunc posset agnoscis mane symptomata de morbo, | Wissenschaftler können nun die frühen Symptome der Krankheit identifizieren | Οι επιστήμονες μπορούν τώρα να εντοπίσουν τα πρώτα συμπτώματα της νόσου | Oi epistímones boroún tóra na entopísoun ta próta symptómata tis nósou | يمكن للعلماء الآن تحديد الأعراض المبكرة للمرض | yumkin lileulama' alan tahdid al'aerad almubakirat lilmard | Naukowcy mogą teraz zidentyfikować wczesne objawy choroby | Научници сада могу да идентификују ране симптоме болести | Naučnici sada mogu da identifikuju rane simptome bolesti | Znanstvenici sada mogu prepoznati rane simptome bolesti | Dabar mokslininkai gali nustatyti ankstyvuosius ligos simptomus | Вчені тепер можуть визначити ранні симптоми захворювання | Vcheni teper mozhutʹ vyznachyty ranni symptomy zakhvoryuvannya | Ученые теперь могут определить ранние симптомы заболевания | Uchenyye teper' mogut opredelit' ranniye simptomy zabolevaniya | 现在科学家能够辨认这种疾病的早期症状 | Les scientifiques peuvent désormais identifier les premiers symptômes de la maladie | 科学者は病気の初期症状を特定できるようになりました | 科学者 は 病気 の 初期 症状 を 特定 できる よう になりました | かがくしゃ わ びょうき の しょき しょうじょう お とくてい できる よう に なりました | kagakusha wa byōki no shoki shōjō o tokutei dekiru yō ninarimashita |
| 251 | to collect sth from a place | to collect sth from a place | 从某处收集某物 | cóng mǒu chù shōují mǒu wù | to collect sth from a place | collecter qc d'un endroit | coletar sth de um lugar | recoger algo de un lugar | per raccogliere sth da un posto | Summa de loco colligere | etw von einem Ort sammeln | για να μαζέψουμε ένα από τα μέρη | gia na mazépsoume éna apó ta méri | لجمع شيء من مكان | lijame shay' min makan | zbierać coś z miejsca | за прикупљање стх са места | za prikupljanje sth sa mesta | za prikupljanje sth sa mjesta | rinkti sth iš vietos | збирати що-небудь з місця | zbyraty shcho-nebudʹ z mistsya | собирать что-то с места | sobirat' chto-to s mesta | to collect sth from a place | collecter qc d'un endroit | 場所からsthを収集する | 場所 から sth を 収集 する | ばしょ から sth お しゅうしゅう する | basho kara sth o shūshū suru |
| 252 | 取回；收集： | qǔ huí; shōují: | 取回；收集： | qǔ huí; shōují: | To retrieve; collect: | Pour récupérer; collecter: | Para recuperar; colete: | Para recuperar; recoger: | Per recuperare; raccogliere: | Retrieval, collectio: | Abrufen, sammeln: | Για να ανακτήσετε: συλλογή: | Gia na anaktísete: syllogí: | للاسترجاع ؛ اجمع: | lilaistirjae ; ajmae: | Aby pobrać; zbierz: | Да бисте преузели; прикупите: | Da biste preuzeli; prikupite: | Da biste preuzeli, prikupite: | Norėdami gauti, surinkite: | Щоб отримати; зібрати: | Shchob otrymaty; zibraty: | Чтобы получить, собрать: | Chtoby poluchit', sobrat': | 取回；收集： | Pour récupérer; collecter: | 取得、収集するには： | 取得 、 収集 する に は ： | しゅとく 、 しゅうしゅう する に わ ： | shutoku , shūshū suru ni wa ： |
| 253 | I picked up my coat from the cleaners | I picked up my coat from the cleaners | 我从清洁工那里拿起外套 | Wǒ cóng qīngjié gōng nàlǐ ná qǐ wàitào | I picked up my coat from the cleaners | J'ai ramassé mon manteau chez les femmes de ménage | Peguei meu casaco na lavanderia | Recogí mi abrigo de los limpiadores | Ho preso il cappotto dagli addetti alle pulizie | Et sustulit me in tunica cleaners | Ich nahm meinen Mantel von der Reinigung | Πήρα το παλτό μου από τα καθαριστικά | Píra to paltó mou apó ta katharistiká | التقطت معطفي من عمال النظافة | ailtaqatat maetifi min eummal alnazafa | Wziąłem płaszcz ze środków czyszczących | Покупила сам капут из средстава за чишћење | Pokupila sam kaput iz sredstava za čišćenje | Pokupio sam kaput od čistača | Aš pasiėmiau paltą iš valiklių | Я забрав пальто з прибиральниць | YA zabrav palʹto z prybyralʹnytsʹ | Я взял свое пальто от уборщиков | YA vzyal svoye pal'to ot uborshchikov | I picked up my coat from the cleaners | J'ai ramassé mon manteau chez les femmes de ménage | クリーナーからコートを手に取りました | クリーナー から コート を 手 に 取りました | クリーナー から コート お て に とりました | kurīnā kara kōto o te ni torimashita |
| 254 | 我从千洗店故回了外衣 | wǒ cóng qiān xǐ diàn gù huíle wàiyī | 我从千洗店故回了外衣 | wǒ cóng qiān xǐ diàn gù huíle wàiyī | I returned from Qianxiandian | Je suis rentré de Qianxiandian | Voltei de Qianxiandian | Regresé de Qianxiandian | Sono tornato da Qianxiandian | Lava me ab ea millibus tergum tunica stores | Ich kam aus Qianxiandian zurück | Επέστρεψα από την Qianxiandian | Epéstrepsa apó tin Qianxiandian | لقد عدت من Qianxiandian | laqad eadat min Qianxiandian | Wróciłem z Qianxiandian | Вратио сам се из Кианкиандиан-а | Vratio sam se iz Kiankiandian-a | Vratio sam se iz Qianxiandian-a | Grįžau iš Qianxiandian | Я повернувся з Qianxiandian | YA povernuvsya z Qianxiandian | Я вернулся из Qianxiandian | YA vernulsya iz Qianxiandian | 我从千洗店故回了外衣 | Je suis rentré de Qianxiandian | 千仙店から帰りました | 千 仙店 から 帰りました | せん せんてん から かえりました | sen senten kara kaerimashita |
| 255 | 我从清洁工那里拿起外套 | wǒ cóng qīngjié gōng nàlǐ ná qǐ wàitào | 我从清洁工那里拿起外套 | wǒ cóng qīngjié gōng nàlǐ ná qǐ wàitào | I picked up my coat from the cleaner | J'ai ramassé mon manteau du nettoyeur | Peguei meu casaco no limpador | Recogí mi abrigo del limpiador | Presi il cappotto dal pulitore | Et tulit de tunica ad cleaners sunt | Ich nahm meinen Mantel vom Putzer | Πήρα το παλτό μου από τον καθαριστή | Píra to paltó mou apó ton katharistí | التقطت معطفي من المنظف | ailtaqatat maetifi min almunazaf | Wziąłem płaszcz z pralni | Покупила сам капут из уређаја за чишћење | Pokupila sam kaput iz uređaja za čišćenje | Pokupila sam kaput s čistačice | Aš pakėliau paltą iš valiklio | Я забрав пальто з прибиральниці | YA zabrav palʹto z prybyralʹnytsi | Я снял пальто с уборщика | YA snyal pal'to s uborshchika | 我从清洁工那里拿起外套 | J'ai ramassé mon manteau du nettoyeur | 私はクリーナーからコートを拾いました | 私 は クリーナー から コート を 拾いました | わたし わ クリーナー から コート お ひろいました | watashi wa kurīnā kara kōto o hiroimashita |
| 256 | related noun | related noun | 相关名词 | xiāngguān míngcí | related noun | nom apparenté | substantivo relacionado | sustantivo relacionado | nome correlato | nomen related | verwandtes Substantiv | σχετικό ουσιαστικό | schetikó ousiastikó | إسم متعلق | 'iism mutaealiq | powiązany rzeczownik | сродна именица | srodna imenica | srodna imenica | susijęs daiktavardis | споріднений іменник | sporidnenyy imennyk | родственное существительное | rodstvennoye sushchestvitel'noye | related noun | nom apparenté | 関連名詞 | 関連 名詞 | かんれん めいし | kanren meishi |
| 257 | pickup | pickup | 拾起 | shí qǐ | pickup | ramassage | retirada | recogida | pick-up | RAPINA | Abholung | pickup | pickup | بيك اب | bayk ab | odbiór | пикап | pikap | prikupljanje | pikapas | пікап | pikap | пикап | pikap | pickup | ramassage | ピックアップ | ピックアップ | ピックアップ | pikkuappu |
| 258 | to buy sth, especially cheaply or by chance | to buy sth, especially cheaply or by chance | 特别是便宜地或偶然地买某物 | tèbié shì piányí de huò ǒurán dì mǎi mǒu wù | to buy sth, especially cheaply or by chance | acheter qc, surtout pas cher ou par hasard | comprar sth, especialmente mais barato ou por acaso | comprar algo, especialmente a bajo precio o por casualidad | per acquistare sth, soprattutto a buon mercato o per caso | to buy Summa theologiae, praesertim forte aut quod vilius comparari | etw zu kaufen, besonders billig oder zufällig | να αγοράσει το sth, ιδιαίτερα φθηνά ή τυχαία | na agorásei to sth, idiaítera fthiná í tychaía | لشراء sth ، خاصة بسعر رخيص أو عن طريق الصدفة | lishira' sth , khasatan bisier rakhis 'aw ean tariq alsudfa | kupić coś, szczególnie tanio lub przypadkowo | купити шта, посебно јефтино или случајно | kupiti šta, posebno jeftino ili slučajno | kupiti što, posebno jeftino ili slučajno | pirkti, ypač pigiai ar atsitiktinai | купувати що-небудь, особливо дешево чи випадково | kupuvaty shcho-nebudʹ, osoblyvo deshevo chy vypadkovo | купить что-нибудь, особенно дешево или случайно | kupit' chto-nibud', osobenno deshevo ili sluchayno | to buy sth, especially cheaply or by chance | acheter qc, surtout pas cher ou par hasard | sthを、特に安くまたは偶然に購入する | sth を 、 特に 安く または 偶然 に 購入 する | sth お 、 とくに やすく または ぐうぜん に こうにゅう する | sth o , tokuni yasuku mataha gūzen ni kōnyū suru |
