A	B
	CHINOIS	PINYIN	chinois	pynyin	ukrainien	ukrainien
	PRECEDENT	NEXT	all
	owl	1427	1427	ox
1	The country owes billions of dollars to foreign creditors	The country owes billions of dollars to foreign creditors	该国欠外国债权人数十亿美元	Gāi guó qiàn wàiguó zhàiquánrén shù shí yì měiyuán	Країна заборгувала мільярди доларів іноземним кредиторам	Krayina zaborhuvala milʹyardy dolariv inozemnym kredytoram
2	这个国家欠外国债权人数十亿元	zhège guójiā qiàn wàiguó zhàiquánrén shù shí yì yuán	这个国家欠外国债权人数十亿	zhège guójiā qiàn wàiguó zhàiquánrén shù shí yì	Ця країна заборгувала мільярди доларів іноземним кредиторам	Tsya krayina zaborhuvala milʹyardy dolariv inozemnym kredytoram
3	该国欠外国债权人数十亿美元	gāi guó qiàn wàiguó zhàiquánrén shù shí yì měiyuán	该国欠外国债权人数十亿美元	gāi guó qiàn wàiguó zhàiquánrén shù shí yì měiyuán	Країна заборгувала мільярди доларів іноземним кредиторам	Krayina zaborhuvala milʹyardy dolariv inozemnym kredytoram
4	how much do I owe you for  the groceries?	how much do I owe you for  the groceries?	我欠你多少杂货？	wǒ qiàn nǐ duōshǎo záhuò?	скільки я тобі зобов’язаний за бакалійні товари?	skilʹky ya tobi zobovʺyazanyy za bakaliyni tovary?
5	买这些杂货我得给你多少钱？	Mǎi zhèxiē záhuò wǒ dé gěi nǐ duōshǎo qián?	买这些杂货我得给你多少钱？	Mǎi zhèxiē záhuò wǒ dé gěi nǐ duōshǎo qián?	Скільки я маю дати тобі, щоб купити ці продукти?	Skilʹky ya mayu daty tobi, shchob kupyty tsi produkty?
6	(figurative) I'm still owed three days’ leave.	(Figurative) I'm still owed three days’ leave.	（象征性的）我还欠三天假。	(Xiàngzhēng xìng de) wǒ hái qiàn sān tiān jiǎ.	(образно) Мені ще три дні відпустки.	(obrazno) Meni shche try dni vidpustky.
7	还欠我三天假呢	Hái qiàn wǒ sān tiān jiǎ ne	还欠我三天假呢	Hái qiàn wǒ sān tiān jiǎ ne	Все-таки мені завдячують три вихідні дні	Vse-taky meni zavdyachuyutʹ try vykhidni dni
8	（象征性的）我还欠三天假	(xiàngzhēng xìng de) wǒ hái qiàn sān tiān jiǎ	（象征性的）我还欠三天假	(xiàngzhēng xìng de) wǒ hái qiàn sān tiān jiǎ	(Символічно) Я зобов'язаний трьома вихідними	(Symvolichno) YA zobov'yazanyy trʹoma vykhidnymy
9	〜sth to sb/	〜sth to sb/	〜某人到某人/	〜mǒu rén dào mǒu rén/	~ Sth to sb /	~ Sth to sb /
10	~ sb sth to feel that you ought to do sth for sb or give them sth，especially because they have done sth for you	~ sb sth to feel that you ought to do sth for sb or give them sth,especially because they have done sth for you	〜某人觉得您应该为某人做某事或给予他们某事，尤其是因为他们为您做了某事	〜mǒu rén juédé nín yīnggāi wèi mǒu rén zuò mǒu shì huò jǐyǔ tāmen mǒu shì, yóuqí shì yīnwèi tāmen wèi nín zuòle mǒu shì	~ sb sth, щоб відчувати, що вам слід робити sth для sb або давати їм що-небудь, тим більше, що вони зробили для вас sth	~ sb sth, shchob vidchuvaty, shcho vam slid robyty sth dlya sb abo davaty yim shcho-nebudʹ, tym bilʹshe, shcho vony zrobyly dlya vas sth
11	欠	qiàn	欠	qiàn	Заборгуємо	Zaborhuyemo
12	(情 )	(qíng)	（情）	(qíng)	(Любов)	(Lyubov)
13	I owe a debt of gratitude to all my family.	I owe a debt of gratitude to all my family.	我欠我全家的感激之情。	wǒ qiàn wǒ quánjiā de gǎnjī zhī qíng.	Я завдячую боргом вдячності всій своїй родині.	YA zavdyachuyu borhom vdyachnosti vsiy svoyiy rodyni.
14	我被感激我的全家人	Wǒ bèi gǎnjī wǒ de quánjiā rén	我被感激我的全家人	Wǒ bèi gǎnjī wǒ de quánjiā rén	Я вдячний всій своїй родині	YA vdyachnyy vsiy svoyiy rodyni
15	我欠我全家的感激之情。	wǒ qiàn wǒ quánjiā de gǎnjī zhī qíng.	我欠我全家的感激之情。	wǒ qiàn wǒ quánjiā de gǎnjī zhī qíng.	Я завдячую родині вдячністю.	YA zavdyachuyu rodyni vdyachnistyu.
16	you owe it to your staff to be honest with them	You owe it to your staff to be honest with them	您应该对您的员工坦诚相待	Nín yīnggāi duì nín de yuángōng tǎnchéng xiāng dài	ви зобов'язані своїм працівникам бути чесними з ними	vy zobov'yazani svoyim pratsivnykam buty chesnymy z nymy
17	与下属坦诚相待，这是你对他们应有的态度	yǔ xiàshǔ tǎnchéng xiāng dài, zhè shì nǐ duì tāmen yīng yǒu de tàidù	与下属坦诚相待，这是你对他们应有的态度	yǔ xiàshǔ tǎnchéng xiāng dài, zhè shì nǐ duì tāmen yīng yǒu de tàidù	Будьте чесні зі своїми підлеглими, це ваше ставлення до них	Budʹte chesni zi svoyimy pidlehlymy, tse vashe stavlennya do nykh
18	您应该对您的员工坦诚相待	nín yīnggāi duì nín de yuángōng tǎnchéng xiāng dài	您应该对您的员工坦诚相待	nín yīnggāi duì nín de yuángōng tǎnchéng xiāng dài	Ви повинні бути чесними зі своїми працівниками	Vy povynni buty chesnymy zi svoyimy pratsivnykamy
19	You owe me a favour!	You owe me a favour!	你欠我一个忙！	nǐ qiàn wǒ yīgè máng!	Ти завдячуєш мені послугою!	Ty zavdyachuyesh meni posluhoyu!
20	你还欠我个人情哪！	Nǐ hái qiàn wǒ gè rénqíng nǎ!	你还欠我个人情哪！	Nǐ hái qiàn wǒ gè rénqíng nǎ!	Що ти мені завдячуєш!	Shcho ty meni zavdyachuyesh!
21	Thanks for sticking up for me,I owe you one (I owe you a favour).	Thanks for sticking up for me,I owe you one (I owe you a favour).	感谢您为我坚持，我欠您一个（我欠您一个忙）。	Gǎnxiè nín wèi wǒ jiānchí, wǒ qiàn nín yīgè (wǒ qiàn nín yīgè máng).	Дякую за те, що ви зачепилися за мене, я вам завдячую (я завдячую вам прихильністю).	Dyakuyu za te, shcho vy zachepylysya za mene, ya vam zavdyachuyu (ya zavdyachuyu vam prykhylʹnistyu).
22	谢谢你支持我,我欠你一个情	Xièxiè nǐ zhīchí wǒ, wǒ qiàn nǐ yīgè qíng	谢谢你支持我，我欠你一个情	Xièxiè nǐ zhīchí wǒ, wǒ qiàn nǐ yīgè qíng	Дякую, що підтримали мене, я завдячую вам любов'ю	Dyakuyu, shcho pidtrymaly mene, ya zavdyachuyu vam lyubov'yu
23	I think you owe us an explanation	I think you owe us an explanation	我想你欠我们一个解释	wǒ xiǎng nǐ qiàn wǒmen yīgè jiěshì	Я думаю, ти нам зобов'язаний поясненням	YA dumayu, ty nam zobov'yazanyy poyasnennyam
24	我认为你应当给我们一个解释	wǒ rènwéi nǐ yīngdāng gěi wǒmen yīgè jiěshì	我认为你正确给我们一个解释	wǒ rènwéi nǐ zhèngquè gěi wǒmen yīgè jiěshì	Я думаю, ви повинні нам пояснити	YA dumayu, vy povynni nam poyasnyty
25	I think we're owed an apology	I think we're owed an apology	我想我们应该道歉	wǒ xiǎng wǒmen yīnggāi dàoqiàn	Я думаю, що нам належить вибачення	YA dumayu, shcho nam nalezhytʹ vybachennya
26	我认为得有人向莪们道歉	wǒ rènwéi dé yǒurén xiàng émen dàoqiàn	我认为得有人向莪们道歉	wǒ rènwéi dé yǒurén xiàng émen dàoqiàn	Я думаю, що хтось повинен нам вибачитися	YA dumayu, shcho khtosʹ povynen nam vybachytysya
27	我想我们应该道歉	wǒ xiǎng wǒmen yīnggāi dàoqiàn	我想我们应该道悔	wǒ xiǎng wǒmen yīnggāi dào huǐ	Я думаю, що ми повинні вибачитися	YA dumayu, shcho my povynni vybachytysya
28	The passive is not used in this meaning except with a person as the subject ：	The passive is not used in this meaning except with a person as the subject:	除非以人为主体，否则不使用被动语：	chúfēi yǐ rénwéi zhǔtǐ, fǒuzé bù shǐyòng bèidòng yǔ:	Пасив не використовується в цьому сенсі, крім людини як суб'єкта:	Pasyv ne vykorystovuyetʹsya v tsʹomu sensi, krim lyudyny yak sub'yekta:
29	除了以人作主语外，这一义项不用被动语态/ 不作	Chúle yǐ rén zuò zhǔyǔ wài, zhè yī yìxiàng bùyòng bèidòng yǔ tài/ bùzuò	除了以人作主语外，这一义项不用被动语态/不作	Chúle yǐ rén zuò zhǔyǔ wài, zhè yī yìxiàng bùyòng bèidòng yǔ tài/bùzuò	За винятком людей як суб'єкта, це значення не вимагає пасивного голосу	Za vynyatkom lyudey yak sub'yekta, tse znachennya ne vymahaye pasyvnoho holosu
30	An apology is owed to us.	An apology is owed to us.	向我们道歉。	xiàng wǒmen dàoqiàn.	Нам належить вибачення.	Nam nalezhytʹ vybachennya.