| 259 | (碰巧或廉价地 ） 买到 | (pèngqiǎo huò liánjià de) mǎi dào | （碰巧或廉价地）买到 | (pèngqiǎo huò liánjià de) mǎi dào | (Coincidentally or cheaply) bought | (Qui se trouve être bon marché) | (Coincidentemente ou mais barato) comprado | (Casualmente o a bajo precio) comprado | (Per coincidenza o a buon mercato) acquistato | (Per forte aut quod vilius comparari) praesto | (Zufällig oder billig) gekauft | (Συμπτωματικά ή φτηνά) αγόρασε | (Symptomatiká í ftiná) agórase | (بالصدفة أو بثمن بخس) اشترى | (balsudfat 'aw bithaman bkhs) aishtaraa | (Przypadkowo lub tanio) kupione | (Случајно или јефтино) купљено | (Slučajno ili jeftino) kupljeno | (Slučajno ili jeftino) kupljeno | (Atsitiktinai ar pigiai) pirko | (Випадково чи дешево) придбано | (Vypadkovo chy deshevo) prydbano | (Случайно или дешево) купил | (Sluchayno ili deshevo) kupil | (碰巧或廉价地 ） 买到 | (Qui se trouve être bon marché) | （偶然または安く）購入 | （ 偶然 または 安く ） 購入 | （ ぐうぜん または やすく ） こうにゅう | （ gūzen mataha yasuku ） kōnyū |
| 260 | We managed to pick up a few bargains at the auction | We managed to pick up a few bargains at the auction | 我们在拍卖会上设法讨价还价 | wǒmen zài pāimài huì shàng shèfǎ tǎojiàhuánjià | We managed to pick up a few bargains at the auction | Nous avons réussi à faire quelques bonnes affaires aux enchères | Conseguimos pegar algumas pechinchas no leilão | Logramos recoger algunas gangas en la subasta | Siamo riusciti a raccogliere alcuni affari all'asta | Nos tractare colligunt usque paucis mercedum pactiones in auction | Wir haben es geschafft, ein paar Schnäppchen bei der Auktion zu machen | Καταφέραμε να πάρουμε μερικές ευκαιρίες στη δημοπρασία | Kataférame na pároume merikés efkairíes sti dimoprasía | تمكنا من التقاط بعض المساومات في المزاد | tamakanna min ailtiqat bed almusawamat fi almazad | Udało nam się zdobyć kilka okazji na aukcji | Успели смо да покупимо неколико понуда на аукцији | Uspeli smo da pokupimo nekoliko ponuda na aukciji | Na aukciji smo uspjeli pokupiti nekoliko ponuda | Mums pavyko išsirinkti kelis sandėrius aukcione | Нам вдалося забрати кілька торгів на аукціоні | Nam vdalosya zabraty kilʹka torhiv na auktsioni | Нам удалось заключить несколько сделок на аукционе | Nam udalos' zaklyuchit' neskol'ko sdelok na auktsione | We managed to pick up a few bargains at the auction | Nous avons réussi à faire quelques bonnes affaires aux enchères | オークションでいくつかの掘り出し物を拾いました | オークション で いくつ か の 掘り出し物 を 拾いました | オークション で いくつ か の ほりだしもの お ひろいました | ōkushon de ikutsu ka no horidashimono o hiroimashita |
| 261 | 我们从拍卖场买到了几件便宜资 | wǒmen cóng pāimài chǎng mǎi dàole jǐ jiàn piányí zī | 我们从拍卖场买到了了几件便宜资 | wǒmen cóng pāimài chǎng mǎi dàoliǎoliǎo jǐ jiàn piányí zī | We bought several bargains from the auction house | Nous avons acheté plusieurs bonnes affaires à la maison de vente aux enchères | Compramos várias pechinchas na casa de leilões | Compramos varias gangas de la casa de subastas. | Abbiamo comprato diversi affari dalla casa d'aste | Buy cheap sumus pauci pieces of capitalia ab auction | Wir haben mehrere Schnäppchen im Auktionshaus gekauft | Αγοράσαμε πολλές ευκαιρίες από τη δημοπρασία | Agorásame pollés efkairíes apó ti dimoprasía | اشترينا عدة صفقات من دار المزاد | aishtarayna edt safaqat min dar almazad | Kupiliśmy kilka okazji w domu aukcyjnym | Купили смо неколико аранжмана од аукцијске куће | Kupili smo nekoliko aranžmana od aukcijske kuće | Kupili smo nekoliko aukcija od aukcijske kuće | Iš aukciono namo nusipirkome kelis sandėrius | Ми придбали у аукціонного будинку кілька угод | My prydbaly u auktsionnoho budynku kilʹka uhod | Мы купили несколько сделок от аукционного дома | My kupili neskol'ko sdelok ot auktsionnogo doma | 我们从拍卖场买到了几件便宜资 | Nous avons acheté plusieurs bonnes affaires à la maison de vente aux enchères | オークションハウスからいくつかの掘り出し物を買いました | オーク ション ハウス から いくつ か の 掘り出し物 を買いました | オーク ション ハウス から いくつ か の ほりだしもの お かいました | ōku shon hausu kara ikutsu ka no horidashimono okaimashita |
| 262 | 我们在拍卖会上设法讨价还价 | wǒmen zài pāimài huì shàng shèfǎ tǎojiàhuánjià | 我们在拍卖会上试图讨价还价 | wǒmen zài pāimài huì shàng shìtú tǎojiàhuánjià | We managed to bargain at the auction | Nous avons réussi à négocier aux enchères | Conseguimos barganhar no leilão | Nos las arreglamos para negociar en la subasta | Siamo riusciti a contrattare all'asta | Nos curo ad auction bargain | Wir haben es geschafft, bei der Auktion zu verhandeln | Καταφέραμε να διαπραγματευτούμε στη δημοπρασία | Kataférame na diapragmateftoúme sti dimoprasía | تمكنا من المساومة في المزاد | tamakanna min almusawamat fi almazad | Udało nam się targować na aukcji | Успели смо да се преговарамо на аукцији | Uspeli smo da se pregovaramo na aukciji | Na aukciji smo uspjeli pregovarati | Mums pavyko susitarti aukcione | На аукціоні нам вдалося торгуватися | Na auktsioni nam vdalosya torhuvatysya | Нам удалось поторговаться на аукционе | Nam udalos' potorgovat'sya na auktsione | 我们在拍卖会上设法讨价还价 | Nous avons réussi à négocier aux enchères | なんとかオークションで交渉しました | なんとか オークション で 交渉 しました | なんとか オークション で こうしょう しました | nantoka ōkushon de kōshō shimashita |
| 263 | to get or obtain sth | to get or obtain sth | 得到某物 | dédào mǒu wù | to get or obtain sth | obtenir ou obtenir qc | obter ou obter sth | obtener u obtener algo | per ottenere o ottenere sth | ut vel habeatis Ynskt mál: | etw. bekommen oder erhalten | για να πάρετε ή να λάβετε sth | gia na párete í na lávete sth | للحصول على أو الحصول على شيء | lilhusul ealaa 'aw alhusul ealaa shay' | zdobyć lub zdobyć coś | добити или добити стх | dobiti ili dobiti sth | dobiti ili dobiti sth | gauti ar gauti sth | дістати або отримати що-н | distaty abo otrymaty shcho-n | получить или получить что-н | poluchit' ili poluchit' chto-n | to get or obtain sth | obtenir ou obtenir qc | sthを取得または取得する | sth を 取得 または 取得 する | sth お しゅとく または しゅとく する | sth o shutoku mataha shutoku suru |
| 264 | 得； 感染；得到 | dé; gǎnrǎn; dédào | 得；感染；得到 | dé; gǎnrǎn; dédào | Get infected | Être infecté | Ser infectado | Infectarse | Infettati | Quoque, infectio, possidebit | Infiziert werden | Να μολυνθείτε | Na molyntheíte | يصاب | yusab | Zaraż się | Заразите се | Zarazite se | Zaraziti se | Užsikrėsti | Заразитися | Zarazytysya | Заразиться | Zarazit'sya | 得； 感染；得到 | Être infecté | 感染する | 感染 する | かんせん する | kansen suru |
| 265 | I seem to have picked up a terrible cold from somewhere | I seem to have picked up a terrible cold from somewhere | 我似乎从某个地方得了重感冒 | wǒ sìhū cóng mǒu gè dìfāng déliǎo zhòng gǎnmào | I seem to have picked up a terrible cold from somewhere | Il me semble avoir attrapé un terrible rhume quelque part | Parece que eu peguei um resfriado terrível de algum lugar | Parece que he contraído un resfriado terrible de alguna parte | Mi sembra di aver preso un terribile raffreddore da qualche parte | Terribilis est frigidum sustulit aliunde videar | Ich habe anscheinend irgendwo eine schreckliche Erkältung bekommen | Φαίνεται ότι έχω πάρει ένα φοβερό κρύο από κάπου | Faínetai óti écho párei éna foveró krýo apó kápou | يبدو أنني التقطت نزلة برد رهيبة من مكان ما | ybdw 'anani ailtaqatat nazlatan bardin rahibat min makan ma | Wydaje mi się, że skądś poczułam straszne przeziębienie | Изгледа да сам однекуд покупила страшну прехладу | Izgleda da sam odnekud pokupila strašnu prehladu | Izgleda da sam odnekud pokupila strašnu prehladu | Panašu, kad iš kažkur pasiėmiau baisų šaltį | Здається, я звідкись підхопив страшну застуду | Zdayetʹsya, ya zvidkysʹ pidkhopyv strashnu zastudu | Кажется, я где-то подхватил ужасную простуду | Kazhetsya, ya gde-to podkhvatil uzhasnuyu prostudu | I seem to have picked up a terrible cold from somewhere | Il me semble avoir attrapé un terrible rhume quelque part | どこかからひどい風邪をひいたようです | どこ か から ひどい 風邪 を ひいた ようです | どこ か から ひどい かぜ お ひいた ようです | doko ka kara hidoi kaze o hīta yōdesu |
| 266 | 我似乎从什么地方染上了重感冒 | wǒ sìhū cóng shénme dìfāng rǎn shàngle zhòng gǎnmào | 我好像从什么地方染上了重感冒 | wǒ hǎoxiàng cóng shénme dìfāng rǎn shàngle zhòng gǎnmào | I seem to have a bad cold from somewhere | J'ai l'air d'avoir un mauvais rhume quelque part | Parece que estou com um resfriado forte de algum lugar | Parece que tengo un resfriado fuerte de algún lado | Mi sembra di avere un brutto raffreddore da qualche parte | Captus a quodam frigore videor malus | Ich habe anscheinend irgendwo eine schlimme Erkältung | Φαίνεται να έχω ένα κακό κρύο από κάπου | Faínetai na écho éna kakó krýo apó kápou | يبدو أنني أعاني من نزلة برد سيئة من مكان ما | ybdw 'anani 'ueani min nazlat bardi sayiyat min makan ma | Wydaje mi się, że mam przeziębienie | Чини ми се да однекуд имам прехладу | Čini mi se da odnekud imam prehladu | Izgleda da odnekud imam prehladu | Man atrodo, kad kažkur blogai šalta | Мені здається, звідкись сильно застудився | Meni zdayetʹsya, zvidkysʹ sylʹno zastudyvsya | Кажется, у меня где-то простуда | Kazhetsya, u menya gde-to prostuda | 我似乎从什么地方染上了重感冒 | J'ai l'air d'avoir un mauvais rhume quelque part | どこかからひどい風邪を引いているようです | どこ か から ひどい 風邪 を 引いている ようです | どこ か から ひどい かぜ お ひいている ようです | doko ka kara hidoi kaze o hīteiru yōdesu |
| 267 | I picked up 30 in tips today | I picked up 30 in tips today | 我今天总结了30条提示 | wǒ jīntiān zǒngjiéle 30 tiáo tíshì | I picked up 30 in tips today | J'ai ramassé 30 conseils aujourd'hui | Eu peguei 30 em dicas hoje | Recogí 30 en consejos hoy | Oggi ho raccolto 30 suggerimenti | EGO picked sursum per XXX tips hodie | Ich habe heute 30 Trinkgelder gesammelt | Έχω πάρει 30 στις συμβουλές σήμερα | Écho párei 30 stis symvoulés símera | التقطت 30 نصيحة اليوم | ailtaqatat 30 nasihat alyawm | Dzisiaj zebrałem 30 porad | Данас сам покупио 30 савета | Danas sam pokupio 30 saveta | Danas sam pokupila 30 savjeta | Šiandien surinkau 30 patarimų | Я сьогодні зібрав 30 підказок | YA sʹohodni zibrav 30 pidkazok | Я взял 30 советов сегодня | YA vzyal 30 sovetov segodnya | I picked up 30 in tips today | J'ai ramassé 30 conseils aujourd'hui | 今日は30個のヒントをピックアップしました | 今日 は 30 個 の ヒント を ピックアップ しました | きょう わ 30 こ の ヒント お ピックアップ しました | kyō wa 30 ko no hinto o pikkuappu shimashita |
| 268 | 我今天得到30英镑的小费 | wǒ jīntiān dédào 30 yīngbàng de xiǎofèi | 我今天得到30英镑的小费 | wǒ jīntiān dédào 30 yīngbàng de xiǎofèi | I got a tip of £ 30 today | J'ai reçu un pourboire de 30 £ aujourd'hui | Recebi uma gorjeta de £ 30 hoje | Hoy recibí una propina de £ 30 | Oggi ho ricevuto una mancia di £ 30 | Hodie EGO got XXX libras tips | Ich habe heute ein Trinkgeld von 30 Pfund bekommen | Πήρα μια άκρη £ 30 σήμερα | Píra mia ákri £ 30 símera | حصلت على غيض من 30 جنيه استرليني اليوم | hasalat ealaa ghyd min 30 junayh 'iistarliniin alyawm | Dostałem dzisiaj napiwek w wysokości 30 funtów | Данас имам напон од 30 фунти | Danas imam napon od 30 funti | Danas imam napon od 30 funti | Šiandien gavau 30 svarų sterlingų | Я сьогодні отримав підказку £ 30 | YA sʹohodni otrymav pidkazku £ 30 | Я получил чаевые в 30 фунтов сегодня | YA poluchil chayevyye v 30 funtov segodnya | 我今天得到30英镑的小费 | J'ai reçu un pourboire de 30 £ aujourd'hui | 今日は30ポンドのチップをもらいました | 今日 は 30 ポンド の チップ を もらいました | きょう わ 30 ポンド の チップ お もらいました | kyō wa 30 pondo no chippu o moraimashita |
| 269 | 我今天总结了30条提示 | wǒ jīntiān zǒngjiéle 30 tiáo tíshì | 我今天总结了30条提示 | wǒ jīntiān zǒngjiéle 30 tiáo tíshì | I have summarized 30 tips today | J'ai résumé 30 conseils aujourd'hui | Eu resumi 30 dicas hoje | He resumido 30 consejos hoy | Oggi ho riassunto 30 suggerimenti | Usque ad XXX ter denas numeravi tips hodie | Ich habe heute 30 Tipps zusammengefasst | Συνοψίστηκα σήμερα 30 συμβουλές | Synopsístika símera 30 symvoulés | لقد لخصت 30 نصيحة اليوم | laqad lakhast 30 nasihat alyawm | Dzisiaj streściłem 30 wskazówek | Данас сам сумирао 30 савета | Danas sam sumirao 30 saveta | Danas sam sažeo 30 savjeta | Šiandien apibendrinau 30 patarimų | Я сьогодні підсумував 30 порад | YA sʹohodni pidsumuvav 30 porad | Я подвел итог 30 советов сегодня | YA podvel itog 30 sovetov segodnya | 我今天总结了30条提示 | J'ai résumé 30 conseils aujourd'hui | 今日は30のヒントをまとめました | 今日 は 30 の ヒント を まとめました | きょう わ 30 の ヒント お まとめました | kyō wa 30 no hinto o matomemashita |
| 270 | to find and follow a route | to find and follow a route | 查找并遵循路线 | cházhǎo bìng zūnxún lùxiàn | to find and follow a route | trouver et suivre un itinéraire | para encontrar e seguir uma rota | para encontrar y seguir una ruta | per trovare e seguire un percorso | ad iter sequi | eine Route finden und folgen | για να βρείτε και να ακολουθήσετε μια διαδρομή | gia na vreíte kai na akolouthísete mia diadromí | للعثور على طريق واتباعه | lileuthur ealaa tariq waitibaeih | znaleźć i podążać trasą | пронаћи и пратити руту | pronaći i pratiti rutu | pronaći i slijediti rutu | rasti ir sekti maršrutą | щоб знайти та слідувати маршруту | shchob znayty ta sliduvaty marshrutu | найти и следовать по маршруту | nayti i sledovat' po marshrutu | to find and follow a route | trouver et suivre un itinéraire | ルートを見つけてフォローする | ルート を 見つけて フォロー する | ルート お みつけて フォロー する | rūto o mitsukete forō suru |
| 271 | 找到；跟踪 ; 追寻 | zhǎodào; gēnzōng ; zhuīxún | 找到；追踪追寻 | zhǎodào; zhuīzōng zhuīxún | Find track | Rechercher une piste | Localizar faixa | Encontrar pista | Trova traccia | Reperio, tracking, quaerere | Spur finden | Βρείτε κομμάτι | Vreíte kommáti | ابحث عن المسار | 'abhath ean almasar | Znajdź utwór | Пронађите песму | Pronađite pesmu | Pronađite pjesmu | Rasti takelį | Знайти доріжку | Znayty dorizhku | Найти трек | Nayti trek | 找到；跟踪 ; 追寻 | Rechercher une piste | トラックを見つける | トラック を 見つける | トラック お みつける | torakku o mitsukeru |
| 272 | 查找并遵循路线 | cházhǎo bìng zūnxún lùxiàn | 探索并遵循路线 | tànsuǒ bìng zūnxún lùxiàn | Find and follow the route | Trouvez et suivez l'itinéraire | Encontre e siga a rota | Encuentra y sigue la ruta | Trova e segui il percorso | Invenitur itineris sequi | Finde und folge der Route | Βρείτε και ακολουθήστε τη διαδρομή | Vreíte kai akolouthíste ti diadromí | ابحث عن المسار واتبعه | 'abhath ean almasar waitabieah | Znajdź i podążaj trasą | Пронађите и следите руту | Pronađite i sledite rutu | Pronađite i slijedite rutu | Raskite ir eikite į maršrutą | Знайдіть і дотримуйтесь маршруту | Znayditʹ i dotrymuytesʹ marshrutu | Найти и следовать по маршруту | Nayti i sledovat' po marshrutu | 查找并遵循路线 | Trouvez et suivez l'itinéraire | ルートを見つけてフォローする | ルート を 見つけて フォロー する | ルート お みつけて フォロー する | rūto o mitsukete forō suru |