31	〜sth to sb/sth	〜Sth to sb/sth	〜秒至秒/秒	〜Miǎo zhì miǎo/miǎo	~ Sth to sb / sth	~ Sth to sb / sth
32	〜sb sth to exist or successful because of the help or influence of sb/sth	〜sb sth to exist or successful because of the help or influence of sb/sth	某人因某人的帮助或影响而存在或成功	mǒu rén yīn mǒu rén de bāngzhù huò yǐngxiǎng ér cúnzài huò chénggōng	~ Sb sth існувати або успішно через допомогу чи вплив sb / sth	~ Sb sth isnuvaty abo uspishno cherez dopomohu chy vplyv sb / sth
33	归因于；归功于；起源于	guī yīn yú; guīgōng yú; qǐyuán yú	归因于；归功于；起源于	guī yīn yú; guīgōng yú; qǐyuán yú	Віднесено до	Vidneseno do
34	He owes his success to hard work	He owes his success to hard work	他的成功归功于他的努力	tā de chénggōng guīgōng yú tā de nǔlì	Він завдячує своїм успіхом наполегливою працею	Vin zavdyachuye svoyim uspikhom napolehlyvoyu pratseyu
35	他的成功是靠勤奋工作	tā de chénggōng shì kào qínfèn gōngzuò	他的成功是靠勤奋奋工作	tā de chénggōng shì kào qínfèn fèn gōngzuò	Його успіх ґрунтується на наполегливій праці	Yoho uspikh gruntuyetʹsya na napolehlyviy pratsi
36	他的成功归功于他的努力	tā de chénggōng guīgōng yú tā de nǔlì	他的成功归功于他的努力	tā de chénggōng guīgōng yú tā de nǔlì	Його успіх пояснюється його зусиллями	Yoho uspikh poyasnyuyetʹsya yoho zusyllyamy
37	the play owes much to French tragedy	the play owes much to French tragedy	该剧应归功于法国的悲剧	gāi jù yīng guīgōng yú fàguó de bēijù	п’єса багато в чому завдячує французькій трагедії	pʺyesa bahato v chomu zavdyachuye frantsuzʹkiy trahediyi
38	这部戏颇受法国悲剧的影晌	zhè bù xì pǒ shòu fàguó bēijù de yǐng shǎng	这部戏颇受法国悲剧的影晌	zhè bù xì pǒ shòu fàguó bēijù de yǐng shǎng	На виставу сильно впливають французькі трагедії	Na vystavu sylʹno vplyvayutʹ frantsuzʹki trahediyi
39	该剧应归功于法国的悲剧	gāi jù yīng guīgōng yú fàguó de bēijù	该剧应归功于法国的悲剧	gāi jù yīng guīgōng yú fàguó de bēijù	Вистава пов’язана з трагедією Франції	Vystava povʺyazana z trahediyeyu Frantsiyi
40	I owe everything to him	I owe everything to him	我欠他一切	wǒ qiàn tā yīqiè	Я завдячую йому всім	YA zavdyachuyu yomu vsim
41	我的一切都归功于他	wǒ de yīqiè dōu guīgōng yú tā	我的一切都归功于他	wǒ de yīqiè dōu guīgōng yú tā	Я завдячую йому всім	YA zavdyachuyu yomu vsim
42	我欠他一切	wǒ qiàn tā yīqiè	我欠他一切	wǒ qiàn tā yīqiè	Я завдячую йому всім	YA zavdyachuyu yomu vsim
43	I owe him everything.	I owe him everything.	我欠他一切。	wǒ qiàn tā yīqiè.	Я завдячую йому всім.	YA zavdyachuyu yomu vsim.
44	我的一切都归功于他	Wǒ de yīqiè dōu guīgōng yú tā	我的一切都归功于他	Wǒ de yīqiè dōu guīgōng yú tā	Я завдячую йому всім	YA zavdyachuyu yomu vsim
45	I knew that I owed the surgeon my life	I knew that I owed the surgeon my life	我知道我欠了医生一生	wǒ zhīdào wǒ qiànle yīshēng yīshēng	Я знав, що завдячую хірургу життя	YA znav, shcho zavdyachuyu khirurhu zhyttya
46	我明白外科医生救了我的命	wǒ míngbái wàikē yīshēng jiùle wǒ de mìng	我明白外科医生救了我的命	wǒ míngbái wàikē yīshēng jiùle wǒ de mìng	Я розумію, що хірург врятував мені життя	YA rozumiyu, shcho khirurh vryatuvav meni zhyttya
47	~ allegiance/loyalty/obedience (to sb) (formal) to have to obey or be loyal to sb who is in a position of authority or power	~ allegiance/loyalty/obedience (to sb) (formal) to have to obey or be loyal to sb who is in a position of authority or power	〜（对某人的）忠诚/忠诚/服从（正式）必须服从或忠于处于权威或权力地位的某人	〜(duì mǒu rén de) zhōngchéng/zhōngchéng/fúcóng (zhèngshì) bìxū fúcóng huò zhōngyú chǔyú quánwēi huò quánlì dìwèi de mǒu rén	~ вірність / вірність / покірність (to sb) (формальний) повинен підкорятися або бути лояльним до sb, який перебуває на посаді влади чи влади	~ virnistʹ / virnistʹ / pokirnistʹ (to sb) (formalʹnyy) povynen pidkoryatysya abo buty loyalʹnym do sb, yakyy perebuvaye na posadi vlady chy vlady
48	(对位高权重者）忠诚，服从	(duì wèi gāo quánzhòng zhě) zhōngchéng, fúcóng	（对位高权重者）忠诚，服从	(duì wèi gāo quánzhòng zhě) zhōngchéng, fúcóng	(Противага) Вірний, слухняний	(Protyvaha) Virnyy, slukhnyanyy
49	owing	owing	由于	yóuyú	за рахунок	za rakhunok
50	由于	yóuyú	由于	yóuyú	Завдяки	Zavdyaky
51	money that is owing has not been paid yet	money that is owing has not been paid yet	欠的钱还没有付清	qiàn de qián hái méiyǒu fù qīng	гроші, які заборговані, ще не виплачено	hroshi, yaki zaborhovani, shche ne vyplacheno
52	拖欠；未付; 未偿还	tuōqiàn; wèi fù; wèi chánghuán	拖欠；未付;未偿还	tuōqiàn; wèi fù; wèi chánghuán	Заборгованість	Zaborhovanistʹ
53	欠的钱还没有付清	qiàn de qián hái méiyǒu fù qīng	欠的钱还没有付清	qiàn de qián hái méiyǒu fù qīng	Заборговані гроші	Zaborhovani hroshi
54	£100 is still owing on the loan	£100 is still owing on the loan	贷款上还欠着100英镑	dàikuǎn shàng hái qiànzhe 100 yīngbàng	Позика досі залишається 100 фунтів стерлінгів	Pozyka dosi zalyshayetʹsya 100 funtiv sterlinhiv
55	还有100英镑贷款未还	hái yǒu 100 yīngbàng dàikuǎn wèi hái	还有100英镑贷款未还	hái yǒu 100 yīngbàng dàikuǎn wèi hái	Позика у розмірі 100 фунтів стерлінгів	Pozyka u rozmiri 100 funtiv sterlinhiv
56	贷款上还欠着100英镑	dàikuǎn shàng hái qiànzhe 100 yīngbàng	贷款上还欠着着100英镑	dàikuǎn shàng hái qiànzhezhe 100 yīngbàng	Позику досі заборгували 100 фунтів	Pozyku dosi zaborhuvaly 100 funtiv
57	owing to	owing to	由于	yóuyú	завдяки	zavdyaky
58	because of	because of	因为	yīnwèi	через	cherez
59	因为；由于	yīnwèi; yóuyú	因为；由于	yīnwèi; yóuyú	Тому що	Tomu shcho
60	The game was cancelled owing to torrential rain	The game was cancelled owing to torrential rain	由于下大雨，比赛被取消了	yóuyú xià dàyǔ, bǐsài bèi qǔxiāole	Гра була скасована через проливного дощу	Hra bula skasovana cherez prolyvnoho doshchu