| 273 | to pick up the scent of an animal | to pick up the scent of an animal | 拾起动物的气味 | shí qǐ dòngwù de qìwèi | to pick up the scent of an animal | pour capter l'odeur d'un animal | para captar o perfume de um animal | para recoger el aroma de un animal | per raccogliere il profumo di un animale | animalis tollet memoriale | den Geruch eines Tieres aufnehmen | για να πάρει τη μυρωδιά ενός ζώου | gia na párei ti myrodiá enós zóou | لالتقاط رائحة حيوان | liailtiqat rayihat hayawan | aby wyczuć zapach zwierzęcia | да покупи мирис животиње | da pokupi miris životinje | da pokupi miris životinje | pasiimti gyvūno kvapą | підхопити аромат тварини | pidkhopyty aromat tvaryny | улавливать запах животного | ulavlivat' zapakh zhivotnogo | to pick up the scent of an animal | pour capter l'odeur d'un animal | 動物の香りを拾うために | 動物 の 香り を 拾う ため に | どうぶつ の かおり お ひろう ため に | dōbutsu no kaori o hirō tame ni |
| 274 | 追踪动物的臭迹 | zhuīzōng dòngwù de chòu jī | 追踪动物的臭迹 | zhuīzōng dòngwù de chòu jī | Tracking Animal Stink | Suivi de la puanteur animale | Rastreamento de fedor de animais | Seguimiento de hedor animal | Tracciamento di puzza di animali | Odor venaticus in animalibus tracking | Verfolgung von Tiergestank | Παρακολουθώντας το ζωικό κουνηλάκι | Parakolouthóntas to zoikó kouniláki | تتبع نتن الحيوان | tatabie natn alhayawan | Śledzenie smrodu zwierząt | Праћење животињског смрада | Praćenje životinjskog smrada | Praćenje smrada životinja | Stebint gyvūnų dvokiančią medžiagą | Відстеження сморід тварин | Vidstezhennya smorid tvaryn | Отслеживание животных вонь | Otslezhivaniye zhivotnykh von' | 追踪动物的臭迹 | Suivi de la puanteur animale | 動物の悪臭の追跡 | 動物 の 悪臭 の 追跡 | どうぶつ の あくしゅう の ついせき | dōbutsu no akushū no tsuiseki |
| 275 | 拾起动物的气味 | shí qǐ dòngwù de qìwèi | 拾起动物的气味 | shí qǐ dòngwù de qìwèi | Pick up the smell of animals | Ramassez l'odeur des animaux | Apanha o cheiro dos animais | Recoge el olor de los animales | Raccogli l'odore degli animali | Sustulit odor animalibus | Nimm den Geruch von Tieren auf | Πάρτε τη μυρωδιά των ζώων | Párte ti myrodiá ton zóon | التقط رائحة الحيوانات | ailtaqat rayihat alhayawanat | Podnieś zapach zwierząt | Покупи мирис животиња | Pokupi miris životinja | Pokupite miris životinja | Pasigaminkite gyvūnų kvapą | Підберіть запах тварин | Pidberitʹ zapakh tvaryn | Подбери запах животных | Podberi zapakh zhivotnykh | 拾起动物的气味 | Ramassez l'odeur des animaux | 動物の匂いを拾う | 動物 の 匂い を 拾う | どうぶつ の におい お ひろう | dōbutsu no nioi o hirō |
| 276 | We can pick up the motorway in a few miles | We can pick up the motorway in a few miles | 我们可以在几英里内上高速公路 | wǒmen kěyǐ zài jǐ yīnglǐ nèi shàng gāosù gōnglù | We can pick up the motorway in a few miles | Nous pouvons prendre l'autoroute en quelques miles | Podemos pegar a estrada em poucos quilômetros | Podemos recoger la autopista en unos pocos kilómetros. | Possiamo prendere l'autostrada in pochi chilometri | Paucis milliaribus colligere possumus Motorway | Wir können die Autobahn in wenigen Kilometern abholen | Μπορούμε να πάρουμε τον αυτοκινητόδρομο σε λίγα μίλια | Boroúme na pároume ton aftokinitódromo se líga mília | يمكننا التقاط الطريق السريع في بضعة أميال | yumkinuna ailtiqat altariq alsarie fi bdet 'amyal | Autostradę możemy odebrać w odległości kilku kilometrów | Аутоцесту можемо покупити за неколико километара | Autocestu možemo pokupiti za nekoliko kilometara | Autocestu možemo pokupiti za nekoliko kilometara | Greitkelį galime pasiimti už kelių mylių | Ми можемо забрати автомагістраль за кілька миль | My mozhemo zabraty avtomahistralʹ za kilʹka mylʹ | Мы можем забрать автомагистраль в нескольких милях | My mozhem zabrat' avtomagistral' v neskol'kikh milyakh | We can pick up the motorway in a few miles | Nous pouvons prendre l'autoroute en quelques miles | 数マイルで高速道路をピックアップできます | 数 マイル で 高速 道路 を ピックアップ できます | すう マイル で こうそく どうろ お ピックアップ できます | sū mairu de kōsoku dōro o pikkuappu dekimasu |
| 277 | 经过几英里以后我 们就能上高速公路 | jīngguò jǐ yīnglǐ yǐhòu wǒmen jiù néng shàng gāosù gōnglù | 经过几英里以后我我们可以上高速公路 | jīngguò jǐ yīnglǐ yǐhòu wǒ wǒmen kěyǐ shàng gāosù gōnglù | After a few miles we can get on the highway | Après quelques kilomètres, nous pouvons prendre l'autoroute | Depois de algumas milhas, podemos pegar a estrada | Después de algunas millas podemos llegar a la autopista. | Dopo pochi chilometri possiamo salire sull'autostrada | Paucis post possumus milliaria in via | Nach ein paar Kilometern können wir auf die Autobahn fahren | Μετά από μερικά μίλια μπορούμε να φτάσουμε στον αυτοκινητόδρομο | Metá apó meriká mília boroúme na ftásoume ston aftokinitódromo | بعد أميال قليلة يمكننا السير على الطريق السريع | baed 'amyal qalilat yumkinuna alsayr ealaa altariq alsarie | Po kilku kilometrach możemy dostać się na autostradę | Након неколико километара можемо стићи аутопутем | Nakon nekoliko kilometara možemo stići autoputem | Nakon nekoliko kilometara možemo doći na autocestu | Po kelių mylių galime užvažiuoti užmiestyje | Через кілька миль ми можемо вийти на шосе | Cherez kilʹka mylʹ my mozhemo vyyty na shose | Через несколько миль мы можем попасть на шоссе | Cherez neskol'ko mil' my mozhem popast' na shosse | 经过几英里以后我 们就能上高速公路 | Après quelques kilomètres, nous pouvons prendre l'autoroute | 数マイル後、高速道路に乗ることができます | 数 マイル 後 、 高速 道路 に 乗る こと が できます | すう マイル ご 、 こうそく どうろ に のる こと が できます | sū mairu go , kōsoku dōro ni noru koto ga dekimasu |
| 278 | 我们可以在几英里内上高速公路 | wǒmen kěyǐ zài jǐ yīnglǐ nèi shàng gāosù gōnglù | 我们可以在几英里内上高速公路 | wǒmen kěyǐ zài jǐ yīnglǐ nèi shàng gāosù gōnglù | We can get on the highway in miles | On peut prendre l'autoroute sur des kilomètres | Podemos pegar a estrada em milhas | Podemos subir a la carretera en millas | Possiamo salire sull'autostrada in miglia | Miliariis viae possumus paucis | Wir können in Meilen auf die Autobahn kommen | Μπορούμε να φτάσουμε στον αυτοκινητόδρομο σε μίλια | Boroúme na ftásoume ston aftokinitódromo se mília | يمكننا السير على الطريق السريع بالأميال | yumkinuna alsayr ealaa altariq alsarie bial'amyal | Możemy wjechać na autostradę w milach | На аутопут можемо стићи километрима | Na autoput možemo stići kilometrima | Na autocestu možemo u kilometrima | Į greitkelį galime patekti myliomis | Ми можемо вийти на шосе за милі | My mozhemo vyyty na shose za myli | Мы можем попасть на шоссе в милях | My mozhem popast' na shosse v milyakh | 我们可以在几英里内上高速公路 | On peut prendre l'autoroute sur des kilomètres | 私たちはマイルで高速道路に乗ることができます | 私たち は マイル で 高速 道路 に 乗る こと が できます | わたしたち わ マイル で こうそく どうろ に のる こと ができます | watashitachi wa mairu de kōsoku dōro ni noru koto gadekimasu |
| 279 | to return to an earlier subject or situation in order to continue it | to return to an earlier subject or situation in order to continue it | 返回到较早的主题或情况以继续进行 | fǎnhuí dào jiào zǎo de zhǔtí huò qíngkuàng yǐ jìxù jìnxíng | to return to an earlier subject or situation in order to continue it | revenir à un sujet ou à une situation antérieure afin de continuer | para retornar a um assunto ou situação anterior, a fim de continuar | volver a un tema o situación anterior para continuar | per tornare a un argomento o una situazione precedente al fine di continuare | redire ad subiectum vel ante illum statum ut permanere | zu einem früheren Thema oder einer früheren Situation zurückzukehren, um es fortzusetzen | να επιστρέψει σε ένα προηγούμενο θέμα ή κατάσταση, προκειμένου να το συνεχίσει | na epistrépsei se éna proigoúmeno théma í katástasi, prokeiménou na to synechísei | للعودة إلى موضوع أو موقف سابق من أجل مواصلته | lileawdat 'iilaa mawdue 'aw mawqif sabiq min ajl muasalatih | wrócić do wcześniejszego tematu lub sytuacji, aby kontynuować | да се вратим на ранији предмет или ситуацију како би је наставио | da se vratim na raniji predmet ili situaciju kako bi je nastavio | da se vratim na raniji predmet ili situaciju kako bi ga nastavio | grįžti į ankstesnį dalyką ar situaciją ir tęsti jį | повернутися до попередньої теми чи ситуації, щоб продовжити її | povernutysya do poperednʹoyi temy chy sytuatsiyi, shchob prodovzhyty yiyi | вернуться к предыдущему предмету или ситуации, чтобы продолжить | vernut'sya k predydushchemu predmetu ili situatsii, chtoby prodolzhit' | to return to an earlier subject or situation in order to continue it | revenir à un sujet ou à une situation antérieure afin de continuer | それを継続するために以前の主題または状況に戻ること | それ を 継続 する ため に 以前 の 主題 または 状況 に戻る こと | それ お けいぞく する ため に いぜん の しゅだい またはじょうきょう に もどる こと | sore o keizoku suru tame ni izen no shudai mataha jōkyōni modoru koto |
| 280 | 回到(本题)恢复原状 | huí dào (běntí) huīfù yuánzhuàng | 回到（本题）恢复原状 | huí dào (běntí) huīfù yuánzhuàng | Back to (this question) | Retour à (cette question) | Voltar para (esta pergunta) | Volver a (esta pregunta) | Torna a (questa domanda) | Back (hac quaestione) æstimatione restituet | Zurück zu (diese Frage) | Επιστροφή στην (αυτή την ερώτηση) | Epistrofí stin (aftí tin erótisi) | عودة إلى (هذا السؤال) | eawdatan 'iilaa (hdha alsuwaal) | Powrót do (tego pytania) | Назад на (ово питање) | Nazad na (ovo pitanje) | Natrag na (ovo pitanje) | Atgal į (šį klausimą) | Повернутися до (це питання) | Povernutysya do (tse pytannya) | Вернуться к (этот вопрос) | Vernut'sya k (etot vopros) | 回到(本题)恢复原状 | Retour à (cette question) | （この質問）に戻る | （ この 質問 ） に 戻る | （ この しつもん ） に もどる | （ kono shitsumon ） ni modoru |
| 281 | Synonym | Synonym | 代名词 | dàimíngcí | Synonym | Synonyme | Sinônimo | Sinónimo | sinonimo | Synonym | Synonym | Συνώνυμο | Synónymo | مرادف | muradif | Synonim | Синоним | Sinonim | sinonim | Sinonimas | Синонім | Synonim | синоним | sinonim | Synonym | Synonyme | 同義語 | 同義語 | どうぎご | dōgigo |
| 282 | take up | take up | 占 | zhàn | take up | prendre | pegar | tomar | riprendi | tolle eum | aufnehmen | αναλάβει | analávei | تناول | tanawul | podjąć | заузети се | zauzeti se | zauzeti se | imtis | зайнятися | zaynyatysya | взять на себя | vzyat' na sebya | take up | prendre | 取り上げる | 取り上げる | とりあげる | toriageru |
| 283 | He picks up this theme again in later chapters of the book | He picks up this theme again in later chapters of the book | 他在本书的后续章节中再次提出了这个主题。 | tā zài běn shū de hòuxù zhāngjié zhōng zàicì tíchūle zhège zhǔtí. | He picks up this theme again in later chapters of the book | Il reprend ce thème dans les chapitres suivants du livre | Ele retoma esse tema novamente nos capítulos posteriores do livro. | Él retoma este tema nuevamente en capítulos posteriores del libro. | Riprende questo tema nei capitoli successivi del libro | Qui portaverit huiuscemodi post haec ipse equidem spatiis in capitibus libri | Er greift dieses Thema in späteren Kapiteln des Buches erneut auf | Παίρνει αυτό το θέμα ξανά σε επόμενα κεφάλαια του βιβλίου | Paírnei aftó to théma xaná se epómena kefálaia tou vivlíou | يلتقط هذا الموضوع مرة أخرى في فصول لاحقة من الكتاب | yaltaqit hdha almwdwe maratan 'ukhraa fi fusul lahiqat min alkitab | Ponownie podejmuje ten temat w późniejszych rozdziałach książki | Ову тему поново покреће у каснијим поглављима књиге | Ovu temu ponovo pokreće u kasnijim poglavljima knjige | Ovu temu ponovo pokreće u kasnijim poglavljima knjige | Šią temą jis vėl pasirenka vėlesniuose knygos skyriuose | Він знову піднімає цю тему в наступних розділах книги | Vin znovu pidnimaye tsyu temu v nastupnykh rozdilakh knyhy | Он снова поднимает эту тему в последующих главах книги. | On snova podnimayet etu temu v posleduyushchikh glavakh knigi. | He picks up this theme again in later chapters of the book | Il reprend ce thème dans les chapitres suivants du livre | 彼は本の後半の章で再びこのテーマを取り上げます | 彼 は 本 の 後半 の 章 で 再び この テーマ を取り上げます | かれ わ ほん の こうはん の しょう で ふたたび この テーマ お とりあげます | kare wa hon no kōhan no shō de futatabi kono tēma otoriagemasu |
| 284 | 在该书的后几章，他又重回到这个主题上 | zài gāi shū de hòu jǐ zhāng, tā yòu chóng huí dào zhège zhǔtí shàng | 在该书的后几章，他又重回到这个主题上 | Zài gāi shū de hòu jǐ zhāng, tā yòu chóng huí dào zhège zhǔtí shàng | In the later chapters of the book, he returns to the subject | Dans les derniers chapitres du livre, il revient sur le sujet | Nos capítulos posteriores do livro, ele volta ao assunto | En los capítulos posteriores del libro, vuelve al tema. | Nei capitoli successivi del libro, ritorna sull'argomento | Postea in capitibus in libro, et ire topic huic | In den späteren Kapiteln des Buches kehrt er zum Thema zurück | Στα επόμενα κεφάλαια του βιβλίου, επιστρέφει στο θέμα | Sta epómena kefálaia tou vivlíou, epistréfei sto théma | في الفصول اللاحقة من الكتاب ، يعود إلى الموضوع | fi alfusul alllahiqat min alkitab , yaeud 'iilaa almawdue | W późniejszych rozdziałach książki powraca do tematu | У каснијим поглављима књиге враћа се теми | U kasnijim poglavljima knjige vraća se temi | U kasnijim poglavljima knjige vraća se temi | Vėlesniuose knygos skyriuose jis grįžta prie temos | У пізніших розділах книги він повертається до теми | U piznishykh rozdilakh knyhy vin povertayetʹsya do temy | В последующих главах книги он возвращается к теме | V posleduyushchikh glavakh knigi on vozvrashchayetsya k teme | 在该书的后几章，他又重回到这个主题上 | Dans les derniers chapitres du livre, il revient sur le sujet | 本の後半の章では、彼は主題に戻ります | 本 の 後半 の 章 で は 、 彼 は 主題 に 戻ります | ほん の こうはん の しょう で わ 、 かれ わ しゅだい に もどります | hon no kōhan no shō de wa , kare wa shudai nimodorimasu |
| 285 | 他在本书的后续章节中再次提出了这个主题。 | tā zài běn shū de hòuxù zhāngjié zhōng zàicì tíchūle zhège zhǔtí. | 他在本书的后续章节中再次提出了这个主题。 | tā zài běn shū de hòuxù zhāngjié zhōng zàicì tíchūle zhège zhǔtí. | He brings up this topic again in subsequent chapters of the book. | Il revient sur ce sujet dans les chapitres suivants du livre. | Ele traz esse tópico novamente nos capítulos seguintes do livro. | Trae este tema nuevamente en capítulos posteriores del libro. | Riprende questo argomento nei capitoli successivi del libro. | Et in sequentibus, cum de hac re librum, donis conciliarent. | Er spricht dieses Thema in den folgenden Kapiteln des Buches noch einmal an. | Εμφανίζει αυτό το θέμα ξανά στα επόμενα κεφάλαια του βιβλίου. | Emfanízei aftó to théma xaná sta epómena kefálaia tou vivlíou. | يطرح هذا الموضوع مرة أخرى في الفصول اللاحقة من الكتاب. | yatrah hdha almwdwe maratan 'ukhraa fi alfusul allaahiqat min alkitab. | Porusza ten temat ponownie w kolejnych rozdziałach książki. | Ову тему поново износи у наредним поглављима књиге. | Ovu temu ponovo iznosi u narednim poglavljima knjige. | Ovu temu ponovo iznosi u sljedećim poglavljima knjige. | Tolesnėse knygos dalyse jis vėl iškelia šią temą. | Він знову піднімає цю тему в наступних розділах книги. | Vin znovu pidnimaye tsyu temu v nastupnykh rozdilakh knyhy. | Он снова поднимает эту тему в последующих главах книги. | On snova podnimayet etu temu v posleduyushchikh glavakh knigi. | 他在本书的后续章节中再次提出了这个主题。 | Il revient sur ce sujet dans les chapitres suivants du livre. | 彼は本の後続の章でこのトピックを再び取り上げます。 | 彼 は 本 の 後続 の 章 で この トピック を 再び取り上げます 。 | かれ わ ほん の こうぞく の しょう で この トピック お ふたたび とりあげます 。 | kare wa hon no kōzoku no shō de kono topikku o futatabitoriagemasu . |