61	比赛因大雨取消了	bǐsài yīn dàyǔ qǔxiāole	比赛因大雨取消了	bǐsài yīn dàyǔ qǔxiāole	Гра була скасована через сильний дощ	Hra bula skasovana cherez sylʹnyy doshch
62	owl	owl	猫头鹰	māotóuyīng	сова	sova
63	a bird of prey ( a bird that kills other creatures for food) with large round eyes, that hunts at night. Owls are traditionally thought to be wise	a bird of prey (a bird that kills other creatures for food) with large round eyes, that hunts at night. Owls are traditionally thought to be wise	圆圆的大眼睛的猛禽（杀死其他动物觅食的鸟），在夜间狩猎。传统上认为猫头鹰是明智的	yuán yuán de dà yǎnjīng de měngqín (shā sǐ qítā dòngwù mì shí de niǎo), zài yèjiān shòuliè. Chuántǒng shàng rènwéi māotóuyīng shì míngzhì de	хижа птах (птах, яка вбиває інших істот для їжі) з великими круглими очима, що полює вночі. Сови традиційно вважаються мудрими	khyzha ptakh (ptakh, yaka vbyvaye inshykh istot dlya yizhi) z velykymy kruhlymy ochyma, shcho polyuye vnochi. Sovy tradytsiyno vvazhayutʹsya mudrymy
64	猫头鹰，鸮（传统上认为是智慧的象征）	māotóuyīng, xiāo (chuántǒng shàng rènwéi shì zhìhuì de xiàngzhēng)	猫头鹰，鸮（传统上认为是智慧的象征）	māotóuyīng, xiāo (chuántǒng shàng rènwéi shì zhìhuì de xiàngzhēng)	Сова, борсук (традиційно вважається символом мудрості)	Sova, borsuk (tradytsiyno vvazhayetʹsya symvolom mudrosti)
65	An owl hooted nearby	An owl hooted nearby	猫头鹰在附近鸣叫	māotóuyīng zài fùjìn míngjiào	Поблизу гули сови	Poblyzu huly sovy
66	一只猫头鹰在附近啼叫	yī zhǐ māotóuyīng zài fùjìn tí jiào	一只猫头鹰在附近哭叫	yī zhǐ māotóuyīng zài fùjìn kū jiào	Поблизу плаче сова	Poblyzu plache sova
67	猫头鹰在附近鸣叫	māotóuyīng zài fùjìn míngjiào	猫头鹰在附近鸣叫	māotóuyīng zài fùjìn míngjiào	Твіти до сови поблизу	Tvity do sovy poblyzu
68	see also	see also	也可以看看	yě kěyǐ kàn kàn	див. також	dyv. takozh
69	barn owl	barn owl	谷仓猫头鹰	gǔ cāng māotóuyīng	сарай сава	saray sava
70	night owl	night owl	夜猫子	yèmāozi	нічна сова	nichna sova
71	tawny owl	tawny owl	黄褐色的猫头鹰	huáng hésè de māotóuyīng	сова руда	sova ruda
72	owlet	owlet	let	let	сова	sova
73	a young owl	a young owl	一头小猫头鹰	yītóu xiǎo māotóuyīng	молода сова	moloda sova
74	鸦类幼体; 小型猫头鹰	yā lèi yòutǐ; xiǎoxíng māotóuyīng	鸦类幼体;小型猫头鹰	yā lèi yòutǐ; xiǎoxíng māotóuyīng	Личинки ворони; сова немовлята	Lychynky vorony; sova nemovlyata
75	owlish	owlish	lish	lish	совіс	sovis
76	looking like an owl, especially because you are wearing round glasses, and therefore seeming serious and intelligent	looking like an owl, especially because you are wearing round glasses, and therefore seeming serious and intelligent	看起来像猫头鹰，特别是因为您戴着圆形眼镜，因此显得严肃而聪明	kàn qǐlái xiàng māotóuyīng, tèbié shì yīnwèi nín dàizhe yuán xíng yǎnjìng, yīncǐ xiǎndé yánsù ér cōngmíng	схожий на сову, тим більше, що ви носите круглі окуляри, а тому здаєтесь серйозними та розумними	skhozhyy na sovu, tym bilʹshe, shcho vy nosyte kruhli okulyary, a tomu zdayetesʹ seryoznymy ta rozumnymy
77	似猫头鹰的；儒雅的	shì māotóuyīng de; rúyǎ de	似猫头鹰的；儒雅的	shì māotóuyīng de; rúyǎ de	Сова	Sova
78	owlishly	owlishly	毫不客气地	háo bù kèqì de	совісно	sovisno
79	She blinked at them owlishly	She blinked at them owlishly	她毫不客气地眨了眨眼。	tā háo bù kèqì de zhǎle zhǎyǎn.	Вона власно моргнула на них	Vona vlasno morhnula na nykh
80	她斯文地向他们眨了眨眼	tā sīwén dì xiàng tāmen zhǎle zhǎyǎn	她斯文地向他们眨了眨眼	Tā sīwén dì xiàng tāmen zhǎle zhǎyǎn	Вона моргала їм підморгувати	Vona morhala yim pidmorhuvaty
81	她毫不客气地眨了眨眼	tā háo bù kèqì de zhǎle zhǎyǎn	她毫不客气地眨了眨眼	tā háo bù kèqì de zhǎle zhǎyǎn	Вона безцеремонно моргала.	Vona beztseremonno morhala.
82	own	own	拥有	yǒngyǒu	власний	vlasnyy
83	used to emphasize that sth belongs to or is connected with sb	used to emphasize that sth belongs to or is connected with sb	用来强调某物属于某物或与某物有联系	yòng lái qiángdiào mǒu wù shǔyú mǒu wù huò yǔ mǒu wù yǒu liánxì	використовується для підкреслення того, що sth належить або пов’язане з sb	vykorystovuyetʹsya dlya pidkreslennya toho, shcho sth nalezhytʹ abo povʺyazane z sb
84	(用于强调）自己的，本人的	(yòng yú qiángdiào) zìjǐ de, běnrén de	（用于专家）自己的，本人的	(yòng yú zhuānjiā) zìjǐ de, běnrén de	(Наголос) власний	(Naholos) vlasnyy
85	it was her own idea	it was her own idea	这是她自己的想法	zhè shì tā zìjǐ de xiǎngfǎ	це була її власна ідея	tse bula yiyi vlasna ideya
86	那是她自己的主意	nà shì tā zìjǐ de zhǔyì	那是她自己的主意	nà shì tā zìjǐ de zhǔyì	Це була її власна ідея	Tse bula yiyi vlasna ideya
87	I saw it with my own eyes ( I didn't hear about it from somebody else).	I saw it with my own eyes (I didn't hear about it from somebody else).	我用自己的眼睛看过（我没有从别人那里听说过）。	wǒ yòng zìjǐ de yǎnjīng kànguò (wǒ méiyǒu cóng biérén nàlǐ tīng shuōguò).	Я бачив це на власні очі (я не чув про це від когось іншого).	YA bachyv tse na vlasni ochi (ya ne chuv pro tse vid kohosʹ inshoho).
88	我亲眼看见的	Wǒ qīnyǎn kànjiàn de	我亲眼看见的	Wǒ qīnyǎn kànjiàn de	Я це бачив на власні очі	YA tse bachyv na vlasni ochi
89	我用自己的眼睛看过（我没有从别人那里听说过）。	wǒ yòng zìjǐ de yǎnjīng kànguò (wǒ méiyǒu cóng biérén nàlǐ tīng shuōguò).	我用自己的眼睛看过（我没有从别人那里听说过）。	wǒ yòng zìjǐ de yǎnjīng kànguò (wǒ méiyǒu cóng biérén nàlǐ tīng shuōguò).	Я це бачив на власні очі (я не чув про це від інших).	YA tse bachyv na vlasni ochi (ya ne chuv pro tse vid inshykh).
90	is the car your own?	Is the car your own?	是你自己的车吗？	Shì nǐ zìjǐ de chē ma?	машина ваша власна?	mashyna vasha vlasna?
91	这辆汽车是你自己的吗？	Zhè liàng qìchē shì nǐ zìjǐ de ma?	这辆汽车是你自己的吗？	Zhè liàng qìchē shì nǐ zìjǐ de ma?	Це ваша машина?	Tse vasha mashyna?
92	是你自己的车吗？	Shì nǐ zìjǐ de chē ma?	是你自己的车吗？	Shì nǐ zìjǐ de chē ma?	Це ваш власний автомобіль?	Tse vash vlasnyy avtomobilʹ?