| 286 | to notice sth that is not very obvious; to see sth that you are looking for | To notice sth that is not very obvious; to see sth that you are looking for | 注意某事不是很明显；看到你正在寻找的东西 | Zhùyì mǒu shì bùshì hěn míngxiǎn; kàn dào nǐ zhèngzài xúnzhǎo de dōngxī | to notice sth that is not very obvious; to see sth that you are looking for | de remarquer qch qui n'est pas très évident; de voir qch que vous cherchez | perceber sth que não é muito óbvio; ver sth que você está procurando | notar algo que no es muy obvio; ver algo que estás buscando | notare sth che non è molto ovvio; vedere sth che stai cercando | manifestum est quod ad notitiam Ynskt mál: tu quaeris quod videre Ynskt mál: | etwas zu bemerken, das nicht sehr offensichtlich ist, etwas zu sehen, das Sie suchen | για να παρατηρήσετε sth που δεν είναι πολύ προφανές, για να δείτε sth ότι ψάχνετε | gia na paratirísete sth pou den eínai polý profanés, gia na deíte sth óti psáchnete | لملاحظة شيء غير واضح ؛ لرؤية الشيء الذي تبحث عنه | limulahazat shay' ghyr wadih ; liruyat alshay' aldhy tabhath eanh | zauważyć coś, co nie jest bardzo oczywiste; zobaczyć coś, czego szukasz | да приметите оно што није баш очигледно; да видите оно што тражите | da primetite ono što nije baš očigledno; da vidite ono što tražite | primijetiti što nije vrlo očito; vidjeti ono što tražite | pastebėti tai, kas nėra labai akivaizdu, pamatyti tai, ko ieškote | помітити що не дуже очевидно; бачити те, що ви шукаєте | pomityty shcho ne duzhe ochevydno; bachyty te, shcho vy shukayete | заметить, что это не очень очевидно, увидеть то, что вы ищете | zametit', chto eto ne ochen' ochevidno, uvidet' to, chto vy ishchete | to notice sth that is not very obvious; to see sth that you are looking for | de remarquer qch qui n'est pas très évident; de voir qch que vous cherchez | あまり明らかではないsthに気付く;あなたが探しているsthを見る | あまり 明らかで は ない sth に 気付く ; あなた が探している sth を 見る | あまり あきらかで わ ない sth に きずく ; あなた が さがしている sth お みる | amari akirakade wa nai sth ni kizuku ; anata gasagashiteiru sth o miru |
| 287 | 察觉；发现；，注意到 | chájué; fāxiàn;, zhùyì dào | 察觉；发现；，注意到 | chájué; fāxiàn;, zhùyì dào | Perceive | Percevoir | Perceber | Percibir | Avviso; scoperta ;, preavviso | Notitia, notitiam ;, inventa | Wahrnehmen | Αντιληφθείτε | Antiliftheíte | إدراك | 'iidirak | Postrzegaj | Перцеиве | Perceive | Obavijest, otkriće ;, obavijest | Suvokti | Сприймають | Spryymayutʹ | Обратите внимание, открытие ;, уведомление | Obratite vnimaniye, otkrytiye ;, uvedomleniye | 察觉；发现；，注意到 | Percevoir | 知覚する | 知覚 する | ちかく する | chikaku suru |
| 288 | 查 | chá | 查 | chá | check | Vérifier | Verifique | Cheque | Cerca | quaerere | Überprüfen Sie | Ελέγξτε | Elénxte | تحقق | tahaqaq | Sprawdź | Провери | Proveri | Pretraži | Patikrinkite | Перевірити | Pereviryty | Поиск | Poisk | 查 | Vérifier | 確認する | 確認 する | かくにん する | kakunin suru |
| 289 | 注意某事不是很明显； 看到你正在寻找的东西 | zhùyì mǒu shì bùshì hěn míngxiǎn; kàn dào nǐ zhèngzài xúnzhǎo de dōngxī | 注意某事不是很明显；看到你正在寻找的东西 | zhùyì mǒu shì bùshì hěn míngxiǎn; kàn dào nǐ zhèngzài xúnzhǎo de dōngxī | Notice something is not obvious; see what you are looking | Remarquez que quelque chose n'est pas évident; voyez ce que vous cherchez | Observe que algo não é óbvio; veja o que você está procurando | Observe que algo no es obvio; vea lo que está buscando | Notare che qualcosa non è ovvio; vedere cosa stai cercando | Quid non admodum obvious Nota: vide, ut quod petis invenias | Beachten Sie, dass etwas nicht offensichtlich ist. Sehen Sie, wonach Sie suchen | Παρατηρήστε κάτι που δεν είναι προφανές, δείτε αυτό που ψάχνετε | Paratiríste káti pou den eínai profanés, deíte aftó pou psáchnete | لاحظ أن شيئًا ما غير واضح ؛ انظر ما تبحث عنه | lahaz 'ana shyyana ma ghyr wadih ; anzur ma tabhath eanh | Zauważ, że coś nie jest oczywiste; zobacz, czego szukasz | Примјетите да нешто није очигледно; погледајте шта тражите | Primjetite da nešto nije očigledno; pogledajte šta tražite | Primjetite da nešto nije očito, pogledajte što tražite | Atkreipkite dėmesį, kad kažkas nėra akivaizdu; pažiūrėkite, ko ieškote | Зауважте, що щось не очевидно; подивіться, що ви шукаєте | Zauvazhte, shcho shchosʹ ne ochevydno; podyvitʹsya, shcho vy shukayete | Обратите внимание, что что-то не очевидно, посмотрите, что вы ищете | Obratite vnimaniye, chto chto-to ne ochevidno, posmotrite, chto vy ishchete | 注意某事不是很明显； 看到你正在寻找的东西 | Remarquez que quelque chose n'est pas évident; voyez ce que vous cherchez | 何かが明らかではないことに注意してください;あなたが探しているものを見てください | 何 か が 明らかで は ない こと に 注意 してください ;あなた が 探している もの を 見てください | なに か が あきらかで わ ない こと に ちゅうい してください ; あなた が さがしている もの お みてください | nani ka ga akirakade wa nai koto ni chūi shitekudasai ;anata ga sagashiteiru mono o mitekudasai |
| 290 | I picked up the faint sound of a car in the distance. | I picked up the faint sound of a car in the distance. | 我听见远处汽车的微弱声音。 | wǒ tīngjiàn yuǎn chù qìchē de wéiruò shēngyīn. | I picked up the faint sound of a car in the distance. | J'ai capté le faible bruit d'une voiture au loin. | Captei o som fraco de um carro ao longe. | Capté el leve sonido de un automóvil a lo lejos. | Ho percepito il debole suono di un'auto in lontananza. | Iuva me levavit vocem procul lectus. | In der Ferne nahm ich das leise Geräusch eines Autos wahr. | Παίρνω τον αμυδρό ήχο ενός αυτοκινήτου σε απόσταση. | Paírno ton amydró ícho enós aftokinítou se apóstasi. | التقطت الصوت الخافت لسيارة في المسافة. | altaqatat alsawt alkhafat lisayaarat fi almasafati. | W oddali usłyszałem cichy dźwięk samochodu. | Подигла сам слаб звук аутомобила у даљини. | Podigla sam slab zvuk automobila u daljini. | Uhvatio sam slab zvuk automobila u daljini. | Iš tolo išgirdau silpną automobilio garsą. | Я підняв слабкий звук автомобіля вдалині. | YA pidnyav slabkyy zvuk avtomobilya vdalyni. | Я услышал слабый звук машины на расстоянии. | YA uslyshal slabyy zvuk mashiny na rasstoyanii. | I picked up the faint sound of a car in the distance. | J'ai capté le faible bruit d'une voiture au loin. | 遠くの車のかすかな音を拾いました。 | 遠く の 車 の かすかな 音 を 拾いました 。 | とうく の くるま の かすかな おと お ひろいました 。 | tōku no kuruma no kasukana oto o hiroimashita . |
| 291 | 我听到远处传来微翁的汽车声 | Wǒ tīng dào yuǎn chù chuán lái wēi wēng de qìchē shēng | 我听到远处传来微翁的汽车声 | Wǒ tīng dào yuǎn chù chuán lái wēi wēng de qìchē shēng | I heard the sound of a weird car from a distance | J'ai entendu le bruit d'une voiture bizarre à distance | Ouvi o som de um carro estranho à distância | Escuché el sonido de un auto extraño desde la distancia | Ho sentito il suono di una strana macchina da lontano | Audivi sonum procul a culpa parvarum Weng | Aus der Ferne hörte ich das Geräusch eines seltsamen Autos | Άκουσα τον ήχο ενός περίεργου αυτοκινήτου από απόσταση | Ákousa ton ícho enós períergou aftokinítou apó apóstasi | سمعت صوت سيارة غريبة عن بعد | samiet sawt sayarat gharibat ean baed | Z daleka usłyszałem dźwięk dziwnego samochodu | Издалека сам чуо звук чудног аутомобила | Izdaleka sam čuo zvuk čudnog automobila | Izdaleka sam čuo zvuk čudnog automobila | Iš tolo girdėjau keisto automobilio garsą | Я здалеку почув звук дивного автомобіля | YA zdaleku pochuv zvuk dyvnoho avtomobilya | Я услышал странный звук машины на расстоянии | YA uslyshal strannyy zvuk mashiny na rasstoyanii | 我听到远处传来微翁的汽车声 | J'ai entendu le bruit d'une voiture bizarre à distance | 変な車の音が遠くから聞こえた | 変な 車 の 音 が 遠く から 聞こえた | へんな くるま の おと が とうく から きこえた | henna kuruma no oto ga tōku kara kikoeta |