93	Your day off is your own ( you can spend it as you wish)	Your day off is your own (you can spend it as you wish)	您的休息日是您自己的（可以随意消费）	Nín de xiūxí rì shì nín zìjǐ de (kěyǐ suíyì xiāofèi)	Ваш вихідний день - ваш власний (ви можете витратити його як хочете)	Vash vykhidnyy denʹ - vash vlasnyy (vy mozhete vytratyty yoho yak khochete)
94	你的假日归你自己支症	nǐ de jiàrì guī nǐ zìjǐ zhī zhèng	你的假日归你自己支症	nǐ de jiàrì guī nǐ zìjǐ zhī zhèng	Ваше свято належить вам	Vashe svyato nalezhytʹ vam
95	Our children are grown up and have children of their own	Our children are grown up and have children of their own	我们的孩子长大了，有自己的孩子	wǒmen de háizi zhǎng dàle, yǒu zìjǐ de háizi	Наші діти дорослі і мають своїх дітей	Nashi dity dorosli i mayutʹ svoyikh ditey
96	我们的子女都已长大成人，有了自己的孩子	wǒmen de zǐnǚ dōu yǐ zhǎng dà chéngrén, yǒule zìjǐ de háizi	我们的子女都已长大成人，有了自己的孩子	wǒmen de zǐnǚ dōu yǐ zhǎng dà chéngrén, yǒule zìjǐ de háizi	Наші діти виросли і мають своїх дітей	Nashi dity vyrosly i mayutʹ svoyikh ditey
97	for reasons of his own ( particular reasons that perhaps only he knew about), he refused to join the club	for reasons of his own (particular reasons that perhaps only he knew about), he refused to join the club	由于他自己的原因（也许只有他自己知道的特殊原因），他拒绝加入俱乐部	yóuyú tā zìjǐ de yuányīn (yěxǔ zhǐyǒu tā zìjǐ zhīdào de tèshū yuányīn), tā jùjué jiārù jùlèbù	з власних причин (конкретні причини, про які, можливо, він знав лише про нього), він відмовився вступати в клуб	z vlasnykh prychyn (konkretni prychyny, pro yaki, mozhlyvo, vin znav lyshe pro nʹoho), vin vidmovyvsya vstupaty v klub
98	由于他本入的原因， 他谢纟备参加俱乐部	yóuyú tā běn rù de yuányīn, tā xièsībèi cānjiā jùlèbù	由于他本入的原因，他谢纟备参加俱乐部	yóuyú tā běn rù de yuányīn, tā xièsībèi cānjiā jùlèbù	З власних причин він подякував Beibei за приєднання до клубу	Z vlasnykh prychyn vin podyakuvav Beibei za pryyednannya do klubu
99	the accident happened through no fault of her own	the accident happened through no fault of her own	事故是没有她自己的过错而发生的	shìgù shì méiyǒu tā zìjǐ de guòcuò ér fāshēng de	нещасний випадок стався не з її вини	neshchasnyy vypadok stavsya ne z yiyi vyny
100	这一事故的发生不是她本人的过错	zhè yī shìgù de fǎ shēng bùshì tā běnrén de guòcuò	这一事故的发生不是她本人的过错	zhè yī shìgù de fǎ shēng bùshì tā běnrén de guòcuò	Це не її вина, що трапилася аварія	Tse ne yiyi vyna, shcho trapylasya avariya
	He wants to come into the business on his own terms.	He wants to come into the business on his own terms.	他想按自己的条件从事这项业务。	tā xiǎng àn zìjǐ de tiáojiàn cóngshì zhè xiàng yèwù.	Він хоче вступати в бізнес на своїх умовах.	Vin khoche vstupaty v biznes na svoyikh umovakh.
102	想依自己开出的条件加入该公司	Xiǎng yī zìjǐ kāi chū de tiáojiàn jiārù gāi gōngsī	想依自己开出的条件加入该公司	Xiǎng yī zìjǐ kāi chū de tiáojiàn jiārù gāi gōngsī	Хочете приєднатися до компанії на своїх умовах	Khochete pryyednatysya do kompaniyi na svoyikh umovakh
103	I need a room of my own.	I need a room of my own.	我需要一个自己的房间。	wǒ xūyào yīgè zìjǐ de fángjiān.	Мені потрібна власна кімната.	Meni potribna vlasna kimnata.
104	我需要有一间自己的房间	Wǒ xūyào yǒuyī jiàn zìjǐ de fángjiān	我需要某个间自己的房间	Wǒ xūyào mǒu gè jiān zìjǐ de fángjiān	Мені потрібно мати свою кімнату	Meni potribno maty svoyu kimnatu
105	我需要一个自己的房间	wǒ xūyào yīgè zìjǐ de fángjiān	我需要一个自己的房间	wǒ xūyào yīgè zìjǐ de fángjiān	Мені потрібна власна кімната	Meni potribna vlasna kimnata
106	I have my very own room at last	I have my very own room at last	我终于有了自己的房间	wǒ zhōngyú yǒule zìjǐ de fángjiān	Нарешті у мене є своя власна кімната	Nareshti u mene ye svoya vlasna kimnata
107	我终于有了我自己的房间了！	wǒ zhōngyú yǒule wǒ zìjǐ de fángjiānle!	我终于有了我自己的房间了！	wǒ zhōngyú yǒule wǒ zìjǐ de fángjiānle!	У мене нарешті є своя кімната!	U mene nareshti ye svoya kimnata!
108	我终于有了自己的房间	Wǒ zhōngyú yǒule zìjǐ de fángjiān	我终于有了自己的房间	Wǒ zhōngyú yǒule zìjǐ de fángjiān	У мене нарешті є своя кімната	U mene nareshti ye svoya kimnata
109	Own cannot be used after an article	Own cannot be used after an article	文章后不能使用自己的	wénzhāng hòu bùnéng shǐyòng zìjǐ de	Власні не можна використовувати після статті	Vlasni ne mozhna vykorystovuvaty pislya statti
110	I need my own room	I need my own room	我需要自己的房间	wǒ xūyào zìjǐ de fángjiān	Мені потрібна власна кімната	Meni potribna vlasna kimnata
111	It's good, to have your own room	It's good, to have your own room	拥有自己的房间很好	yǒngyǒu zìjǐ de fángjiān hěn hǎo	Добре мати свою кімнату	Dobre maty svoyu kimnatu
112	不能用在冠诃之后。可以说	bùnéng yòng zài guān hē zhīhòu. Kěyǐ shuō	不能用在冠诃之后。可以说	bùnéng yòng zài guān hē zhīhòu. Kěyǐ shuō	Не можна використовувати після коронки. Можна сказати	Ne mozhna vykorystovuvaty pislya koronky. Mozhna skazaty
113	拥有自己的房间很好	yǒngyǒu zìjǐ de fángjiān hěn hǎo	拥有自己的房间很好	yǒngyǒu zìjǐ de fángjiān hěn hǎo	Добре мати власну кімнату	Dobre maty vlasnu kimnatu
114	I need my own room.	I need my own room.	我需要自己的房间。	wǒ xūyào zìjǐ de fángjiān.	Мені потрібна власна кімната.	Meni potribna vlasna kimnata.
115	不作	Bùzuò	不作	Bùzuò	Не робіть нічого	Ne robitʹ nichoho
116	I need an own room.	I need an own room.	我需要一个自己的房间。	wǒ xūyào yīgè zìjǐ de fángjiān.	Мені потрібна власна кімната.	Meni potribna vlasna kimnata.
117	可以说	Kěyǐ shuō	可以说	Kěyǐ shuō	Можна сказати	Mozhna skazaty
118	It’s good to have your own room	It’s good to have your own room	有自己的房间很好	yǒu zìjǐ de fángjiān hěn hǎo	Добре мати свою кімнату	Dobre maty svoyu kimnatu
119	不作	bùzuò	不作	bùzuò	Не робіть нічого	Ne robitʹ nichoho
120	It’s good to have the own room.	It’s good to have the own room.	最好有自己的房间。	zuì hǎo yǒu zìjǐ de fángjiān.	Добре мати власну кімнату.	Dobre maty vlasnu kimnatu.
121	done or produced by and for yourself	Done or produced by and for yourself	由您自己完成或制作	Yóu nín zìjǐ wánchéng huò zhìzuò	зроблено або виготовлено самим і для себе	zrobleno abo vyhotovleno samym i dlya sebe
122	自己做的；为自己的	zìjǐ zuò de; wèi zìjǐ de	自己做的；为自己的	zìjǐ zuò de; wèi zìjǐ de	Зробіть це для себе	Zrobitʹ tse dlya sebe
123	She makes all her own clothes	She makes all her own clothes	她自己做衣服	tā zìjǐ zuò yīfú	Вона виготовляє весь власний одяг	Vona vyhotovlyaye vesʹ vlasnyy odyah
124	她如衣服都是自己做	tā rú yīfú dōu shì zìjǐ zuò	她如衣服都是自己做	tā rú yīfú dōu shì zìjǐ zuò	Вона робить власний одяг, як одяг	Vona robytʹ vlasnyy odyah, yak odyah
125	He has to cook his own meals.	He has to cook his own meals.	他必须自己做饭。	tā bìxū zìjǐ zuò fàn.	Він повинен готувати власні страви.	Vin povynen hotuvaty vlasni stravy.