| 292 | to put things away neatly | to put things away neatly | 把东西整齐地收起来 | bǎ dōngxī zhěngqí de shōu qǐlái | to put things away neatly | ranger les choses proprement | para arrumar as coisas ordenadamente | para guardar las cosas cuidadosamente | per riporre ordinatamente le cose | ut eleganter auferre | ordentlich weglegen | να απομακρύνουν τα πράγματα τακτοποιημένα | na apomakrýnoun ta prágmata taktopoiiména | لإبعاد الأشياء بدقة | li'iibead al'ashya' bidiqa | starannie odłożyć na bok | да уредно ставите ствари | da uredno stavite stvari | da stvari uredno odložite | tvarkingai sudėti daiktus | щоб акуратно відкласти речі | shchob akuratno vidklasty rechi | аккуратно убрать вещи | akkuratno ubrat' veshchi | to put things away neatly | ranger les choses proprement | 物をきれいに片付ける | 物 を きれい に 片付ける | もの お きれい に かたずける | mono o kirei ni katazukeru |
| 293 | 把东西整齐地收起来 | bǎ dōngxī zhěngqí de shōu qǐlái | 把东西整齐地收起来 | bǎ dōngxī zhěngqí de shōu qǐlái | Put things away neatly | Rangez les choses proprement | Arrumar as coisas ordenadamente | Guarda las cosas ordenadamente | Metti via le cose ordinatamente | Quae propius eleganter posuit | Legen Sie die Dinge ordentlich weg | Βάλτε τα πράγματα μακριά όμορφα | Válte ta prágmata makriá ómorfa | ضع الأشياء بعيدًا بدقة | dae al'ashya' beydana bidiqa | Odkładaj wszystko starannie | Ставите ствари уредно | Stavite stvari uredno | Odložite stvari uredno | Tvarkingai sudėkite daiktus | Розкладіть речі акуратно | Rozkladitʹ rechi akuratno | Уберите вещи аккуратно | Uberite veshchi akkuratno | 把东西整齐地收起来 | Rangez les choses proprement | 物をきれいに片付ける | 物 を きれい に 片付ける | もの お きれい に かたずける | mono o kirei ni katazukeru |
| 294 | 把东西整齐地 | bǎ dōngxī zhěngqí de | 把东西整齐地 | bǎ dōngxī zhěngqí de | Neatly | Parfaitement | Ordenadamente | Cuidadosamente | cose messe ordinatamente | Quae eleganter posuit | Ordentlich | Καλά | Kalá | بدقة | bidiqa | Zgrabnie | Уредно | Uredno | Staviti stvari uredno | Tvarkingai | Акуратно | Akuratno | Помещенные вещи аккуратно | Pomeshchennyye veshchi akkuratno | 把东西整齐地 | Parfaitement | きちんと | きちんと | きちんと | kichinto |
| 295 | 收拾,整理 | shōushí, zhěnglǐ | 收拾，整理 | shōushí, zhěnglǐ | Pack up | Faites vos bagages | Arrumar | Empacar | Fare le valigie | Tersus sursum, organize | Packen Sie ein | Συσκευασία | Syskevasía | حزم | huzm | Pakuj się | Спакуј се | Spakuj se | Spakirajte se | Supakuokite | Упакуйте | Upakuyte | Упаковать | Upakovat' | 收拾,整理 | Faites vos bagages | 梱包する | 梱包 する | こんぽう する | konpō suru |
| 296 | Will you pick up all your toys? | Will you pick up all your toys? | 您会拿起所有玩具吗？ | nín huì ná qǐ suǒyǒu wánjù ma? | Will you pick up all your toys? | Allez-vous ramasser tous vos jouets? | Você vai pegar todos os seus brinquedos? | ¿Recogerás todos tus juguetes? | Raccoglierai tutti i tuoi giocattoli? | Vultis autem omnia carpere nugas? | Wirst du all deine Spielsachen abholen? | Θα πάρετε όλα τα παιχνίδια σας; | Tha párete óla ta paichnídia sas? | هل ستلتقط كل لعبك؟ | hal sataltaqit klu laebik? | Czy odbierzesz wszystkie swoje zabawki? | Хоћете ли покупити све своје играчке? | Hoćete li pokupiti sve svoje igračke? | Hoćete li pokupiti sve svoje igračke? | Ar pasiimsite visus savo žaislus? | Ви підберете всі свої іграшки? | Vy pidberete vsi svoyi ihrashky? | Будете ли вы забрать все свои игрушки? | Budete li vy zabrat' vse svoi igrushki? | Will you pick up all your toys? | Allez-vous ramasser tous vos jouets? | すべてのおもちゃを手に入れますか？ | すべて の おもちゃ を 手 に 入れます か ？ | すべて の おもちゃ お て に いれます か ？ | subete no omocha o te ni iremasu ka ？ |
| 297 | 把你的玩具都收起来好不好？ | Bǎ nǐ de wánjù dōu shōu qǐlái hǎobù hǎo? | 把你的玩具都收起来好不好？ | Bǎ nǐ de wánjù dōu shōu qǐlái hǎobù hǎo? | Will you keep all your toys? | Garderez-vous tous vos jouets? | Você vai guardar todos os seus brinquedos? | ¿Te quedarás con todos tus juguetes? | Manterrai tutti i tuoi giocattoli? | Ad colligunt usque omnia nugas, OK? | Wirst du all deine Spielsachen behalten? | Θα κρατήσετε όλα τα παιχνίδια σας; | Tha kratísete óla ta paichnídia sas? | هل ستحتفظ بكل ألعابك؟ | hal satahtafiz bikuli 'aleabik? | Czy zatrzymasz wszystkie swoje zabawki? | Да ли ћете задржати све своје играчке? | Da li ćete zadržati sve svoje igračke? | Hoćete li zadržati sve svoje igračke? | Ar laikysite visus savo žaislus? | Ви збережете всі свої іграшки? | Vy zberezhete vsi svoyi ihrashky? | Будете ли вы хранить все свои игрушки? | Budete li vy khranit' vse svoi igrushki? | 把你的玩具都收起来好不好？ | Garderez-vous tous vos jouets? | すべてのおもちゃを保管しますか？ | すべて の おもちゃ を 保管 します か ？ | すべて の おもちゃ お ほかん します か ？ | subete no omocha o hokan shimasu ka ？ |
| 298 | to put things away and make a room neat | To put things away and make a room neat | 收拾东西，使房间整洁 | Shōushí dōngxī, shǐ fángjiān zhěngjié | to put things away and make a room neat | pour ranger les choses et faire une pièce soignée | guardar as coisas e arrumar um quarto | para guardar las cosas y hacer una habitación ordenada | per mettere via le cose e rendere pulita una stanza | et ad locum lepidum auferre | Dinge wegzuräumen und ein Zimmer ordentlich zu machen | να θέσει τα πράγματα μακριά και να κάνει ένα δωμάτιο τακτοποιημένο | na thései ta prágmata makriá kai na kánei éna domátio taktopoiiméno | لإبعاد الأشياء وجعل الغرفة مرتبة | li'iibead al'ashya' wajaeal alghurfat martabatan | odłożyć rzeczy i uporządkować pokój | да ствари одложите и собу уредите | da stvari odložite i sobu uredite | staviti stvari i urediti sobu urednom | sudėti daiktus ir padaryti kambarį tvarkingą | прибрати речі і зробити кімнату охайною | prybraty rechi i zrobyty kimnatu okhaynoyu | убрать вещи и сделать комнату аккуратной | ubrat' veshchi i sdelat' komnatu akkuratnoy | to put things away and make a room neat | pour ranger les choses et faire une pièce soignée | 物を片付けて部屋をきれいにする | 物 を 片付けて 部屋 を きれい に する | もの お かたずけて へや お きれい に する | mono o katazukete heya o kirei ni suru |
| 299 | 收拾房间 | shōushí fángjiān | 收拾房间 | shōushí fángjiān | clean up the room | Nettoyez la pièce | Limpe o quarto | Limpiar la habitación | Pulisci la stanza | Redige cubiculum | Räumen Sie den Raum auf | Καθαρίστε το δωμάτιο | Katharíste to domátio | نظف الغرفة | nazf alghurfa | Posprzątaj pokój | Очистите собу | Očistite sobu | Očistite sobu | Išvalykite kambarį | Прибирати приміщення | Prybyraty prymishchennya | Убери комнату | Uberi komnatu | 收拾房间 | Nettoyez la pièce | 部屋を掃除する | 部屋 を 掃除 する | へや お そうじ する | heya o sōji suru |
| 300 | To pick up a room | To pick up a room | 收拾房间 | shōushí fángjiān | To pick up a room | Pour prendre une chambre | Para pegar um quarto | Para recoger una habitación | Per prendere una stanza | Ad colligunt usque ad cubiculum | Ein Zimmer abholen | Να πάρει ένα δωμάτιο | Na párei éna domátio | لالتقاط غرفة | liailtiqat ghurfa | Aby odebrać pokój | Да покупим собу | Da pokupim sobu | Da pokupim sobu | Norėdami pasiimti kambarį | Підібрати кімнату | Pidibraty kimnatu | Подобрать комнату | Podobrat' komnatu | To pick up a room | Pour prendre une chambre | 部屋をピックアップするには | 部屋 を ピックアップ する に は | へや お ピックアップ する に わ | heya o pikkuappu suru ni wa |