126	他必须自己做饭	Tā bìxū zìjǐ zuò fàn	他必须自己做饭	Tā bìxū zìjǐ zuò fàn	Він повинен готувати сам	Vin povynen hotuvaty sam
127	come into your/its 'own to have the opportunity to show how good or useful you are or sth is	come into your/its'own to have the opportunity to show how good or useful you are or sth is	参加您/自己的活动，有机会展示您的能力或实用性	cānjiā nín/zìjǐ de huódòng, yǒu jīhuì zhǎnshì nín de nénglì huò shíyòng xìng	приходьте у своє / власне, щоб мати можливість показати, наскільки ви хороші чи корисні чи що ви	prykhodʹte u svoye / vlasne, shchob maty mozhlyvistʹ pokazaty, naskilʹky vy khoroshi chy korysni chy shcho vy
128	得到充备的发挥：	dédào chōng bèi de fǎ huī:	得到充备的发挥：	dédào chōng bèi de fǎ huī:	Повна гра:	Povna hra:
129	When the traffic’s this bad, a bicycl really comes into its own	When the traffic’s this bad, a bicycl really comes into its own	当路况如此糟糕时，骑自行车真的很适合	Dāng lùkuàng rúcǐ zāogāo shí, qí zìxíngchē zhēn de hěn shìhé	Коли трафік такий поганий, велосипед справді стає власним	Koly trafik takyy pohanyy, velosyped spravdi staye vlasnym
130	在交通如此拥堵的而候，自行车就显出了它的价值	zài jiāotōng rúcǐ yōngdǔ de ér hòu, zìxíngchē jiù xiǎn chūle tā de jiàzhí	在交通如此拥堵的而候，自行车就显出了它的价值	zài jiāotōng rúcǐ yōngdǔ de ér hòu, zìxíngchē jiù xiǎn chūle tā de jiàzhí	Коли настільки перевантажений трафік, велосипеди показують свою цінність	Koly nastilʹky perevantazhenyy trafik, velosypedy pokazuyutʹ svoyu tsinnistʹ
131	当交通这么差的时候，自行车真的很适合自己	dāng jiāotōng zhème chà de shíhòu, zìxíngchē zhēn de hěn shìhé zìjǐ	当交通这么差的时候，自行车真的很适合自己	dāng jiāotōng zhème chà de shíhòu, zìxíngchē zhēn de hěn shìhé zìjǐ	Коли трафік настільки поганий, велосипед вам справді підходить	Koly trafik nastilʹky pohanyy, velosyped vam spravdi pidkhodytʹ
132	get your own	Get your own	拥有自己的	Yǒngyǒu zìjǐ de	отримати своє	otrymaty svoye
133	back (on sb) (informal) to do sth to sb in return for harm they have done to you; to get revenge	back (on sb) (informal) to do sth to sb in return for harm they have done to you; to get revenge	退回（非正式）对某人做某事，以换取他们对您造成的伤害；报仇	tuìhuí (fēi zhèngshì) duì mǒu rén zuò mǒu shì, yǐ huànqǔ tāmen duì nín zàochéng de shānghài; bàochóu	назад (on sb) (неформально) робити sth to sb взамін за шкоду, яку вони завдали тобі; помститися	nazad (on sb) (neformalʹno) robyty sth to sb vzamin za shkodu, yaku vony zavdaly tobi; pomstytysya
134	报复	bàofù	报复	bàofù	Помста	Pomsta
135	I'll get my own back on him one day, I swear!	I'll get my own back on him one day, I swear!	我发誓，有一天我会再找他的！	wǒ fāshì, yǒu yītiān wǒ huì zài zhǎo tā de!	Я повернусь до нього одного дня, клянусь!	YA povernusʹ do nʹoho odnoho dnya, klyanusʹ!
136	我发誓，我总有一天要报复他的	Wǒ fāshì, wǒ zǒng yǒu yītiān yào bàofù tā de	我发誓，我总有一天要报复他的	Wǒ fāshì, wǒ zǒng yǒu yītiān yào bàofù tā de	Присягаю, я помщу його коли-небудь	Prysyahayu, ya pomshchu yoho koly-nebudʹ
137	我发誓，有一天我会再找他的！	wǒ fāshì, yǒu yītiān wǒ huì zài zhǎo tā de!	我发誓，有一天我会再找他的！	wǒ fāshì, yǒu yītiān wǒ huì zài zhǎo tā de!	Клянусь, я колись його знову знайду!	Klyanusʹ, ya kolysʹ yoho znovu znaydu!
138	hold your own (against sb/sth) (in sth) to remain in a strong position when sb is attacking you, competing with you, etc.	Hold your own (against sb/sth) (in sth) to remain in a strong position when sb is attacking you, competing with you, etc.	在某人攻击您，与您竞争等情况下，保持自己的（反对某人/某某事物）（保持某某事物）以保持强势。	Zài mǒu rén gōngjí nín, yǔ nín jìngzhēng děng qíngkuàng xià, bǎochí zìjǐ de (fǎnduì mǒu rén/mǒu mǒu shìwù)(bǎochí mǒu mǒu shìwù) yǐ bǎochí qiángshì.	утримуйте свою власну (проти sb / sth) (в sth), щоб залишатися в сильній позиції, коли sb атакує вас, змагаючись з вами тощо.	utrymuyte svoyu vlasnu (proty sb / sth) (v sth), shchob zalyshatysya v sylʹniy pozytsiyi, koly sb atakuye vas, zmahayuchysʹ z vamy toshcho.
139	坚守立场； (使自己）立于不败之地	Jiānshǒu lìchǎng; (shǐ zìjǐ) lì yú bù bài zhī dì	坚守立场；（使自己）立于不败之地	Jiānshǒu lìchǎng;(shǐ zìjǐ) lì yú bù bài zhī dì	Стійко стояти;	Stiyko stoyaty;
140	在某人攻击您，与您竞争等情况下，保持自己的（反对某人/某某事物）（保持某某事物）以保持强势地位	zài mǒu rén gōngjí nín, yǔ nín jìngzhēng děng qíngkuàng xià, bǎochí zìjǐ de (fǎnduì mǒu rén/mǒu mǒu shìwù)(bǎochí mǒu mǒu shìwù) yǐ bǎochí qiángshì dìwèi	在某人攻击您，与您竞争等情况下，保持自己的（反对某人/某某物体）（保持某人物体）以保持强势分量	zài mǒu rén gōngjí nín, yǔ nín jìngzhēng děng qíngkuàng xià, bǎochí zìjǐ de (fǎnduì mǒu rén/mǒu mǒu wùtǐ)(bǎochí mǒu rénwùtǐ) yǐ bǎochí qiángshì fènliàng	Тримайте себе сильно (проти когось / чогось) (підтримуйте щось) у ситуаціях, коли хтось нападає на вас, конкурує з вами	Trymayte sebe sylʹno (proty kohosʹ / chohosʹ) (pidtrymuyte shchosʹ) u sytuatsiyakh, koly khtosʹ napadaye na vas, konkuruye z vamy
141	Business isn’t good but we’re managing to hold our own	Business isn’t good but we’re managing to hold our own	生意不好，但我们正在努力保持自己的地位	shēngyì bù hǎo, dàn wǒmen zhèngzài nǔlì bǎochí zìjǐ dì dìwèi	Бізнес не гарний, але нам вдалося провести своє	Biznes ne harnyy, ale nam vdalosya provesty svoye
142	生意不景气，但我们正设法坚持下去	shēngyì bù jǐngqì, dàn wǒmen zhèng shèfǎ jiānchí xiàqù	生意不景气，但我们正致力于坚持下去	shēngyì bù jǐngqì, dàn wǒmen zhèng zhìlì yú jiānchí xiàqù	Бізнес млявий, але ми намагаємося триматися	Biznes mlyavyy, ale my namahayemosya trymatysya
143	She can hold her owrr.against anybody in an argument	She can hold her owrr.Against anybody in an argument	她可以反对任何人反对自己	tā kěyǐ fǎnduì rènhé rén fǎnduì zìjǐ	Вона може стверджувати свого власника. Проти кого-небудь у суперечці	Vona mozhe stverdzhuvaty svoho vlasnyka. Proty koho-nebudʹ u superechtsi
144	她在辩论中不会让任尙人占上风	tā zài biànlùn zhōng bù huì ràng rèn shàng rén zhàn shàngfēng	她在辩论中不会让任尙人占上风	tā zài biànlùn zhōng bù huì ràng rèn shàng rén zhàn shàngfēng	Вона не дозволить Рену Рену переважати в дискусіях	Vona ne dozvolytʹ Renu Renu perevazhaty v dyskusiyakh
145	The patient is holding her own although she is still very sick	The patient is holding her own although she is still very sick	尽管她病得很重，但病人还是自己抱着	jǐnguǎn tā bìng dé hěn zhòng, dàn bìngrén háishì zìjǐ bàozhe	Пацієнт тримається за своє, хоча вона ще дуже хвора	Patsiyent trymayetʹsya za svoye, khocha vona shche duzhe khvora
146	病人的病情仍然很重，但她还在支持着	bìngrén de bìngqíng réngrán hěn zhòng, dàn tā hái zài zhīchízhe	病人的病情仍然很重，但她还在支持着	bìngrén de bìngqíng réngrán hěn zhòng, dàn tā hái zài zhīchízhe	Стан пацієнта все ще дуже серйозний, але вона все ще підтримує	Stan patsiyenta vse shche duzhe seryoznyy, ale vona vse shche pidtrymuye
147	（all) on your own	(all) on your own	（全部）靠你自己	(quánbù) kào nǐ zìjǐ	(Усі) самостійно	(Usi) samostiyno
148	alone; without anyone else	alone; without anyone else	单独;没有其他人	dāndú; méiyǒu qítārén	один, без когось іншого	odyn, bez kohosʹ inshoho
149	独自;单独	dúzì; dāndú	独自;单独	dúzì; dāndú	Поодинці	Poodyntsi
150	I’m all on my own today	I’m all on my own today	今天我一个人	jīntiān wǒ yīgè rén	Я сьогодні все сам	YA sʹohodni vse sam
151	今天就我一个人	jīntiān jiù wǒ yīgè rén	今天就我一个人	jīntiān jiù wǒ yīgè rén	Я сьогодні одна	YA sʹohodni odna
152	She lives on her own	She lives on her own	她独自生活	tā dúzì shēnghuó	Вона живе сама	Vona zhyve sama
153	她一个人生活	tā yīgè rén shēnghuó	她一个人生活	tā yīgè rén shēnghuó	Вона живе одна	Vona zhyve odna
154	without help	without help	没有帮助	méiyǒu bāngzhù	без допомоги	bez dopomohy
155	独立地	dúlì dì	独立地	dúlì dì	Самостійно	Samostiyno
156	he did it on his own	he did it on his own	他自己做的	tā zìjǐ zuò de	він робив це самостійно	vin robyv tse samostiyno
157	这件事他独立完成了	zhè jiàn shì tā dúlì wánchéngle	这件事他独立完成了	zhè jiàn shì tā dúlì wánchéngle	Він це робив самостійно	Vin tse robyv samostiyno
158	more at	more at	更多	gèng duō	більше на	bilʹshe na
159	devil	devil	魔鬼	móguǐ	чорт	chort
160	mind	mind	心神	xīnshén	розум	rozum
161	sake	sake	清酒	qīngjiǔ	ради	rady
162	sound	sound	声音	shēngyīn	звук	zvuk
163	not used in the progressive tenses	not used in the progressive tenses	不用于渐进式时态	bùyòng yú jiànjìn shìshí tài	не застосовується в прогресивних періодах	ne zastosovuyetʹsya v prohresyvnykh periodakh
164	不用于进行时	bùyòng yú jìnxíng shí	不用于进行时	bùyòng yú jìnxíng shí	Коли не використовується	Koly ne vykorystovuyetʹsya
165	to have sth that belongs to you, especially because you have bought it	to have sth that belongs to you, especially because you have bought it	拥有属于你的东西，特别是因为你买了它	yǒngyǒu shǔyú nǐ de dōngxī, tèbié shì yīnwèi nǐ mǎile tā	мати щось, що належить тобі, тим більше, що ти його купив	maty shchosʹ, shcho nalezhytʹ tobi, tym bilʹshe, shcho ty yoho kupyv
166	拥有，有（尤指买来的东西）	yǒngyǒu, yǒu (yóu zhǐ mǎi lái de dōngxī)	拥有，有（尤指买来的东西）	yǒngyǒu, yǒu (yóu zhǐ mǎi lái de dōngxī)	Мати (особливо купувати)	Maty (osoblyvo kupuvaty)
167	拥有属于你的东西，特别是因为你买了它	yǒngyǒu shǔyú nǐ de dōngxī, tèbié shì yīnwèi nǐ mǎile tā	拥有属于你的东西，特别是因为你买了它	yǒngyǒu shǔyú nǐ de dōngxī, tèbié shì yīnwèi nǐ mǎile tā	Володійте тим, що вам належить, тим більше, що ви його купили	Volodiyte tym, shcho vam nalezhytʹ, tym bilʹshe, shcho vy yoho kupyly
168	Do you own your house or do you rent it?	Do you own your house or do you rent it?	您是自己的房子还是租房？	nín shì zìjǐ de fáng zǐ huán shì zūfáng?	Ви є власником свого будинку чи ви його орендуєте?	Vy ye vlasnykom svoho budynku chy vy yoho orenduyete?
169	你的房子是自己的，还是租的？	Nǐ de fángzi shì zìjǐ de, háishì zū de?	你的房子是自己的，还是租的？	Nǐ de fángzi shì zìjǐ de, háishì zū de?	Ваш будинок ваш чи орендований?	Vash budynok vash chy orendovanyy?
170	您是自己的房子还是租房？	Nín shì zìjǐ de fáng zǐ huán shì zūfáng?	您是自己的房子还是租房？	Nín shì zìjǐ de fáng zǐ huán shì zūfáng?	Ви є власником або орендуєте будинок?	Vy ye vlasnykom abo orenduyete budynok?
171	I don’t own anything of any value	I don’t own anything of any value	我没有任何有价值的东西	Wǒ méiyǒu rènhé yǒu jiàzhí de dōngxī	Я не маю жодної цінності	YA ne mayu zhodnoyi tsinnosti
172	我没有任何值钱的东西	wǒ méiyǒu rènhé zhíqián de dōngxī	我没有任何值钱的东西	wǒ méiyǒu rènhé zhíqián de dōngxī	У мене немає нічого цінного	U mene nemaye nichoho tsinnoho
173	Most of the apartments are privately owned	Most of the apartments are privately owned	大多数公寓是私人拥有的	dà duōshù gōngyù shì sīrén yǒngyǒu de	Більшість квартир є приватною власністю	Bilʹshistʹ kvartyr ye pryvatnoyu vlasnistyu
174	多数公寓房都是私人的	duōshù gōngyù fáng dōu shì sīrén de	多数公寓房都是私人的	duōshù gōngyù fáng dōu shì sīrén de	Більшість квартир приватні	Bilʹshistʹ kvartyr pryvatni
175	大多数公寓是私人拥有的	dà duōshù gōngyù shì sīrén yǒngyǒu de	大多数公寓是私人拥有的	dà duōshù gōngyù shì sīrén yǒngyǒu de	Більшість квартир є приватною власністю	Bilʹshistʹ kvartyr ye pryvatnoyu vlasnistyu
176	an American owned company	an American owned company	美国独资公司	měiguó dúzī gōngsī	американська компанія	amerykansʹka kompaniya
177	一家美资公司	yījiā měi zī gōngsī	一家美资公司	yījiā měi zī gōngsī	Американська компанія	Amerykansʹka kompaniya
178	美国独资公司	měiguó dúzī gōngsī	美国独资公司	měiguó dúzī gōngsī	Американська компанія	Amerykansʹka kompaniya
179	~ to sth/to doing sth(old-fashioned) to admit that sth is true	~ to sth/to doing sth(old-fashioned) to admit that sth is true	〜做某事/做某事（过时）以承认某事为真	〜zuò mǒu shì/zuò mǒu shì (guòshí) yǐ chéngrèn mǒu shì wéi zhēn	~ to sth / to робити sth (старомодний) визнати, що sth - це правда	~ to sth / to robyty sth (staromodnyy) vyznaty, shcho sth - tse pravda
180	承认	chéngrèn	承认	chéngrèn	Признай	Pryznay
181	he owned to a feeling of  guilt	he owned to a feeling of  guilt	他感到内	tā gǎndào nèi	він володів почуттям провини	vin volodiv pochuttyam provyny
182	他承认有歉疚感	tā chéngrèn yǒu qiànjiù gǎn	他承认有悔疚感	tā chéngrèn yǒu huǐ jiù gǎn	Він визнав свою провину	Vin vyznav svoyu provynu
183	(that)	(that)	（那）	(nà)	(що)	(shcho)
184	She owned (that) she had been present.	She owned (that) she had been present.	她拥有她曾经在场。	tā yǒngyǒu tā céngjīng zàichǎng.	Їй належало (те), що вона була присутня.	Yiy nalezhalo (te), shcho vona bula prysutnya.