| 301 | 整理房间 | zhěnglǐ fángjiān | 整理房间 | zhěnglǐ fáng jiān | Organize the room | Organiser la salle | Organize a sala | Organiza la sala | Organizza la stanza | CURA REI FAMILIARIS | Organisieren Sie den Raum | Οργανώστε το δωμάτιο | Organóste to domátio | نظّم الغرفة | nzzm alghurfa | Zorganizuj pokój | Организујте собу | Organizujte sobu | Organizirajte sobu | Sutvarkykite kambarį | Організуйте приміщення | Orhanizuyte prymishchennya | Организовать комнату | Organizovat' komnatu | 整理房间 | Organiser la salle | 部屋を整理する | 部屋 を 整理 する | へや お せいり する | heya o seiri suru |
| 302 | pick up on sth | pick up on sth | 接…… | jiē…… | pick up on sth | ramasser sur qc | pegar em sth | retomar algo | raccogliere su sth | colligunt usque in Ynskt mál: | etw aufheben | πάρτε στο sth | párte sto sth | تلتقط sth | taltaqit sth | odebrać coś | покупити на шта | pokupiti na šta | pokupiti na šta | pasiimti ant st | забрати на що-н | zabraty na shcho-n | подбирать | podbirat' | pick up on sth | ramasser sur qc | 拾う | 拾う | ひろう | hirō |
| 303 | to notice sth and perhaps react to it | to notice sth and perhaps react to it | 注意某事，也许对此做出反应 | zhùyì mǒu shì, yěxǔ duì cǐ zuò chū fǎnyìng | to notice sth and perhaps react to it | pour remarquer qch et peut-être y réagir | perceber sth e talvez reagir a ele | notar algo y tal vez reaccionar | notare sth e forse reagire ad esso | et fortasse non se gerit, cum ad notitiam Ynskt mál: | etw bemerken und vielleicht darauf reagieren | να παρατηρήσετε και να αντιδράσετε σε αυτό | na paratirísete kai na antidrásete se aftó | لتلاحظ الأمر وربما تتفاعل معه | litulahuz al'amr warubama tatafaeal maeah | zauważyć coś i być może zareagować | приметити шта и можда на то реаговати | primetiti šta i možda na to reagovati | primijetiti što i možda na to reagirati | pastebėti ir galbūt į tai reaguoti | помітити що-небудь і, можливо, на це відреагувати | pomityty shcho-nebudʹ i, mozhlyvo, na tse vidreahuvaty | замечать что-то и, возможно, реагировать на это | zamechat' chto-to i, vozmozhno, reagirovat' na eto | to notice sth and perhaps react to it | pour remarquer qch et peut-être y réagir | sthに気づき、おそらくそれに反応する | sth に 気づき 、 おそらく それ に 反応 する | sth に きずき 、 おそらく それ に はんのう する | sth ni kizuki , osoraku sore ni hannō suru |
| 304 | 领略；意会；意识到 | lǐnglüè; yì huì; yìshí dào | 领略；意会；选举 | lǐnglüè; yì huì; xuǎnjǔ | To appreciate | Pour apprécier | Para apreciar | Apreciar | Per apprezzare | Gustare, sensus, perficitur | Zu schätzen wissen | Να εκτιμήσουν | Na ektimísoun | لنقدر | linuqadir | Docenić | Да ценим | Da cenim | Da cijenim | Vertinti | Щоб оцінити | Shchob otsinyty | Ценить | Tsenit' | 领略；意会；意识到 | Pour apprécier | 感謝する | 感謝 する | かんしゃ する | kansha suru |
| 305 | She failed to pick up on the humour in his remark. | She failed to pick up on the humour in his remark. | 她在他的话中没有幽默。 | tā zài tā dehuà zhōng méiyǒu yōumò. | She failed to pick up on the humour in his remark. | Elle n'a pas réussi à reprendre l'humour dans sa remarque. | Ela não conseguiu entender o humor em seu comentário. | Ella no pudo captar el humor en su comentario. | Non è riuscita a cogliere l'umorismo nella sua osservazione. | Et defecit ad colligunt usque in humor in praebuerint. | Sie konnte den Humor in seiner Bemerkung nicht aufgreifen. | Δεν κατάφερε να πάρει το χιούμορ στην παρατήρησή του. | Den katáfere na párei to chioúmor stin paratírisí tou. | فشلت في التقاط النكتة في ملاحظته. | fashilat fi ailtiqat alnaktat fi mulahazatih. | Nie zauważyła humoru w jego uwadze. | Није успела да схвати хумор у његовој напомени. | Nije uspela da shvati humor u njegovoj napomeni. | Nije uspjela shvatiti humor u njegovoj primjedbi. | Jam nepavyko susišnekėti dėl jo pastabos. | Вона не змогла підхопити гумор у його зауваженні. | Vona ne zmohla pidkhopyty humor u yoho zauvazhenni. | Ей не удалось уловить юмор в его замечании. | Yey ne udalos' ulovit' yumor v yego zamechanii. | She failed to pick up on the humour in his remark. | Elle n'a pas réussi à reprendre l'humour dans sa remarque. | 彼女は彼の発言でユーモアを理解できなかった。 | 彼女 は 彼 の 発言 で ユーモア を 理解 できなかった 。 | かのじょ わ かれ の はつげん で ユーモア お りかい できなかった 。 | kanojo wa kare no hatsugen de yūmoa o rikai dekinakatta . |
| 306 | 她没 有领悟他话中的幽默 | Tā méiyǒu lǐngwù tā huà zhōng de yōumò | 她没有领悟他话中的幽默 | Tā méiyǒu lǐngwù tā huà zhōng de yōumò | She didn't realize the humor in his words | Elle n'a pas réalisé l'humour dans ses mots | Ela não percebeu o humor em suas palavras | Ella no se dio cuenta del humor en sus palabras | Non si rese conto dell'umorismo nelle sue parole | Verba quoque eius illa non intelligunt humor | Sie erkannte den Humor in seinen Worten nicht | Δεν συνειδητοποίησε το χιούμορ με τα λόγια του | Den syneiditopoíise to chioúmor me ta lógia tou | لم تدرك الفكاهة في كلماته | lm tudrik alfakkahat fi kalamatih | Nie zdawała sobie sprawy z humoru w jego słowach | Није схватила хумор по његовим речима | Nije shvatila humor po njegovim rečima | Nije shvatila humor u njegovim riječima | Jo žodžiai nesuvokė humoro | Вона не усвідомила гумору в його словах | Vona ne usvidomyla humoru v yoho slovakh | Она не поняла юмор в его словах | Ona ne ponyala yumor v yego slovakh | 她没 有领悟他话中的幽默 | Elle n'a pas réalisé l'humour dans ses mots | 彼女は彼の言葉でユーモアを理解していませんでした | 彼女 は 彼 の 言葉 で ユーモア を 理解していませんでした | かのじょ わ かれ の ことば で ユーモア お りかい していませんでした | kanojo wa kare no kotoba de yūmoa o rikaishiteimasendeshita |
| 307 | 她没能从他的话中看出幽默 | tā méi néng cóng tā dehuà zhòng kàn chū yōumò | 她没能从他的话中抛光幽默 | tā méi néng cóng tā dehuà zhōng pāoguāng yōumò | She failed to see humor in his words | Elle n'a pas vu l'humour dans ses mots | Ela não conseguiu ver humor em suas palavras | Ella no pudo ver el humor en sus palabras | Non riusciva a vedere l'umorismo nelle sue parole | Et non videatur ab his verbis apud humor | Sie konnte keinen Humor in seinen Worten sehen | Δεν κατάφερε να δει το χιούμορ στα λόγια του | Den katáfere na dei to chioúmor sta lógia tou | فشلت في رؤية الفكاهة في كلماته | fashilat fi ruyat alfakkahat fi kalamatih | Nie widziała humoru w jego słowach | Није успела да види хумор у његовим речима | Nije uspela da vidi humor u njegovim rečima | Nije uspjela vidjeti humor u njegovim riječima | Jai nepavyko įžvelgti humoro jo žodžiuos | Вона не змогла побачити гумору в його словах | Vona ne zmohla pobachyty humoru v yoho slovakh | Она не смогла увидеть юмор в его словах | Ona ne smogla uvidet' yumor v yego slovakh | 她没能从他的话中看出幽默 | Elle n'a pas vu l'humour dans ses mots | 彼女は彼の言葉でユーモアを見られなかった | 彼女 は 彼 の 言葉 で ユーモア を 見られなかった | かのじょ わ かれ の ことば で ユーモア お みられなかった | kanojo wa kare no kotoba de yūmoa o mirarenakatta |
| CHINOIS | PINYIN | CHINOIS | PINYIN | ANGLAIS | FRANCAIS | PORTUGAIS | ESPAGNOL | ITALIEN | LATIN | ALLEMAND | GREC | GREC | litashil r | arabe | POLONAIS | SERBE | SERBE | CROATE | LITHUANIEN | UKRAINIEN | UKRAINIEN | RUSSE | RUSSE | CHINOIS | FRANCAIS | JAPONAIS | JAPONAIS | KANA | ROMAJI | |
| PRECEDENT | NEXT | all | actual | actual2 | lexos | rx | actual | |||||||||||||||||||||||
| francais1 | portugais1 | polonais1 | japonais1 | arabe1 | 20000abc | abc image | japonais1 | |||||||||||||||||||||||
| francais2 | portugais2 | polonais2 | japonais2 | arabe2 | japonais2 |