185	她承认她当时在场	Tā chéngrèn tā dāngshí zàichǎng	她承认她当时在场	Tā chéngrèn tā dāngshí zàichǎng	Вона зізналася, що була присутня	Vona ziznalasya, shcho bula prysutnya
186	behave/act as if you own the place	behave/act as if you own the place	表现/举止就好像您拥有该地点	biǎoxiàn/jǔzhǐ jiù hǎoxiàng nín yǒngyǒu gāi dìdiǎn	поводитись / діяти так, ніби тобі належить місце	povodytysʹ / diyaty tak, niby tobi nalezhytʹ mistse
187	think you 'own the place (disapproving) to behave in a very confident way that annoys other people, for example by telling them what to do	think you'own the place (disapproving) to behave in a very confident way that annoys other people, for example by telling them what to do	认为您拥有（不赞成）以一种非常自信的方式举止骚扰他人的举止，例如通过告诉他人该做什么	rènwéi nín yǒngyǒu (bù zànchéng) yǐ yī zhǒng fēicháng zìxìn de fāngshì jǔzhǐ sāorǎo tārén de jǔzhǐ, lìrú tōngguò gàosù tā rén gāi zuò shénme	подумайте, що вам належить місце (не схвалюючи), щоб поводити себе дуже впевнено, що дратує інших людей, наприклад, кажучи їм, що робити	podumayte, shcho vam nalezhytʹ mistse (ne skhvalyuyuchy), shchob povodyty sebe duzhe vpevneno, shcho dratuye inshykh lyudey, napryklad, kazhuchy yim, shcho robyty
188	(言行）喧宾夺主	(yánxíng) xuānbīnduózhǔ	（言行）喧宾夺主	(yánxíng) xuānbīnduózhǔ	(Слова та вчинки)	(Slova ta vchynky)
189	own up (to sth/to doing sth)	own up (to sth/to doing sth)	自己（做某事/做某事）	zìjǐ (zuò mǒu shì/zuò mǒu shì)	володіти (робити що-небудь / робити що-небудь)	volodity (robyty shcho-nebudʹ / robyty shcho-nebudʹ)
190	to admit that you are responsible for sth bad or wrong	to admit that you are responsible for sth bad or wrong	承认您为某件事的坏事负责	chéngrèn nín wèi mǒu jiàn shì de huàishì fùzé	визнати, що ви несете відповідальність за щось погане чи неправильне	vyznaty, shcho vy nesete vidpovidalʹnistʹ za shchosʹ pohane chy nepravylʹne
191	承担责任;认错；坦白	chéngdān zérèn; rèncuò; tǎnbái	承担责任;认错；坦白	chéngdān zérèn; rèncuò; tǎnbái	Беріть на себе відповідальність; визнайте помилки; зізнайтеся	Beritʹ na sebe vidpovidalʹnistʹ; vyznayte pomylky; ziznaytesya
192	synonym	synonym	代名词	dàimíngcí	синонім	synonim
193	confess	confess	承认	chéngrèn	зізнатися	ziznatysya
194	I'm still waiting for someone to own up to the breakages	I'm still waiting for someone to own up to the breakages	我仍在等待某人承担破损	wǒ réng zài děngdài mǒu rén chéngdān pòsǔn	Я все ще чекаю, коли хтось матиме власність до обривів	YA vse shche chekayu, koly khtosʹ matyme vlasnistʹ do obryviv
195	我还在等着有人承认把东西打碎了	wǒ hái zài děngzhe yǒurén chéngrèn bǎ dōngxī dǎ suìle	我还在等着有人承认把东西打碎了	wǒ hái zài děngzhe yǒurén chéngrèn bǎ dōngxī dǎ suìle	Я все ще чекаю, коли хтось визнає, що він зламався	YA vse shche chekayu, koly khtosʹ vyznaye, shcho vin zlamavsya
196	own-brand	own-brand	自己的品牌	zìjǐ de pǐnpái	власний бренд	vlasnyy brend
197	also	also	也	yě	також	takozh
198	own-label	own-label	自有标签	zì yǒu biāoqiān	власна лейбл	vlasna leybl
199	store- brand	store- brand	商店品牌	shāngdiàn pǐnpái	магазин- бренд	mahazyn- brend
200	. used to describe goods that are marked with the name of the shop/store in which they are sold rather than with the name of the company that produced them	. Used to describe goods that are marked with the name of the shop/store in which they are sold rather than with the name of the company that produced them	。用于描述标有销售商店/商店名称而不是生产产品的公司名称的商品	. Yòng yú miáoshù biāo yǒu xiāoshòu shāngdiàn/shāngdiàn míngchēng ér bùshì shēngchǎn chǎnpǐn de gōngsī míngchēng de shāngpǐn	. використовується для опису товарів, які позначені найменуванням магазину / магазину, в якому вони продаються, а не найменуванням компанії, яка їх виробляла	. vykorystovuyetʹsya dlya opysu tovariv, yaki poznacheni naymenuvannyam mahazynu / mahazynu, v yakomu vony prodayutʹsya, a ne naymenuvannyam kompaniyi, yaka yikh vyroblyala
201	自家品牌的（樯产品以商店自定的品牌出售）	zìjiā pǐnpái de (qiáng chǎnpǐn yǐ shāngdiàn zì dìng de pǐnpái chūshòu)	自家品牌的（樯产品以商店自定的品牌出售）	zìjiā pǐnpái de (qiáng chǎnpǐn yǐ shāngdiàn zì dìng de pǐnpái chūshòu)	Власна марка	Vlasna marka
202	Owner	Owner	所有者	suǒyǒu zhě	Власник	Vlasnyk
203	a person who owns sth	a person who owns sth	拥有某人的人	yǒngyǒu mǒu rén de rén	особа, якій належить що-небудь	osoba, yakiy nalezhytʹ shcho-nebudʹ
204	物主；所有权人；主人	wù zhǔ; suǒyǒuquán rén; zhǔrén	物主；所有权人；主人	wù zhǔ; suǒyǒuquán rén; zhǔrén	Власник	Vlasnyk
205	a dog/factory owner	a dog/factory owner	狗/工厂老板	gǒu/gōngchǎng lǎobǎn	собака / власник фабрики	sobaka / vlasnyk fabryky
206	狗的主人；工厂主	gǒu de zhǔrén; gōngchǎng zhǔ	狗的主人；工厂主	gǒu de zhǔrén; gōngchǎng zhǔ	Власник собак	Vlasnyk sobak
207	狗/工厂老板	gǒu/gōngchǎng lǎobǎn	狗/工厂老板	gǒu/gōngchǎng lǎobǎn	Власник собак / заводів	Vlasnyk sobak / zavodiv
208	the painting has been returned to its rightful owner	the painting has been returned to its rightful owner	这幅画已经归还给它的合法所有者	zhè fú huà yǐjīng guīhuán gěi tā de héfǎ suǒyǒu zhě	картина повернута її законному власнику	kartyna povernuta yiyi zakonnomu vlasnyku
209	这幅画已归还给合法所有权人	zhè fú huà yǐ guīhuán gěi héfǎ suǒyǒuquán rén	这幅画已归还给合法所有权人	zhè fú huà yǐ guīhuán gěi héfǎ suǒyǒuquán rén	Картина повернута законному власнику	Kartyna povernuta zakonnomu vlasnyku
210	这幅画已经归还给它的合法所有者	zhè fú huà yǐjīng guīhuán gěi tā de héfǎ suǒyǒu zhě	这幅画已经归还给它的合法所有者	zhè fú huà yǐjīng guīhuán gěi tā de héfǎ suǒyǒu zhě	Картина повернута законному власнику	Kartyna povernuta zakonnomu vlasnyku
211	Hers now the proud owner of a cottage in wales	Hers now the proud owner of a cottage in wales	她现在是威尔士一所小屋的骄傲主人	tā xiànzài shì wēi'ěrshì yī suǒ xiǎowū de jiāo'ào zhǔrén	Тепер її гордий власник котеджу в Уельсі	Teper yiyi hordyy vlasnyk kotedzhu v Uelʹsi
212	现在他很得意自己在威尔士有一座小别墅	xiànzài tā hěn déyì zìjǐ zài wēi'ěrshì yǒu yīzuò xiǎo biéshù	现在他很得意自己在威尔士有一座小别墅	xiànzài tā hěn déyì zìjǐ zài wēi'ěrshì yǒu yīzuò xiǎo biéshù	Тепер він пишається тим, що має котедж у Уельсі	Teper vin pyshayetʹsya tym, shcho maye kotedzh u Uelʹsi
213	see also	see also	也可以看看	yě kěyǐ kàn kàn	див. також	dyv. takozh
214	homeowner	homeowner	房主	fáng zhǔ	власник дому	vlasnyk domu
215	landowner	landowner	地主	dìzhǔ	поміщик	pomishchyk
216	owner occupied	owner occupied	自住	zì zhù	власник зайнятий	vlasnyk zaynyatyy
217	of a house, etc.	of a house, etc.	房屋等	fángwū děng	будинку тощо.	budynku toshcho.
218	房子等	Fángzi děng	房子等	fángzi děng	Будинок тощо	Budynok toshcho
219	lived in by the owner rather than rented to sb else	lived in by the owner rather than rented to sb else	由业主住，而不是租给别人	yóu yèzhǔ zhù, ér bùshì zū gěi biérén	мешкав у власнику, а не здавав в оренду інше	meshkav u vlasnyku, a ne zdavav v orendu inshe
220	房主自用的	fáng zhǔ zìyòng de	房主自用的	fáng zhǔ zìyòng de	Домовласник власний	Domovlasnyk vlasnyy
221	由业主住，而不是租给别人	yóu yèzhǔ zhù, ér bùshì zū gěi biérén	由业主住，而不是租给别人	yóu yèzhǔ zhù, ér bùshì zū gěi biérén	Жити власником, а не здавати його в оренду	Zhyty vlasnykom, a ne zdavaty yoho v orendu
222	owner occupier	owner occupier	业主	yèzhǔ	власник окупатор	vlasnyk okupator
223	a person who owns the house, flat/apartment, etc. that they live in	a person who owns the house, flat/apartment, etc. That they live in	拥有他们所居住的房屋，公寓/公寓等的人	yǒngyǒu tāmen suǒ jūzhù de fángwū, gōngyù/gōngyù děng de rén	особа, яка є власником будинку, квартири / квартири тощо, в якому вони проживають	osoba, yaka ye vlasnykom budynku, kvartyry / kvartyry toshcho, v yakomu vony prozhyvayutʹ
224	住自家房屋者；房屋自用者	zhù zìjiā fángwū zhě; fángwū zìyòng zhě	住自家房屋者；房屋自用者	zhù zìjiā fángwū zhě; fángwū zìyòng zhě	Люди, які живуть у власних будинках;	Lyudy, yaki zhyvutʹ u vlasnykh budynkakh;
225	ownership	ownership	所有权	suǒyǒuquán	право власності	pravo vlasnosti
226	the fact of owning sth	the fact of owning sth	拥有某物的事实	yǒngyǒu mǒu wù de shìshí	факт володіння що-небудь	fakt volodinnya shcho-nebudʹ
227	所有权；产权；物主身份	suǒyǒuquán; chǎnquán; wù zhǔ shēnfèn	所有权；所有权；物主身份	suǒyǒuquán; suǒyǒuquán; wù zhǔ shēnfèn	Право власності; майнові права; право власності	Pravo vlasnosti; maynovi prava; pravo vlasnosti
228	拥有某物的事实	yǒngyǒu mǒu wù de shìshí	拥有某物的事实	yǒngyǒu mǒu wù de shì shí	Факт володіння чимось	Fakt volodinnya chymosʹ
229	a growth in home ownership	a growth in home ownership	房屋所有权的增长	fángwū suǒyǒuquán de zēngzhǎng	зростання власності на житло	zrostannya vlasnosti na zhytlo
230	拥有房屋所有权人数的增多◊	yǒngyǒu fángwū suǒyǒuquán rén shǔ de zēngduō ◊	拥有房屋所有权人数的增量◊	yǒngyǒu fángwū suǒyǒuquán rén shǔ de zēng liàng ◊	Збільшення кількості власників будинків ◊	Zbilʹshennya kilʹkosti vlasnykiv budynkiv ◊
231	Owner­ship of the land is currently being disputed.	Owner­ship of the land is currently being disputed.	目前对土地所有权存在争议。	mùqián duì tǔdì suǒyǒuquán cúnzài zhēngyì.	Власність на землю наразі оскаржується.	Vlasnistʹ na zemlyu narazi oskarzhuyetʹsya.
232	这 块土地 的所有权现在还有争议	Zhè kuài tǔdì de suǒyǒuquán xiànzài hái yǒu zhēngyì	这块土地的所有权现在还有争议	Zhè kuài tǔdì de suǒyǒuquán xiànzài hái yǒu zhēngyì	Право власності на цю землю досі є спірним	Pravo vlasnosti na tsyu zemlyu dosi ye spirnym
233	目前对土地所有权存在争议	mùqián duì tǔdì suǒyǒuquán cúnzài zhēngyì	目前对土地所有权存在争议	mùqián duì tǔdì suǒyǒuquán cúnzài zhēngyì	Суперечка щодо власності на землю	Superechka shchodo vlasnosti na zemlyu
234	to be in joint/private/public ownership	to be in joint/private/public ownership	具有共同/私有/公有	jùyǒu gòngtóng/sīyǒu/gōngyǒu	бути у спільній / приватній / державній власності	buty u spilʹniy / pryvatniy / derzhavniy vlasnosti
235	为共有/ 私有 / 公有产权	wèi gòngyǒu/ sīyǒu/ gōngyǒu chǎnquán	为共有/私有/公有所有权	wèi gòngyǒu/sīyǒu/gōngyǒu suǒyǒuquán	Для публічної / приватної / публічної власності	Dlya publichnoyi / pryvatnoyi / publichnoyi vlasnosti
236	具有共同/私有/公有	jùyǒu gòngtóng/sīyǒu/gōngyǒu	具有共同/私有/公有	jùyǒu gòngtóng/sīyǒu/gōngyǒu	Мати спільне / приватне / публічне	Maty spilʹne / pryvatne / publichne
237	The restaurant is under new ownership	The restaurant is under new ownership	这家餐厅是新所有权的	zhè jiā cāntīng shì xīn suǒyǒuquán de	Ресторан знаходиться у новій власності	Restoran znakhodytʹsya u noviy vlasnosti
238	这个餐厅已换了新的东家	zhège cāntīng yǐ huànle xīn de dōngjia	这个餐厅已换了新的东家	zhège cāntīng yǐ huànle xīn de dōngjia	Цей ресторан змінився на нового власника	Tsey restoran zminyvsya na novoho vlasnyka
239	own goal	own goal	自己的目标	zìjǐ de mùbiāo	власна мета	vlasna meta
240	in football	in football	在足球里	zài zúqiú lǐ	у футболі	u futboli
241	soccer	soccer	足球	zúqiú	футбол	futbol
242	足球	zúqiú	足球	zúqiú	Футбол	Futbol
243	a goal that is scored by mistake by a player against his or her own team	a goal that is scored by mistake by a player against his or her own team	球员对自己球队错误得分的进球	qiúyuán duì zìjǐ qiú duì cuòwù défēn de jìn qiú	гол, який гравець забиває помилково проти власної команди	hol, yakyy hravetsʹ zabyvaye pomylkovo proty vlasnoyi komandy
244	乌龙球；射进自家球门的球	wūlóngqiú; shè jìn zìjiā qiúmén de qiú	乌龙球；射进自家球门的球	wūlóngqiú; shè jìn zìjiā qiúmén de qiú	Власний гол; гол забитий у ворота	Vlasnyy hol; hol zabytyy u vorota
245	球员对自己球队错误得分的进球	qiúyuán duì zìjǐ qiú duì cuòwù défēn de jìn qiú	球员对自己球队错误进球的得分	qiúyuán duì zìjǐ qiú duì cuòwù jìn qiú de défēn	Неправильний гол гравця для своєї команди	Nepravylʹnyy hol hravtsya dlya svoyeyi komandy
246	something, that you do that achieves the opposite of what you wanted and that brings you a disadvantage	something, that you do that achieves the opposite of what you wanted and that brings you a disadvantage	所做的事情与您想要的相反，给您带来不利	suǒ zuò de shìqíng yǔ nín xiǎng yào de xiāngfǎn, gěi nín dài lái bu lì	щось, що ви робите, що досягає протилежне тому, що ви хотіли, і що приносить вам недолік	shchosʹ, shcho vy robyte, shcho dosyahaye protylezhne tomu, shcho vy khotily, i shcho prynosytʹ vam nedolik
247	帮倒忙的事；无意中让自己吃亏的事	bāngdàománg de shì; wúyì zhōng ràng zìjǐ chīkuī de shì	帮倒忙的事；无意中让自己吃亏的事	bāngdàománg de shì; wúyì zhōng ràng zìjǐ chīkuī de shì	Речі, які вам допомагають; речі, які ви ненавмисно втрачаєте	Rechi, yaki vam dopomahayutʹ; rechi, yaki vy nenavmysno vtrachayete
248	own- label	own- label	自有标签	zì yǒu biāoqiān	власна марка	vlasna marka
249	own brand	own brand	自己的品牌	zìjǐ de pǐnpái	власний бренд	vlasnyy brend
250	owt	owt	欠	qiàn	сова	sova
251	(dialect, informal)	(dialect, informal)	（方言，非正式）	(fāngyán, fēi zhèngshì)	(діалектне, неформальне)	(dialektne, neformalʹne)
252	anything	anything	任何东西	rènhé dōngxī	що завгодно	shcho zavhodno
253	任何事物；任何东西	rènhé shìwù; rènhé dōngxī	任何事物；任何东西	rènhé shìwù; rènhé dōngxī	Все	Vse
254	I didn’t say owt	I didn’t say owt	我没说过	wǒ méi shuōguò	Я не сказав сова	YA ne skazav sova
255	我什么也没说	wǒ shénme yě méi shuō	我什么也没说	wǒ shénme yě méi shuō	Я нічого не сказав	YA nichoho ne skazav
256	我没说过	wǒ méi shuōguò	我没说过	wǒ méi shuōguò	Я ніколи не говорив	YA nikoly ne hovoryv
257	ox	ox	牛	niú	віл	vil
258	oxen	oxen	黄牛	huángniú	волів	voliv
259	a bull ( a male cow) that has been castrated (had part of its sex organs removed), used, especially in the past, for pulling farm equipment, etc.	a bull (a male cow) that has been castrated (had part of its sex organs removed), used, especially in the past, for pulling farm equipment, etc.	已被cast割（去除了部分性器官）的公牛（公牛），特别是在过去用于运输农具等	yǐ bèi cast gē (qùchúle bùfèn xìngqìguān) de gōngniú (gōngniú), tèbié shì zài guòqù yòng yú yùnshū nóngjù děng	бик (корова-самця), який був кастрований (у нього були вилучені частини його статевих органів), використовувався, особливо в минулому, для витягування сільськогосподарського обладнання тощо.	byk (korova-samtsya), yakyy buv kastrovanyy (u nʹoho buly vylucheni chastyny yoho statevykh orhaniv), vykorystovuvavsya, osoblyvo v mynulomu, dlya vytyahuvannya silʹsʹkohospodarsʹkoho obladnannya toshcho.
260	(阉割的） 公牛；去势公牛	(Yāngē de) gōngniú; qù shì gōngniú	（阉割的）公牛；去势公牛	(yāngē de) gōngniú; qù shì gōngniú	(Кастрований) бик; кастрований бик	(Kastrovanyy) byk; kastrovanyy byk
261	compare	compare	比较	bǐjiào	порівняти	porivnyaty
262	bullock	bullock	犍	jiān	бичок	bychok
263	steer	steer	转向	zhuǎnxiàng	керувати	keruvaty
	CHINOIS	PINYIN	chinois	pynyin	ukrainien	ukrainien
	PRECEDENT	NEXT	all
	owl	1427	1427	ox